Постанова Київський апеляційний суд № 760/4241/23

справа № 760/4241/23 головуючий у суді І інстанції Ішуніна Л. М. провадження № 22-ц/824/763/2026 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І. ПОСТАНОВА Іменем України 14 січня 2026 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Мостової Г.І., суддів: Березовенко Р.В., Лапчевської О.Ф., за участі секретаря судового засідання Лазоренко Л.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Поставця Олександра Олексійовича на ухвалу Солом`янського районного суд міста Києва від 17 липня 2024 року та на рішення Солом`янського районного суд міста Києва від 14 січня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Конструкторське бюро «Артилерійське озброєння», третя особа: Акціонерне товариство «Українська оборонна промисловість», про стягнення заборгованості по заробітній платі, - в с т а н о в и в : У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Солом`янського районного суд міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Конструкторське бюро «Артилерійське озброєння» (далі - ТОВ «КБАО»), в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог (а.с. 133-136 т. 1), просила стягнути з відповідача на свою користь нараховані, але не виплачені суми, а саме: 3 556 372 грн 23 коп., з яких: оклад/тариф 27 339 грн 50 коп.; компенсація відпустки 75 152 грн 41 коп.; вихідна допомога 2 009 077 грн 80 коп.; оплата лікарняного 8 869 грн 92 коп.; доплата за лікарняними 14 783 грн 20 коп.; середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців, 1 421 149 грн 40 коп. Позов обґрунтовано тим, що по 23 листопада 2022 року ОСОБА_1 працювала у ТОВ «КБАО» на посаді головного бухгалтера відділу бухгалтерського обліку, звітності, ціноутворення, фінансової роботи та економічного планування. Наказом від 23 листопада 2022 року № 90-к позивачку звільнено за угодою сторін. З дня звільнення та до тепер з нею не проведено повного розрахунку при звільненні. Відповідно до наказу про звільнення та розрахункового листка за листопад 2022 року позивачці при звільнені нараховано додаткову грошову компенсацію у разі звільнення працівника за угодою сторін в період протягом шести місяців з дати закінчення приватизації, та/або перетворення (реорганізації), у розмірі дванадцятимісячної середньої заробітної плати згідно з пунктом 8.11. Колективного договору на 2021-2024 роки, тобто вихідна допомога в розмірі 2 009 077 грн 80 коп. У зв`язку з невиплатою відповідачем при звільнені нарахованої, але невиплаченої заробітної плати у сумі 101 145 грн 03 коп. з нього підлягає стягненню середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні. З урахуванням викладеного, наведені дії відповідача є незаконними, тому позивач звернулася до суду з цим позовом з метою захисту своїх порушених прав. 16 липня 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Поставець О.О., подано заяву про зміну предмету позову, в якій вона просить суд: стягнути з відповідача на користь позивача 3 556 372 грн 23 коп. нарахованих, але не виплачених їй сум; визнати протиправним та незаконним і скасувати наказ № 35-к від 24 січня 2023 року «Про звільнення ОСОБА_1 » ТОВ «КБАО»; визнати протиправним та незаконним і скасувати наказ № 82 від 23 листопада 2022 року «Про призупинення дії окремих пунктів колективного договору» ТОВ «КБАО». Ухвалою Солом`янського районного суд міста Києва від 17 липня 2024 року відмовлено у прийнятті заяви ОСОБА_1 , в інтересах якої діє Поставець О.О. , про зміну предмету позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «КБАО», третя особа: Акціонерне товариство «Українська оборонна промисловість», про стягнення заборгованості по заробітній платі. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що у заяві змінено як предмет, так і підставу позову, що суперечить положенням статті 49 ЦПК України. Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 14 січня 2025 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 . Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «КБАО» витрати на професійну правничу допомогу у сумі 16 800 грн. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що її було звільнено 23 листопада 2022 року за угодою сторін на підставі наказу відповідача від 23 листопада 2022 року № 90-к. Наказ відповідача про звільнення ОСОБА_1 від 24 січня 2023 року № 35-к нею не оскаржувався, тобто є чинним. Позивача було звільнено 24 січня 2023 року за прогули без поважних причин на підставі наказу № 35-к, проведено розрахунок щодо належних їй сум при звільненні та на виконання пунктів 3.3., 3.4. договору про надання поворотної фінансової допомоги (позики) № 685/10-22 відповідачем утримано залишок коштів, що підлягав сплаті у якості остаточного розрахунку при звільненні. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - адвокат Поставець О.О., з використанням підсистеми «Електронний суд», подав апеляційну скаргу, у якій просить: скасувати ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 17 липня 2024 року та рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 14 січня 2025 року повністю у цій справі та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, викладені у заяві про зміну предмету позову, а саме: стягнути з ТОВ «КБАО» на користь ОСОБА_1 нараховані, але не виплачені суми у розмірі 3 556 372 грн 23 коп., з яких: оклад/тариф 27 339 грн 50 коп.; компенсація відпустки 75 152 грн 41 коп.; вихідна допомога 2 009 077 грн 80 коп.; оплата лікарняного 8 869 грн 92 коп.; доплата за лікарняними 14 783 грн 20 коп.; середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців, 1 421 149 грн 40 коп. визнати протиправним та незаконним і скасувати наказ № 35-к від 24 січня 2023 року «Про звільнення ОСОБА_1 » ТОВ «КБАО». визнати протиправним та незаконним і скасувати наказ № 82 від 23 листопада 2022 року «Про призупинення дії окремих пунктів колективного договору» ТОВ «КБАО». постановити окрему ухвалу стосовно порушення законодавства, що містить ознаки кримінального правопорушення у діяльності ТОВ «КБАО» та його представників і посадових (службових) осіб. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що спір про стягнення заборгованості за договором поворотної фінансової допомоги виходить за межі розгляду цієї справи і розглядається іншим судом. Суд першої інстанції вийшов за межі розгляду цієї справи та вирішив по суті інший спір між сторонами, а саме: спір про стягнення заборгованості за договором поворотної фінансової допомоги у справі № 362/2272/23, що перебуває на розгляді Васильківського міськрайонного суду Київської області за позовом ТОВ «КБАО» до ОСОБА_1 . Зазначає, що суд першої інстанції проігнорував доводи позивача та не перевірив правильність розрахунку сторони роботодавця. Вказує, що сторона позивача заявляє про те, що додані стороною відповідача та третьої особи до справи докази викликають сумнів з приводу їх достовірності або є підробленими. Відповідач та третя особа вводять суд в оману та обґрунтовують свої заперечення на підставі завідомо недостовірних доказів, а також ними знищуються, спотворюються, перекручуються та приховуються достовірні (справжні) докази у цій справі. Посилається на те, що ТОВ «КБАО», на підставі наказу № 90-к від 23 листопада 2022 року про звільнення, а також розрахункового листка за листопад 2022 року по ТОВ «КБАО» на головного бухгалтера ОСОБА_1 , у день звільнення, письмово повідомило звільненого працівника ОСОБА_1 про всі нараховані суми, що належать їй від ТОВ «КБАО» при звільненні, але не виплатило їх у повному розмірі, навіть у тій частині де був відсутній спір до цього часу. Від представника ТОВ «КБАО» - Купельської С.Д. надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому вона просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Відзив обґрунтовано тим, що факт звільнення позивача за угодою сторін не знайшов документального підтвердження в ході судового процесу. Доводи позивача побудовано на копіях документів, які не є належними та допустимими у розумінні статті 77, 79 ЦПК України з огляду на наступне. Звільнення позивача за прогули у січні 2023 року підтверджено податковою звітністю (належним чином оформленою і поданою). Вихід позивача на основне місце роботи 24 листопада 2022 року, у зв`язку зі звільненням з ТОВ «КБАО», не знайшов свого підтвердження, більше того, спростовано наданими ним же доказами. Твердження позивача та його представника з приводу підробки (фальсифікації) відповідачем усіх доказів є лише припущеннями (оціночними судженнями), що підтверджується наступним. Від представника АТ «Українська оборонна промисловість» - адвоката Царюка В.В. надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому він просить залишити ухвалу Солом`янського районного суд міста Києва від 17 липня 2024 року без змін. Відзив обґрунтовано тим, що за змістом заяви про зміну предмету позову, суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що позивач фактично змінив і предмет, і підстави позову, шляхом включення до предмета позову додаткових вимог про скасування наказів про звільнення за прогули та зупинення положень колективного договору, зокрема. Також від представника АТ «Українська оборонна промисловість» - адвоката Царюка В.В. надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому він просить залишити рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 14 січня 2025 року без змін. Вказує, що вимоги позивачки про визнання протиправними та незаконними і скасування наказів № 35-К від 24 січня 2023 року «Про звільнення ОСОБА_1 » та № 82 від 23 листопада 2022 року «Про призупинення дії окремих пунктів колективного договору» заявлені з пропуском строку, встановленого статтею 233 КЗпП України. При цьому, позивачем не наведено жодної поважної причини пропуску вказаного строку які б об`єктивно перешкоджали чи створювали істотні труднощі для своєчасного звернення до суду з даними вимогами та відповідно, підтверджені належними доказами. Вказує, що до Васильківського міськрайонного суду Київської області звернулося ТОВ «КБАО» із позовною заявою про стягнення заборгованості за договором поворотної фінансової допомоги (позики) № 685/10-22 від 03 жовтня 2022 року (справа № 362/2272/23). У межах цієї справи не розглядаються вимоги щодо недійсності указаного договору. На виконання пункту 2.5. договору ТОВ «КБАО» 03 жовтня 2022 року перерахувало грошові кошти на картковий рахунок апелянта у розмірі 300 000 грн (банківська відомість розподілу витрат від 03 жовтня 2022 року). Факт перерахунку коштів підтверджується письмовим доказом. Представник АТ «Українська оборонна промисловість» - адвокат Царюк В.В. у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги. Представника ТОВ «КБАО» - Купельська С.Д. у судовому засіданні заперечувала проти задоволення апеляційної скарги. Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Виходячи з положень статті 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т. ч. правом визначити свою участь в судовому засіданні, а з огляду на положення статті 372 ЦПК України явка до суду апеляційної інстанції не є обов`язковою. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, дійшла висновку про таке. З матеріалів справи вбачається, що у первісному позові, поданому 23 лютого 2023 року, позивач просила суд стягнути заборгованість по заробітній платі на день звільнення. Позов обґрунтовано тим, що наказом від 23 листопада 2022 року № 90-к позивачку звільнено за угодою сторін, однак з нею не проведено повного розрахунку при звільненні. ТОВ «КБАО» подано до суду першої інстанції відзив на позовну заяву, у якій посилалося на те, що ОСОБА_1 звільнено на підставі наказу № 35-к від 24 січня 2023 року у зв`язку із прогулами, на підтвердження чого до відзиву надано копію указаного наказу. 16 липня 2024 року представником ОСОБА_1 подано заяву про зміну предмету позову, в якій вона просить суд: стягнути з відповідача на користь позивача 3 556 372 грн 23 коп. нарахованих, але не виплачених їй сум; визнати протиправним та незаконним і скасувати наказ № 35-к від 24 січня 2023 року «Про звільнення ОСОБА_1 » ТОВ «КБАО»; визнати протиправним та незаконним і скасувати наказ № 82 від 23 листопада 2022 року «Про призупинення дії окремих пунктів колективного договору» ТОВ «КБАО». За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. У постанові Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 916/1764/17 зазначено, що позивач може змінити або підставу, або предмет позову. Зміна підстав і предмета позову не допускається. Верховний Суд вказує, що якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою відповідно до ЦПК України. Разом з тим під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Разом