Постанова 4854 № 420/29288/25

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 27 січня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/29288/25 Перша інстанція: суддя Катаєва Е.В., повний текст судового рішення складено 23.10.2025, м. Одеса П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Джабурія О.В. суддів - Вербицької Н.В. - Кравченка К.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2025 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень, - ПОЗОВНІ ВИМОГИ ТА НАСЛІДКИ ВИРІШЕННЯ ПОЗОВУ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ До суду через Підсистему «Електронний суд» надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА» до Одеської митниці, в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості №UA500580/2025/000117/2 від 30.07.2025 року та картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів №UA500580/2025/000229 від 30.07.2025 року. Представник позивача в обґрунтування позовних вимог зазначив, що в ході здійснення господарської діяльності 08.04.2024 року між ТОВ «МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА» як покупцем та компанією Alltag und Geratetechnik GmbH (Німеччина) як продавцем укладено договір поставки товару №AUG-27M/080424. Сторонами погоджено поставку товару на територію України згідно специфікації №47038 від 26.06.2025 року до договору. З метою митного оформлення товарів подано до Одеської митниці митну декларацію ІМ 40 ДЕ №25UA500580005693U9, в якій визначено для митного оформлення товари №1-4 загальною вартістю 35 346,18 дол. США. Відповідачу надано документи, передбачені МК України, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів за першим методом. За результатами митного оформлення МД відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості №UA500580/2025/000117/2 від 30.07.2025 року та картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів №UA500580/2025/000229 від 30.07.2025 року. Представник позивача вважає прийняті відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів протиправними та такими, що підлягають скасуванню, у всіх наданих ТОВ «МОТОРЗ ПАРТС Україна» документах абсолютно всі числові значення є однаковими та немає жодних невідповідностей та розбіжностей між ними. Ухвалою суду від 01.09.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження по справі, вирішено розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в електронній формі. Ухвалою суду від 03.10.2025 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Представник відповідача подав до суду відзив на позов, у якому просив відмовити у задоволенні позову, в обґрунтування чого зазначив, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: 1) у специфікації №47038 відсутня інформація щодо виробника, торговельної марки, якісних характеристик та артикулів, що не відповідає вимогам п.2 ч.2 статті 52 МКУ в частині подання митному органу об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 2) У наданому комерційному рахунку №241/06/2025 відсутнє посилання на специфікацію №47038 як невід`ємну частину контракту відповідно до якої сформована партія товарів; 3) на момент відвантаження товару 07.05.2025 згідно даних коносамента, товар ще не був проданий ТОВ «МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА» (інвойс від 26.06.2025 року №241/06/2025), що ставить під сумнів достовірність інформації щодо заявленої зовнішньоекономічної операції та даних товаросупровідних документів; 4) заявлені комерційні умови поставки DPU Чернівці, що означає доставку товару на місце з розвантаженням. Водночас, у наданому коносаменті наявні відомості щодо порту видачі SHANGHAI (Китай), але при цьому зазначено маршрут прямування NINGBO (Китай) Gdansk (Польща); 5) також, в наданій CMR №47038 наявні відомості про перевантаження товару з морського на автомобільний транспорт української транспортної компанії у порту Gdansk, що свідчить про наявність витрат на навантажувально-розвантажувальні роботи в порту Gdansk. Представник відповідача вважає, що оскільки надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, вказане виключало можливість перевірки митним ч.1 ст.54 МК України, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості. Також представник відповідача зазначає, що декларантом не подані усі документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 ст.53 МКУ, розбіжності не спростовано. Зазначені обставини у відповідності до п.2 ч.6 ст.54 Митного кодексу України були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митниці у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. При цьому митницею було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості товару є більшим та становить: по товару №1 з 1.60 дол.США/кг до 2.82 дол.США/кг (МД №25UA408020020669U8 від 31.05.2025 року); по товару №2 з 2.29 дол.США/кг до 4.08 дол.США/кг (МД №25UA500080006130U0 від 02.06.2025 року); по товару №3 з 1.82 дол.США/кг до 4.02 дол.США/кг (МД №25UA408020013929U0 від 14.04.2025 року); по товару №4 з 1.82 дол.США/кг до 4.02 дол.США/кг (МД №25UA807200001974U6 від 13.02.2025 року). Справа розглянута в письмовому провадженні. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2025 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА» (вул. Предславинська, 34Б, офіс 101, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 44306976) до Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія, 21а, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ ВП 44005631) про визнання протиправними та скасування рішень, - задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500580/2025/000117/2 від 30.07.2025 року та картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів №UA500580/2025/000229 від 30.07.2025 року. Стягнуто з Одеської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА» судовий збір у розмірі 4298,32 грн. На вказане рішення суду Одеська митниця подала апеляційну скаргу. Апелянт просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2025 року у справі №420/29288/25 та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ «МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА» до Одеської митниці у повному обсязі. Апелянт вважає зазначене рішення незаконним, необґрунтованим, таким, що винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права та без повного з`ясування усіх обставин, які мають значення для справи, а тому, на думку апелянта, є всі підстави для скасування рішення. 16.12.2025 року (вхід.№68706/25) через Підсистему «Електронний суд» на адресу суду апеляційної інстанції від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА» адвоката Мостового Сергія Вікторовича надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому заявник просить врахувати даний відзив при розгляді апеляційної скарги Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.10.2025 року у справі №420/29288/25 та залишити апеляційну скаргу Одеської митниці без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.10.2025 року у справі №420/29288/25 без змін. Відповідно до вимог ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. За правилами частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. КОЛЕГІЯ СУДДІВ ВСТАНОВИЛА Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів електронної справи, яка міститься в Комп`ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду», в ході здійснення зовнішньоекономічної діяльності 08.04.2024 року між ТОВ «МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА» як покупцем та компанією Alltag und Geratetechnik GmbH (Швейцарія) як продавцем укладено договір поставки товару №AUG-27M/080424. Сторонами погоджено поставку товару на територію України згідно специфікації №47038 від 26.06.2025 року до договору. У зв`язку поставкою товару на виконання контракту, позивачем подано до Одеської митниці митну декларацію №25UA500580005693U9 від 30.07.2025 року, в якій митну вартість товару було визначено за першим методом - за ціною договору. Для підтвердження вказаних у деклараціях відомостей до митного органу був поданий відповідний пакет документів згідно з МК України (контракт з додатками до нього, інвойси та інші документи). Проте відповідачем прийняті оскаржувані рішення про коригування митної вартості №UA500580/2025/000117/2 від 30.07.2025 року та картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів №UA500580/2025/000229 від 30.07.2025 року. В рішенні про коригування митної вартості товарів зазначено, що за результатами візуальної перевірки, передбаченої ст.337 МКУ, було встановлено, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, а саме: 1) оцінювана партія товару декларується на підставі посередницького контракту із заявленим продавцем товарів Alltag und Geratetechnik AG (Швейцарія), відправник A&H TRADING CO.,LTD (Китай), виробник WENZHOU CHENKAI SANITARY WARE CO.,LTD (Китай), різні торговельні марки. Згідно п.1.4, п.3.1 та п.3.2 зовнішньоекономічного контракту детальний опис, асортимент та якість товарів визначаються сторонами у відповідних специфікаціях, які є невід`ємною частиною контракту згідно п.3.1. Водночас, у специфікації №47038, згідно якої сформована оцінювана партія товарів, - відсутня інформація щодо виробника, торговельної марки, якісних характеристик та артикулів, - що не відповідає вимогам п.2 ч.2 статті 52 МКУ в частині подання митному органу об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 2) у наданому комерційному рахунку №241/06/2025 відсутнє посилання на специфікацію №47038 як невід`ємну частину контракту відповідно до якої сформована партія товарів; 3) на момент відвантаження товару 07.05.2025 року згідно даних коносамента, товар ще не був проданий ТОВ «МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА» (інвойс від 26.06.2025 року №241/06/2025), що ставить під сумнів достовірність інформації щодо заявленої зовнішньоекономічної операції та даних товаросупровідних документів. 4) заявлені комерційні умови поставки DPU Чернівці, що означає доставку товару на місце з розвантаженням. Водночас, у наданому коносаменті наявні відомості щодо порту видачі SHANGHAI (Китай), але при цьому зазначено маршрут прямування NINGBO (Китай) Gdansk (Польща), що може свідчити про наявність перевантажень товару за межами України і пов`язаних з ними додаткових витрат на перевезення; 5) в наданій CMR №47038 наявні відомості про перевантаження товару з морського на автомобільний транспорт української транспортної компанії у порту Gdansk, що свідчить про наявність витрат на навантажувально-розвантажувальні роботи в порту Gdansk. Таким чином, заявлені умови поставки документально не підтверджуються поданими до митного оформленнями транспортними документами. Відповідно до п.6 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, додаються такі складові митної вартості, як витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України. Наразі, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару; 7) у випадку якщо покупець бажає, то він може самостійно вжити заходів до забезпечення страхування вантажу, за наявності такі витрати теж додаються до ціни товару (п.7 ч.10 ст.58 МКУ). Документи про наявність або відсутність витрат на страхування товарів покупцем до кордону України не надано. В рішенні запропоновано декларанту протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, а саме: 1) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 2) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару; 3) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 4) договір із третіми особами, пов`язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 5) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором; 6) виписку з бухгалтерської документації; 7) каталоги, специфікації, прайс-листи продавця; 8) копію митної декларації країни відправлення; 9) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. В рішенні вказано, що 30.07.2025 року декларант додатково надіслав: прайс продавця від 25.06.2025 року б/н на умовах поставки EXW Китай, в якому відсутня інформація щодо заявлених якісних характеристик, торговельної марки та виробника товару; копію митної декларації країни відправлення від 07.05.2025 №310120250507391638; комерційну пропозицію б/н без дати і на умовах поставки EXW Китай; вартість за одиницю товару наприклад «лійка душова», зазначена в МД країни відправлення на EXW Китай - 0,25 дол.США/шт.,- менше ніж у прайсі продавця на EXW Китай - 0,26 дол.США/шт.; експертне дослідження від 07.07.2025 року №284/25, у висновку якого зазначені посилання на скріни з інтернет сайтів з ринковими цінами на товар іншої якості без зазначення торговельної марки іншого виробника. Одеська митниця в рішенні зазначила, що вказані обставини не дають можливості ідентифікувати додатково надані декларантом документи як такі, що відповідають заявленій до митного оформлення партії товару. Також в рішенні зазначено, що 30.07.2025 року у своєму електронному повідомленні декларант зазначив, що надав вичерпний перелік наявних у нього документів. Одеська митниця, приймаючи рішення про коригування митної вартості товарів, визначила їх митну вартість методом за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на підставі баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України у ввезення товарів, заявлених до митного оформлення, яка є більшим ніж заявлено декларантом. Позивач не погодився із правомірністю вищезазначеного рішення контролюючого органу про коригування митної вартості товарів та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, у зв`язку з чим звернувся до суду із позовною заявою про їх скасування. ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ ПРАВА Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень. Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Надаючи правову оцінку законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне. Засади державної митної справи, зокрема, правовий статус органів доходів і зборів, митну територію та митний кордон України, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, митні режими та умови їх застосування, заборони та/або обмеження щодо ввезення в Україну, вивезення з України та переміщення через територію України транзитом окремих видів товарів, умови та порядок справляння митних платежів, митні пільги, визначаються Митним кодексом України (далі - МК України, МКУ) та іншими законами України. Статтею 543 МК України визначено, що безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на митні органи. До митної справи, відповідно до ст.7 МК України відносяться, крім іншого, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення. Згідно з вимогами п.п.23, 24 ст.4 МК України, митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку. Згідно з положеннями Митного кодексу України, митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до ст.49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Частиною 2 ст.53 МК України визначений перелік документів, які декларант подає митному органу щодо підтвердження митної вартості товарів і обраний метод її визначення. Такими документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Відповідно до вимог ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи, перелік яких визначений в даній нормі закону. Таким чином, митний орган має право вимагати від декларанта додаткових документів лише при наявності визначених законом підстав, чітко зазначених в ч.3 ст.53 МКУ (- розбіжності у документах, - ознаки підробки документів, - або вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари). В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів зазначено, що подані позивачем документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів. Проте жодного належного та допустимого доказу, що надані позивачем документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей про митну вартість товару - не надано. В той же час в контракті, додаткових угодах до нього, інвойсі, які є основними документами, містяться всі відомості про митну вартість. Колегія суддів вважає, що позивачем надано усі необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару. Ціна товару була визначена позивачем згідно з умовами контракту. В той же час обставини, якими мотивоване рішення митного органу про необхідність витребування додаткових документів є необґрунтованими, оскільки надані документи у сукупності підтверджують визначену митну вартість товару позивачем (декларантом) за першим методом визначення митної вартості. Водночас приписи МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Відповідачем як суб`єктом владних повноважень не доведено наявність підстав для витребування додаткових документів у позивача. Частиною 5 ст.242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Згідно з правовими висновками Верховного Суду митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. В оскаржуваному рішенні №UA500580/2025/000117/2 від 30.07.2025 року недоліком, який, на думку митного органу, свідчить про розбіжність у вартості товару та не дає йому упевненості