Постанова 4854 № 420/8667/25

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 27 січня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/8667/25 П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Коваля М.П., суддів Джабурія О.В, Вербицької Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2025 року, прийняте у складі суду судді Єфіменко К.С. в місті Одеса, по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В: У березні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив: - визнати протиправною бездіяльністю Військової частини НОМЕР_1 щодо не виплати солдату ОСОБА_1 сум основного грошового забезпечення, додаткової грошової допомоги у розмірі 100 тис. грн. пропорційно дням знаходження на стаціонарному лікуванні у зв`язку із отриманою бойовою травмою (пораненням) та перебування у лікарняних відпустках з 06.09.2024 року по 25.02.2025 року включно; - зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити солдату ОСОБА_1 суми основного додаткової грошової допомоги виходячи з розміру 100 тис. грн. пропорційно дням знаходження на стаціонарному лікуванні у зв`язку із отриманою бойовою травмою (пораненням) та перебування у лікарняних відпустках з 06.09.2024 року по 25.02.2025 року включно; - визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не виплати солдату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2024 рік; - зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити солдату ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2024 рік; - зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 розглянути по суті рапорт ОСОБА_1 від 23.06.2025 року про виплату грошової допомоги на оздоровлення. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , щодо не виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення та додаткової винагороди у збільшеному до 100 000 грн. на місяць розмірі за періоди лікування та за періоди перебування у відпустці для лікування у зв`язку з пораненням (травмою), пов`язаною із захистом Батьківщини, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» в період з 06.09.2024 року по 25.02.2025 року. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суми грошового забезпечення та додаткової винагороди у збільшеному до 100 000 грн. на місяць розмірі за періоди лікування та за періоди перебування у відпустці для лікування у зв`язку з пораненням (травмою), пов`язаною із захистом Батьківщини, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» в період з 06.09.2024 року по 25.02.2025 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Військова частина НОМЕР_1 звернулася до П`ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій вважає, що оскаржуване рішення постановлене з порушенням норм матеріального права, тому просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішення повністю та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, відповідач вказує на технічну помилку в рішенні суду у частині дат періоду виплати позивачу з 06.09.2024 по 25.02.2025 року, проте, відповідно до довідки ВЛК № 953 від 23.01.2025, видана військовою частиною НОМЕР_2 , позивачу було вказано про необхідність відпустки терміном у 30 календарних днів до 22.02.2025 року. Також апелянт зазначає, що у період з 06.09.2024 по 11.12.2024 р. позивачу було нараховано та виплачено відповідачем додаткову винагороду, водночас, у період з 12.12.2024 по 22.02.2025 додаткова винагорода була нарахована, проте знаходиться на депоненті у зв`язку із самовільним залишенням військової частини позивачем від 04.05.2025 року, що підтверджується наказом командира військової частини НОМЕР_1 №2337 від 22.09.2025 та довідкою в/ч НОМЕР_1 №4521/ФС від 07.10.2025, яку апелянт надав до суду разом із апеляційною скаргою. В свою чергу, представник позивача надав відзив на апеляційну скаргу, в якій просить апеляційний суд при винесенні остаточного рішення за результатом розгляду апеляційної скарги відповідача не брати до уваги Витяг з наказу в.о. командира військової частини НОМЕР_1 «Про результати службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини солдатом ОСОБА_1 » від 22.09.2025 року №2337, так як він є таким, що суперечить фактичним обставинам справи, оскаржується позивачем на момент подачі відповідачем апеляційної скарги в Одеському окружному адміністративному суді, а також у зв`язку із тим, що даний наказ та довідка №4521/ФС від 07.10.2025 були подані разом із апеляційною скаргою без обґрунтування поважних причин, чому вони не були подані відповідачем під час розгляду справи у першій інстанції, а тому є недопустимим. Дана справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до приписів ст. 311 КАС України. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції змінити в резолютивній частині з огляду на таке. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач проходить військову службу в військовій частині НОМЕР_1 . Відповідно до довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) військової частини НОМЕР_1 від 23.09.2024 року № 10595 солдат ОСОБА_1 06.09.2024 року одержав ВКСП правого плеча з вогнепальним переломом правої плечової кістки. Вогнепальні кульові дотичні поранення правого передпліччя та правої кисті з вогнепальним переломом передпліччя та кисті. За обставин: під час стрілецького бою зі збройними формуваннями російської федерації в районі н.п. Русская Конопелька, Курської обл., російської Федерації, при виконанні бойового завдання пов`язаного із захистом Батьківщини, з відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України. Поранення не пов`язане з вчиненням кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком навмисного спричинення собі тілесного ушкодження. Перебував в засобах індивідуального захисту (шолом, бронежилет). В стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння не перебував. Згідно виписки з медичної карти стаціонарного хворого № 12657 у період з 06.09.2024 р. по 10.09.2024 р. позивач перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Клінічна лікарня № 5» м. Суми з основним діагнозом: МВТ (06.09.2024) ВКСП с/з правого плеча. Вогнепальний скалковий перелом правої плечової кістки. ВКДП правого передпліччя та правої кисті. Вогнепальний скалковий перелом тіла та основи 3-ї п`ястної кістки правої кисті. Множинні сторонні тіла. СПО (06.09.24) ПХО ран правої в/кінцівки, фіксація АЗФ. СПО (07.09.24) ВХО ран правої в/кінцівки. Відповідно до виписки з медичної карти стаціонарного хворого № 11381 у період з 10.09.2024 р. по 08.10.2024 р. позивач перебував на стаціонарному лікуванні в КП «Лікарня № 2 ім. В.П. Павлусенка» Житомирської міської ради з основним діагнозом: Перелом інших та множинних частин верхнього кінця плечової кістки МВТ (06.09.24) ВКСП с/3 правого плеча. Вогнепальний скалковий перелом правої плечової кістки. ВКДП правого передпліччя та правої кисті. Вогнепальний скалковий перелом тіла та основи 3-ї п`ястної кістки правої кисті. Множинні сторонні тіла. Згідно виписки-епікризу з медичної карти стаціонарного хворого № 14258 у період з 08.10.2024 р. по 15.10.2024 р. позивач перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Звягельська багатопрофільна лікарня» ЗМР з діагнозом: МВТ (06.09.2024 р.) ВКСП с/3 правого плеча. Вогнепальний скалковий перелом правої плечової кістки. ВКДП правого передпліччя та правої кисті. Вогнепальний скалковий перелом тіла та основи 3-ї п`ястної кістки правої кисті. Множинні сторонні тіла. Відповідно до довідки позаштатної ВЛК КНП «Звягельська багатопрофільна лікарня» від 15.10.2024 р. № 530 проведено медичний огляд позивача позаштатною ВЛК КНП «Звягельська багатопрофільна лікарня» Звягельської міської ради. Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): МВТ від 06.09.2024 року. ВОСП с/3 правого плеча. Вогнепальний осколковий перелом правої плечової кістки. ВКДП правого передпліччя та правої кисті. Вогнепальний осколковий перелом тіла та основи 3-ї п`ястної кістки правої кисті. Множинні сторонні тіла. Множинні відкриті рани правого плеча та плечового поясу, передпліччя, зап`ястка та кисті. Травма, ТАК, пов`язана з захистом Батьківщини. Згідно наказу № 370 від 04.07.2007 р. травма: тяжка. На підставі статті 78 графи II Розкладу хвороб, графи ТДВ - потребує відпустки після травми на 30 (тридцять) календарних днів. Згідно відпускного квитка від 21.10.2024 року № 518 позивач у період з 16.10.2024 р. по 15.11.2024 р. перебував у відпустці за станом здоров`я. Відповідно до виписки із медичної картки стаціонарного хворого № 17046 у період з 28.10.2024 р. по 12.11.2024 р. позивач перебував на стаціонарному лікуванні в КП «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня імені І.І. Мечникова» ДОР з діагнозом: Наслідки МВТ (06.09.2024). АБТ. Гостра нейросенсорна приглуховатість. Консолідуючий в АЗФ вогнепальний багатоуламковий перелом в/с/3 правої плечової кістки. Консолідовані вогнепальні переломи основ II, IV п`ясних кісток правої кисті. Нейропатія променевого нерву. СПО (06.09.24) ПХО ран правої в/кінцівки, фіксація АЗФ. СІЮ (07.09.24) ВХО ран правої в/кінцівки. СПО (30.10.24): ВХО, Дебрідмент вогнепальної рани правого плеча, видалення бус з антибіотиком з проксимального відділу правої плечової кістки, навідні шви. Згідно довідки військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_2 від 13.11.2024 року № 9400 проведено медичний огляд ВЛК в/ч НОМЕР_2 « 13» листопада 2024 року. Діагноз (включаючи код, згідно чинного НК 025) та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): 842.29. Стан після операції: 30.10.2024 - ВХО, дебрідмент вогнепальної рани правого плеча, видалення бус з антибіотиком з проксимального відділу правої плечової кістки, навідні шви, з приводу наслідків мінно-вибухової травми (06.09.2024), ВОСП середньої третини