Постанова Житомирський апеляційний суд № 293/591/25

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №293/591/25 Головуючий у 1-й інст. Збаражський О. М. Номер провадження №33/4805/61/26 Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Григорусь Н. Й. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 січня 2026 року м.Житомир Суддя Житомирського апеляційного суду Григорусь Н.Й., за участі: особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Черняхівського районного суду Житомирської області від 09 липня 2025 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, ВСТАНОВИВ: Постановою судді Черняхівського районного суду Житомирської області від 09 липня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави, що складає 605,60 грн. Згідно з постановою судді місцевого суду, 13 травня 2025 року о 15 год. 04 хв. с.Некраші, вул. Високівська, 22, Житомирського району, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 керував трактором колісним ZUВR без номерного знаку в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу Драгер Алкотест 6820. Відповідно до тесту номер 552 проведеному 13.05.2025 о 15 год. 10 хв. газоаналізатором Драгер Алкотест 6820, водій дійсно керував трактором колісним в стані алкогольного сп`яніння (результат огляду позитивний 1.20 проміле). Від проходження огляду на стан сп`яніння в медичному закладі лікарем відмовився, чим порушив вимоги п. 2.9. ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, провадження у справі закрити, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, однобічне та неповне з`ясування судом обставин справи. Апеляційна скарга обґрунтована, зокрема тим, що зупинка транспортного засобу, яким він керував не відповідає вимога ч.ч. 1, 3 Закону України «Про Національну поліцію», а саме: відсутні чіткі підстави зупинки та неповідомлення працівниками УПП конкретної причини зупинки. Одночасно апеляційна скарга містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови. Як на поважну причину пропуску строку на апеляційне оскарження скаржник посилається на те, що наявність постанови суду від 09.07.2025 дізнався після накладення арешту на його банківські рахунки, оскільки він звернувся Житомирського ДВС та 19.09.2025 отримав постанову про відкриття виконавчого провадження від 11.08.2025 року. Зазначає, що судові повістки направлялися на адресу, де проживає теща, а не він. З тещою у нього неприязні відносини, а тому остання не повідомила про наявність судових повісток. Розглянувши клопотання про поновлення строку, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, суд вважає за необхідне поновити апелянту строк на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , який апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити, дослідивши доводи апеляційної скарги, доходжу висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне. Відповідно до вимог статтей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Постанова судді згідно ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах. Проте, вищевказані вимоги закону суддею місцевого суду дотримані не були і висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, наведених у постанові, не підтверджується належними та допустимими доказами. Як на докази винуватості ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції послався на: протокол про адміністративне правопорушення від 13.05.2025, у відповідності до якого, 13.05.2025 о 15 год. 04 хв. с.Некраші, вул. Високівська, 22, Житомирського району, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 керував трактором колісним ZUВR без номерного знаку в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу Драгер Алкотест 6820. Відповідно до тесту номер 552 проведеному 13.05.2025 о 15 год. 10 хв. газоаналізатором Драгер Алкотест 6820, водій дійсно керував трактором колісним в стані алкогольного сп`яніння (результат огляду позитивний 1.20 проміле). Від проходження огляду на стан сп`яніння в медичному закладі лікарем відмовився, чим порушив п. 2.9 а Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 2); роздруківкою Alkotest-6820 від 13.05.2025 року №552, результат якого 1,20 ‰ (а.с. 4); розпискою про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу, від 13.05.2025 (а.с. 7); актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, зі змісту якого вбачається, що огляд проведений за допомогою приладу Алкотест «Drager» у зв`язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук. Результат огляду на стан сп`яніння 1,20‰ (а.с. 3); відеозаписом обставин події, на яких зафіксований факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та факт проходження ним огляду на стан алкогольного сп`яніння. Результат тесту 1,20‰ (а.с. 11). Вказані докази апеляційний суд не може визнати належними, допустимими, достовірними та такими, які узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», і які свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного проступку, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи із наступного. Відповідно до змісту статті ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», визначено вичерпний перелік ознак, на підставі яких поліцейський може зупиняти транспортні засоби, а також зазначено, що поліцейський зобов`язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті (ч. 3 ст. 35). З переглянутого відеозапису вбачається, що поліцейський підійшов до нерухомого транспортного засобу. В подальшому працівник поліції зазначив, що ОСОБА_1 був відсторонений від керування транспортним засобом, коли поліція приїжджала на виклик та запропоновував керманичу пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку за допомогою алкотестеру «Драгер», на що ОСОБА_1 спочатку не погодився, але в подальшому пройшов такий огляд. Тобто, працівниками поліції не було задокументовано, обґрунтовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення водієм ОСОБА_1 таких положень Правил дорожнього руху чи інших нормативно-правових актів, чинних під час дії воєнного часу, які б відповідно до зазначених вимог закону давали право працівникам поліції здійснити законну зупинку транспортного засобу під керуванням останнього. Окрім того, матеріали справи взагалі не містять будь-якого посилання на те, з якої підстави ОСОБА_1 , був зупинений та чи був зупинений, і як наслідок, змушений пройти огляд на стан сп`яніння. Таким чином, відеозаписом обставин події у повній мірі підтверджені доводи скаржника, що останнім не допущено порушень Правил дорожнього руху, чи інших дій, за які його транспортний засіб слід було зупинити, у зв`язку із чим, та за сукупністю з іншими обставинами, у даному конкретному випадку складені процесуальні документи відносно нього не можуть бути належними та допустимими доказами вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки таких доказів не містять і інші матеріали справи. Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Зважаючи на викладене, апеляційний суд дійшов висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Всі сумніви щодо доведеності вини порушника тлумачаться на його користь, а викладені в протоколі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 відомості підтверджуються доказами у справі, які не можна визнати допустимими, а тому протокол про адміністративне правопорушення в даному випадку також не можна визнати доказом вини ОСОБА_1 в розумінні ст. 251 КУпАП. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення. Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає за необхідне скасувати постанову суду першої інстанції з ухваленням нової постанови про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на підставі п. 1ч. 1 ст. 247 КУпАП. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд -

ПОСТАНОВИВ: Поновити строк на апеляційне оскарження постанови Черняхівського районного суду Житомирської області від 09 липня 2025 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Постанову Черняхівського районного суду Житомирської області від 09 липня 2025 року скасувати. Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Н.Й.Григорусь