Постанова Рівненський апеляційний суд № 567/1215/25

Рівненський апеляційний суд ___________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 28 січня 2026 року м. Рівне Рівненський апеляційний суд в складі судді Шимківа С.С., з участю секретаря судового засідання Міщук Л.А., адвокатів Котюк Т.А., Януля В.С., законного представника - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у м. Рівне матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою представника малолітньої ОСОБА_2 адвоката Котюк Тетяни Анатоліївни на постанову Острозького районного суду від 12 грудня 2025 року про притягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ), вчителя Оженинського ліцею № 2 Острозької міської ради Рівненської області до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-4 КУпАП,- в с т а н о в и в : Постановою Острозького районного суду від 12 грудня 2025 року провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 173-4 КУпАП закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Не погодившись із постановою суду, представник малолітньої ОСОБА_2 адвокат Котюк Т.А. оскаржила її в апеляційному порядку. У поданій апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції неповно з`ясував усі фактичні обставини справи, не надав належної оцінки змісту протоколу та наявним в матеріалах справи доказам, у зв`язку з чим оскаржувана постанова суду є незаконною та необґрунтованою. Вважає, що місцевий суд дійшов помилкового висновку про відсутність у діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-4 КУпАП. Суд не врахував, що зібраними у справі належними та допустимими доказами достовірно підтверджено, що поведінка ОСОБА_3 мала прояви, які свідчили про існування підстав для підозри в наявності випадку булінгу (цькування) до учасника освітнього процесу ОСОБА_2 в закладі освіти, що викликало тривожність у дитини, уникнення, небажання відвідувати уроки географії, страх, емоційну невпевненість, заниження самооцінки, переживання за здоров`я у разі підвищення цукру на уроках географії через хвилювання та страх до вчительки, яка байдуже ставиться та ігнорує психофізіологічні потреби дитини, яка має цукровий діабет першого типу. Зауважує, що матеріали справи містять численні належні та допустимі докази _______________________________________________________________________________________________________________________ Справа №567/1215/25 Суддя в суді І інстанції Назарук В.А. Провадження № 33/4815/249/26 Суддя в апеляційній інстанції Шимків С.С. про те, що ОСОБА_3 , будучи учасником освітнього процесу, а саме вчителем географії, вчинила булінг (цькування) по відношенню до ОСОБА_2 , який полягає у психологічному насильстві, що вчинялося стосовно малолітньої, а саме 07 квітня 2025 року на уроці географії заборонила здійснювати необхідну медичну маніпуляцію. 07 квітня 2025 року, 08 квітня 2025 року, 28 травня 2025 року порушила норми академічної доброчесності, зокрема, щодо об`єктивного і неупередженого оцінювання знань та вмінь. Порушила виставляння підсумкового, семестрового, річного оцінювання при оцінюванні за групами результатів. Педагог не дотримувалася галузевих критеріїв оцінювання. 20 травня 2025 року оголосила для учнів, що учениця буде не атестована. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та визнати ОСОБА_3 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-4 КУпАП. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши учасників справи, апеляційний суд приходить до висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного. Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Судом встановлено, що ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , її батьками є ОСОБА_1 і ОСОБА_4 .. З посвідчення серії НОМЕР_1 встановлено, що ОСОБА_2 є дитиною з інвалідністю, а відповідно до висновку ЛКК від 24.01.2024 року, медичних карт хворого на її ім`я встановлено, що вона хворіє на цукровий діабет типу І. ОСОБА_3 є вчителем географії Оженинського ліцею №2 Острозької міської ради Рівненської області, де навчається ОСОБА_2 .. З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №470440 від 02.07.2025 року вбачається, що ОСОБА_3 , будучи учасником освітнього процесу - вчителем географії в Оженинському ліцеї №2 Острозької міської ради за адресою: АДРЕСА_2 , вчинила булінг (цькування), тобто діяння учасника освітнього процесу, які полягають у психологічному насильстві, що вчинялося стосовно малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , учениці 6 А класу, яка хворіє на цукровий діабет типу І, 07.04.202 близько 13 год 40 хв. на уроці заборонила здійснити необхідну медичну маніпуляцію, підколювання інсуліну, забрала телефон, мобільний пристрій який контролює рівень цукру в крові; 07.04.2025, 08.04.2025, 28.05.2025 близько 12 год 43 хв. порушила норми академічної доброчесності, зокрема, об`єктивного неупередженого оцінювання знань та вмінь, порушила виставлення підсумкового, семестрового, річного оцінювання при оцінюванні за групами результатів педагог не дотримувалась галузевих принципів оцінювання, 20.05.2025 для учнів 6-А класу оголосила, що учениця буде не атестована, внаслідок чого була заподіяна шкода психологічному здоров`ю потерпілої. Наведені обставини не знайшли свого підтвердження у ході розгляду справи судами. Апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність у діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-4 КУпАП. Частиною 1 статті 173-4 КУпАП передбачена відповідальність за булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров`ю потерпілого. Згідно ст. 1 Закону України «Про охорону дитинства» булінг (цькування) - психологічне, фізичне, економічне чи сексуальне насильство, тобто будь-яке умисне діяння (дія або бездіяльність), у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, яке систематично вчиняється особою стосовно дитини, з якою вони є учасниками одного колективу, або дитиною стосовно іншого учасника одного колективу та яке порушує права, свободи, законні інтереси потерпілої особи та/або перешкоджає виконанню нею визначених законодавством обов`язків. У пункті 4 розділу І Порядку реагування на випадки булінгу (цькування), який затверджений наказом МОН України від 28.12.2019 №1646 "Деякі питання реагування на випадки булінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти" вказано, що ознаками булінгу (цькування) є систематичне вчинення учасниками освітнього процесу діянь стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, в тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, а саме: умисне позбавлення їжі, одягу, коштів, документів, іншого майна або можливості користуватися ними, перешкоджання в отриманні освітніх послуг, примушування до праці та інші правопорушення економічного характеру; словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи; будь-яка форма небажаної вербальної, невербальної чи фізичної поведінки сексуального характеру, зокрема принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська, образи, жарти, погрози, поширення образливих чуток; будь-яка форма небажаної фізичної поведінки, зокрема ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, завдання ударів; інші правопорушення насильницького характеру. Отже, основними ознаками булінгу (цькування) є: наявність сторін - кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), а також спостерігачі; повторюваність /систематичність діяння; наявність наслідків у вигляді психічної та/або фізичної шкоди. Умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення. Склад адміністративного правопорушення це сукупність встановлених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак, що характеризують діяння як адміністративне правопорушення (проступок). До складу адміністративного правопорушення входять ознаки, які характеризують об`єкт, об`єктивну і суб`єктивну сторони та суб`єкта правопорушення. Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту учасників освітнього процесу. Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу. Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції дій, та передбачає існування обов`язкової ознаки можливість настання чи настання шкоди, яка була заподіяна фізичному або психічному здоров`ю потерпілому. Для встановлення події та складу правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст. 173-4 КУпАП необхідно з`ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила булінг (цькування). Таким чином, булінг (цькування), зокрема психологічного, фізичного, економічного, сексуального характеру, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-4 КУпАП, підпадають лише такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода фізичному чи психічному здоров`ю стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу. Такі дії утворюють склад адміністративного правопорушення у тому випадку, коли такі висловлювання (дії) спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи. При цьому, суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП або нормах інших нормативно-правових актах, якими передбачена відповідальність за вчинення чітко визначених протиправних дій. У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи. Статтею 62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь. ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа " Коробов проти України " № 39598 / 03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v.the UnitedKingdom ), п. 161, Series A заява № 25). Суд не є каральним органом. Суд потрібен для відновлення справедливості та встановлення вини особи, яка вчинила правопорушення. У разі встановлення такої вини притягнення особи до відповідальності, з метою виховання в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. За результатами апеляційного перегляду справи не було встановлено наявність у ОСОБА_3 особистої неприязні та упередженого ставлення до учениці ОСОБА_2 , а також наявність у вчителя умислу на вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-4 КУпАП. Не встановлено доказів, які б беззаперечно свідчили, що ОСОБА_3 , своїми діями, переслідувала саме мету булінгу дитини, шляхом умисного унеможливлення здійснення нею інсулінової ін`єкції, а не здійснення належного освітнього процесу. Показами учнів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які є однокласниками потерпілої, не підтвердилися обставини, що 07.04.2025 року близько 13 год. 40 хв. на уроці географії ОСОБА_3 умисно заборонила ОСОБА_2 здійснити необхідну медичну маніпуляцію. Також відсутні підстави для висновку про умисне, з метою булінгу, порушення ОСОБА_3 норм академічної доброчесності щодо об`єктивного неупередженого оцінювання знань та вмінь ОСОБА_2 з предмету географії, адже не атестація останньої стала наслідком як бездіяльності її батьків, які заборонили дитині відвідувати уроки географії під викладанням ОСОБА_3 , не вживаючи заходів для забезпечення її освіти у іншого вчителя з цього предмету, так і бездіяльності зі сторони адміністрації навчального закладу з цього приводу. За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого їй правопорушення належними та допустимими доказами не доведена, а обставини зазначені у протоколі "поза розумним сумнівом" не знайшли свого підтвердження. Постанова суду першої інстанції є законна та обґрунтована, а тому підстави для її скасування відсутні. На підставі наведеного та керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, ч. 1 ст. 173-4, ст. 294 КУпАП, Рівненський апеляційний суд,- п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу представника малолітньої ОСОБА_2 адвоката Котюк Тетяни Анатоліївни залишити без задоволення, а постанову Острозького районного суду Рівненської області від 12 грудня 2025 року без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повний текст постанови виготовлено 28 січня 2026 року. Суддя Рівненського апеляційного суду Шимків С.С.