Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 280/4877/25

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 27 січня 2026 року м. Дніпросправа № 280/4877/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач), суддів: Малиш Н.І., Шлай А.В., за участю секретаря судового засідання Бурової А.Ю. за участю представника відповідача: Гримала А.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в місті Дніпрі апеляційну скаргу Тернопільської митниці на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01.09.2025, (суддя суду першої інстанції Новікова І.В.), прийняте в спрощеному провадженні без виклику сторін в м. Запоріжжі, в адміністративній справі №280/4877/25 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю МОТОТЕХІМПОРТ до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, УСТАНОВИВ: 28.05.2025 товариство з обмеженою відповідальністю «МОТОТЕХІМПОРТ» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило: визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару №UA403070/2025/000181/2 від 16.05.2025. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ним надано всі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, який переміщується через митний кордон України, які відповідають характеру угоди, а посилання митного органу на виявлені під час перевірки поданих документів розбіжності є безпідставними. Запорізький окружний адміністративний суд рішенням від 01.09.2025 задовольнив позовні вимоги ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ». Визнав протиправним та скасував рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару №UA403070/2025/000181/2 від 16.05.2025. Стягнув на користь позивача судові витрати. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Тернопільська митниця звернулась з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на необґрунтованість доводів скарги, просить рішення суду скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що в наданих позивачем документах на підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару було виявлено недоліки, у зв`язку з чим витребувано додаткові документи, які не були надані позивачем в повному обсязі. Зазначає, що позивачем не підтверджено заявлену митну вартості імпортованого товару, що зумовило відсутність підстав для оформлення товару за визначеною декларантом митною вартістю. Крім того, відповідач вказав на те, що митним органом у встановленому законом порядку було встановлено, що вартість імпортованого позивачем товару є вищою ніж заявлена, що зумовило прийняття рішення про коригування митної вартості товарів. Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке. Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на виконання зовнішньоекономічного контракту №HW/5 від 19.04.2023, укладеного між компанією CHONGQING HWASDAN MACHINERY MANUFACTURING CO., LTD. (Китай) та ТОВ МОТОТЕХІМПОРТ (Україна), згідно із рахунком-фактурою (інвойс) №HW2025-4 від 09.01.2025, позивачем на митну територію України ввезено товар. 15 травня 2025 року уповноваженою особою позивача було подано до митного оформлення митну декларацію №25UA403070004304U7, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товар: Товар №1 Трактори, що керуються водієм, який іде поряд, одновісні, нові. Без фрези мотоблоку у комплекті: - Мотоблок Кентавр 40-1С/G (колеса 13х5.00-6) - 200шт. (Потужність, кВт/к.с.: 5,2/7,0; Тип палива: Бензин; Система запуску двигуна: ручний стартер; Колеса: 13х5.00-6). У частково розібраному стані, в комплекті з інструментом та приладдям для налагоджування та обслуговування. Виробник: CHONGQING HWASDAN MACHINERY MANUFACTURING CO., LTD.; Товар №2 Машини сільськогосподарські для оброблення ґрунту, навісні грунтофрези до мотоблоків. Застосовуються для інтенсивного розкришення (розпушення) грунту, знищення бур`янів, подрібнення рослинних залишків, перемішування шарів грунту і вирівнювання поверхні поля: Фреза мотоблоку 2+1 секцій 9 ножів - 200шт. Виробник: CHONGQING HWASDAN MACHINERY MANUFACTURING CO., LTD.. До зазначеної митної декларації позивачем подані наступні документи: пакувальний лист № б/н від 09.01.2025; рахунок-фактура (інвойс) № HW2025-4 від 09.01.2025; коносамент №UTRUST25012825 від 28.01.2025; накладна УМВС (SMGS consignment note (rail)) №37554803 від 07.05.2025; сертифікат про походження товару (Certificate of origin) №25C5102A0953/00012 від 17.02.2025; статус особи, яка подає митну декларацію №1; банківський платіжний документ, що стосується товару №1375 від 22.04.2025; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №L80743 від 09.05.2025; документ, що підтверджує вартість перевезення товару - Акт виконаних послуг від 15.05.2025; документ, що підтверджує вартість перевезення товару - Довідка про транспортні витрати від 09.05.2025; документ, що підтверджує вартість перевезення товару - Заявка на перевезення №229 від 16.01.2025; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2025-4 від 13.12.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №HW/5 від 19.04.2023; договір (контракт) про перевезення №2712/917/2022 від 27.12.2022; інші некласифіковані документи Технічні характеристики від 09.01.2025. Під час здійснення митного контролю за МД №25UA403070004304U7 від 15.05.2025 митний орган дійшов висновку про наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, а саме: відповідно до договору про перевезення від 27.12.2022 №2712/917/2022, довідки про транспортні витрати від 09.05.2025, довідка про транспортні витрати, акту виконаних робіт від 15.05.2025, акт виконаних послуг та рахунка-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від 09.05.2025 №L80743 перевізником зазначено Global Container Lines Latvija SIA, а в накладній УМВС від 07.05.2025 №37554803 Ost-WestLogistic Poland Sp. Z.o.o.. Інформація, яка б підтверджувала причетність Ost-WestLogistic Poland Sp. Z.o.o. до перевезення вантажу залізничним транспортом окрім накладної УМВС відсутня. Банківські платіжні документи та договори між Global Container Lines Latvija SIA, та Ost-WestLogistic Poland Sp. Z.o.o. до митного оформлення не наданні. Зазначене вище може свідчити про не повноту включення витрат пов`язаних з наданням транспортно-експедиційних послуг за межами митної території України; згідно п.5.1 контракту від 19.04.2023 №HW/5 умови оплати кожної партії товару зазначаються у відповідних Специфікаціях (Додатках) до контракту. У специфікації до контракту від 13.12.2024 № 2025-4 передбачена передоплата 100%, проте згідно коносаменту від 28.01.2025 №UTRUST25012825 товар відвантажено на борт 28.01.2025. До митного оформлення надано платіжну інструкцію №1375 від 22.04.2025, що не підтверджує факт передоплати, оскільки товар відвантажено значно раніше. Відповідно до митного оформлення не надано документів які б підтверджували факт передоплати; не подано митну декларацію країни відправлення, що не дозволяє впевнитися в достовірності заявлених відомостей щодо умов поставки та вартості товару, які впливають на формування митної вартості товару; прайс-лист від 06.12.2024 № б/н містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки FOB CHONGQING, що обмежує конкурентність; комерційну пропозицію від 06.12.2024 № б/н містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки FOB CHONGQING, що обмежує конкурентність. У зв`язку з виявленими розбіжностями митним органом у відповідача було витребувано додаткові документи, а саме: страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару. На виконання вимог митного органу позивачем надано додаткові документи, а саме: технічний опис від 15.05.2025; комерційна пропозиція від 06.12.2024; прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 06.12.2024. У зв`язку із не підтвердженням, на думку митного органу, заявленої митної вартості, останні прийнято рішення про коригування митної вартості товару UA403070/2025/000181/2 від 16.05.2025. Позивач, не погодившись з прийнятим рішенням про коригування митної вартості товару, звернувся до суду з адмністративним позовом в цій справі. Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивач подав до митного органу належні та достатні документи для підтвердження митної вартості товару, відтак підстави для коригування митної вартості були відсутні. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке. Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно ч. 1 ст. 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою. За приписами ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Як встановлено ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Як передбачено ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію) (ч. 4 ст. 53 Митного кодексу). Відповідно до ст. 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Як встановлено ч. 1 ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Згідно ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Відповідно до ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Відповідно до ст. 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів, згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі, якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу. Відповідно до ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України, основний метод визначення митної вартості не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Вказана правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 26.06.2018 року (справа № 814/1996/15), від 19.06.2018 року (справа № 826/6346/16), що враховується судом апеляційної інстанції, у відповідності до приписів ч. 5 ст. 242 КАС України. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були надані усі документи для необхідності обчислення митної вартості товару. Відповідно до частини 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина 2 статті 54 Митного кодексу України). Таким чином, аналіз вищенаведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою обставиною, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Встановлені обставини справи свідчать, що відповідач за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, заявленої позивачем, дійшов висновку, що в наданих декларантом документах міститься ряд розбіжностей, наявність яких унеможливлює підтвердження всіх числових значень складових митної вартості. Надаючи оцінку доводам відповідача про наявність в поданих документах розбіжностей суд зазначає таке. Щодо посилань митного органу на те, що відповідно до договору про перевезення від 27.12.2022 №2712/917/2022, довідки про транспортні витрати від 09.05.2025, довідка про транспортні витрати, акту виконаних робіт від 15.05.2025, акт виконаних послуг та рахунка-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від 09.05.2025 №L80743 перевізником зазначено Global Container Lines Latvija SIA, а в накладній УМВС від 07.05.2025 №37554803 Ost-WestLogistic Poland Sp. Z.o.o.. Інформація, яка б підтверджувала причетність Ost-WestLogistic Poland Sp. Z.o.o. до перевезення вантажу залізничним транспортом окрім накладної УМВС відсутня. Банківські платіжні документи та договори між Global Container Lines Latvija SIA, та Ost-WestLogistic Poland Sp. Z.o.o. до митного оформлення не наданні. Зазначене вище може свідчити про не повноту включення витрат пов`язаних з наданням транспортно-експедиційних послуг за межами митної території України, суд зазначає наступне. Матеріалами справи підтверджується, що в даному випадку міжнародне перевезення задекларованого товару здійснювалось відповідно до укладеного договору міжнародного морського перевезення (фрахту) №2712/917/2022 між ТОВ Мототехімпорт, як Замовником та компанією Global Container Lines Latvija SIA, як Перевізником. При цьому, як вбачається з відомостей інвойса №L80743, Заявки на перевезення №229, довідки про транспортні витрати від 09.05.2025 року та акту виконаних послуг від 15.05.25 року, перевезення спірної товарної партії в даному випадку має ознаки мультимодального перевезення, тобто перевезення вантажу різними видами транспорту за одним договором. Отже договірні відносини щодо перевезення спірної товарної партії у ТОВ Мототехімпорт наявні виключно з компанією-перевізником Global Container Lines Latvija SIA, якою товариству було виставлено єдиний рахунок на оплату усіх послуг №L80743 від 09.05.2025 року, в якому вказано вартість перевезення вантажу морським транспортом