Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 340/1809/25

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 26 січня 2026 року м. Дніпросправа № 340/1809/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач), суддів: Семененка Я.В., Суховарова А.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року (суддя Ю.П. Пасічник) у справі № 340/1809/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання дій протиправними та зобов`язати вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, в якому просив: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо переведення з пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області призначити позивачу з 04.04.2024 пенсію за віком відповідно до ч.2 ст.40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої зарплати працівників зайнятих в галузях економіки України за три останні роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за віком 2021-2023 роки, забезпечити йому виплату та виплатити різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією з 01.10.2024. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем протиправно не застосовано при призначені пенсії за віком позивачу показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2021-2023 роки. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року адміністративний позов задоволено: - визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо переведення позивача з пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; - зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області призначити позивачу з 04.04.2024 пенсію за віком відповідно до ч.2 ст.40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої зарплати працівників зайнятих в галузях економіки України за три останні роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за віком 2021-2023 роки, забезпечити йому виплату та виплатити різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією з 01.10.2024. Суд першої інстанції виходив з того, що частина 3 статті 45 Закону №1058-IV встановлює порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-IV. Однак, у даному випадку мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а тому має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії. Суд врахував, що позивачу було призначено пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, ніж ті, що регламентовані Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Скаржник вказує, що позивач має дотримуватися порядку звернення до органів пенсійного фонду, визначеного чинним законодавством. Зауважує, що з 2017 року позивач отримував пенсію за нормами Закону №1058-IV на умовах, визначених Законом України «Про пенсійне забезпечення». Вважає, що оскільки позивача 04.04.2024 переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком згідно Закону №1058-IV, в силу приписів ч.3 ст.45 Закону №1058-IV пенсійний орган правомірно розрахував пенсію позивача з урахуванням проіндексованої середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014-2016 роки. Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке. Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, з 2017 року позивачеві призначено пенсію за вислугу років відповідно Закону України «Про пенсійне забезпечення». З квітня 2024 року на підставі поданої заяви позивачу призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». При призначенні пенсії за віком здійснено розрахунок заробітку для обчислення пенсії та застосовано показник середньої заробітної плати за 2014-2016 роки, що складає 7994,47 грн. Не погодившись з таким обрахунком пенсії, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав. Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходить із такого. Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-ІV, як в ньому зазначено, визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій. Зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Відповідно до ч.1 ст. 9 цього Закону №1058-ІV за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Статтею 10 Закону №1058-ІV передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Згідно приписів ч.2 ст. 40 Закону №1058-ІV, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи. Частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Водночас, як встановлено вище, не спростовується відповідачем, позивачу призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії. За загальними правилами ст.53 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсії за вислугу років призначаються в розмірах, встановлених статтями 19 і 21 цього Закону для пенсій за віком. Пенсії обчислюються з середньомісячного заробітку (статті 64-67, 69), одержуваного перед припиненням роботи, яка дає право на пенсію за вислугу років (статті 54 і 55). Таким чином, лише при переведенні з одного виду пенсії на інший можуть застосовуватись норми ч.3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» щодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. За встановлених у цій справі обставин суд апеляційної інстанції вважає помилковими доводи пенсійного органу щодо застосування у спірних відносинах ч.3 ст.45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 29.11.2016 у справі №21-6331а15, де Верховний Суд зазначив, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно із частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Така правова

позиція Верховного Суду України була підтримана і Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі №577/2576/17. Виходячи з вищенаведеного, суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції про протиправність дій пенсійного органу щодо переведення позивача з пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а також необхідність зобов`язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком відповідно до ч.2 ст.40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої зарплати працівників зайнятих в галузях економіки України за три останні роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за віком 2021-2023 роки, забезпечити йому виплату та виплатити різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією з 01.10.2024. Також, суд апеляційної інстанції зазначає, що встановлення невідповідності діяльності суб`єкта владних повноважень визначеним статтею 2 КАС України критеріям для оцінювання рішення (дій) є достатньою підставою для задоволення адміністративного позову за умови, що встановлено порушення прав та інтересів позивача. Суд апеляційної інстанції не приймає доводи скаржника, що він позбавлений функції фінансування виплати пенсій, вважає їх такими, що не стосуються предмету доказування у цій справі, оскільки судом вирішується не спір з приводу фінансування пенсії. Судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Передбачені ст. 317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні. Керуючись ст. 311, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області залишити без задоволення. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року у справі № 340/1809/25 - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк суддя Я.В. Семененко суддя А.В. Суховаров