Постанова Чернігівський апеляційний суд № 742/605/25

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А іменем України 28 січня 2026 року м. Чернігів Унікальний номер справи № 742/605/25 Головуючий у першій інстанції Фетісова Н. В. Апеляційне провадження № 22-ц/4823/214/26 Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючої судді Шарапової О.Л., суддів Онищенко О.І., Скрипки А.А., з участю секретаря: Шапко В.М. Сторони: позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», відповідач: ОСОБА_1 . Особа, яка подала апеляційну скаргу: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал». Оскаржується рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 30 травня 2025 року, суддя Фетісова Н.В., місце ухвалення оскаржуваного рішення м.Прилуки. В С Т А Н О В И В: У січні 2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» звернулось до суду з позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості в розмірі 184 472 грн 53 коп. (заборгованість з тіла кредиту 19 999 грн 99 коп., нараховані проценти первісним кредитором 123 972 грн 54 коп., нараховані проценти ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» за 81 календарних днів 40 500 грн), судовий збір 2 422 грн 40 коп., витрати на правову допомогу 10 000 грн 00 коп. Позовні вимоги мотивовані тим, що 24.01.2024 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (Первісний кредитор) та ОСОБА_1 укладено Договір № 4324289 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Даний договір укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом реєстрації відповідача та підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором 10030. Оскільки ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» не є банківською установою, то, відповідно, позбавлене можливості відкривати будь-які рахунки для клієнтів, і, як наслідок, формувати платіжні доручення та виписки за такими рахунками не може. Зарахування кредитних коштів на платіжну карту відповідача відбулось через платіжну систему на підставі укладеного Договору N? 210222-1 про організацію переказу коштів від 21.02.2022 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА». 25 жовтня 2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» укладено договір факторингу №25/10/2024, відповідно до якого до ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» перейшло право грошової вимоги за вказаним договором. Рішенням N?251124/1 єдиного учасника ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» від 25.11.2024 змінено найменування з ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» на нове найменування ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал». У порушення умов кредитного договору відповідач не виконав належним чином свої зобов`язання за вказаним кредитним договором. Враховуючи зазначене, до позивача відповідно до укладеного Договору факторингу від 25.10.2024 N?25/10/2024 року перейшло право грошової вимоги до відповідача за Договором N? 4324289 від 24.01.2024, строк дії якого не закінчився. Крім того, в межах строку дії Договору, укладеного між Первісним кредитором та Відповідачем, ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» у період з 26.10.2024 по 14.01.2025 (81 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою. Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 30 травня 2025 року позов задоволено частково. Стягнуто ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість за кредитним договором № 4324289 в розмірі 143 972 грн 53 коп., судовий збір в розмірі 1 890 грн 70 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 7 805 грн. В апеляційній скарзі ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» просить оскаржуване рішення скасувати повністю та ухвалити нове, яким повністю задовольнити позовні вимоги. Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що рішення суду є незаконним. Особа, яка подала апеляційну скаргу посилається на помилковість висновку суду щодо відсутності правових підстав стягувати з відповідача відсотки в період з 26.10.2024 по 14.01.2025, оскільки нарахування процентів здійснено позивачем за стандартною процентною ставкою в межах дії кредитного договору, крім того в межах погодженого строку надання кредиту, зазначеному в п.1.3. Договору. Особа, яка подала апеляційну скаргу стверджує, що мав право нараховувати відсотки також і після укладення договору факторингу. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку. Встановлено, що 24.01.2024 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 4324289 про надання коштів на умовах споживчого кредиту за умовами якого сума кредиту складає 20 000 грн, строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів (а.с.21-31). Відповідно до п. 1.1-1.5 кредитного договору сторони погодили, що укладення цього Договору здійснюється Сторонами за допомогою IКC Товариства, доступ до якої забезпечується Клієнту через Веб-сайт або Мобільний додаток "Credit7". Електронна ідентифікація Споживача здійснюється при вході Клієнта в Особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону Споживача, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення Пароля входу до Особистого кабінету. При цьому, Споживач самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Веб-сайту/IКC Товариства. На умовах, встановлених Договором, Товариство надає Клієнту грошові кошти в на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Сума кредиту 20000 грн, на строк 360 днів. Стандартна процентна ставка становить 2,5%, знижена процентна ставка - 1,63% в день. Як вбачається з кредитного договору, він підписаний електронним підписом позичальника - 10030, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону з зазначенням адреси проживання відповідача, його паспортних даних, РНОКПП, що підтверджується п. 10 договору - реквізити та підписи сторін (а.с.30-31). 24 січня 2024 року позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора «10030» був підписаний Додаток № 1 до договору № 4324289 «Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача» та Паспорт споживчого кредиту, з підписанням яких відповідач був ознайомлений та погодився із загальною вартістю кредиту, порядком та сумами платежів (а.с. 31 зворот 32, 34-36). ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» виконало обов`язок щодо надання позичальнику грошових коштів у розмірі 20 000 грн, які було йому перераховано 24 січня 2024 року, що підтверджується листом ТОВ «Пейтек Україна» № 20241101-2889 від 01 листопада 2024 року (а.с.15). З довідок ПАТ «Банк Восток» від 13.05.2025 та від 21.05.2025 вбачається, що платіжна картка №5168180011218721 емітована як спосіб доступу до рахунку ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 у національній валюті. Банком виконано завершення переказу після надходження сум переказу 20 000 грн, 24 січня 2024 року. Наявна інформація по переказу 24.01.2024, номер карти отримувача 5168180011218721, сума операції 20 000 грн, номер рахунку відправника НОМЕР_3 , ім`я відправника LINEURA UKRAINE LINEURA UKRAINE (а.с.124, 127). Отже, відповідач належним чином ознайомлений з умовами укладеного кредитного договору, погодився з такими умовами та взяв на себе відповідні зобов`язання. ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» виконав умови договору та надав відповідачу грошові кошти за договором в сумі 20 000 грн, а відповідач ОСОБА_1 їх отримав. 