Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/463/25

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 26 січня 2026 року м. Дніпросправа № 160/463/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач), суддів: Семененка Я.В., Суховарова А.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Міністерства освіти і науки України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2025 року (суддя Захарчук-Борисенко Н. В.) у справі № 160/463/25 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, Державного підприємства «ІНФОРЕСУРС» про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства освіти і науки України, Державного підприємства «ІНФОРЕСУРС», в якому просив: - визнати протиправною відмову Міністерства освіти і науки України, яка надана листом від 06.01.2025, у внесенні змін до відомостей, що містяться в Єдиній держаній електронній базі з питань освіти щодо позивача; - зобов`язати Міністерство освіти і науки України та Технічного адміністратора Єдиної державної електронної бази з питань освіти - Державне підприємство «НФОРЕСУРС» внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо порушення позивачем черговості здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України «Про освіту», а саме: в розділі «На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч. 2 ст. 10 Закону України «Про освіту» - вказати «Так, не порушує». Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачі протиправно зазначили у Довідці про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти недостовірну інформацію відносно позивача, а також протиправно відмовили позивачу внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо порушення черговості здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України «Про освіту». Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2025 року адміністративний позов задоволено частково: - визнано протиправною бездіяльність Міністерства освіти і науки України у внесенні змін до відомостей, що містяться в Єдиній держаній електронній базі з питань освіти щодо позивача; - зобов`язано Міністерство освіти і науки України внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо порушення позивачем черговості здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України «Про освіту», а саме: в розділі «На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч. 2 ст. 10 ЗУ «Про освіту» - вказати «Так, не порушує». У задоволені іншої частини позовних вимог, відмовлено. Суд першої інстанції виходив з того, що фізична особа вважається такою, що здобула певний рівень освіти та набула знань і навичок, які відповідають такому рівню у разі завершення нею навчання за відповідною освітньо-кваліфікаційною програмою, виконання відповідної освітньої програми та проходження атестації. Здобуття рівня освіти має підтверджуватись відповідним документом про вищу освіту. Таким чином, відповідний рівень вищої освіти, зокрема за ступенем «бакалавр», вважається здобутим лише після успішного виконання відповідної освітньої програми та проходження атестації, і як наслідок, завершення навчання. За встановлених у справі обставин, враховуючи, що позивач не завершив навчання за освітньо-професійним рівнем бакалавр, суд дійшов висновку, що повторне зарахування позивача на навчання за цим же рівнем не може вважатися порушенням послідовності здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України «Про освіту». Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Міністерство освіти і науки України подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Скаржник зазначає, що для здобуття освіти на рівні вищому, ніж раніше здобутий, та збереження послідовності здобуття освіти, що визначена ст. 10 Закону України «Про освіту», відрахована із закладу вищої освіти особа має саме продовжити навчання на основі раніше здобутої сукупності знань, умінь, навичок, інших компетентностей на відповідному рівні вищої освіти, а не повторно вступити для здобуття того самого ступеню вищої освіти. Зауважує, що позивач 08.08.2019 був зарахований на навчання до Національної металургійної академії України за освітнім рівнем бакалавра і 31.10.2019 відрахований із закладу освіти, однак з 11.08.2023 позивач зарахований на навчання за освітнім рівнем бакалавра до НТУ «Дніпровська політехніка». Відтак, скаржник наполягає, що позивач здобуває освіту в непослідовному порядку, а тому в довідці з відомостями Єдиної державної електронної бази з питань освіти у відповідному полі зазначено «Ні, порушує». Також вважає, що суд першої інстанції безпідставно вказав про необхідність зобов`язати саме скаржника внести зміни до ЄДЕБО, адже такі функції покладено на суб`єкти освітньої діяльності та їх територіальні відокремлені структурні підрозділи. Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване. Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке. Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, відповідно до виписки з Єдиної державної електронної бази з питань освіти щодо документів про освіту та інформації про навчання особи позивач отримав свідоцтво про базову загальну середню освіту, видане Комунальним закладом освіти «Спеціалізована школа №129 фізико-математичного профілю» Дніпропетровської міської ради від 10.06.2016; атестат про повну загальну середню освіту, виданий Комунальним закладом освіти «Середня загальноосвітня школа №11» Дніпровської міської ради від 26.06.2018. 08.08.2019 позивач зарахований на навчання за освітнім рівнем бакалавра до Національної металургійної академії України. 31.10.2019 позивача відраховано з Національної металургійної академії України (освітній рівень: бакалавр). 