LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС580/8190/24

від 28.01.2026 · Адміністративна
Резолютивна:Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ШРБУ-48" на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23 червня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 20…

ф УХВАЛА 28 січня 2026 року м. Київ справа №580/8190/24 адміністративне провадження №К/990/3443/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Желєзного І.В., суддів: Білак М.В., Мацедонської В.Е., перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ШРБУ-48" на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23 червня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2025 року у справі № 580/8190/24 за позовом Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці до Товариства з обмеженою відповідальністю "ШРБУ-48" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), УСТАНОВИВ: Центральне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ШРБУ-48", в якому просило: застосувати до відповідача заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю), а саме зобов`язати зупинити виконання робіт, що виконуються на висоті понад 1,3 метра; виконання робіт з монтажу, демонтажу та капітального ремонту будинків, споруд, а також відновлення та зміцнення їх аварійних частин, за адресою: вул. Підстанційна, 1, с. Щербані Полтавського району Полтавської області, до усунення порушень, які створюють загрозу життю і здоров`ю працюючих. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 23 червня 2025 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2025 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись із такими судовими рішеннями, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить змінити рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23 червня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2025 року у справі № 580/8190/24, не передаючи справи на новий розгляд, шляхом зміни їх мотивувальних частин, а саме - виключити з них наступні абзаци: "Судом встановлено, що недотримання вимог законодавства з охорони праці з боку ТОВ "ШРБУ-48" в частині відсутності огороджень на небезпечній ділянці - на даху будівлі за адресою вул. Підстанційна, 1, с. Щербані Полтавського району Полтавської області, мало наслідком настання нещасного випадку зі смертельним наслідком, який стався 30.06.2024 року із бетонярем ТОВ "ШРБУ-48" ОСОБА_1 , під час виконання ним робіт з бетонування на АТ-2. Отже відсутність огорожі на даху за адресою вул. Підстанційна, 1, С. Щербані, Полтавського району Полтавської області створює загрозу життю і здоров`ю працівникам, які там працюють, та є підставою для зупинення робіт з монтажу, демонтажу та капітального ремонту на вказаному об`єкті до усунення встановленого порушення". Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за вказаною касаційною скаргою, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зазначає таке. Відповідно до частини першої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. На підставі статті 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів". За змістом частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках. На підставі частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 351 цього Кодексу. Згідно з пунктом четвертим частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У разі ж подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України заявник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення. В касаційній скарзі скаржник посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання чи має право адміністративний суд у мотивувальній частині рішення встановлювати вину суб`єкта господарювання у настанні смерті людини як прямий наслідок порушень охорони праці, якщо це є предметом доказування виключно у кримінальному провадженні. Щодо підстави касаційного оскарження передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, Суд зазначає таке. Суд звертає увагу скаржника, що оскарження судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України (якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) вимагає не лише констатації факту відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а і визначення норми (норм) права, що потребує висновку, підстав необхідності такого висновку у подібних правовідносинах (усунення колізій норм права, визначення пріоритету однієї норми над іншою, тлумачення норми), а також зазначення, у чому, на думку заявника, полягає неправильне застосування норми права, щодо якої необхідний висновок Верховного Суду. Зі змісту пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України слідує, що вказана підстава спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню адміністративними судами під час вирішення спору. Верховний Суд наголошує, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України треба зазначати, щодо яких саме правовідносин Верховний Суд ще не сформував правового висновку, а не абстрактно на це посилатися. Також посилаючись на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржником не зазначено: 1) чітко яку саме норму права судом апеляційної інстанцій було застосовано неправильно 2) за результатами розгляду касаційної скарги, який саме висновок має бути сформований Верховним Судом з урахуванням зазначених нею норм матеріального та / або процесуального права; 3) необхідності висновку Верховного Суду щодо цієї норми, за обставин, установлених судами саме у цій справі. Отже, касаційна скарга не містить належних обґрунтувань щодо неправильного застосування норм матеріального права судами попередніх інстанцій та необхідність висновку Верховного Суду щодо цих норм, за обставин, установлених судами саме у цій справі. З огляду на викладене, Суд вважає необґрунтованими посилання скаржника на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України в касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Отже, у разі незазначення в касаційній скарзі підстав, на якій вона подається з визначенням передбаченої статтею 328 цього Кодексу підстави, така касаційна скарга залишається без руху. Згідно із частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. За змістом положень частин першої та другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання визначених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. У цій ухвалі зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. На підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Виходячи з наведеного, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати десятиденний строк для усунення недоліків касаційної скарги особі, яка її подала, шляхом подання уточненої касаційної скарги із обґрунтуванням наявності підстав передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України. У випадку неусунення недоліків касаційної скарги, така буде повернута особі, яка її подала, відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 та частини другої статті 332 КАС України. Керуючись статтями 169, 328, 330, 332, 359 КАС України, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ШРБУ-48" на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23 червня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2025 року у справі № 580/8190/24 за позовом Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці до Товариства з обмеженою відповідальністю "ШРБУ-48" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) - залишити без руху. Надати скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків, зазначених у її мотивувальній частині. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач І. В. Желєзний Судді М. В. Білак В. Е. Мацедонська

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»