Постанова 4851 № 520/8514/25

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 січня 2026 р. Справа № 520/8514/25 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Жигилія С.П., Суддів: Перцової Т.С. , Макаренко Я.М. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.10.2025, головуючий суддя І інстанції: Сагайдак В.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 14.10.25 по справі № 520/8514/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (надалі також - позивач) звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (надалі також - ГУПФУ в Київській області), в якому просить суд: - визнати протиправним, та скасувати Рішення про відмову у проведенні перерахунку Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області №7095/03/16 від 10 лютого 2025 року; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зробити перерахунок пенсії у зв`язку зі зміною періоду 60 місяців до 01.07.2000 року із врахуванням довідки про заробітну плату для обчислення пенсії № 12/49 від01.11.2024 р., яка видана Акціонерним товариством "ХАРТРОН"; Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2025 року позов ОСОБА_1 - задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення про відмову у проведенні перерахунку Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області №7095/03/16 від 10 лютого 2025 року. Зобов`язано Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області зробити перерахунок пенсії у зв`язку зі зміною періоду 60 місяців до 01.07.2000 року із врахуванням довідки про заробітну плату для обчислення пенсії № 12/49 від01.11.2024 р., яка видана Акціонерним товариством "ХАРТРОН". Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на користь ОСОБА_1 понесені витрати зі сплати судового збору в сумі в сумі 1211,20 грн. ГУ ПФУ в Київській області не погодилося з рішенням суду першої інстанції та подало апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2025 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначив, що відповідно до абзацу 5 пункту 1 статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі Закон) заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 01 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавству, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами. До заяви ОСОБА_1 додала довідку про заробітну плату від 01.11.2024 №12/49 видана акціонерним товариством ХАРТРОН" м. Харків за період роботи з квітня 1986 року по червень 1991 року, яка не підтверджена первинними документами та відсутній акт перевірки. Виходячи з вищевикладеного, провести перерахунок зміни періоду 60 місяців до 01.07.2000 підстав не має. Позивачка правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалася. Відповідно до положень ч.1 ст. 308 , п.3 ч.1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі КАС України) розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у ній доказами та в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів вислухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які відповідач посилається в апеляційній скарзі, прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлені наступні обставини, які не оспорені сторонами. 04 лютого 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду у Київській області із заявою № 834 про проведення перерахунку пенсії у зв`язку із зміною періоду 60 місяців до 01.07.2000 року та надала довідку про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000 р. № 12/49 від 01.11.2024 р., видану Акціонерним товариством «ХАРТРОН» (копія заяви 04 лютого 2025 року № 834 та довідки № 12/49 від 01.11.2024р. додаються). Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (надалі - Відповідач) від 10 лютого 2025 року N0 7095/03-16, відмовлено у проведені перерахунку пенсії оскільки подана позивачем довідка про заробітну плату № 12/49 від 01.11.2024 р не підтверджена первинними документами та відсутній акт перевірки. (Копія рішення від 10 лютого 2025 року №0 7095/03-16 додається). Не погоджуючись з рішенням, позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем разом із заявою про проведення перерахунку пенсії, було надано довідку про заробітну плату для обчислення пенсії № 12/49 від 01.11.2024, видану АТ «ХАРТРОН». у вищенаведеній довідці про заробітну плату для обчислення пенсії зазначено на підставі яких первинних документів вона була видана, а саме особові рахунки за період 1986-1991 р.р. В довідці зазначено, що на всі виплати нараховані страхові внески (єдиний внесок), та що підприємство не заперечує проти проведення перевірки первинних документів за період, зазначений в цій довідці. Вказана довідка про заробітну плату, для обчислення пенсії, містить інформацію про загальний розмір заробітної плати за відповідний період та про розмір заробітної плати із розбивкою по місяцях, видана на підставі первинних документів, про що в ній прямо зазначено, підписана Головою Правління АТ «ХАРТРОН» та головним бухгалтером, містить печатку АТ «ХАРТРОН», отже зміст довідки відповідає вимогам Порядку №22-1.Таким чином, відповідачем при розгляді заяви позивача протиправно не враховано вищевказану довіку про заробітну плату для обчислення пенсії позивача. Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав. Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05 листопада 1991 року №1788-XII "Про пенсійне забезпечення (далі - Закон №1788-XII) та Законом №1058-ІV, іншими законами і нормативно-правовими актами та міжнародними договорами (угодами), що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення. Відповідно до ст. 1 Закону №1058-ІV, пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом. Статтею 8 Закону №1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг. Частиною 4 статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. Порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії у солідарній системі регламентований статтею 40 Закону №1058-IV. Згідно із ч. 1 ст. 40 Закону № 1058-IV, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 01.07.2000. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж. Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини. Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 01.07.2000 враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 01.07.2000 - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 41 Закону № 1058-IV, до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються: суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум. Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22- (в подальшому - Порядок № 22-1) передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Згідно із п. 2.1 Порядку № 22-1, до заяви про призначення (перерахунок) пенсії за віком додаються, зокрема, документи про стаж та довідка про заробітну плату особи за період страхового стажу до 01.07.2000, а, починаючи з 01.07.2000, індивідуальні відомості про застраховану особу надаються відділом персоніфікованого обліку. Відповідно до п.п. «в» п. 7 Порядку № 22-1, заробітна плата для призначення пенсії за період роботи до 01.07.2000 підтверджується довідкою підприємства, установи, організації (форма і зміст довідки визначено в додатку 1 Порядку). Така довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами (пункт 17 Порядку № 22-1). Обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01.07.2000 є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами. Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений у постанові Верховного Суду від 29.07.2020 у справі № 341/1132/17. Судовим розглядом встановлено, що довідка про заробітну плату ОСОБА_1 від 01.11.2024 року №12/49, яка видана Акціонерним товариством «ХАРТРОН», підтверджує нарахування заробітної плати, для обчислення пенсії ОСОБА_1 , засвідчена печаткою підприємства та підписами посадових осіб, містить обов`язкові відомості про періоди роботи та підстави видачі довідки з посиланням на первинні документи. Доводи апелянта, що підставою для відмови у врахуванні наданої довідки відповідачем є те, що довідка про заробітну плату від 01.11.2024 №12/49 не підтверджена первинними документами та відсутній акт перевірки, є не обґрунтованими. Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений у постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі № 291/99/17, від 12.04.2021 у справі № 219/4550/17. Відповідно до ч. 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Таким чином, суд переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення із дотриманням вимог матеріального та процесуального права. Інші доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Відповідно до п.

30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя. При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29). Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку. Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають. Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.01.2025року без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області - залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.10.2025 по справі № 520/8514/25 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя С.П. Жигилій Судді Т.С. Перцова Я.М. Макаренко