11.08.2023 позивач зарахований на навчання до Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» за денною формою навчання за спеціальністю 183 «Технології захисту навколишнього середовища», рівень освіти «Бакалавр». У вказаній виписці зазначено, що позивач порушує послідовність здобуття освіти відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону України «Про освіту» № 2145-VIII. На звернення позивача до Міністерства освіти і науки України з приводу послідовності здобуття освіти, Міністерство освіти і науки України листом №3/46-25 від 02.01.2025 повідомило, що після першого зарахування на навчання для здобуття відповідного рівня освіти, особі, яка приступила до навчання, впродовж періоду навчання надавалися необхідні освітні послуги, які забезпечували, зокрема, формування знань, умінь, навичок та загальних компетентностей на тому самому рівні вищої освіти. Повторне зарахування означає, що особа знову формуватиме такі знання, уміння, навички та загальні компетентності. Згідно з інформацією, яка міститься в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, позивач 08.08.2019 був зарахований до Національної металургійної академії України за освітнім рівнем бакалавра та відрахований 31.10.2019. 11.08.2023 був зарахований до Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» за освітнім рівнем бакалавр за денною формою навчання. Саме тому у довідці, на підставі даних, що містяться в ЄДЕБО у відповідному полі буде зазначено «Ні, порушує». Отже, вказаним листом Міністерство освіти і науки України повідомило позивача, що інформація, яка зазначено стосовно нього в ЄДЕБО сформована правильно та немає підстав для внесення виправлення. Вважаючи протиправною відмову Міністерства освіти і науки України у внесенні змін до відомостей, що містяться в Єдиній держаній електронній базі з питань освіти щодо позивача, останній звернувся до суду за захистом своїх прав. Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходить із такого. Фактично спірні відносини, які є предметом розгляду у цій справі, виникли з приводу реалізації позивачем права, передбаченого для здобувачів освіти, щодо отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. 16.05.2024 постановою Кабінету Міністрів України № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Цей Порядок, як в ньому зазначено, визначає, в тому числі, процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення. Відповідно до абз. 1 п. 62 Порядку № 560 здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, надають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти за формою, визначеною у додатку 9, та документи (нотаріально засвідчені копії документів), що підтверджують зарахування на навчання до інтернатури згідно з додатком

5. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII, в редакції Закону від 11.04.2024 № 3633-IX, який набрав чинності 18.05.2024, призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також, зокрема: здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури. Таким чином, законодавцем запроваджено певні умови здобуття освіти як підстави для надання відстрочки від призову на військову службу, а саме те, що особою здобувається рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти та у послідовності визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII. Спірним у цій справі є питання послідовності здобуття позивачем освіти, визначеної частиною 2 статті 10 Закону України «Про освіту», у контексті застосування пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543-XII та відображення інформації при формуванні довідки про здобувача освіти за даними ЄДЕБО. Пунктом 23 частини 1 статті 1 Закону № 2145-VIII визначено, що рівень освіти - завершений етап освіти, що характеризується рівнем складності освітньої програми, сукупністю компетентностей, які визначені, як правило, стандартом освіти та відповідають певному рівню Національної рамки кваліфікацій. Відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII рівнями освіти є: дошкільна освіта; початкова освіта; базова середня освіта; профільна середня освіта; перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти. Згідно з частинами 1, 2 статті 40 Закону №2145-VIII після успішного завершення навчання за освітньою програмою здобувачі освіти (крім вихованців дошкільних закладів освіти) отримують відповідний документ про освіту. Документи про освіту видаються закладами освіти та іншими суб`єктами освітньої діяльності. Інформація про видані документи про середню, професійну (професійно-технічну), фахову передвищу та вищу освіту вноситься до Єдиного державного реєстру документів про освіту в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки (ч.3 ст.40 Закону №2145-VIII). В спірному випадку, як встановлено судом вище, згідно відомостей з Єдиної державної електронної бази з питань освіти щодо документів про освіту та інформації про навчання позивач з 01.09.2019 навчався в Національній металургійній академії України за освітнім рівнем бакалавр, відрахований 31.10.2019. З 01.09.2023 позивач є здобувачем вищої освіти в Національному технічному університеті «Дніпровська політехніка» денної форми навчання за спеціальністю 183 «Технології захисту навколишнього середовища», рівень освіти «Бакалавр». Статтею 17 Закону України «Про освіту» встановлено, що метою вищої освіти є здобуття особою високого рівня наукових та/або творчих мистецьких, професійних і загальних компетентностей, необхідних для діяльності за певною спеціальністю чи в певній галузі знань. Рівні, ступені вищої освіти, порядок, умови, форми та особливості її здобуття визначаються спеціальним законом. Згідно з абз. 1-5 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 № 1556-VII підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми програмами на таких рівнях вищої освіти: початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень; другий (магістерський) рівень; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень. Відповідно до ч.2 ст.5 цього ж Закону здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою освітньої програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти: 1) молодший бакалавр; 2) бакалавр; 3) магістр; 4) доктор філософії/доктор мистецтва. Таким чином, встановлені обставини справи свідчать, що позивач наразі здобуває той же самий рівень освіти (бакалаврський), який вже здобував перед цим у Національній металургійній академії України (бакалаврський), з якої він відрахований. В той же час, визначальним для висновку щодо послідовності здобуття особою рівня освіти з метою застосування положень п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» є встановлення факту наявності у такої особи вже здобутого раніше рівня освіти, а не факту здобуття освіти на рівні, не нижчому ніж рівень попереднього навчання, як вважає відповідач. Аналіз наведених вище правових норм дає підстави для висновку, що фізична особа вважається такою, що здобула певний рівень освіти та набула знань і навичок, які відповідають такому рівню у разі завершення нею навчання за відповідною освітньо-кваліфікаційною програмою, виконання відповідної освітньої програми та проходження атестації. Здобуття рівня освіти має підтверджуватись відповідним документом про освіту. Позивач, станом час виникнення спірних правовідносин, не завершив навчання за освітньо-професійним ступенем «бакалавр», оскільки був відрахований з вищого навчального закладу до його завершення, що не є свідченням здобуття ним відповідного рівня освіти, в даному випадку першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, у зв`язку із незавершеністю процесу здобуття освіти. Таким чином, навчання позивача на теперішній час у Національному технічному університеті «Дніпровська політехніка» за рівнем вищої освіти бакалавр не може вважатися порушенням послідовності здобуття освіти, визначеної ч.2 ст. 10 Закону України «Про освіту». Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що інформація, зазначена у довідці про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти про порушення послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» є протиправною. Стосовно доводів Міністерства освіти і науки України, що судом першої інстанції неправильно визначено особу, на яку слід покласти обов`язок щодо внесення відповідних змін до ЄДЕБО суд апеляційної інстанції зазначає таке. Відповідно до ст. 74 Закону України «Про освіту» № 2145-VIII встановлено, що у системі освіти функціонує інтегрована інформаційна система - Єдина державна електронна база з питань освіти (далі - Електронна база). Згідно з ч.5 ст. 74 Закону № 2145-VIII держателем Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти є центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, що здійснює організаційні заходи, пов`язані із забезпеченням функціонування Електронної бази та її складових. Власником Електронної бази є держава в особі центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки. Адміністратором Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти є визначена Кабінетом Міністрів України юридична особа, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки. Адміністратор Електронної бази: - здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Електронної бази; - відповідає за технічне і технологічне забезпечення Електронної бази, збереження та захист інформації (даних), що містяться в Електронній базі; - забезпечує надання та анулювання доступу до Електронної бази; - проводить навчання для роботи з Електронною базою; - здійснює інші заходи, передбачені законом. Згідно п. 5 розділу І Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08 червня 2018 року № 620, власником ЄДЕБО та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава. Розпорядником ЄДЕБО є Міністерство освіти і науки України, технічним адміністратором державне підприємство «Інфоресурс», що належить до сфери управління розпорядника ЄДЕБО. Розпорядник ЄДЕБО є володільцем інформації, що міститься в ЄДЕБО. Згідно з п. 2 розділу ІІІ Положення про ЄДЕБО, інформація вноситься до ЄДЕБО за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення ЄДЕБО або спеціалізованого програмного забезпечення, що використовується уповноваженими суб`єктами, узгодженого з технічним адміністратором ЄДЕБО. Відповідно до пп. 4 п. 1 розділу IV Положення № 620 Розпорядник ЄДЕБО вносить до ЄДЕБО певну, визначену цим підпунктом інформацію, а також іншу інформацію, визначену законодавством. Пунктом 9 розділу ІV Положення № 620 встановлено, що інші уповноважені суб`єкти вносять до ЄДЕБО інформацію та здійснюють в ЄДЕБО інші дії у порядку та обсягах, передбачених відповідно до законодавства розпорядником ЄДЕБО. Виходячи з наведених правових норм, саме Міністерство освіти і науки України, як розпорядник ЄДЕБО, через технічного адміністратора ЄДЕБО - ДП «Інфоресурс» має повноваження на внесення інших змін до електронної бази, зокрема щодо внесення змін про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» відносно позивача. Отже, враховуючи, що саме Міністерство освіти і науки України є розпорядником ЄДЕБО, суд першої інстанції обґрунтовано поклав обов`язки по відновленню прав та інтересів позивача саме на відповідача-1. Відтак, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність дій відповідача у спірних правовідносинах і наявність підстав для часткового задоволення позову. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Передбачені ст. 317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні. Керуючись ст. 311, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу Міністерства освіти і науки України залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2025 року у справі № 160/463/25 - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк суддя Я.В. Семененко суддя А.В. Суховаров