Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 200/6946/25
від 27.01.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 січня 2026 року справа №200/6946/25 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Компанієць І.Д., суддів: Гаврищук Т.Г., Казначеєва Е.Г., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу адвоката Д`яконової Кристини Ігорівни, що діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2025 року у справі № 200/6946/25 (головуючий суддя І інстанції Смагар С.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просила: - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 914510110403 від 14.07.2025 про відмову у виплаті допомоги на поховання померлого ОСОБА_2 на підставі заяви від 01.07.2025 № 10262; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити і виплатити допомогу на поховання батька - померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 у розмірі двох розрахункових сум пенсії, яку він отримував. В обґрунтування позову зазначила про протиправність відмови відповідача у виплаті допомоги на поховання, оскільки виплата вказаної допомоги відповідно до статті 53 Закону № 1058 пов`язується з фактом поховання та не може бути обмежена у зв`язку із припиненням виплати пенсії померлій особі через її перебування на тимчасово окупованій території України та, зокрема, неподання пенсіонером за життя заяви про неотримання пенсійних виплат від органів пенсійного фонду РФ. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2025 року в задоволенні позовних вимог відмовлено. Не погодившись з рішенням, представник позивача звернулася з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити постанову, якою задовольнити позов у повному обсязі. Обґрунтування апеляційної скарги. Відповідно до статті 53 Закону № 1058 у разі смерті пенсіонера особам, які здійснили поховання, виплачується допомога на поховання пенсіонера в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті. Отже, стаття 53 Закону № 1058 пов`язується з фактом поховання та не може бути обмежена у зв`язку з припиненням виплати пенсії померлій особі через її перебування на тимчасово окупованій території України. Та обставина, що виплата пенсії її батьку була припинена, зокрема, через відсутність відповідного механізму щодо здійснення такої виплати через поштові відділення АТ «Укрпошта» на тимчасово окупованих територіях України не може бути підставою для відмови позивачу, якою здійснювалося поховання батька та яка є спадкоємцем першої черги за законом після смерті свого батька у виплаті допомоги на поховання, передбаченої ст. 53 Закону № 1058. Враховуючи режим роботи суддів та працівників апарату Першого апеляційного адміністративного суду з часу введення на території України правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя та здоров`я, а також забезпечення безпеки суддів та працівників апарату суду, дана постанова прийнята колегією суддів за умови наявної можливості доступу колегії суддів до матеріалів адміністративної справи. Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу, однак суд першої інстанції листом повідомив, що всі документи у цій справі сформовано в електронному вигляді та експортовано в КП Діловодство спеціалізованого суду. Верховний Суд листом від 19.08.2022 № 2097/0/2-22 на лист вх. № 1730/0/1-22 щодо надання Науково-консультативною радою при Верховному Суді висновку з питань, пов`язаних з електронним адміністративним судочинством повідомив, що підстав для звернення до НКР щодо надання вченими-членами НКР наукових висновків немає. Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України). Відповідно до листів Державної судової адміністрації України від 01.08.2018 № 15-14040/18, від 13.09.2018 № 15-17388/18 судами забезпечено сканування та експортування в підсистему Електронний суд матеріалів всіх судових справ, як перебували в провадженні суддів станом на 01.08.2018. Тобто вказана підсистема містить усі матеріали судової справи. Отже, враховуючи зазначені листи, апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі Електронний суд. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження. Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне. Фактичні обставини справи. ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , відповідно до статті 53 Закону № 1058, за даними ІКІС ПФУ: Підсистеми Звернення, 01.07.2025 звернулася із заявою про виплату допомоги на поховання померлого батька - ОСОБА_2 . За результатом розгляду наданих документів 14.07.2025 відповідачем прийнято рішення № 914510110403 від 14.07.2025, яким відмовлено у виплаті ОСОБА_1 допомоги на поховання пенсіонера ОСОБА_2 відповідно вимог статті 53 Закону № 1058 у зв`язку з неотриманням ним пенсії на момент смерті. За матеріалами електронної пенсійної справи ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області з дислокацією у смт Мангуші Маріупольського району як отримувач пенсії по інвалідності І групи, призначеної відповідно до Закону № 1058. Виплата пенсії ОСОБА_2 проведена по 28.02.2022. У період з 01.03.2022 по 31.08.2022 нарахування пенсійних коштів ОСОБА_2 проводилось шляхом включення до сформованої відомості через поштове відділення 87400 смт Мангуш Маріупольського району, яка передавалась для виплати до виплатних об`єктів АТ Укрпошта, але кошти не були отримані пенсіонером. З 01.09.2022 виплату пенсії ОСОБА_2 автоматично припинено відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 49 Закону № 1058 у зв`язку з неотриманням призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд. ОСОБА_2 до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою щодо поновлення виплати пенсії не звертався, тому пенсія за період з 01.09.2022 по 31.03.2025 не підлягала нарахуванню і не була йому нарахована. Пенсійна справа знята з обліку з 01.04.2025 у зв`язку зі смертю пенсіонера ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно свідоцтва про смерть від 24.06.2025 серії НОМЕР_3 , місце смерті ОСОБА_2 Донецька область, Першотравневий (Маріупольський) район, смт Мангуш. Тобто, підставою для відмови у виплаті допомоги на поховання відповідачем визначено неотримання ОСОБА_2 пенсії на момент смерті. Згідно із свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 від 28.05.1968 батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є ОСОБА_2 , матір`ю ОСОБА_4 . Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_5 між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 15.07.1989 укладено шлюб, після реєстрації якого дружині присвоєно прізвище ОСОБА_6 . Смерть ОСОБА_2 була зареєстрована 24.06.2025 Київським ВДРАЦС Центрального МУ МЮ (м. Київ), актовий запис № 9938, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 . При реєстрації смерті ОСОБА_2 . ВДРАЦС було видано ОСОБА_1 витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання № 00051977730 від 24.06.2025. За фактом смерті ОСОБА_2 приватним нотаріусом Київського МНО Акішиною Р.С. 01.07.2025 заведено спадкову справу № 74277226, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі. Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що виплата допомоги на поховання можлива лише у разі отримання пенсіонером пенсійної виплати на момент настання смерті. Оскільки ОСОБА_2 на момент смерті не отримував пенсію, тому відповідачем правомірно відмовлено позивачу у виплаті допомоги на поховання. Оцінка суду. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Згідно з частиною третьою статті 9 Закону № 1058 у солідарній системі надаються соціальні послуги за рахунок коштів Пенсійного фонду. До соціальних послуг, передбачених цим Законом, належить допомога на поховання пенсіонера. На підставі статті 53 Закону № 1058 у разі смерті пенсіонера особам, які здійснили його поховання, виплачується допомога на поховання пенсіонера в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті. Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі Порядок № 22-1). Звернення за допомогою на поховання регламентовано нормами розділу V Порядку № 22-1. Відповідно до пункту 5.1 розділу V Порядку № 22-1 особа, яка звертається по допомогу на поховання, подає до органу, що призначає пенсію, документ, що посвідчує особу заявника, заяву про виплату допомоги на поховання (додаток 8), свідоцтво про смерть та витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання (додаток 14 до Інструкції з ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24 липня 2008 року № 1269/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25 липня 2008 року за № 691/15382) або довідку про смерть пенсіонера. У разі реєстрації смерті за межами України подається свідоцтво про смерть або інший документ, що підтверджує факт смерті, виданий компетентним органом іноземної держави. Згідно з пунктом 5.2 розділу V Порядку № 22-1 заява про виплату допомоги на поховання та необхідні документи працівником структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, приймаються у порядку, передбаченому пунктом 4.2 розділу IV цього Порядку, та засобами програмного забезпечення передаються для опрацювання до структурного підрозділу з питань виплати пенсій органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера. Інформація про виплату допомоги на поховання додається до електронної