у правильності визначення митної вартості товару є те, що у специфікації №47038 відсутня інформація щодо виробника, торговельної марки, якісних характеристик та артикулів, що не відповідає вимогам п.2 ч.2 статті 52 МКУ в частині подання митному органу об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Посилання відповідача на відсутність у специфікації №47038 інформації про виробника, торговельну марку, якісні характеристики та артикул товару колегія суддів вважає безпідставним. Вимоги п.2 ч.2 ст.52 МК України стосуються обов`язку декларанта подавати достовірні, документально підтверджені дані щодо митної вартості, які піддаються обчисленню. Зазначені ж реквізити (інформація щодо виробника, торговельна марка, якісні характеристики та артикули) не є визначальними для підтвердження числових значень митної вартості товарів. Натомість у поданих контракті та специфікації містяться всі необхідні відомості, що дозволяють ідентифікувати товар та підтверджують заявлену митну вартість. Також митним органом як розбіжність зазначено, що у наданому комерційному рахунку №241/06/2025 відсутнє посилання на специфікацію №47038 як невід`ємну частину контракту відповідно до якої сформована партія товарів. Однак згідно з вимогами ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Отже, основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), що стосуються оцінюваного товару. Положеннями ч.2 ст.53 МК України не передбачено надання таких основних документів як комерційні рахунки, а тому вказані документи не підтверджують визначення митної вартості товару. При цьому, відсутність у комерційному рахунку посилання на специфікацію №47038 не впливає на достовірність заявленої митної вартості, оскільки сам контракт та специфікація містять усі необхідні умови щодо формування партії товарів і є визначальними документами для митного оформлення. Стосовно тверджень відповідача відносно того, що на момент відвантаження товару 07.05.2025 згідно даних коносамента, товар ще не був проданий ТОВ «МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА» (інвойс від 26.06.2025 року №241/06/2025), що ставить під сумнів достовірність заявленої зовнішньоекономічної операції та даних товаросупровідних документів, колегія суддів дійшла наступного висновку. Зазначене відповідачем в цілому не впливає на дійсність зовнішньоекономічної операції, її правомірність та обґрунтованість заявленої митної вартості з підстав того, що дата інвойсу після дати коносамента є допустимою за міжнародною комерційною практикою. Оформлення інвойсу після фізичного відвантаження не суперечить ані положенням контракту, ані ст.53-58 МК України, якщо документи в сукупності підтверджують угоду. Також в оскаржуваному рішенні як розбіжність зазначено, що у наданому коносаменті наявні відомості щодо порту видачі SHANGHAI (Китай), але при цьому зазначено маршрут прямування NINGBO (Китай) Gdansk (Польща), що може свідчити про наявність перевантажень товару за межами України і пов`язаних з ними додаткових витрат на перевезення. Згідно з інвойсом №241/06/2025 від 26.06.2025 року поставка товару здійснювалась на умовах DPU Чернівці, що також вказано в МД 25UA500580005693U9 від 30.07.2025 року. Комерційні умови поставки DPU (Delivered at Place Unloaded) згідно з Incoterms 2020 означають, що всі витрати і ризики, включаючи перевантаження, зберігання та доставку з розвантаженням, несе продавець. Коносамент, на який посилається відповідач, є транспортним документом, який підтверджує морський етап перевезення, і зазначення в ньому маршруту Ningbo Chornomorsk, що не суперечить умовам DPU, а навпаки, підтверджує їх виконання - продавець забезпечує доставку до місця призначення з усіма супутніми логістичними витратами. Колегія суддів вважає, що наявність витрат на перевантаження не впливає на митну вартість, якщо вона вже включена в ціну за умовами DPU. У такому разі декларант не має обов`язку окремо деталізувати такі витрати, якщо вони враховані у загальній договірній вартості та підтверджені контрактом та інвойсом. З цих же підстав, колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги про наявність витрат на перевантаження товару з морського на автомобільний транспорт. Зазначене жодним чином не суперечить умовам DPU. DPU не передбачає, що весь маршрут має бути без перевантажень або виключно морським судном; перевантаження є частиною організованої доставки до місця призначення в Україні. Витрати на перевантаження, внутрішнє транспортування тощо - це витрати продавця, якщо інше не передбачено договором. Усі ці витрати вже враховані у вартості товару за умовами DPU: вони не є підставою для коригування митної вартості, якщо не впливають на ціну, сплачену за товар а вона відповідно задокументована інвойсом; коносамент і CMR підтверджують етапність і повноту доставки, а не суперечать умовам. Заявлені комерційні умови DPU документально підтверджуються всією сукупністю поданих позивачем документів, а всі витрати на доставку до місця призначення, включаючи перевантаження, вже включено до ціни за договором. Крім того, сам факт того, що покупець може за власним бажанням здійснити страхування, не створює для нього обов`язку його здійснювати та не породжує обов`язку декларанта включати до митної вартості умовні, не підтверджені документально витрати. Митний орган не надав жодного належного й допустимого доказу на підтвердження того, що позивач здійснював страхування чи ніс витрати такого характеру. Припущення про можливість страхування не може свідчити про обґрунтованість сумнівів в митній вартості товару. Таким чином, доводи апелянта про сумніви щодо достовірності поданих документів та митної