Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 200/3798/25

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 січня 2026 року справа №200/3798/25 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 липня 2025 року (повне судове рішення складено 18 липня 2025 року) у справі № 200/3798/25 (суддя в І інстанції Смагар С.В.) за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 в особі НОМЕР_2 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України, в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність, яка полягає у невиплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 N 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану»; - зобов`язати здійснити ОСОБА_1 виплату одноразової грошової допомоги, передбаченої Постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 N 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану». Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що він за власною ініціативою уклав контракт та більше шести місяців брав безпосередню участь в бойових діях, що документально підтверджено, отже, позивач має право на виплату одноразової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 N 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану», а відповідач протиправно відмовив у виплаті. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 18 липня 2025 року позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 в особі НОМЕР_2 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України, яка полягає у невиплаті ОСОБА_1 грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 в особі НОМЕР_2 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану. Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що перехід зі строкової служби на контрактну не є початком нової військової служби, а лише змінює її вид. Укладення контракту під час строкової служби не припиняє службу, а безперервно її продовжує, що виключає застосування гарантій, передбачених для осіб, які вперше вступають на військову службу з цивільного статусу. У відзиві позивач просить суд залишити апеляційну без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. У відповіді на відзив відповідач просить скасувати рішення першої інстанції в частині задоволених вимог, постановити нове рішення, яким у задоволенні позивних вимог відмовити повністю. Апеляційний розгляд здійснено в порядку письмового провадження. Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, задовольнити частково, з таких підстав. 08 березня 2022 року позивач підписав контракт на проходження військової служби в Державній прикордонній службі України з начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 . За час проходження військової служби ОСОБА_1 брав безпосередню участь в заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України у період з 05 липня 2022 року по 16 жовтня 2022 року та в період з 28 березня 2023 року по 05 липня 2023 року, перебуваючи на території Донецької області в АДРЕСА_1 , сумарно більше шести місяців, що підтверджується довідкою про безпосередню участь за вих. 08/924, виданою командиром військової частини НОМЕР_3 від 09 травня 2025 року. ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням НОМЕР_4 , виданим 15 травня 2023 року Західним регіональним управлінням ДПСУ. Згідно з відповіддю начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України за вих. №09/6707-25-Вх/1295 від 12.05.2025, відповідач не заперечує, що адвокат Максимович Світлана Михайлівна в інтересах ОСОБА_1 заявою від 07.05.2025 звернулася до командування НОМЕР_2 прикордонного загону ДПСУ щодо здійснення йому виплати одноразової грошової винагороди згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану». Вказаним листом за вих. №09/6707-25-Вх/1295 від 12.05.2025 позивачу відмовлено у виплаті винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 N 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану», оскільки ОСОБА_1 з 26.05.2021 проходив строкову військову службу і підписав контракт, будучи строковиком. При ухваленні рішення апеляційний суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства. Конституція України. Стаття

65. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону. Закон України Про військовий обов`язок і військову службу від 25.03.1992 №2232-XII (далі Закон № 2232, у редакції, чинній на момент спірних правовідносин) Стаття

1. Військовий обов`язок

1. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

2. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

3. Військовий обов`язок включає, зокрема,: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; Стаття

2. Військова служба і виконання військового обов`язку в запасі

2. Проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом), за направленням або за призовом;

6. Види військової служби, зокрема,: базова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу;

7. Базову військову службу громадяни України проходять відповідно до законів України у Збройних Силах України та інших військових формуваннях з метою здобуття військово-облікової спеціальності, набуття практичних навичок і умінь для збройного захисту Вітчизни. Стаття

4. Комплектування військовослужбовцями Збройних Сил України та інших військових формувань

1. Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову (направлення) громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом. Стаття 10-1. Базова загальновійськова підготовка (Установити, що базова загальновійськова підготовка для громадян, визначених підпунктом 7 пункту 2 розділу ІІ Закону № 3633-IX від 11.04.2024, розпочинається з 1 вересня 2025 року)

1. Базова загальновійськова підготовка проводиться з метою здобуття громадянами України військово-облікової спеціальності, навичок і умінь, необхідних для виконання конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України. Стаття

15. Направлення громадян України для проходження базової військової служби

1. Для проходження базової військової служби направляються придатні для цього за станом здоров`я громадяни України чоловічої статі (жіночої статі - добровільно), яким до дня відправлення на базову військову службу виповнилося 18 років, та старші особи, які не досягли 25-річного віку. Зазначені громадяни України можуть один раз обрати рік проходження базової військової служби до досягнення ними 24-річного віку.

2. Громадяни України, які перебувають на військовому обліку призовників, у добровільному порядку можуть бути прийняті на військову службу за контрактом на умовах, передбачених частиною першою статті 20 цього Закону, та в порядку, визначеному положеннями про проходження військової служби громадянами України. Стаття

20. Прийняття на військову службу за контрактом

1. На військову службу за контрактом приймаються громадяни, які пройшли професійно-психологічний відбір і відповідають установленим вимогам проходження військової служби: особи рядового складу з числа військовослужбовців базової військової служби, які пройшли базову загальновійськову підготовку, проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, резервісти, військовозобов`язані, які не мають військових звань сержантського, старшинського і офіцерського складу, особи віком від 18 років, які мають вищу, фахову передвищу, професійну (професійно-технічну), повну або базову загальну середню освіту, та не досягли граничного віку перебування на військовій службі та/або пройшли базову загальновійськову підготовку - на військову службу за контрактом осіб рядового складу. 11 лютого 2025 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 153 Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану, якою затверджено Порядок реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану (далі Порядок № 153). Пунктом 3 вказаної постанови установлено, що 1) учасниками експериментального проекту є, зокрема: громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії або Державної прикордонної служби на посади рядового складу; Збройні Сили. Пункт

4. Установити, що: особам рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, …, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 р. № 64, затвердженим Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 р. № 2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень; Пункт 1 Порядку № 153.

1. Цей Порядок визначає механізм реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Держприкордонслужбі під час воєнного стану (далі - експериментальний проект) та особливості залучення під час воєнного стану на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії та Держприкордонслужби на посади рядового складу громадян України віком від 18 до 25 років, проходження ними військової служби, а також створення для цього відповідних умов. Метою експериментального проекту є підвищення рівня укомплектованості особовим складом бойових військових частин (підрозділів) Збройних Сил, … шляхом удосконалення механізму залучення громадян України віком від 18 до 25 років до проходження військової служби за контрактом та створення додаткових мотиваційних чинників для цього. Пункт 2 Порядку №

153. Під час воєнного стану в рамках реалізації експериментального проекту на військову службу за контрактом до Збройних Сил, … на посади рядового складу строком на один рік можуть бути прийняті громадяни України віком від 18 до 25 років (далі - окремі категорії громадян). Пункт 4 Порядку №

153. Окремі категорії громадян укладають контракт, форма якого затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року № 153 Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану. Пункт 13 Порядку №

153. Однією з обов`язкових умов проходження військової служби є безпосередня участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком не менше шести місяців за сукупністю протягом дії контакту.

15. Військовослужбовцям, які уклали контракт відповідно до цього Порядку, виплачується одноразова грошова допомога після укладення контракту, проходження відповідної підготовки та вступу до виконання обов`язків за посадою у військових частинах відповідно до переліку, затвердженого Генеральним штабом Збройних Сил, Головним управлінням Національної гвардії або Адміністрацією Держприкордонслужби (далі - одноразова грошова допомога), у розмірі 1 млн. гривень, яка виплачується трьома частинами: перша частина - 200000 гривень протягом п`яти робочих днів після підписання контракту та вступу до виконання обов`язків за посадою, на яку призначений; друга частина - 300000 гривень протягом п`яти робочих днів після проходження відповідної підготовки та залучення до виконання бойових (спеціальних) завдань, про що оголошується наказом командира військової частини; третя частина - 500000 гривень у день виключення із списків особового складу військової частини, а у разі продовження військової служби за новим контрактом - в останній день дії контракту, укладеного відповідно до цього Порядку. У цій справі спірним питанням є виплата позивачу одноразової грошової винагороди відповідно до Постанови № 153, ураховуючи, що до укладення відповідного контракту, він перебував на строковій військовій службі. Суд звертає увагу, що застосовним у даними випадку є саме п. 3, 4 вказаної постанови, оскільки Порядок № 153 передбачає укладення контракту за відповідною формою, натомість п. 3, 4 Постанови регламентує випадки укладення контракту до набрання законної сили відповідними постановою та порядком. Отже, п.3, 4 Постанови № 153 у якості ознак відповідності визначає такі вимоги: особа рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану; проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строк, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою (13.02.2025), виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень. Задовольняючи позов повністю, суд першої інстанції виходив з наступного. За час проходження військової служби ОСОБА_1 , 2001 року народження, брав безпосередню участь в заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України у період з 05 липня 2022 року по 16 жовтня 2022 року та в період з 28 березня 2023 року по 05 липня 2023 року, перебуваючи на території Донецької області в н.п. Каленники, н.п. Святопокровськ, н.п. Резниківка, н.п. Краматорськ, н.п. Соледар, н.п. Сіверськ, сумарно більше шести місяців, що підтверджується довідкою про безпосередню участь за вих. 08/924, виданою командиром військової частини НОМЕР_3 від 09 травня 2025 року. Позивач повністю відповідає вимогам п. 3,4 Постанови та має право на виплату відповідної винагороди. Крім того, позивач станом на 01.04.2025 до кримінальної, адміністративної відповідальності за військові адміністративні правопорушення, дисциплінарних відповідальності не притягався. Щодо застережень про документальне підтвердження безпосередньої участі у бойових діях, суд звертає увагу, що ні постанова, ні порядок жодних особливих вимог у цій частині не містять, як і не містить їх Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №

260. Водночас, наявні у матеріалах справи вищезазначена довідка містить відомості про безпосередню участь позивача у бойових діях у районах їх ведення, тривалістю більш ніж півроку, видані військовою частиною, де позивач проходить військову служби, та яка повністю підтверджує доводи позивача. Тому суд вважає, що позивач має повне право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно п. 4 Постанови №