з тим, не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права. Враховуючи те, що у заяві, поданій 16 липня 2024 року, позивачем зазначені самостійні матеріально-правова вимоги про скасування наказів про звільнення за прогули, зупинення положень колективного договору, та одночасно на обґрунтування цих нових позовних вимог наведені інші обставини, які не були визначені у первісній позовній заяві, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у прийнятті заяви про зміну предмету позову, тому ухвала Солом`янського районного суд міста Києва від 17 липня 2024 року підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга в цій частині без задоволення. Судом установлено, що 10 лютого 2015 року ОСОБА_1 прийнято на роботу до ДП «КБАЗ» на посаду головного бухгалтера. 21 червня 2016 року ОСОБА_1 звільнено на підставі наказу від 21 червня 2016 року № 186-к за одноразове грубе порушення трудових обов`язків згідно з пунктом 1 статті 41 КЗпП України. 22 червня 2016 року позивача поновлено на посаді головного бухгалтера на підставі рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 11 січня 2017 року. 24 січня 2023 року на підставі наказу від 24 січня 2023 року № 35-к ОСОБА_1 , головного бухгалтера, звільнено 24 січня 2023 року за прогули без поважних причин, згідно з пунктом 4 статті 40 КЗпП України. Відділу бухгалтерського обліку, звітності, ціноутворення, фінансової роби та економічного планування наказано провести відповідні розрахунки згідно з чинним законодавством та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за 19 календарних днів невикористаної щорічної відпустки за відпрацьований час з 10 лютого 2022 року по 24 січня 2023 року. Наказано утримати нараховану компенсацію за 19 календарних днів невикористаної щорічної відпустки в рахунок погашення заборгованості за договором про надання поворотної фінансової допомоги від 03 жовтня 2022 року № 685/10-22 (т. 1 а.с. 123). Наказ видано на підставі: актів щодо відсутності ОСОБА_1 на робочому місці з 24 листопада 2022 року по 23 січня 2023 року; листів ДК «Укроборонопром» від 13 січня 2023 року № UOP 6.3-339 та від 23 січня 2023 року № UOP 6.3-607; висновку комісії за результатами службової перевірки від 18 січня 2023 року № 39; листів попередження про звільнення за прогул; погодження з профспілковою організацією ТОВ «КБАО» на звільнення ОСОБА_1 , протоколу від 24 січня 2023 року №

53. Згідно зі статтею 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. Відповідно до частини 1 статті 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами. Відповідно до статті 94 КЗпП України та статті 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена як правило у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу. Згідно зі статтею 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці своєчасно на підставі укладеного трудового договору. Відповідно до статті 2 Закону України «Про оплату праці» структура заробітної плати складається з основної заробітної плати, додаткової заробітної плати, а також інших заохочувальних та компенсаційних виплат. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми. Згідно з частиною 1 статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього кодексу. Відповідно до статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму. Відповідно до частин 1, 2 статті 117 КЗпП України у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців. У своєму позові ОСОБА_1 посилається на те, що 23 листопада 2022 року між нею та роботодавцем було досягнуто домовленості про її звільнення за угодою сторін, що підтверджується копією наказу від 23 листопада 2022 року № 90-к, виданого ТВО директора ТОВ «КБАО» Данченком О. (а.с. 18 т. 1), однак при звільнені, їй не були виплачені нараховані суми згідно з розрахунковим листком за листопад 2022 року (а.