правого плеча, вогнепальний осколковий перелом правої плечової кістки, вогнепальний осколковий перелом тіла та основи III п`ясної кістки правої кисті, лікований оперативно, у вигляді консолідуючого вогнепального багатоуламкового перелому верхньої середньої третини правої плечової кістки фіксований АЗФ, консолідованих вогнепальних переломів основ II, IV п`ясних кісток правої кисті, з больовим синдромом, нестійкою комбінованою контрактурою та тимчасовим порушенням функції. Згідно наказу МОЗ України від 04.07.2007 року № 370 травма тяжкого ступеню. Травма, ТАК, пов`язана з проходженням військової служби. Довідка про обставини травми не надана. На підставі статті 81 графи II Розкладу хвороб потребує відпустки для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) терміном на 30 (тридцять) календарних днів. Відповідно до виписки із медичної картки стаціонарного хворого № 7222 у період з 12.12.2024 р. по 22.01.2025 р. позивач перебував на стаціонарному лікуванні в ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» з діагнозом: Стан після МВТ (06.09.24). Неконсолідований вогнепальний багатоуламковий перелом правої плечової кістки в АЗФ. Консолідовані вогнепальні переломи 2, 3, 4 п`ясних кісток правої кисті. Посттравматична нейропатія променевого нерву праворуч. Комбінована контрактура правого плечового та ліктьового суглобів. СПО (06.09.24 - ПХО вогнепальних ран правої в/к, МОС АЗФ ; 07.09.24 - повторна хірургічна обробка ран правої в/к; 07.10.24 - ВХО; 30.10.24 - ВХО, дебрідмент вогнепальної рани правого плеча, видалення цементних бус з антибіотиком, навідні шви.). СПО (08.01.25): Забір кісткового трансплантату з крила клубової кістки ліворуч; Відкрита репозиція, кістково-пластичний МОС перелому правої плечової кістки, невроліз променевого нерву. Згідно довідки військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_2 від 23.01.2025 року № 953 проведено медичний огляд ВЛК в/ч НОМЕР_2 « 23» січня 2025 року. Діагноз (включаючи код, згідно чинного НК 025) та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): Т91. Стан після операції (08.01.2025: забір кісткового трансплантату з крила клубової кістки ліворуч, відкрита репозиція, кістково-пластичний МОС перелому правої плечової кістки), з приводу наслідків мінно-вибухової травми (06.09.2024), вогнепального осколкового сліпого поранення середньої третини правого плеча, вогнепальний осколковий перелом правої плечової кістки, вогнепальний осколковий перелом тіла та основи III п`ясної кістки правої кисті, лікованих оперативно, у вигляді консолідуючого вогнепального багатоуламкового перелому верхньої середньої третини правої плечової кістки фіксований МОС, консолідованих вогнепальних переломів основ II, IV п`ясних кісток правої кисті, з больовим синдромом, нестійкою комбінованою контрактурою та тимчасовим порушенням функції. Згідно наказу МОЗ України від 04.07.2007 року № 370 травма тяжкого ступеню. Травма, ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини. Довідка про обставини травми № 10595 від 23.09.2024 року видана командиром в/ч НОМЕР_1 . На підставі статті 81 графи II Розкладу хвороб потребує відпустки для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) терміном на 30 (тридцять) календарних днів. Відповідно до витягу з протоколу засідання штатної 20 регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв (протокол № 372 від « 28» січня 2025 року) травма, поранення, які отримав солдат ОСОБА_1 , підтверджені довідкою ВЛК в/ч НОМЕР_2 № 9400 від 15.11.2024, згідно якої він на підставі статті 81 графи ІІ Розкладу хвороб (Наказ МОУ № 402 від 14 серпня 2008 року) «Потребує відпустки для лікування після травми на 30 (тридцять) календарних днів», довідкою про обставини травми (додаток 5) № 10595 від 23.09.2024 виданою командиром в/ч НОМЕР_2 , військово-медичними документами та документами лікувальних закладів МОЗ України». Травма, поранення: «Стан після операції: 30.10.2024 - ВХО, дебрідмент вогнепальної рани правого плеча, видалення бус з антибіотиком з проксимального відділу правої плечової кістки, навідні шви, з приводу наслідків мінно-вибухової травми (06.09.2024), ВОСП середньої третини правого плеча, вогнепальний осколковий перелом правої плечової кістки, вогнепальний осколковий перелом тіла та основи III п`ясної кістки правої кисті, лікований оперативно, у вигляді консолідуючого вогнепального багатоуламкового перелому верхньої середньої третин правої плечової кістки фіксований АЗФ, консолідованих вогнепальних переломів основ II, IV п`ясних кісток правої кисті, з больовим синдромом, нестійкою комбінованою контрактурою та тимчасовим порушенням функції». Згідно наказу МОЗ України № 370 від 04.07.2007, травма, поранення тяжкого ступеню, - травма, поранення, так, пов`язані із захистом батьківщини. Постанову про причинний зв`язок травми, поранення у довідці ВЛК в/ч НОМЕР_2 № 9400 