пенсійної справи померлого пенсіонера. Допомога на поховання виплачується в розмірі, визначеному чинним законодавством. Допомога на поховання не виплачується в разі смерті особи, яка перебувала на повному державному утриманні (крім випадків, коли поховання здійснюється членами сім`ї або іншою особою). Аналіз вищезазначених положень нормативно-правових актів свідчить, що допомога на поховання виплачується у разі смерті пенсіонера особам, які здійснили його поховання, в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті. При цьому, Порядком № 22-1 визначена єдина підстава не виплати допомоги на поховання це смерть особи, яка перебувала на повному державному утриманні і поховання якої здійснюється державою. Законом № 1058, та Порядком № 22-1 не передбачено такої підстави відмови у виплаті допомоги на поховання, як зупинення виплати пенсії померлій особі за її життя. Стаття 53 Закону № 1058 пов`язує виплату допомогу на поховання з фактом поховання померлої особи, тому виплата допомоги на поховання не може бути обмежена у зв`язку із припиненням виплати пенсії померлій особі через її перебування на тимчасово окупованій території України. Предметом розгляду даної справи не є правомірність/неправомірність дій ГУ ПФУ в Донецькій області щодо призупинення нарахування пенсійних виплат ОСОБА_2 , оскільки належним позивачем у такому спорі міг бути лише ОСОБА_2 , який помер. Проте, обставина, що виплату пенсії ОСОБА_2 було припинено, зокрема, через відсутність відповідного механізму щодо здійснення такої виплати через поштові відділення АТ «Укрпошти» на тимчасово окупованих територіях України не може бути підставою для відмови ОСОБА_1 , якою здійснювалось поховання її батька та яка є спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_2 - у виплаті допомоги на поховання, передбаченої ст. 53 Закону № 1058. Як свідчать матеріали справи, позивач відповідно до п. 5.1, п. 5.2 Порядку № 22-1 звернулася до пенсійного органу з заявою належного зразку про виплату допомоги на поховання, до якої надала всі необхідні документи, які підтверджують факт смерті її батька та здійснення позивачем його поховання. Отже, позивач мала право на отримання допомоги на поховання, а відмова відповідача у виплаті такої допомоги є протиправною та такою, що порушує права позивача на отримання допомоги, передбаченої статтею 53 Закону № 1058, оскільки припинення пенсійних виплат за життя пенсіонера не є законною підставою для відмови у виплаті допомоги на поховання. Зазначене свідчить про наявність підстав для задоволення позовних вимог. Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до положень частини першої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Здійснюючі апеляційний розгляд справи в межах доводів апеляційної скарги, суд вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, що обумовлює задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням постанови про задоволення позовних вимог. Як визначено пунктом 3 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг. Згідно з пунктом 2 частини п`ятої 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Отже зазначена справа відноситься до справ незначної складності, тому судове рішення за наслідками апеляційного розгляду в цій справі касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до статті 139 КАС України підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати по справі за сплату судового збору в розмірі 2422,40 грн (1453,44 грн +968,96 грн). Керуючись статтями 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу адвоката Д`яконової Кристини Ігорівни, що діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2025 року у справі № 200/6946/25 задовольнити. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2025 року у справі № 200/6946/25 скасувати. Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 914510110403 від 14.07.2025 про відмову у виплаті ОСОБА_1 допомоги на поховання померлого ОСОБА_2 на підставі її заяви від 01.07.2025 № 10262. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити і виплатити ОСОБА_1 допомогу на поховання її батька - померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 у розмірі двох розрахункових сум пенсії, яку він отримував. Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010) судові витрати по справі за сплату судового збору в розмірі 2422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення 27 січня 2026 року є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених ст. 328 КАС України. Повне судове рішення складено 27 січня 2026 року. Головуючий суддя І.Д. Компанієць Судді Т.Г. Гаврищук Е.Г. Казначеєв