с. 19 т. 1), а саме: оклад, компенсація за невикористані дні відпустки, вихідна допомога, оплата лікарняного та доплата за лікарняним. Так, на підтвердження звільнення позивача 23 листопада 2022 року, нею подано до суду фотокопію наказу про звільнення від 23 листопада 2022 року № 90-к та розрахунковий листок за листопад 2022 року, виданий бухгалтером ОСОБА_6 , з якого вбачається, що ОСОБА_1 нараховано оклад/тариф у сумі 27 339 грн 50 коп., компенсація відпустки - 75 152 грн 41 коп., вихідна допомога - 2 009 077 грн 80 коп., оплата лікарняних - 8 869 грн 92 коп., доплата за лікарняними - 14 783 грн 20 коп. Зі змісту вказаного наказу вбачається, що ОСОБА_1 звільнено з посади головного бухгалтера відділу бухгалтерського обліку, звітності, ціноутворення, фінансової роботи та економічного планування 23 листопада 2022 року за угодою сторін, пункт 1 статті 36 КЗпП України. Наказано бухгалтеру ОСОБА_6 виплатити ОСОБА_1 компенсацію за 19 календарних днів щорічної основної відпустки та додаткову грошову компенсацію згідно з пунктом 8.11 Колективного договору на 2021-2024 роки, в розмірі 12-місячної середньої заробітної плати. Бухгалтеру ОСОБА_6 з нарахованої додаткової грошової компенсації згідно з пунктом 8.11 Колективного договору на 2021-2024 роки, утримати у повному обсязі заборгованість згідно з пунктом 3.3. договору про надання поворотної фінансової допомоги від 03 жовтня 2022 року № 685/10-22, після чого поворотну фінансову допомогу вважати повернутою. Наказ від 23 листопада 2022 року № 90-к, виданий ТВО директора ТОВ «КБАО» Данченком О. на підставі заяви позивача від 23 листопада 2022 року, Колективного договору на 2021-2024 роки, договору від 03 жовтня 2022 року № 685/10-22. Надаючи оцінку доводам ОСОБА_1 про те, що 23 листопада 2022 року її було звільнено за угодою сторін, апеляційний суд враховує таке. З матеріалів справи вбачається, що 23 листопада 2022 року ОСОБА_1 на ім`я ТВО директора ТОВ «КБАО» Данченка О.В. написано заяву, у якій вона просила звільнити її за угодою сторін в період протягом 6 місяців з дати закінчення приватизації, та/або перетворення (реорганізації), з виплатою додаткової грошової компенсації в розмірі 12-місячної середньої заробітної плати з 23 листопада 2022 року (а.с. 62 т. 1). З копії вказаної заяви вбачається, що 23 листопада 2022 року на ній проставлено резолюцію ТВО директора «Після погодження з УОП. В наказ». Згідно з пунктом 3 Порядку підготовки, оформлення, погодження та видання наказів державного підприємства «Конструкторське бюро «Артилерійське озброєння», затвердженого наказом державного підприємства «Конструкторське бюро «Артилерійське озброєння» від 27 липня 2022 року № 111 проекти наказів з кадрових питань (особового складу) готує відділ адміністративно-господарського забезпечення та транспорту на підставі рішень (вказівок) Генерального директора ДП КБАО, доповідних записок керівників структурних підрозділів, заяв працівників, трудових договорів та інших документів (а.с. 43-44 т. 1). Пунктом 7 Порядку встановлено, що проекти наказів з кадрових питань (особового складу) погоджують в межах своєї компетенції наступними посадовими особами у такій послідовності: перший заступник генерального директора, заступника генерального директора з режиму та безпеки, головний бухгалтер, юридична служба, начальник режимно-секретного органу (з питань, що стосуються осіб, які мають доступ до державної таємниці), голова профкому (з питань, що стосуються структури та штатного розпису, звільнення членів профспілки, винесення дисциплінарних стягнень, заохочень), начальник відділу адміністративно-господарського забезпечення та транспорту. Відповідно до пункту 1.1 статуту ТОВ «Конструкторське бюро «Артилерійське озброєння» вказане товариство створене шляхом перетворення Державного підприємства «Конструкторське бюро «Артилерійське озброєння» - учасника Державного концерну «Укроборонпром» відповідно до Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності». З дня його державної реєстрації товариство є правонаступником усіх прав і обов`язків Державного підприємства «Конструкторське бюро «Артилерійське озброєння». Згідно з пунктами 1.1, 2.1 Порядку погодження Державним концерном «Укроборонпром» призначення та звільнення окремих працівників його підприємств-учасників, затвердженого наказом Державного концерну «Укроборонпром» від 03 вересня 2020 року № 357 «Про затвердження порядків щодо окремих питань найму персоналу на підприємства-учасники Державного концерну «Укроборонпром», відповідно до вимог вказаного Порядку підлягають погодженню призначення кандидатів на наступні посади та звільнення з посад, у тому числі, головного бухгалтера. На виконання зазначених вимог, 23 листопада 2022 року направлено генеральному директору Державного концерну «Укроборонпром» Гусєву Ю. лист ТВО директор ТОВ «КБАО» Данченка О. від 23 листопада 2022 року № 181 щодо погодження заяви ОСОБА_1 на звільнення, в якому просив погодження на звільнення позивача (а.