від 13.11.2024, - відмінити. Як вказує позивач, він неодноразово звертався до відповідача з рапортами про нарахування та виплату додаткової винагороди за період з 06.09.2024 року по 25.02.2025 року за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, та перебування у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення. У відповідь на вказані звернення позивач отримував усні запевнення від представника відповідача щодо якнайскорішого розгляду його рапортів, проте письмових відповідей на них не отримав. Жодних виплат сум основного грошового забезпечення та сум додаткової грошової винагороди за період знаходження на стаціонарному лікуванні та перебування у лікарняних відпусках він не отримував. Також, як вказує позивач, він звертався до відповідача з рапортами про виплату йому грошової допомоги на оздоровлення за 2024-2025 роки, однак відповіді на них не отримував, виплата грошової допомоги на оздоровлення йому не була здійснена. Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не виплати грошового забезпечення, додаткової грошової допомоги пропорційно дням знаходження на стаціонарному лікуванні у зв`язку із отриманою бойовою травмою (пораненням) та перебуванням у лікарняних відпустках з 06.09.2024 року по 25.02.2025 року, а також грошової допомоги на оздоровлення, позивач звернувся до суду з цим позовом. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що право позивача на отримання додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ №168 від 28.02.2022, у збільшеному до 100 000 гривень розмірі, є безумовним та належним чином підтвердженим. Суд встановив, що позивачем надано вичерпний перелік доказів, а саме: довідку про обставини травми №10595, яка підтверджує отримання поранення під час захисту Батьківщини, та постанови військово-лікарських комісій, якими встановлено тяжкий ступінь травми. Зазначені обставини в силу приписів Порядку №260 та Постанови №168 є достатньою та необхідною правовою підставою для виплати додаткової винагороди за весь час перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці для лікування за станом здоров`я. Суд також дійшов висновку про наявність протиправної бездіяльності відповідача, оскільки Військова частина НОМЕР_1 , видавши наказ №36 від 12.04.2025 про нарахування коштів позивачу, фактично визнала правомірність його вимог, проте не надала суду належних та допустимих доказів, а саме платіжних інструкцій з відміткою банку, фактичного перерахування цих сум на рахунок військовослужбовця. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного. Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі визначено Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 р. №2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-ХІІ). Статтею 1 Закону № 2011-ХІІ передбачено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Відповідно до ч.1 ст.9 Закону № 2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Згідно частинами 2, 4 статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення та індексація грошового забезпечення. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України. Відповідно до ч.9 ст.9 Закону № 2011-ХІІ, за військовослужбовцями, виведеними у розпорядження командира (начальника) військової частини у зв`язку з потребою у тривалому лікуванні, зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення протягом усього строку безперервного перебування на лікуванні в закладах охорони здоров`я, зокрема іноземних держав, та у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою або відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва), встановленого абзацом першим пункту 11 статті 10-1 цього Закону. Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Згідно з п. 2 Розділу І «Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затвердженого Наказом Міністерства оборони України 07.06.2018 року № 260 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 року за № 745/32197, грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення. До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років. До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; винагорода за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду); премія. До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду)), а також додаткова винагорода та одноразова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги. На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 року прийнята постанова № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», пунктом 1 якої установлено, що на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Згідно з п.1-2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» виплата додаткової винагороди та одноразової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії. З урахуванням зазначеного, колегія суддів зазначає, що військовослужбовці за час несення військової служби отримують як основне грошове забезпечення, передбачене Постановою № 704 та Порядком № 260, а також на період дії воєнного стану військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), виплачується й додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України № 168, яка може становити до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Крім того, згідно із п.11-13 Розділу XXXIV «Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», право на отримання такої додаткової винагороди також мають й військовослужбовці, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії, а підставою для виплати цієї додаткової винагороди за вказаних обставин слугує довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення № 402, що видається командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини, та видається відповідно до наказу командира військової частини про отримання поранення/травми, контузії, каліцтва військовослужбовцем. В свою чергу, така довідка є підставою для включення військовослужбовця до наказу командира про виплату додаткової винагороди. Колегія суддів звертає увагу, що положеннями Постанови № 168 встановлено лише дві умови, необхідні для виплати збільшеної до 100 000 гривень винагороди, за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, а саме: пов`язаність поранення (контузії, травми, каліцтва) із захистом Батьківщини та факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення. Тобто, з аналізу вищевикладеного, колегія суддів зауважує, що Постанова № 168 не містить жодних обмежень щодо періоду та/або кількості перебувань на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, пов`язаних із пораненням, одержаним при захистом Батьківщини, за які виплачується збільшена до 100 000 гривень винагорода. Для виплати додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, на період дії воєнного стану немає обов`язкової умови щодо безперервного перебування на стаціонарному лікуванні, або отримання поранення лише тяжкого ступеню. Тобто, у разі повторного та кожного наступного перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), за медичними показниками отриманого раніше поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини, виплата додаткової винагороди здійснюється в розмірі 100 000 гривень. Так само, у разі перебування військовослужбовця у відпустці для лікування після тяжкого поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини, за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії виплата додаткової винагороди йому здійснюється в розмірі 100 000 гривень. У свою чергу, підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв`язку з пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення під час захисту Батьківщини. З матеріалів справи вбачається, що відповідно до наказу командира військової частини від 12.04.2025 року № 36 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» наказано: виплатити додаткову винагороду в розмірі 100000,00 грн. військовослужбовцям за час лікування у зв`язку з отриманням поранення (контузією, травмою, каліцтвом), зокрема позивачу, за період з 12.12.2024 року по 22.01.2025 року; виплатити додаткову винагороду в розмірі 100000,00 грн. військовослужбовцям за час перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення, зокрема позивачу, за період з 01.02.2025 року по 22.02.2025 року. Згідно довідки Військової частини НОМЕР_1 від 04.04.2025 року № 1591/ФС позивачу у спірний період нараховано грошове забезпечення в загальній сумі 105123,70 грн., додаткову винагороду в загальній сумі 364731,18 грн., матеріальну допомогу в загальній сумі 20586,30 грн. Водносас, відповідно до наявних в матеріалах справи під час розгляду справи у суді першої інстанції доказів, відповідач не надав належних та допустимих доказів фактичної виплати позивачу грошового забезпечення, а також додаткової винагороди у збільшеному до 100 000 грн. на місяць розмірі за періоди лікування та за періоди перебування у відпустці для лікування у зв`язку з пораненням (травмою), пов`язаною із захистом Батьківщини відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» в період з 06.09.2024 року по 25.02.2025 року. Натомість, до суду апеляційної інстанції відповідачем в якості доказів було надано Витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 №2337 від 22.09.2025 року «Про результати службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини позивачем» та Довідку №4521/ФС від 07.10.2025, які до суду першої інстанції не надавались. Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Згідно вимог ч.4 ст. 308 КАС України, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Таким чином, відповідно до положень КАС України, суд апеляційної інстанції має право досліджувати нові докази, якщо неподання таких доказів до суду першої інстанції було зумовлене поважними причинами. Вказане положення закріплене законодавцем з метою забезпечення змагальності процесу в суді першої інстанції, де сторони повинні надати всі наявні в них докази, і недопущення зловживання стороною своїми правами. Вищевказана правова позиція викладена зокрема у постанові Верховного Суду від 19 листопада 2019 року (справа № 826/12675/15) та відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 КАС України, підлягає врахуванню судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин. В апеляційній скарзі відповідачем не було вказано жодних поважних причин неподання даних доказів до суду першої інстанції. До того ж, при подачі відзиву на апеляційну скаргу, представником позивача було зазначено про оскарження даного наказу командира військової частини НОМЕР_1 №2337 від 22.09.2025 в Одеському окружному апеляційному суді, що підтверджується карткою руху справи, а також про те, що у матеріалах справи наявні протокол засідання штатної ВЛК (20) за №2025-0504-0828-5224-3 від 04.05.2025 року «20 Регіональна ВЛК м. Дніпро», яким позивача було визнано непридатним до військової служби на підставі ст. 76-А графи ІІ Розладу хвороб (с. 95) та нове свідоцтво про хворобу від 10.11.2025 року з аналогійним висновком, яке було затверджено подальшим протоколом засідання штатної ВЛК (20) за №2025-1111-1154-1294-3 від 11.11.2025 р. (с. 97). У відповідності до положень ч. 3, 4 ст. 79 КАС України, відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу. Згідно вимог ч.8 ст. 79 КАС України, докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Таким чином, процесуальний закон встановлює для відповідача можливість надання доказів не у встановлений у законі строк, проте за умови наявності об`єктивних обставин, що унеможливлювали їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від відповідача, із наданням відповідних підтверджуючих документів. Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідач, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи судом першої інстанції, скористався правом подачі відзиву на позовну заяву разом із додатками, про неможливість подання відповідних доказів, а саме Витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 №2337 від 22.09.2025 року «Про результати службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини позивачем» та Довідки №4521/ФС від 07.10.2025, не повідомив суд першої інстанції, а підтверджуючих документів, які б обумовлювали поважність причин їх неподачі в становлений законом строк не надав і до суду апеляційної інстанції. Таким чином, з урахуванням вимог ч.4 ст. 308 КАС України, надані апелянтом до суду апеляційної інстанції докази не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції. Щодо рапортів позивача про виплату грошової допомоги від 04.11.2024 року та від 23.06.2025 року, то колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заявлених вимог позивача з огляну на наступне. Згідно з п.1,9 Розділу XXIV «Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, один раз на рік надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення. Виплата матеріальної допомоги здійснюється за рапортом військовослужбовця на підставі наказу командира (начальника), а командиру (начальнику) - наказу вищого командира (начальника) за підпорядкованістю із зазначенням у ньому розміру допомоги. Відповідно до п. 6 окремого доручення Міністра оборони України № 183/уд від 16.01.2024 матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань виплачувати військовослужбовцям в розмірі місячного грошового забезпечення, виключно за наявності таких підстав: смерть військовослужбовця, його дружини (чоловіка), дітей та батьків військовослужбовця; поранення (контузії, травми, каліцтва) військовослужбовця, пов`язаного із захистом Батьківщини, отриманого при виконанні завдань під час воєнного стану; у разі наявності у військовослужбовця інвалідності, отриманої внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини; порушення стану здоров`я військовослужбовця, перебування його на лікуванні, реабілітації, що підтверджено відповідними медичними документами (виписний епікриз, довідка про захворювання, постанова військово-лікарської комісії), а саме: онкологічне захворювання (хірургічне лікування, променева та (або) хіміотерапія); захворювання на туберкульоз, ВІЛ/СНІД, вірусний гепатит В, С; безперервне перебування на лікуванні, реабілітації або у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою, які пов`язані із захистом Батьківщини (більше 30 днів поспіль), внаслідок травм, захворювань нервової, серцево-судинної систем, опорно-рухового апарату та інших захворювань органів і систем з тяжким перебігом або наслідками, що потребують проведення багатоетапного хірургічного лікування, протезування втраченої кінцівки (кінцівок), ендопротезування, трансплантації органів, індивідуального догляду, протирецидивного лікування з довготривалим застосуванням