Постанова 4852 № 160/24804/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 26 січня 2026 року м. Дніпросправа № 160/24804/24 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач), суддів: Коршуна А.О., Чепурнова Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року у адміністративній справі № 160/24804/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, а саме, визнано протиправними дії Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області щодо відмови в оформленні та видачі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорту громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ, і зобов`язано Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області оформити та видати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки відповідно до «Положення про паспорт громадянина України», затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.92р. № 2503-ХІІ, на підставі заяви у довільній формі та без надання нею згоди на обробку персональних даних, тобто без заповнення заяви про видачу паспорта громадянина України, відповідно до наказу МВС України № 456 «Про затвердження Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України» від 06.06.2019 року, яка одночасно є згодою на обробку персональних даних, без присвоєння та використання будь-якого цифрового ідентифікатора особи, без внесення інформації про персональні дані до Єдиного державного демографічного реєстру чи будь-яких баз даних і реєстрів. Одночасно, у задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 вказаним судовим рішенням відмовлено, а з Головного управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 стягнуто судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 гривень. Зазначене рішення суду першої оскаржено в апеляційному порядку відповідачем по справі з підстав його необґрунтованості та неправильного застосування норм матеріального права на підставі неповного з`ясування обставин у справі, які мають суттєве значення для правильного вирішення спору у цій справі без врахування Положень про паспорт громадянина України, оскільки паспорт може бути виданий виключно на підставі подання заяви встановленого зразка з додаванням пакету документів, визначених чинним законодавством. У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить відмовити в її задоволенні, рішення суду першої інстанції просить залишити без змін. Обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин та правильність їх юридичної оцінки і застосування до них норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача і для скасування рішення суду першої інстанції, виходячи з нижченаведеного. Предметом оскарження у цій справі є протиправні дії органу ДМС України щодо невидачі ОСОБА_1 паспорту у формі книжки в зв`язку зі зміною прізвища, без використання будь-якого цифрового ідентифікатора особи, без внесення інформації про персональні дані до Єдиного державного демографічного реєстру чи будь-яких баз даних і реєстрів, внаслідок відмови надання Відділом № 2 у місті Дніпрі Головного управління ДМС у Дніпропетровській області 24.05.2024 та 08.08.2024 у відповідь на неодноразово подані позивачем письмові заяви-вимоги про заміну паспорта лише роз`ясненнь порядку оформлення паспорта громадянина України у формі книжки. Як встановлено за матеріалами справи, вперше позивачка звернулася до ГУ ДМС України в Дніпропетровській області 29 серпня 2023 року з письмовою заявою, в якій просила видати їй паспорт громадянина України у формі книжечки (зразка 1994 року), у зв`язку з одруженням та зміною прізвища з ОСОБА_2 на ОСОБА_3 , але за результатами розгляду цієї заяви Шевченківський відділ у місті Дніпрі ГУ ДМС України в Дніпропетровській області листом від 31 серпня 2023 року №О-51/6/1211-23/1211/16803-23 відмовив у видачі паспорта у формі книжечки, зазначивши, що підстав для оформлення та видачі паспорта громадянина України у вигляді книжечки немає відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України» від 25 березня 2015 року № 302 (далі Порядок № 302). Також зазначено, що відсутні законні підстави для оформлення і видачі паспорта громадянина України відповідно до Положення № 2503-XII. Вказані дії відповідача оскаржувалися ОСОБА_1 в судовому порядку і рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року (яке набрало законної сили 28 березня 2024 року у справі № 160/33176/23) позовну заяву ОСОБА_1 до ГУ ДМС України в Дніпропетровській області було задовольнив частково, визнано протиправною відмову ГУ ДМС України в Дніпропетровській області від 31 серпня 2023 року № О-51/6/1211-23/1211/16803-23 у видачі ОСОБА_1 паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення № 2503-ХІІ та зобов`язано ГУ ДМС України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про видачу паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення № 2503-ХІІ, з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні. Разом з тим, на звернення позивачки 17 травня 2024 року та 07 серпня 2024 року х заявами (вхідний реєстраційний № О-31/6/1211-24 та № О-47/6/1211-24) до Відділу № 2 у місті Дніпрі ГУ ДМС України в Дніпропетровській області з вимогою видати паспорт книжечку на ім`я ОСОБА_4 ( ОСОБА_2 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з одруженням та зміною дівочого прізвища, на прізвище чоловіка ОСОБА_3 на паспорт громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року, відповідно до додатку, та передбаченим діючим Положенням № 2503-ХІІ, враховуючи вимоги положень Закону України «Про звернення громадян», Відділом № 2 у місті Дніпрі ГУ ДМС України в Дніпропетровській області (як вже зазначалося вище) 24 травня 2024 року та 08 серпня 2024 року за вих.