153. Позаяк, інше тлумачення, на переконання суду, не відповідатиме меті прийняття Постанови № 153 підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану та матиме ознаки дискримінації. Колегія суддів погоджується з наведеними вище висновками місцевого суду щодо протиправності відмови відповідача з посиланням на те, що ОСОБА_1 з 26.05.2021 проходив строкову військову службу і підписав контракт, будучи строковиком. Більш того, з 30 липня 2025 року питання виплати одноразової грошової винагороди відповідно до Постанови № 153 особам, які були прийняті на військову службу за контрактом під час дії воєнного стану з числа осіб, які проходили строкову військову службу, ВРЕГУЛЬОВАНО Кабінетом Міністрів України. Так, постановою Кабінету Міністрів України № 942 від 30 липня 2025 року внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 N 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» і з 30 липня 2025 року колишні строковики, які у період дії воєнного стану уклали контракт на проходження військової служби, та брали безпосередню участь у бойових діях строком не менше шести місяців підпадають під вказану виплату одноразової грошової допомоги. Проте, апеляційний суд зауважує, що для отримання такої одноразової грошової допомоги пунктами 3, 4 Постанови № 153 визначені певні критерії, серед яких: проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строк, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою (13.02.2025), виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень. Однак, перевірку цих ознак відповідач не проводив, що є його дискреційними повноваженнями, тому способом захисту прав позивача не може бути визнано зобов`язання Військову частину НОМЕР_1 в особі НОМЕР_2 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану, а відповідача необхідно зобов`язати повторно розглянути відповідну заяву позивача з урахуванням висновків суду. При цьому, задовольняючи повністю позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач повністю відповідає вимогам п. 3, 4 Постанови та має право на виплату відповідної винагороди, пославшись на довідку за вих. 08/924, виданою командиром військової частини НОМЕР_3 від 09 травня 2025 року, про те, що за час проходження військової служби ОСОБА_1 , 2001 року народження, брав безпосередню участь в заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України у період з 05 липня 2022 року по 16 жовтня 2022 року та в період з 28 березня 2023 року по 05 липня 2023 року, перебуваючи на території Донецької області в н.п. Каленники, н.п. Святопокровськ, н.п. Резниківка, н.п. Краматорськ, н.п. Соледар, н.п. Сіверськ, сумарно більше шести місяців. Вказаною довідкою підтверджується те, що позивач брав безпосередню участь в З А Х О Д А Х, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, в той час як приписами пунктів 3, 4 Постанови № 153 критерієм відповідності визначена безпосередня участь у Б О Й О В И Х Д І Я Х. Обґрунтувань тотожності цих правових категорій, що мають різний буквальний зміст, окружним судом не наведено, тому ним передчасно ухвалено таке судове рішення. Відповідно до пункту 4 частини другої та частини четвертої статті 245 КАС України суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти конкретне рішення на користь позивача лише за умови, що: позивач виконав усі вимоги закону для отримання відповідного рішення; орган влади не має дискреції, тобто не має права обирати між кількома варіантами поведінки. Якщо ж для вирішення питання орган влади повинен здійснити оцінку документів, перевірити їх відповідність, витребувати додаткові відомості, усунути розбіжності або використати інші інструменти, що належать до його компетенції, суд не вправі підміняти собою адміністративний орган, а має лише зобов`язати його розглянути заяву та ухвалити рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом. Така позиція є усталеною і узгоджується з висновками, викладеними у постановах Верховного Суду України від 18 березня 2014 року у справі № 21-11а14 та від 22 квітня 2014 року у справі № 21-484а13, та у постановах Верховного Суду від 03 жовтня 2022 року у справі №520/12333/21, від 09 травня 2024 року у справі №580/3690/23, від 08 грудня 2025 року в справі №420/13975/24. Відтак, рішення місцевого суду підлягає зміні з визначенням правильного відповідно до обставин цієї справи способу захисту прав позивача. Відповідно до положень ч.1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права. Витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані зі сплатою судового збору (за подання апеляційної скарги), за діючим процесуальним законодавством відшкодуванню не підлягають. Керуючись статтями 250, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 задовольнити частково. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 липня 2025 року у справі № 200/3798/25 змінити. Абзаци другий та третій резолютивної частини рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 квітня 2025 року у справі № 200/1562/25 викласти в наступній редакції: «Визнати протиправною відмову Військової частини НОМЕР_1 в особі НОМЕР_2 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України, викладеної в листі за вих. №09/6707-25-Вх/1295 від 12.05.2025, у виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 N 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану». Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 в особі НОМЕР_2 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07 травня 2025 року про здійснення йому виплати одноразової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану.». В іншій частині рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 липня 2025 року у справі № 200/3798/25 залишити без змін. Повне судове рішення 26 січня 2026 року. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Колегія суддів І. В. Сіваченко А. А. Блохін Т. Г. Гаврищук