дорогих лікарських засобів; сім`ям військовослужбовців, які захоплені в полон (крім військовослужбовців, які здалися в полон добровільно) чи заручниками, а також інтернованим в нейтральних державах або визнані безвісно відсутніми. Згідно з п.30.1,30.2 Розділу XXX «Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом та набули право на щорічну основну відпустку, один раз на рік надається грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення. Грошова допомога для оздоровлення надається військовослужбовцям за місцем штатної служби в разі вибуття їх у щорічну основну відпустку повної тривалості або у другу частину щорічної основної відпустки (у тому числі в дозволених випадках за невикористану відпустку за минулий рік) або без вибуття у відпустку (за їх заявою протягом поточного року) на підставі наказу командира військової частини, а командиру (начальнику) - на підставі наказу вищого командира (начальника) із зазначенням у ньому суми грошової допомоги. З огляду на вищевикладене, колегія суддів зауважує, що обов`язок військової частини щодо нарахування та виплати зазначених видів допомоги виникає виключно після отримання відповідного рапорту та видання наказу командира військової частини. Водночас, під час розгляду справи в суді першої інстанції, позивач не надав до суду належних та допустимих доказів отримання відповідачем його рапортів про виплату грошової допомоги від 04.11.2024 року та від 23.06.2025 року, їх належну реєстрацію Військовою частиною НОМЕР_1 тощо. Оскільки доказів отримання відповідачем рапортів про виплату грошової допомоги за 2024-2025 роки позивачем до суду не надано, колегія суддів підтримує висновки, зроблені в суді першої інстанції, що враховуючи зазначені нормативні приписи, у відповідача були відсутні передбачені підстави для їх розгляду та здійснення таких виплат. Водночас, згідно із довідки ВЛК № 953 від 23.01.2025, видана військовою частиною НОМЕР_2 , позивачу було вказано про необхідність відпустки терміном у 30 календарних днів до 22.02.2025 року, проте в рішенні суду першої інстанції зазначений інший період виплати сум основного грошового забезпечення та додаткової грошової допомоги позивачу, а саме з 06.09.2024 по 25.02.2025 року. Колегія суддів зазначає, що матеріали справи не містять інших доказів, які б свідчили про продовження лікування чи перебування позивача у відпустці в період з 23.02.2025 по 25.02.2025 включно. З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне змінити рішення суду в частині визначення кінцевої дати періоду виплати, обмеживши його 22.02.2025 року, що відповідає фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства. За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про наявність у позивача права на отримання грошового забезпечення та додаткової винагороди , проте колегія суддів не погоджується з рішенням суду у частині визначеного терміну виплати по 25.02.2025 р., оскільки згідно з довідкою ВЛК № 953 від 23.01.2025 період відпустки за станом здоров`я закінчився 22.02.2025 р.. За наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення (п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України). Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (ч. 4 ст. 317 КАС України). З урахуванням наведеного, колегія суддів доходить висновку про те, що апеляційну скаргу відповідача слід задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції - змінити шляхом викладення резолютивної частини в новій редакції, а в іншій частині судове рішення залишити без змін. На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 292, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2025 року задовольнити частково. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2025 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії змінити, виклавши абзаци другий та третій його резолютивної частини в наступній редакції: «Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення та додаткової винагороди у збільшеному до 100 000 грн. на місяць розмірі за періоди лікування та за періоди перебування у відпустці для лікування у зв`язку з пораненням (травмою), пов`язаною із захистом Батьківщини, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» в період з 06.09.2024 року по 22.02.2025 року включно. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суми грошового забезпечення та додаткової винагороди у збільшеному до 100 000 грн. на місяць розмірі за періоди лікування та за періоди перебування у відпустці для лікування у зв`язку з пораненням (травмою), пов`язаною із захистом Батьківщини, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» в період з 06.09.2024 року по 22.02.2025 року включно». В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2025 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду. Головуючий суддя: М. П. Коваль Суддя: О.В. Джабурія Суддя: Н.В. Вербицька