с. 64 т. 1). 24 листопада 2022 року листом за № 187 позивачу повідомлено про те, що проект наказу про її звільнення 23 листопада 2022 року не було реалізовано. Роз`яснено, що відповідно до наказу Державного концерну «Укроборонпром» від 03 вересня 2020 року № 357 «Про затвердження порядків щодо окремих питань найму персоналу на підприємства-учасники Державного концерну «Укроборонпром» її посада підлягає погодженню на призначення та звільнення. Станом 16-00 год. 24 листопада 2022 року відповіді на її звернення щодо звільнення від Державного концерну «Укроборонпром» не було отримано (т.1 а.с. 63, 65). Відповідно до частини 1 статті 100 ЦПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), вебсайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Частинами 2,3 статті 100 ЦПК України встановлено, що електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис». Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу. Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом. Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Згідно з частиною 1 статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг». Підсумовуючи, вищевикладені положення Закону оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора. Апеляційний суд вважає, що надана позивачем копія є фото- та сканкопією документу, тобто за своєю суттю є письмовим доказом. При цьому, електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом (частина третя статті 95 ЦПК України). З огляду на це, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що надана позивачем копія наказу № 90-к про звільнення не відповідає критеріям оригіналу електронного доказу, не є електронним примірником наказу з електронним підписом автора цього документа, а саме ТВО директора Данченка О. Враховуючи викладене, апеляційний суд також погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що надана позивачем фото- та сканкопія наказу від 23 листопада 2022 року № 90-к, - не відповідає вимогам пункту 7 Порядку підготовки, оформлення, погодження та видання наказів державного підприємства «Конструкторське бюро «Артилерійське озброєння», відповідно до якого проекти наказів з кадрових питань (особового складу) погоджують в межах своєї компетенції наступними посадовими особами у такій послідовності: перший заступник генерального директора, заступника генерального директора з режиму та безпеки, головний бухгалтер, юридична служба, голова профкому (з питань, що стосуються структури та штатного розпису, звільнення членів профспілки, винесення дисциплінарних стягнень, заохочень), начальник відділу адміністративно-господарського забезпечення та транспорту, а отже не є доказом звільнення позивача за угодою сторін 23 листопада 2022 року. Також апеляційний суд враховує, що відповідно до витягу з журналу реєстрації наказів ТОВ «КБАО» з кадрових питань, за № 90-к відсутній зареєстрований наказ про звільнення позивача, натомість, за № 90-к зареєстрований наказ відповідача «Про залучення та вихід на роботу у вихідний день працівників» від 21 листопада 2022 року. 24 листопада 2022 року позивачу було направлено лист відповідача за № 188, в якому було зазначено, що 24 листопада 2022 року вона була відсутня на робочому місці протягом всього робочого дня, що підтверджується відповідним Актом про відсутність на робочому місці від 24 листопада 2022 року, а також зазначено прохання надати ґрунтовні пояснення з документальним підтвердженням поважності причин відсутності на робочому місці протягом 3 календарних днів з дня отримання цьго листа. Попереджено, що в іншому випадку її відсутність на робочому місці буде кваліфіковано як прогул без поважних причин і її буде звільнено з посади головного бухгалтера на підставі пункту 4 статті 40 КЗпП України (а.