вартості є необґрунтованими й не можуть бути підставою для витребування додаткових документів та в подальшому для коригування митної вартості. Крім того, колегія суддів не приймає посилання митного органу на прайс продавця, комерційну пропозицію та експертне дослідження, оскільки за ч.2 ст.53 МК України не передбачено надання таких основних документів, а тому посилання на них в оскаржуваному рішенні не може свідчити про обґрунтованість сумнівів митниці щодо непідтвердженості митної вартості товарів, враховуючи, що надані декларантом документи не містять розбіжностей у митній вартості. Між тим, митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали сумніви у заявленій митній вартості, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та достовірності, зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх оформленні. Відповідачем не вказано будь-якого іншого обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; обґрунтованого математичного розрахунку ціни товару за одиницю (із зазначенням конкретних складових цього розрахунку), визначеної митницею у спірному рішенні. Відповідно рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах (постанови ВС від 27.04.2020 року по справі №140/804/19, від 11.06.2020 року по справі №815/5464/16, від 30.04.2020 року по справі №820/231/16, від 31.03.2020 року, від 19.03.2020 року по справі №808/4127/15). МК України встановлено, що при відсутності застережень щодо застосування основного методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу та наявності документів, перелік яких зазначений в ч.2 ст.53 МК України застосовується саме основний метод визначення митної вартості товарів. Згідно з вимогами ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) та другорядними методами: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Частинами 3,6 цієї статті визначено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Частиною 8 статті 57 МКУ встановлено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу. Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, проте такі функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди з задекларованою митною вартістю, до яких відносить, зокрема, проведення консультацій та обов`язок послідовного вибору методів визначення митної вартості товарів. Відповідно до вимог п.2,4 ст.55 МКУ прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Між тим, спірне рішення про коригування митної вартості товарів такої інформації не містить, що не дає підстав вважати його обґрунтованим та мотивованим у контексті положень пунктів 2, 4 ч.2 ст.55 МКУ. Оцінюючи вказане рішення відповідача судом враховуються також правові висновки щодо застосування норм права до спірних правовідносин, викладені в постановах Верховного Суду. Верховний Суд наголошував у своїх правових висновках, що різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками. Верховний Суд вважав за необхідне зауважити, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню (постанова від 25 лютого 2020 року справа №260/718/19; 27 квітня 2020 року справа №140/804/19). У постанові від 30.04.2020 року по справі №820/231/16 Верховний Суд вказує, що отримана з Центральної бази даних ЄАІС ДМСУ інформація про вантажну митну декларацію, на яку митний орган посилається при коригуванні митної вартості, не є достатнім доказом ціни, за яку відповідну партію товару було дійсно імпортовано до України, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України; що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування(якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом. Тоді як матеріали справи таких доказів не містять. Відповідачем здійснено коригування митної вартості товару на підставі відомостей бази даних, оскільки за попередніми МД №25UA408020020669U8 від 31.05.2025 року, №25UA500080006130U0 від 02.06.2025 року, №25UA408020013929U0 від 14.04.2025 року, №25UA807200001974U6 від 13.02.2025 року вартість товару є більшою, ніж заявлено декларантом. Однак відповідачем не надано до суду першої та апеляційної інстанцій доказів про коригування заявленої митної вартості товарів за попередніми МД, інформації щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим суд не приймає доводи митниці про обґрунтованість коригування митної вартості товару по МД позивача до митної вартості попередніх МД. Згідно з вимогами ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідно до вимог ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідач протиправно прийняв спірне рішення про коригування митної вартості товарів №UA500580/2025/000117/2 від 30.07.2025 року, а тому воно підлягає скасуванню. При цьому, оскільки саме прийняття рішення №UA500580/2025/000117/2 від 30.07.2025 року слугувало підставою для прийняття картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці №UA500580/2025/000229 від 30.07.2025 року, колегія суддів вважає, що вказана картка відмови також підлягає скасуванню. Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, колегія суддів вважає, що позовні вимоги ТОВ «МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА» підлягають задоволенню у повному обсязі. Відповідно до вимог ч.2 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відповідно до вимог ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Керуючись ст.ст. 308; 311; 315; 316; 321; 322; 325 КАС України, суд апеляційної інстанції, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Одеської митниці залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2025 року без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених статтею 328 КАС України. Суддя-доповідач О.В. Джабурія Судді Н.В. Вербицька К.В. Кравченко