та наземним транспортом до митного кордону України. За таких обставин, позивач не мав змоги та не зобов`язаний був надавати інші документи на підтвердження вартості транспортування товару для підтвердження заявленої митної вартості товару. Посилання митного органу на те, що згідно п.5.1 контракту від 19.04.2023 №HW/5 умови оплати кожної партії товару зазначаються у відповідних Специфікаціях (Додатках) до контракту. У специфікації до контракту від 13.12.2024 № 2025-4 передбачена передоплата 100%, проте згідно коносаменту від 28.01.2025 №UTRUST25012825 товар відвантажено на борт 28.01.2025. До митного оформлення надано платіжну інструкцію №1375 від 22.04.2025, що не підтверджує факт передоплати, оскільки товар відвантажено значно раніше. Відповідно до митного оформлення не надано документів які б підтверджували факт передоплати, суд зазначає, що зазначене жодним чином не впливає на правильність визначення митної вартості. Так, суд зазначає, що платіжна інструкція №1375 від 22.04.2025 містить достатню та вичерпну інформацію про призначення платежу щодо якого здійснювалася оплата товару, в свою чергу порушення порядку умов оплати за товар, у будь-якому випадку не може бути підставою для коригування митної вартості товару. Стосовно посилань митного органу на те, що не подано митну декларацію країни відправлення, що не дозволяє впевнитися в достовірності заявлених відомостей щодо умов поставки та вартості товару, які впливають на формування митної вартості товару; прайс-лист від 06.12.2024 № б/н містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки FOB CHONGQING, що обмежує конкурентність; комерційну пропозицію від 06.12.2024 № б/н містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки FOB CHONGQING, що обмежує конкурентність, суд зазначає, що зазначені недоліки ґрунтуються виключно на припущеннях контролюючого органу та не можуть бути підставою для коригування митної вартості. Суд зазначає, що чинним законодавством України не передбачено обов`язкового подання вищезазначених документів, а тому їх відсутність та/або недоліки у оформленні не можуть бути підставою для коригування митної вартості товару. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивач надав митному органу усі необхідні документи, які надають можливість перевірити та підтвердити заявлену митну вартість товару. Суттєвих недоліків поданих до митного органу документи не містили, а відповідно у відповідача не було підстав для прийняття рішення про коригування митної вартості товару. Таким чином, судом встановлено, що посилання митного органу на виявлені розбіжності у поданих позивачем документах є необґрунтованими. У зв`язку з чим, також безпідставними є доводи відповідача про ненадання декларантом додаткових документів на вимогу митного органу, оскільки останнім не доведено наявність підстав для витребування додаткових документів у позивача. Крім того, відповідно до вимог ч.3 ст.53 МК України додаткові документи надаються декларантом за наявності, відтак, саме по собі подання таких документів не в повному обсязі або неподання таких документів не може бути підставою для коригування митної вартості товару. За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач надав митному органу усі необхідні документи, які надають можливість перевірити та підтвердити заявлену митну вартість товару, проте, митним органом необґрунтовано витребувано додаткові документи, а вказані в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості недоліки у поданих позивачем документах спростовані в ході судового розгляду справи. Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. Разом з тим суд встановив, що надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а також заявлену митну вартість, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом. Натомість митний орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, як не довів і правових підстав для застосування другорядного методу. У постанові від 09.11.2022 у справі № 815/2162/17 Верховний Суд зазначив про те, що доводи митниці щодо оцінки ризиків при перевірці митної вартості товарів суд оцінює критично з огляду на те, що спрацювання профілів ризиків автоматизованої системи аналізу та управління ризиками та наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари було розмитнено іншими особами за вищою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту, за відсутності інших законних підстав для витребування додаткових документів, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України; що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом. Верховний Суд неодноразово наголошував, що відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. В основу такого підходу лягли висновки про те, що торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо) (постанови Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №420/4820/19, від 25.02.2021 у справі № 810/3295/17, від 23.11.2022 у справі № 810/2547/17). Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування методу визначення митної вартості товару, обраного декларантом, і не може бути підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за методом, визначеним в декларації митної вартості. Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивачем для оформлення товару за першим методом надано всі передбачені чинним законодавством документи на підтвердження митної вартості товару за ціною договору, а митним органом безпідставно витребувано у позивача додаткові документи та необґрунтовано застосовано другорядний метод визначення митної вартості товару, а тому оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів є протиправними та підлягають скасуванню. Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи. Керуючись ст.243, 308, 311, 315, 316, 321, 325 КАС України, суд, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Тернопільської митниці залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01.09.2025 в адміністративній справі № 280/4877/25 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Постанова в повному обсязі складена 27.01.2026. Головуючий - суддя О.О. Круговий суддя Н.І. Малиш суддя А.В. Шлай