с. 65,69 т.1). З листа відповідача від 05 грудня 2022 року за № 217, направленого позивачу, вбачається, що ОСОБА_1 з 24 листопада 2022 року була відсутня на робочому місці протягом всього робочого дня, що підтверджується відповідними актами та до доповідними записками про відсутність на робочому місці від 24 листопада 2022 року, 25 листопада 2022 року, 28 листопада 2022 року, 29 листопада 2022 року, 30 листопада 2022 року, 01 грудня 2022 року, 02 грудня 2022 року, 05 грудня 2022 року. У зв`язку з викладеним, повторно було викладено прохання про надання ґрунтовних пояснень з документальним підтвердженням поважності причин відсутності на робочому місці протягом 3 календарних днів з дня отримання даного листа. Попереджено, що в іншому випадку її відсутність на робочому місці буде кваліфіковано як прогул без поважних причин і її буде звільнено з посади головного бухгалтера на підставі пункту 4 статті 40 КЗпП України (а.с. 70, 71 т. 1). Листом від 13 січня 2023 року № UOP 6.3-339 Державним концерном «Укроборонпром» було повідомлено в.о. ТОВ «КБАО» Іванушку М. В. , що у зв`язку із проведенням заходів контролю на Товаристві, на підставі наказу Концерну від 13 грудня 2022 року № 619 «Про проведення заходів контролю окремих питань щодо ефективності використання коштів ТОВ «КБАО», Концерном було призупинено прийняття рішення щодо погодження звільнення ОСОБА_1 за угодою сторін, про що було повідомлено в робочому порядку відповідального працівника товариства. Просили повідомити щодо актуальності звернення товариства про погодження Концерном звільнення ОСОБА_1 за угодою сторін (том. 1 а. с. 66). 18 січня 2023 року відповідач звернувся до генерального директора Державного концерну «Укроборонпром» з листом за № 37 щодо погодження звільнення головного бухгалтера, в якому надав інформацію, що головний бухгалтер ОСОБА_1 відсутня на робочому місці з 24 листопада 2022 року по теперішній час, що підтверджується відповідними актами. Водночас, ОСОБА_1 направлялися листи від 24 листопада 2022 року № 187, від 24 листопада 2022 року № 188, від 05 грудня 2022 року № 216, від 05 грудня 2022 року № 217 щодо надання нею пояснень з документальним підтвердженням поважності причин відсутності на робочому місці, але листи повернулись без реалізації 11 січня 2023 року. Станом на 18 січня 2023 року жодних пояснень з цих питань від ОСОБА_1 не надходило. Просив погодити звільнення ОСОБА_1 з посади головного бухгалтера на підставі пункту 4 статті 40 КЗпП України (т. 1 а. с. 165). За результатами розгляду вказаного листа Державним концерном «Укроборонпром» було погоджено звільнення ОСОБА_1 з посади головного бухгалтера товариства за умови дотримання вимог чинного законодавства України про працю (лист від 23 січня 2023 року № UOP 6.3-607 т. 1 а. с. 166). На підставі викладеного, відповідачем 24 січня 2023 року було видано наказ № 35-к «Про звільнення ОСОБА_1 » (т. 1 а.с. 123). Доказів того, що ОСОБА_1 оскаржувався та був скасований наказ про її звільнення від 24 січня 2023 року № 35-к суду не надано. 03 жовтня 2022 року між ОСОБА_1 та ТОВ «КБАО» укладений договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) № 685/10-22, відповідно до якого позикодавець (ТОВ «КБАО») надає позичальнику ( ОСОБА_1 ) грошові кошти у вигляді поворотної фінансової допомоги у розмірі передбаченому в пункту 2.1 цього договору, а позичальник зобов`язується повернути надану поворотну фінансову допомогу в порядку та на умовах, передбачених даним договором та колективним договором між адміністрацією та трудовим колективом Державного підприємства «Конструкторське бюро «Артилерійського озброєння» на 2021-2024 роки, правонаступником якого є ТОВ «КБАО» (пункт 1.1 договору). Поворотна фінансова допомога надається в національній валюті України у розмірі 300 000 грн, згідно з пунктом 8.8 колективного договору (пункт 2.1. договору). Поворотна фінансова допомога вважається наданою позикодавцем позичальнику з моменту перерахування коштів на картковий рахунок (пункт 2.5. договору). Поворотна фінансова допомога надається позичальнику строком на 12 місяців з дня фактичного зарахування коштів на картковий рахунок позичальника (пункт 2.6. договору). Повернення позики здійснюється шляхом утримання із заробітної плати позичальника коштів рівними частинами протягом 12 місяців, а саме 25 000 