№ О-31/6/1211-24/1211/7223-24 та за вих. № О-47/6/1211-24/1211/10761-24 було надано лише роз`яснення законодавчо визначеного алгоритму дій стосовно порядку оформлення паспорта громадянина України відповідно до норм чинного законодавства та повідомлено, що відповідно до внесених змін Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року. Як встановлено колегією суддів, рішення суду першої інстанції від 20 листопада 2024 року вже було предметом апеляційного перегляду і постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2025 року було задоволено апеляційну скаргу ГУ ДМС України в Дніпропетровській області, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року у справі № 160/24804/24 скасовано і у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Проте, постановою Верховного Суду від 19 листопада 2025 року, постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2025 року було скасовано з підстав допущеного апеляційним судом порушення норм процесуального права і не встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а справу № 160/24804/24 направлено на новий розгляд до Третього апеляційного адміністративного суду з пропозицією для апеляційної інстанції під час нового розгляду справи ретельно дослідити спірні правовідносини з урахуванням викладених Верховним Судом у постанові висновків, надати оцінку вказаним обставинам й аргументам сторін і, залежно від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права з постановленням рішення відповідно до вимог статті 242 КАС України (пункт 73). Оскільки вказівки Верховного Суду, які стосуються усунення порушень норм процесуального права, дослідження доказів, які були безпідставно відхилені, або правильного застосування норм матеріального права при направленні справи на новий розгляд є обов`язковими для суду першої чи апеляційної інстанції, і суди нижчих інстанцій не мають права ігнорувати зазначені в постанові про скасування рішення висновки Верховного Суду, колегія суддів бере до уваги як встановлені у цій справі обставини так і зауваження, пропозиції та настанови касаційної інстанції у цій справі. Зокрема, колегія суддів бере до уваги зауваження касаційної інстанції на те, що суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення суду першої інстанції (в частині задоволених позовних вимог) та приймаючи нове, яким відмовлено у задоволенні позову, вказав на порушення позивачем порядку звернення до ГУ ДМС України в Дніпропетровській області щодо обміну паспорта-книжечки, а саме не дотримання вимог Положення № 2503-ХІІ та не подання встановлених цим нормативно-правовим актом документів, і обговорюючи вказані обставини Верховний Суд аналізуючи положення підпункту «а» пункту 1 частини першої статті 13, частини другої статті 14, частини першої і другої статті 21 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20 листопада 2012 року № 5492-VI (далі Закон № 5492- VI) звернув увагу на те, що до прийняття Закону № 5492-VI єдиним нормативним актом, який визначав порядок формування, видачі паспорту громадянина України, було Положення № 2503-XII, вимогами якого визначалося, що паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України, і цей паспорт вважався дійсним для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України (пункти 35-39). При цьому, зауважуючи на приписи підпункту 1 пункт 7, пункту 24, пункту 101, пункту 131 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 (пункти 40-44), з урахуванням внесених постановою Кабінету Міністрів України від 03 квітня 2019 року № 398 змін до пункту 3 Порядку № 302, а саме того, що Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року, а також з огляду на пункт 1 Тимчасового порядку № 456, яким саме і визначено порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року, засвідчене в установленому законодавством порядку Верховним Судом було підкреслено, що на час звернення ОСОБА_1 до ГУ ДМС України в Дніпропетровській області діяло два нормативних акта: Положення № 2503-XII і Постанова № 302 (пункти 40-47). За встановлених обставин цієї справи, Верховним Судом наголошено, що позивач неодноразово зверталася до відповідача із заявами (в довільній формі), в яких просила про заміну паспорта зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки відповідно до Положення № 2503-ХІІ у зв`язку зі зміною прізвища, без використання будь-якого цифрового ідентифікатора особи, без внесення інформації про персональні дані до Єдиного державного демографічного реєстру чи будь-яких баз даних і реєстрів, а ГУ ДМС України в Дніпропетровській області в свою чергу листами-відповідями від 24 травня 2024 року та від 08 серпня 2024 року лише роз`яснювалося про необхідність надання рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України у формі книжечки, засвідчене в установленому законодавством порядку та документи перелік яких визначено розділом ІІІ Тимчасового порядку № 456, і про неможливість видачі документу, що посвідчує особу (незалежно від його вигляду книжка чи картка, що містить безконтактний носій) без обробки персональних даних особи, та про те, що саме заява про видачу паспорту громадянина України підтверджує волевиявлення фізичної особи щодо надання дозволу на обробку її персональних даних, відповідно до сформульованої мети їх обробки, що саме і було по суті підставою для надання Відділом № 2 у місті Дніпрі ГУ ДМС України в Дніпропетровській області відповіді про відсутність законних підстав для оформлення та видачі ОСОБА_1 паспорта зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки відповідно до Положення № 2503-ХІІ (пункти 48, 49, 51, 52), Верховний Суд з урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 806/3265/17 (пункти 50, 51) та правильності висновку апеляційної інстанції про необхідність застосування до спірних правовідносин Положення № 2503-ХІІ, а не Тимчасового порядку № 456 (п.53) зазначив про передчасність висновків суду апеляційної інстанції у цій справі про відсутність підстав для задоволення позову оскільки відповідач не допустив порушення прав та законних інтересів позивача, роз`яснивши останній порядок видачі (обміну) паспорта у вигляді книжечки, а позивач такого порядку не дотрималася (пункти 53-55). У даному випадку колегія суддів звертає увагу, що мотивуючи наведені у попередньому абзаці висновки про передчасність для задоволення позову у цій справі, аналізуючи зміст пункту 17 Положення № 2503-XII стосовно переліку документів, які подаються для обміну паспорта громадянин разом із заявою, оформленою за формою затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України № 320 від 13 квітня 2012 року «Про затвердження порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України» (далі Наказ № 320), який втратив чинність на підставі наказу Міністерства внутрішніх справ України № 161 від 01 березня 2018 року, Верховний Суд чітко підкреслив, що встановленого Міністерством внутрішніх справ України для реалізації пункту 17 Положення № 2503-XII зразка форми заяви на сьогоднішній день не існує, а тому позивач подававши заяви, в яких просила оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року, що за своєю суттю та змістом відображає волевиявлення особи на його отримання, діяла у відповідності до вимог пункту 17 Положення № 2503-XII (пункти 56-58). Отже, оскільки реалізація права особи на отримання паспорта громадянина України, незалежно від його форми, здійснюється шляхом подання заяви до компетентного органу разом із об`єктивно необхідними для цього документами, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду раніше висловленою у постановах від 21 листопада 2018 року у справі № 821/1974/17, від 26 червня 2019 року у справі № 0840/3992/18, від 19 липня 2019 року у справі № 2340/2876/18, від 25 липня 2019 року у справі № 807/85/18, від 07 серпня 2019 року у справі № 520/11053/18, від 29 листопада 2019 року у справі № 260/1414/18, від 10 грудня 2020 року у справі № 240/575/20 та багатьох інших, а позивач зверталася до відповідача із заявами довільної форми, надавши увесь необхідний пакет документів, додатково зазначаючи, що ДМС посилаючись на нечинність наказу № 456 не вказуючи які саме документи не подані, було проявлено у її випадку бездіяльність, колегія суддів під час нового перегляду судового рішення суду першої інстанції у цій справі бере до уваги, що відповідач фактично відмовив позивачці у видачі їй паспорта громадянина України зразка 1994 року у формі книжечки у зв`язку з відсутністю у позивача відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, про зобов`язання державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року, засвідчене в установленому законодавством порядку та ненадання позивачем згоди на обробку її персональних даних, а позивачем в свою чергу були дотримані вимоги Положення № 2503-ХІІ щодо подачі необхідних документів. За вказаних вище обставин та оцінивши листи-відповідді ГУ ДМС України в Дніпропетровській області, колегія суддів цілком погоджується з висновками суду першої інстанції у цій справі про наявність підстав вважати протиправними оскаржувані у цій справі дії відповідача щодо відмови позивачеві у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року, а відповідно і про наявність підстав для задоволення вимог позивач у зазначеній частині, із зобов`язанням відповідача оформити та видати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки відповідно до «Положення про паспорт громадянина України», затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.92р. № 2503-ХІІ, на підставі заяви у довільній формі та без надання нею згоди на обробку персональних даних, тобто без заповнення заяви про видачу паспорта громадянина України, відповідно до наказу МВС України № 456 «Про затвердження Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України» від 06.06.2019 року, яка одночасно є згодою на обробку персональних даних, без присвоєння та використання будь-якого цифрового ідентифікатора особи, без внесення інформації про персональні дані до Єдиного державного демографічного реєстру чи будь-яких баз даних і реєстрів. Підсумовуючи вищевикладене у сукупності та те, що доводами апеляційної скарги відповідача не спростовуються висновки суду першої інстанції у цій справі, які є цілком законними та обґрунтованими, колегія суддів вважає за необхідне залишити без задоволення вимоги апеляційної скарги відповідача, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Керуючись ст.ст. 242, 315, 316, 319, 321, 322, 325 КАС України, суд, - П о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області - залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року залишити без змін. Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий - суддя С.В. Сафронова суддя А.О. Коршун суддя Д.В. Чепурнов