25 жовтня 2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» укладено договір факторингу №25/10/2024, відповідно до умов якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» відступило ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставокю), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. В тому числі було передано право грошової вимоги по кредитному договору №4324289 від 24 січня 2024 року, позичальником по якому є відповідач ОСОБА_1 , що підтверджується також витягом з реєстру боржників від 25 жовтня 2024 року (а.с.42, 78-87). Отже, до ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» відповідно до укладеного договору факторингу перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором. Рішенням № 251124/1 єдиного учасника ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» від 25 листопада 2024 року змінено найменування зазначеного товариства на нове найменування ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал». Реєстраційні дії щодо зміни найменування позивача проведені державним реєстратором Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації Мельник І.В. 10 грудня 2024 року, що підтверджується відповідною Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань від 10 грудня 2024 року № 1000681070010062201. За таких обставин відбулась реорганізація підприємства - позивача, внаслідок чого змінилася його назва з ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» на ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал», реєстраційні дані код ЄДРПОУ 44559822 залишився попередній. Відповідно до ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Частиною першою ст.15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»). Положеннями ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Згідно з ч.1 ст.1054 ЦУК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Абзац 2 ч. 2 ст.639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі. Стаття 626 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України). Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом, оскільки відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відступлення права вимоги по суті - це договірна передача зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором. Частиною першою ст.1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Згідно зі ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст.516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Як вбачається з матеріалів справи, до ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» (ТОВ «ФК «Фінтраст Україна») було відступлене право вимоги до відповідача. Згідно зі ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст.611 ЦК України). Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України). Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що відповідно до витягу реєстру боржників до договору факторингу № 25/10/2025 від 25.10.2025 ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» набуло право вимоги та всі права кредитора до ОСОБА_2 за договором № 4324289 про надання споживчого кредиту, заборгованість становить: 153 972,53 грн, з яких прострочена заборгованість за кредитом 19 999,99 грн, прострочена заборгованість за відсотками за користування кредитом 123 972,54 грн, сума заборгованості за пенею, штрафами 10 000 грн. Таким чином, до позивача перейшло право вимоги до відповідача за договором № 4324289 про надання споживчого кредиту у розмірі 153 972 грн 53 коп. Однак право вимоги на нараховані відсотки за 81 календарних днів в сумі 40 500 грн факторові не передавалось. А тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача відсотків за 81 календарних днів в сумі 40 500 грн задоволенню не підлягали. З такими висновками суду першої інстанції не може повністю погодитися апеляційний суд, зокрема в частині відмови в стягненні відсотків за 81 календарних днів в сумі 40 500 грн після передачі прав вимоги від ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» до ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» (ТОВ «ФК «Фінатраст Україна»). Як було зазначено вище, пунктом 1.1. договору про відступлення права вимоги передбачено, що фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошового зобов`язання та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. У зв`язку із набуттям права грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою виникне в майбутньому, та невиконанням позичальником зобов`язань за кредитним договором, позивач правомірно в межах строку дії кредитного договору за 81 календарний день (з 25.10.2024 по 18.01.2025) має право нарахувати проценти за користування кредитом. Стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування», якою передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %, була доповнена частиною п`ятою згідно із Законом України №3498-ІХ від 22 листопада 2023 року. Закон України від 22 листопада 2023 року №3498-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24 грудня 2023 року. Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» , установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %. Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту. Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом. Як встановлено судом, договір факторингу укладений 25 жовтня 2024 року. Із наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що для визначення розміру заборгованості за процентами позивачем застосовано ставку починаючи з 26.10.2024 2,5 % в день користування кредитними коштами, з чим апеляційний суд не може погодитися. Колегія суддів здійснивши самостійно розрахунок заборгованості за процентами, вважає, що стягненню підлягає сума процентів в розмірі 16 199,99 грн, що складається: (19 999,99 грн (за період з 26.10.2024) виходячи з процентної ставки в розмірі 1,00 %, що становить 199,99 грн за день) * 81 день). З огляду на викладене рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 30 травня 2025 року необхідно змінити, збільшивши розмір стягнутої заборгованості з 143 972 грн 53 коп. до 160 172 грн 52 коп. З врахуванням того, що позовні вимоги в загальному задоволені на 86%, також підлягають зміні і стягнуті судом першої інстанції розмір судового збору та витрат на професійну правничу допомогу. З відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати, пов`язані з апеляційним розглядом справи : судовий збір 1453.4 грн. та враховуючи принцип розумності та справедливості витрати на правову допомогу в розмірі 5 000 грн. Керуючись ст. 367, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» - задовольнити частково. Рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 30 травня 2025 року - змінити, збільшивши розмір стягнутої заборгованості з 143 972 грн 53 коп. до 160 172 грн 52 коп., розмір стягнутого судового збору з 1 890 грн 70 коп. до 2 083 грн 26 коп., розмір стягнутих витрат на професійну правничу допомогу з 7 805 грн 00 коп. до 8 600 грн 00 коп. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" (код ЄДРПОУ 44559822, вул.Загородня, 15 офіс 118/2 м. Київ), судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції в розмірі 1453 грн 40 коп та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5 000 грн 00 коп. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст.. 389 ЦПК України. Головуюча: Судді: