Постанова Чернігівський апеляційний суд № 750/16306/25

Справа № 750/16306/25 Головуючий у 1 інстанції Сапон А. В. Провадження № 33/4823/156/26 Категорія - ч.1 ст. 130 КУпАП. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 27 січня 2026 року місто Чернігів Чернігівський апеляційний суд - суддя Антипець В. М., Розглянув у м. Чернігові, апеляційну скаргу захисника адвоката Бородіна А. В. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 грудня 2025 року, В С Т А Н О В И В: Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, військовослужбовець, проживаючий по АДРЕСА_1 , притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП з накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 605 грн. 60 коп. судового збору. Як установив суд, 22 листопада 2025 року о 23 год. 23 хв., по вул. Льотна, у м. Чернігові, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mitsubishi Pajero, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння та відмовився від проходження, відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху. В апеляційній скарзі захисник адвокат Бородін А. В. просить поновити строк на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин, постанову суду скасувати, а провадження у справі щодо ОСОБА_1 закрити. Вважає, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, такою, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права і не відповідає фактичним обставинам справи. Так, приймаючи оскаржувану постанову, місцевим судом не прийнято до уваги, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, який проходить військову службу за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_2 , що підтверджується відповідною довідкою від 14.12.2025. Про те, що ОСОБА_1 є діючим військовослужбовцем було відомо працівникам поліції під час складання протоколу від 22.11.2025. На переконання захисника був порушений спеціальний порядок огляду військовослужбовця ОСОБА_1 , адже проведення огляду мала б здійснювати посадова особа, уповноважена на таке проведення начальником органу управління Військової служби у Збройних силах. Оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем, для якого діє спеціальний порядок огляду на стан сп`яніння, визначений приписами ст. 266 - 1 КУпАП та Порядком № 32 і дані норми закону поліцейським були грубо порушені, то всі зібрані поліцейським докази є недопустимими, оскільки отримані всупереч умовам і порядку, встановленим законом. На апеляційний розгляд ОСОБА_1 та його захисник адвокат Бородін А. В. не прибули, були повідомлені про день і час розгляду завчасно. Заяв про перенесення розгляду не подавали. Їх явка на апеляційний розгляд справи була необов`язковою. Переглянувши відеозапис, дослідивши матеріали справи, та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає. За змістом ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, або її захисником протягом 10 днів з дня винесення постанови. У свою чергу, захисник адвокат Бородін А. В. порушує питання про поновлення строку апеляційного оскарження, яке належним чином мотивоване, а тому з метою забезпечення права на доступ до правосуддя, строк на апеляційне оскарження необхідно поновити. Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП, поліцейським до протоколу про адміністративне правопорушення додані матеріали відеозаписів, з яких видно як ОСОБА_1 керував транспортним засобом. Працівники поліції неодноразово пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці, або у відповідному закладі охорони здоров`я, на що отримували відповідь від ОСОБА_1 , що він транспортним засобом не керував та відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. Поліцейські неодноразово повторюють вимогу пройти медичний огляд на місці зупинки та в медичному закладі. До водія пред`являється вимога проходження огляду, він протягом тривалого часу відмовляється, намагаючись затягнути час. На відеозапису добре видно, що у водія ОСОБА_1 наявні ознаки алкогольного сп`яніння такі як порушення координація рухів та мови, поліцейський неодноразово звертав увагу на присутність запаху алкоголю з порожнини рота, що свідчить про законність вимоги про проходження огляду на стан сп`яніння. Пункт 2.5 Правил дорожнього руху зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Невиконання названого пункту Правил, у даному випадку, утворює склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Виконання названого пункту Правил дорожнього руху є обов`язком водія, а не його правом, за відмову від виконання якого передбачена адміністративна відповідальність. Поліцейські не повинні були умовляти водія пройти огляд, достатньо було пред`явити одну вимогу, за відмову від виконання якої настає відповідальність. Слід зазначити і те, що будь-яких зауважень чи заперечень щодо оформлення протоколу щодо нього, ОСОБА_1 не зазначав, протягом всього часу складання на нього матеріалів намагався залякати працівників поліції, щоб ті його відпустили. ОСОБА_1 із заявами про неправильність дій чи порушення його прав та складання протоколу до компетентних органів не звертався і матеріали справи таких не містять. Протокол про адміністративне правопорушення із доданим до нього у встановленому порядку відеозаписом, у сукупності поза розумним сумнівом підтверджують факт керування ОСОБА_1 автомобілем з ознаками алкогольного сп`яніння та його відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння, що є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Незгода з діями поліцейських не звільняла водія ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на місці зупинки транспортного засобу або у закладі охорони здоров`я. Пункт 2.5 Правил дорожнього руху носить імперативний характер, з боку працівників поліції не було допущено жодних порушень. Відповідно до ч. 1 ст. 15 КУПАП військовослужбовці за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах. Положення ст. 266-1 КУпАП не стосуються спеціального суб`єкту «водій транспортного засобу», а лише військовослужбовців за вчинення військових адміністративних правопорушень. У зв`язку з цим, твердження захисника про порушення поліцейським порядку огляду військовослужбовця на стан сп`яніння, є помилковим. Загальновідомо, що автомобілі самостійно пересуватися у просторі не можуть. На відеозапису видно, що поліція під`їхала на службовому автомобілі до автомобіля Mitsubishi Pajero, номерний знак НОМЕР_1 , коли той почав від`їжджати, трохи проїхавши, зупинився, і з місця водія вийшов ОСОБА_1 . Чинне законодавство, в тому числі Правила дорожнього руху, не містять визначення терміну «керування транспортним засобом», але таке визначення було наведене в п. 27 Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом визнається виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора - водія під час навчання учнів - водіїв, незалежно від того керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. За вимогами п. 1 ст. 8 Конвенції про дорожній рух, яку ратифіковано Указом Президії ВП УРСР № 2614-УПІ від 25.04.1974 - кожний транспортний засіб або склад транспортних засобів, які перебувають у русі, повинні мати водія. З переглянутого відеозапису, доданого до матеріалів справи, убачається, що водій ОСОБА_1 відмовився пройти перевірку на стан сп`яніння за допомогою приладу Драгер і відмовився їхати в лікарню на освідування. При цьому неодноразово залякував поліцейських, повідомляв про наявність впливових зв`язків. У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції забезпечив своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи та ухвалив обґрунтоване рішення про накладення стягнення. Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 245, 280, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення суд, - П О С Т А Н О В И В : Поновити строк на апеляційне оскарження. Апеляційну скаргу захисника адвоката Бородіна А. В. залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 грудня 2025 року щодо ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, без змін. Постанова є остаточною й касаційному оскарженню не підлягає. СуддяВ. М. Антипець