грн щомісячно (пункт 3.2. договору). У разі звільнення позичальника з будь-яких підстав, фінансова допомога в розмірі, визначеному пунктом 2.1. договору має бути погашена (повернена підприємству) не пізніше останнього робочого дня позичальника (пункт 3.3 договору). Поворотна фінансова допомога вважається повернутою з моменту здійснення останнього утримання позикодавцем відповідної суми коштів із заробітної плати позичальника (п. 3.4. договору). На виконання пункту 2.5. договору ТОВ «КБАО» 03 жовтня 2022 року перерахувало грошові кошти на картковий рахунок позивача у розмірі 300 000 грн. Відповідно до довідки відповідача про нарахування заробітної плати та утримання із заробітної плати ОСОБА_1 в період з листопада 2022 року по січень 2023 року станом на листопад 2022 року ТОВ «КБАО» було нараховано та виплачено позивачу наступні суми коштів: 17 листопада 2022 року ТОВ «КБАО» нарахувало позивачу грошові кошти у сумі 50 992 грн 62 коп., що складаються з окладу/тарифу - 27 339 грн 50 коп., оплати лікарняних - 8 869 грн 92 коп., доплати за лікарняними - 14 783 грн 20 коп., з яких було утримано: військовий збір - 764 грн 89 коп.; податок на доходи фізичних осіб - 9 178 грн 67 коп. Отже, на кінець листопада 2022 року сума коштів, що підлягала виплаті позивачу становила 41 049 грн 06 коп. З урахуванням утримання частини поворотної фінансової допомоги у розмірі 25 000 грн за період з 03 жовтня 2022 року по 03 листопада 2022 року залишок до виплати становив 16 049 грн 06 коп. Станом на 30 листопада 2022 року на виконання пункту 3.2. договору з позивача утримано ще 25 000 грн за період з 03 листопада 2022 року по 03 грудня 2022 року, тобто, станом на 30 листопада 2022 року не відповідач мав заборгованість перед позивачем, а навпаки, наявна заборгованість позивача щодо повернення частини поворотної фінансової допомоги у розмірі 8 950 грн 94 коп. Починаючи з 24 листопада 2022 року і по 24 січня 2023 року позивачу заробітна плата не нараховувалась, оскільки остання не виходила на роботу. У день її звільнення на підставі наказу від 24 січня 2023 року № 35-к їй було нараховано за січень 2023 року 66 344 грн 96 коп. у якості компенсації відпустки, з яких утримано військовий збір - 995 грн 17 коп.; податок на доходи фізичних осіб - 11 942 грн 09 коп. та ураховуючи наявну заборгованість позивача, яка утворилась у листопаді 2022 року щодо повернення частини поворотної фінансової допомоги, з останньої було утримано грошові кошти у розмірі 8 950 грн 94 коп. Як правильно встановлено судом першої інстанції, позивачку звільнено 24 січня 2023 року на підставі наказу № 35-к, на виконання пунктів 3.3., 3.4. договору ТОВ «КБАО» утримано залишок коштів, що підлягав сплаті позивачу у якості остаточного розрахунку при звільненні у розмірі 44 456 грн 76 коп. Враховуючи викладене, апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що у день звільнення ТОВ «КБАО» не був проведений повний та остаточний розрахунок з позивачкою щодо належних їй сум при звільненні, заборгованості з виплати заробітної плати та інших платежів, та погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для стягнення заборгованості по заробітній платі та, відповідно, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Апеляційний суд погоджується з розрахунком належних позивачці сум при її звільненні, наданим ТОВ «КБАО», який позивачкою не спростований. Таким чином, доводиапеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, правильності висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному судовому рішенні та в оскаржуваній ухвалі, вони не спростовують, а тому відхиляються апеляційним судом у зв`язку з їх необґрунтованістю. Підстави для скасування рішення та ухвали суду першої інстанції у суду апеляційної інстанції відсутні. Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Поставця Олександра Олексійовича залишити без задоволення. Ухвалу Солом`янського районного суд міста Києва від 17 липня 2024 року залишити без змін. Рішення Солом`янського районного суд міста Києва від 14 січня 2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Дата складення повного судового рішення 26січня 2026 року. Головуючий Г.І. Мостова Судді Р.В. Березовенко О.Ф. Лапчевська