LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд240/938/24

від 22.01.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/938/24 Головуючий у І інстанції: Нагірняк Микола Федорович Суддя-доповідач: Смілянець Е. С. 22 січня 2026 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Смілянця Е. С. суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 09 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : позивач, ОСОБА_1 , звернувся в суд із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просив: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо неприйняття заяви від 24.11.2023року про здійснення нарахування та виплати йому разової грошової виплати до Дня Незалежності в розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком за 2023 рік; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити на його користь, як учасника бойових дій, грошову допомогу до Дня Незалежності України за 2023 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком в сумі 10465,00 гривень на підставі заяви від 24.11.2023року. Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 09.06.2025 позов задовольнив частково. Визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_1 від 24.11.2023року про здійснення нарахування та виплати разової грошової виплати до Дня Незалежності за 2023 рік. Стягнув з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити на користь ОСОБА_1 , як учасника бойових дій, разову грошову виплату до Дня Незалежності України, передбаченої Законом України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, в розмірі 1000,00 грн. на підставі заяви від 24.11.2023 року. В задоволенні інших позовних вимог відмовив. Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити. Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що позивач не перебуває на обліку в Головному управлінні та вчасно не звернувся до Головного управління щодо виплати спірної доплати, а отже щорічна грошова допомога до Дня Незалежності органом Пенсійного фонду йому не виплачувалась. Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу відповідно до ст. 304 КАС України. Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Виходячи з приписів ст.ст. 311, 263 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження. Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 відповідно до посвідчення від 01.06.2016 серії НОМЕР_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій. З матеріалів справи судом встановлено, що позивач, будучи особою звільненою зі служби в органах Національної поліції України, 24.11.2023 звернувся до відповідача із заявою, в якій просив поставити його на облік у відповідача, як учасника бойових дій, здійснити нарахування та виплату йому разову грошову допомогу до Дня Незалежності України, в розмірі 10465,00 грн. На відповідне звернення Позивача, Відповідач листом від 01.12.2023 повідомив, що Позивач на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонді України в Житомирській області, як отримувач пенсії не перебуває, а прийняття заяв про призначення разової грошової допомоги до Дня Незалежності України, надісланих поштою начебто чинним законодавством не передбачено. Позивач вважає бездіяльність відповідача протиправною та такою, що порушує його права на належне соціальне забезпечення, а тому звернувся до суду із вказаним позовом за відновленням порушеного права. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне. Так, спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 № 3551-XII (далі - Закон № 3551-XII), постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту ветеранів війни та жертв нацистських переслідувань» № 754 від 21.07.2023, яка була чинною станом на час виникнення спірних правовідносин (далі - Постанова № 754). Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону № 3551-XII (у редакції, чинній з 15 квітня 2023 року з урахуванням змін, внесених Законом України від 20 березня 2023 року № 2983-IX) щороку до Дня Незалежності України учасникам бойових дій виплачується разова грошова виплата у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України. Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2023 року №754, затверджено Порядок здійснення у 2023 році разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" (далі - Порядок). Відповідно до пункту 3 цього Порядку грошова допомога виплачується до 24 серпня 2023 р. в такому розмірі: 1) особам з інвалідністю внаслідок війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 14 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, визнаним особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин: I групи - 3100 гривень; II групи - 2900 гривень; III групи - 2700 гривень; 2) учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 18 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1000 гривень; 3) особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, - 3100 гривень; 4) членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, статус яким установлено згідно з пунктом 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, а також дружинам (чоловікам) померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни, які не одружилися вдруге, дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни та жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, - 650 гривень; 5) учасникам війни та колишнім в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, особам, яких було насильно вивезено на примусові роботи, дітям партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістським режимом у тилу ворога - 450 гривень. Приписами пункту 4 Порядку прямо передбачено, що отримувачі грошової допомоги, зокрема ті, що набули відповідного статусу згідно із статтями 6, 7, 9, 10, 10-1, 11 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту до 24 серпня поточного року включно, яким грошову допомогу не виплачено станом на 1 жовтня, мають право звернутися щодо її виплати до Пенсійного фонду України (його територіального органу за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання (перебування) та отримати її до 1 листопада поточного року. Аналогічна правова норма передбачена в пункті 4 діючого Порядку здійснення разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2023 р. № 1396 (надалі - Порядок № 1396). Абзац 2 пункту 4 цього ж Порядку передбачає, що така заява подається в довільній формі до територіального органу Пенсійного фонду України через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України або надсилається з використанням засобів поштового/електронного зв`язку (за технічної можливості з накладенням кваліфікованого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису). Як встановлено судом першої інстанції та слідує із матеріалів справи, позивач саме у відповідності до наведених правових норм звернувся до відповідача про виплату разової грошової виплати до Дня Незалежності України за 2023року. З огляду на викладене, суд першої інстанції приходить до передчасного висновку, що відповідачем не дотримані норми положень Закону № 3551-XII, Порядку № 754 та Порядку № 1396. Так, відповідно до пункту 3 Порядку №754 грошова допомога виплачується до 24.08.2023. Відповідно до пункту 4 Порядку №754 отримувачі грошової допомоги, зокрема ті, що набули відповідного статусу згідно із статтями 6, 7, 9, 10, 10-1, 11 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту до 24 серпня поточного року включно, яким грошову допомогу не виплачено станом на 1 жовтня, мають право звернутися щодо її виплати до Пенсійного фонду України (його територіального органу за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання (перебування) та отримати її до 1 листопада поточного року. За змістом наведених норм отримувачі грошової допомоги, яким її не виплачено чи виплачено в меншому розмірі, можуть обґрунтовано сподіватись на її виплату в повному розмірі до 01.10.2023. При цьому, позивач звернувся із заявою 24.11.2023, що фактично суперечить вищезазначеним нормам, оскільки заява мала бути подана в даному випадку до 01.11.2023. Зазначені висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 04.10.2024 по справі № 460/4828/24 щодо кінцевого строку, до якого могла бути здійснена виплата вказаної грошової допомоги, і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована. За таких обставин, наявні підстави для висновку щодо пропуску позивачем передбаченого статтею 122 КАС України строку звернення до суду та наявності підстав для залишення позову без розгляду. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 319, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області задовольнити частково. Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 09 червня 2025 року скасувати. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії залишити без розгляду. Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України. Головуючий Смілянець Е. С. Судді Драчук Т. О. Полотнянко Ю.П.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»