Постанова Львівський апеляційний суд № 461/10181/25

Справа № 461/10181/25 Головуючий у 1 інстанції: Павлюк О.В. Провадження № 33/811/45/26 Доповідач: Галапац І. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 січня 2026 року Львівський апеляційний суд в складі: судді Галапаца І.І., розглянувши у судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу захисника правопорушника ОСОБА_1 адвоката Оприска Миколи Васильовича на постанову судді Галицького районного суду м.Львова від 17 грудня 2025 року, з участю захисника правопорушника ОСОБА_1 адвоката Оприска М.В. в с т а н о в и в: цією постановою провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ст. 185 КУпАП закрито у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення; за ст. 173 КУпАП визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 119,00 грн. на користь держави. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ДСА України судовий збір в розмірі 605,60 грн. Згідно постанови судді, 29 листопада 2025 року о 03:50 год. у м. Львові, по пр. Свободи, 7, гр. ОСОБА_1 виражався нецензурною лайкою, ходив по проїзній частині, гучно кричав, чим порушив громадський порядок та спокій громадян. Дії ОСОБА_1 орган поліції кваліфікував за ст. 173 КУпАП, тобто дрібне хуліганство нецензурна лайка у громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян. В апеляційній скарзі захисник правопорушника ОСОБА_1 адвокат Оприск М.В. покликається на те, що оскаржувана постанова в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП є незаконною, необгрунтованою та такою, що підлягає скасуванню. Зазначає, що суддя районного суду, в порушення вимог закону, розглянула справу у відсутності правопорушника. Звертає увагу на те, що ОСОБА_1 не виражався нецензурною лайкою, не кричав та не порушував громадський порядок та спокій жодного мешканця м.Львова, а лише переходив проїжджу частину пр. Свободи поза межами пішохідного переходу у комендантську годину. Стверджує, що в матеріалах справи відсутні докази вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП. Просить оскаржувану постанову скасувати, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу правопорушення. Заслухавши доповідь судді, виступ захисника правопорушника ОСОБА_1 адвоката Оприска М.В. про задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку що така підлягає до задоволення, виходячи з наступного. Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами. Відповідно до ст. 252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Отже, з огляду на положення ст.ст. 251, 252 КУпАП суддя в постанові повинен навести докази наявності чи відсутності адміністративного правопорушення, винності особи у його вчиненні, а також дати належну оцінку цим доказам у їх сукупності. При цьому, суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Проте, вищезазначені вимоги закону суддею місцевого суду дотримані не були і висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, за обставин, наведених у постанові, не підтверджується доказами. Приймаючи рішення про визнання винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, та накладення стягнення на ОСОБА_1 суддя першої інстанції допустила неповноту і однобічність у дослідженні доказів по справі, не дала їм належної правової оцінки. Так, згідно зі ст. 173 КУпАП дрібне хуліганство - це нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Суть даного правопорушення зводиться до вчинення таких дій, що призвели до порушення громадського порядку і спокою громадян. Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого даною статтею, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Найбільш розповсюдженою формою дрібного хуліганства є нецензурна лайка у громадських місцях, під якою необхідно розуміти найбільш цинічні лайки, що належать, як правило, до сфери статевих відносин, непристойні висловлювання, один із найогидніших різновидів словесної брутальності. Іншою формою цього правопорушення є образливе ставлення до громадян, під яким необхідно розуміти докучливу поведінку, пов`язану з образливими діями, що зневажають честь і гідність людини та утискають будь-чию волю, до того ж у грубій розв`язаній манері. Для всіх випадків дрібного хуліганства характерним є ігнорування волі та бажання оточення, прагнення нав`язати свою волю, а точніше свавілля. Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме громадське місце, яке дістало законодавче визначення як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу. Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства. Елементом суб`єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей, тобто хуліганський мотив. Склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 173 КУпАП, є формальним, коли діяння становить склад проступку незалежно від настання шкідливих наслідків, характеризується зухвалою поведінкою громадян, неповагою до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття. Висновки суду першої інстанції про доведеність факту події дрібного хуліганства та наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, не відповідають фактичним обставинам справи та не підтверджуються належними доказами. Так, як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №220680, 29 листопада 2025 року о 03:50 год. у м. Львові, по пр. Свободи, 7, ОСОБА_1 виражався нецензурною лайкою, ходив по проїзній частині, гучно кричав, чим порушив громадський порядок та спокій громадян. При цьому, до вказаного протоколу додано пояснення свідка ОСОБА_2 , на які місцевий суд послався, як на доказ вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, проте, у таких зазначено, що 28 листопада 2025 року близько 19.30 год. за адресою м.Львів, вул. Лисенка,23 ним було виявлено транспортний засіб NISSAN LEAF н.з. НОМЕР_1 , який був припаркований із суттєвим порушенням правил дорожнього руху, а саме у місці заїзду-виїзду транспортних засобів, чим унеможливлював рух інших транспортних засобів, однак, жодним чином не підтверджено вчинення ОСОБА_1 порушення громадського порядку і спокою громадян. Крім цього, в матеріалах справи відсутній відеозапис події, без якого не можливо встановити обставини, які б вказували на вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. Приймаючи до уваги те, що правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП, встановлює відповідальність за вчинення хуліганських дій, в протоколі про адміністративне правопорушення повинні бути конкретизовані мотиви, якими керувався правопорушник під час вчинення правопорушення, спосіб вчинення правопорушення та зазначено, що дії правопорушника носили навмисний характер і були спрямовані на порушення громадського порядку і спокою громадян. Разом з тим, на думку апеляційного суду, в матеріалах справи відсутні такі суб`єктивні ознаки, як мотив і умисел, спрямовані на порушення громадського порядку, які є основними критеріями, а сам лише факт зафіксований в протоколі, без підтвердження іншими належними доказами, не може свідчити про вчинення дрібного хуліганства, в розумінні вимог ст. 173 КУпАП. При цьому, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду. Крім цього, апеляційний суд погоджується з доводами апелянта про те, що справу розглянуто за відсутністю ОСОБА_1 , чим порушено вимоги ст. 268 КУпАП, з огляду на наступне. За змістом ч. 2 ст. 268 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 173 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою. Однак, з матеріалів справи вбачається, що такі не містять відомостей щодо належного повідомлення ОСОБА_1 про дату та час розгляду справи, а відтак, останній був позбавлений можливості реалізувати в суді передбачені законом (ст. 268 КУпАП) права особи, що притягається до адміністративної відповідальності, зокрема права давати пояснення, надавати докази, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою, тощо. На думку апеляційного суду, вищенаведене є порушенням не тільки процесуального закону, а й вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, щодо забезпечення рівності та змагальності сторін, що випливає із практики Європейського Суду з прав людини. Таким чином, приймаючи рішення в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 суддя місцевого суду, всупереч вимогам ст. 8, 245, 251, 252, 280 КУпАП, належним чином не встановила, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, розглянула справу без об`єктивного з`ясування фактичних обставин, дійшла хибного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП. З огляду на встановлені під час апеляційного розгляду обставини, з урахуванням положень, викладених у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.09.2016 у справі "Карелін протии Росії", відповідно до якого у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення п рава на захист і свідчить про порушення права особи на неупереджений судовий розгляд. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності. Статтею 62 Конституції України передбачено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Більш того, згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом. З огляду на те, що в матеріалах справи не міститься жодного належного й допустимого доказу на підтвердження, поза розумним сумнівом, вчинення ОСОБА_1 хуліганських дій, всі сумніви щодо доведеності вини останнього тлумачаться на його користь. Відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення. З врахуванням наведених обставин, апеляційний суд суд приходить до висновку, що постанову судді Галицького районного суду м.Львова слід скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, п о с т а н о в и в: апеляційну скаргу захисника правопорушника ОСОБА_1 адвоката Оприска М.В. задоволити. Постанову судді Галицького районного суду м.Львова від 17 грудня 2025 року стосовно ОСОБА_1 змінити. Провадження у справі в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП - закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. В решті постанову залишити без зміни. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Галапац І.І.