Постанова 4824 № 759/12467/25

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження: Доповідач - Кафідова О.В. 22-ц/824/3641/2026 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И м. Київ Справа № 759/12467/25 27 січня 2026 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Кафідової О.В. суддів - Оніщука М.І. - Шебуєвої В.А. розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу представника позивача Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» адвоката Якуб Ганни Олександрівни на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 15 вересня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Петренко Н.О. у цивільній справі за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - в с т а н о в и в: У червні 2025 року представник Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування заявлених вимог зазначав, що з 01 травня 2018 року він є виконавцем комунальних послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води (ЦО/ЦПГВ), а з 01 листопада 2021 року - послуг з постачання теплової енергії та гарячої води (ТЕ/ПГВ). Відповідач, як споживач послуг за адресою: АДРЕСА_1 , систематично не оплачував надані послуги, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 228 680,62 грн. З 01.05.2018 року за надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води здійснює КП «Київтеплоенерго». Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 15 вересня 2025 року у задоволенні позову Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовлено. Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, 21 жовтня 2025 року представник позивача Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» адвоката Якуб Г.О. подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що судом при ухваленні оскаржуваного рішення помилково не застосовано до спірних правовідносин норми права, а саме приписи ч. 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ч. 1 ст. 64 ЖК України та закріплений ЦК України правовий інститут солідарної відповідальності. Таким чином, оскаржуваним рішенням суд відмовляючи у задоволенні позову до боржника у солідарному зобов`язанні, в порушення імперативного припису ч. 1 ст. 543 ЦК України, фактично позбавив позивача гарантованого законом права вибору пред`явлення вимоги до конкретного солідарного боржника, що стало наслідком повної відмови позивачу на судовий захист у солідарному зобов`язанні. Оскільки у витязі з реєстру територіальної громади відповідач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та, відповідно, є споживачем житлово-комунальних послуг за вказаною адресою, жодних доказів на спростування факту проживання відповідача за вказаною адресою і неспоживання житлово-комунальних послуг за цією адресою матеріали справи не містять. На думку апелянта помилковими також є мотиви відмови у задоволенні позови про ненадання позивачем доказів стосовно правового статусу квартири та недоведеність заборгованості осіб, які споживають послуги. Оскільки вказані вимоги суду необгрунтовані жодною нормою права, тому на переконання позивача рішення суду не відповідає вимогам чинного законодавства. Крім того, зазначає, що судом першої інстанції порушено ст. 15, 50, 263 ЦПК України, в частині визначення судом при вирішенні спору належного складу учасників судового процесу та нормативного обґрунтування судового рішення. З огляду на вище викладене просив суд рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Заслухавши доповідь судді Кафідової О.В., обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши наявні у справі докази, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 11.10.2018 року між ПАТ «Київенерго» та Комунальним підприємством (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» було укладено договір № 602-18 про відступлення права вимоги, за яким ПАТ «Київенерго» відступило право вимоги, а КП «Київтеплоенерго» набуло право вимоги до юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців, щодо виконання ними грошових зобов`язань перед кредитором з оплати спожитих до 01.05.2018 послуг з - централізованого опалення та гарячого водопостачання станом на 01.08.2018 року з урахуванням оплат, що отримані кредитором за період 01.08.2018 року до дати укладення цього договору. Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.12.2017 № 1693 «Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 21 вересня 2001 року, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», віддано майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування ПАТ «Київенерго Святошинського району м. Києва». За розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 №591 КП «Київтеплоенерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам, а отже з 01.05.2018 року надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води здійснює КП «Київтеплоенерго». На виконання вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги» КП «Київтеплоенерго» підготовлено та опубліковано договір про надання послуг та централізованого опалення та постачання гарячої води в газеті «Хрещатик» від 28.03.2018 року №34 (5085). Зміст зазначеного договору відповідає змісту типового договору затвердженого Правилами. Такий договір є договором приєднання, а отже може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, друга сторона може запропонувати свої умови. Будинок за адресою: АДРЕСА_2 , під`єднаний до мереж тепло-та водопостачання. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведені суми заборгованості за увесь період, що зазначений в довідках про розмір заборгованості. КП «Київтеплоенерго», не було надано належних та достатніх доказів, які б однозначно встановлювали правовий статус квартири за адресою: АДРЕСА_1 , та її власників/співвласників. Крім того, відповідно до витягу з реєстру територіальної громади м. Києва, у спірній квартирі зареєстровані інші особи, крім відповідача. Відповідно до чинного законодавства, обов`язок зі сплати житлово-комунальних послуг може покладатися не лише на власника, а й на інших зареєстрованих або фактично проживаючих осіб, які спільно користуються комунальними послугами. Позивачем не було надано обґрунтування, чому позовні вимоги заявлені виключно до відповідача та не було враховано можливу солідарну або часткову відповідальність інших зареєстрованих осіб, що створює невизначеність щодо кола відповідальних осіб та належного розподілу боргу. Проте, колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду з огляду на наступне. Як зазначено вище, будинок за адресою: АДРЕСА_2 , під`єднаний до мереж тепло-та водопостачання, виконавцем послуг в якому є КП «Київтеплоенерго». Правовідносини між сторонами регулюються нормами Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (які були чинними на час виникнення спірних правовідносин - у період нарахованої заборгованості) (далі - Правила № 630). За приписами статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-IV учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого постачання холодної води та водовідведення. Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-IV виконавець зобов`язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором. Частина 7 статті 26 цього Закону визначає, що договір на надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що укладається виконавцем із споживачем - фізичною особою, яка не є суб`єктом господарювання, є договором приєднання. За приписами статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Згідно статті 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом. За приписами статті Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-IV, пунктів 18, 20, 30 Правил, пункту 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 року № 572 споживач зобов`язаний оплачувати комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, квитанції тощо). Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим. Згідно зі ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-IV розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. З 01 травня 2019 року набула чинності нова редакція Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII. Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Тарифи на комунальні послуги, які надаються позивачем, формуються відповідно до Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року № 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги» (зі змінами внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 291 від 03 квітня 2019 року). Згідно з частиною 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина 1 статті 526 ЦК України). Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Правовідносини з постачання фізичним особами централізованого опалення та постачання гарячої води регулюються Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені Постановою КМУ від 21 липня 2005 року №

630. Відповідно до п. 8 Правил послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відповідно до ч.7 ст.26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем), що укладається виконавцем із споживачем - фізичною особою, яка не є суб`єктом господарювання, є договором приєднання). На виконання вимог ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» КП «Київтеплоенерго» підготовлено та опубліковано договір про надання послуг та централізованого опалення та постачання гарячої води в газеті «Хрещатик» від 28.03.2018 року №34 (5085). Зміст зазначеного договору відповідає змісту типового договору, затвердженого Правилами. Такі договори є договорами приєднання, а отже договір може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона може запропонувати свої умови. Приписи статей 205, 634, 641, 642, 714 ЦК України і частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» свідчать про обов`язковість договору про надання житлово-комунальних послуг для споживача та неможливість останнього відмовитись від укладання договору, а сам договір є укладеним з моменту, коли споживач акцептував пропозицію офертанта повністю та без застережень або у вигляді конклюдентних дій прийняв оферту, або за умови передбачення такого у договорі або законі не висловив заперечень проти договору у формі мовчання. У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2019 року у справі № 646/834/17 зазначено, що надавач послуг опублікував в газеті у якості пропозиції (оферти) для підписання споживачами публічний договір про надання комунальних послуг, а тому з огляду на те, що відповідач протягом місяця з дня публікації не направив свою письмову відмову укласти договір, то він вважається таким, що прийняв пропозицію позивача про укладення договору. При цьому Верховний Суд керувався тим, що на фізичних осіб покладено законодавчий обов`язок укласти договір та вносити плату за користування послугами, а тому у випадку відсутності прийняття оферти шляхом погодження на укладання договору про надання послуг або конклюдентних дій, які свідчать про прийняття пропозиції, таке прийняття може бути також у вигляді мовчання. Встановлено, що відповідач від мереж централізованого опалення та/або постачання гарячої води у встановленому чинним законодавством порядку не відмовлялась (не відключалась). Виходячи з вищезазначеного, суд першої інстанції не взяв до уваги ту обставину, що виникнення цивільних прав та обов`язків, підтверджується діями сторін: постачальник надає послуги з централізованого опалення та постачає гарячу воду, надсилає споживачці платіжні документи (рахунки) на оплату таких послуг, а споживачка має здійснювати оплату рахунків. Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Отже, заміна ПАТ «Київенерго» на КП «Київтеплоенерго» відбулася на підставі укладення договору відступлення права вимоги, а позивач прийняв право вимоги стягнення з відповідача заборгованості. Відповідно до частини третьої статті 82 ЦПК України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування. З 01 травня 2018 року ПАТ "Київенерго" припинило діяльність у сфері теплопостачання, про що було повідомлено на офіційному сайті ПАТ "Київенерго" та у газеті "Хрещатик" від 04 травня 2018 року № 48 (5099) про припинення дії пропозиції (публічної оферти) мешканцям житлових будинків м. Києва щодо укладення договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води населенню. Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що відступлення права вимоги відбулось 04 травня 2018 року, та оскільки воно було опубліковано в загальному доступі, а саме газеті «Хрещатик», даний договір є загальновідомою обставиною та не потребує доказування. Крім того, факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Як зазначено вище, відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції посилався, в тому числі, на те, що позивачем не визначено правового статусу квартири та її власників/співвласників, що унеможливило вирішення питання про стягнення заборгованості по оплаті послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води саме з відповідачів . Однак, суд першої інстанції залишив поза увагою те, що до позовної заяви додано Витяг з реєстру територіальної громади м. Києва який підтверджує, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , з 09 червня 1988 року. Вищевикладені обставини в своїй сукупності свідчать про те, що висновки суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позову є помилковими, адже обов`язок щодо встановлення відповідачів у справі також покладається й на суд. Посилання суду першої інстанції на вітсутність обґрунтування заявлення позовних вимог виключно до відповідача без солідарної або часткової відповідальність інших зареєстрованих осіб невілюється приписами ч. 1 ст. 543 ЦК України, відповідно до якої у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Як зазначено вище, з 01.05.2018 року надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 , здійснює КП «Київтеплоенерго». До матеріалів справи позивачем було надано розрахунок заборгованості за наступні періоди споживання послуг: - заборгованість з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуг з централізованого опалення у розмірі 19 766,86 грн, індекс інфляції 3 004,54 грн, 3% річних 739,19 грн; - заборгованість за послуги централізованого постачання гарячої води з 01.05.2018 по 31.10.2021 у розмірі 53 933,57 грн, індекс інфляції 8 197,89 грн, 3% річних 2 016,98 грн; - заборгованість з 01.11.2021 послуг з постачання теплової енергії у розмірі 56 729,87 грн, індекс інфляції 7 132,93 грн, 3% річних 1 734,12 грн, пеня 943,62 грн; - заборгованість за послуги централізованого постачання гарячої води з 01.11.2021 у розмірі 60 707,32 грн, індекс інфляції 8 368,34 грн, 3% річних 2 005,34 грн, пеня 1 085,47 грн; - заборгованість за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії у розмірі 1 397,46 грн; - заборгованість за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води у розмірі 736,45 грн; - заборгованість з обслуговування вузла комерційного обліку централізованого опалення у розмірі 180,67 грн. З вищевикладеного переліку зареєстрованих осіб в квартирі АДРЕСА_3 убачається, що ОСОБА_1 є належним відповідачем у справі на день звернення позивача до суду. Так, з матеріалів справи вбачається, що з 01.05.2018 до 30.04.2025 позивач є виконавцем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води (послуги ЦО/ЦПГВ). Правовідносини у сфері надання послуг з ЦО/ЦПГВ регулювались ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 №1875-IV та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення затвердженими Постановою КМУ від 21 липня 2005 року №

630. Поряд з цим, з 01.11.2021 року у зв`язку зі зміною законодавства, позивач є виконавцем послуг з постачання теплової енергії та з постачання гарячої води (послуги з ТЕ/ПГВ). В свою чергу, надання послуг з ТЕ/ПГВ регулюються ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 №2189-VIII, Постановою КМУ від 11.12.2019 № 1182 «Про затвердження правил надання послуги з постачання гарячої води та типових договорів про надання послуг з постачання гарячої води» та постановою КМУ від 21.08.2019 №830 «Про затвердження Правил надання послуг з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуг з постачання теплової енергії». Як зазначено колегією суддів вище, договір про надання послуг з ЦО/ЦПГВ опублікований в газеті Хрещатик 28.03.2018 року №34 (5085). За таких обставин, колегія суддів вважає за можливе стягнути з відповідача заборгованість за період з 01.05.2018 по 30.04.2025 за спожиті послуги в загальному розмірі 228 680,62 грн на користь позивача. Крім того, позивачем на виконання вимог чинного законодавства, на своєму веб-сайті оприлюднено типові індивідуальні договори про надання послуг з постачання теплової енергії та послуг з постачання гарячої води. Свідоцтвом повного і беззастережного акцепту (прийняття) умов як договору про надання послуг з ЦО/ЦПГВ, так і договору про надання послуг з ТЕ/ПГВ, є у тому числі, факт отримання споживачем послуг. Відповідач від послуг у встановленому законом порядку не відмовлялась. У зв`язку з наведеним вище, суд стягує з відповідача заборгованість за період з 01.05.2018 по 30.04.2025 за на користь позивача. Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Суд першої інстанції порушив норми цивільного процесуального закону, відповідно до яких обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів, а також захист порушеного права особи, яка звернулася до суду. За таких обставин, апеляційна скарга КП ВО Київради «Київтеплоенерго» підлягає задоволенню, а рішення Святошинського районного суду м. Києва від 15 вересня 2025 року скасуванню, з ухваленням нового рішення у справі про задоволення позову. Згідно з вимогами п. п. в) п. 4 ч.1 ст. 382 ЦПК України у резолютивній частині постанови апеляційного суду зазначається щодо розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч. 13 ст. 141 ЦПК України). При зверненні до суду з позовом КП «Київтеплоенерго» сплатило судовий збір у розмірі 3 430,21 грн та за подання апеляційної скарги у розмірі 5 145,32 грн. Враховуючи те, що внаслідок апеляційного перегляду справи позовні вимоги до відповідача задоволено, тому, судовий збір, який повинен бути стягнений пропорційно розміру задоволених позовних вимог із відповідачів на користь позивача, за розгляд справи в суді першої інстанції становить 3 431,21 грн та за розгляд справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 5 145,32 грн. Керуючись ст.ст. 367, 368, 376, 381-384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, - у х в а л и в: Апеляційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» задовольнити. Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 15 вересня 2025 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» заборгованість з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуг з централізованого опалення у розмірі 19 766,86 грн, індекс інфляції 3 004,54 грн, 3% річних 739,19 грн. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» заборгованість за послуги централізованого постачання гарячої води з 01.05.2018 по 31.10.2021 у розмірі 53 933,57 грн, індекс інфляції 8 197,89 грн, 3% річних 2 016,98 грн. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» заборгованість з 01.11.2021 послуг з постачання теплової енергії у розмірі 56 729,87 грн, індекс інфляції 7 132,93 грн, 3% річних 1 734,12 грн, пеня 943,62 грн. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» заборгованість за послуги централізованого постачання гарячої води з 01.11.2021 у розмірі 60 707,32 грн, індекс інфляції 8 368,34 грн, 3% річних 2 005,34 грн, пеня 1 085,47 грн. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» заборгованість за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії у розмірі 1 397,46 грн. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» заборгованість за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води у розмірі 736,45 грн. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» заборгованість з обслуговування вузла комерційного обліку централізованого опалення у розмірі 180,67 грн. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» витрати у сплаті судового збору в суді першої інстанції та в апеляційній інстанції у розмірі у розмірі 8 575, 53 коп. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Головуючий: Судді: