Постанова КГС ВС № 914/1828/24

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 січня 2026 року м. Київ cправа № 914/1828/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Бенедисюка І.М. (головуючий), Власова Ю. Л., Малашенкової Т. М., за участю секретаря судового засідання Росущан К. О., представників учасників справи: позивача1 - Поронюк І. Б. (адвокат), позивача 2 - не з`явився, відповідача - Сигляк І. Я. (самопредставництво), розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Гас Груп" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Кодекс Безпеки" на рішення Господарського суду Львівської області від 14.05.2025 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 09.09.2025 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кодекс Безпеки" до Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання протиправним та скасування рішення, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Гас Груп", та за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гас Груп" до Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про часткове визнання недійсним рішення, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кодекс Безпеки". ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог 1.1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Кодекс Безпеки" (далі - ТОВ "Кодекс Безпеки", позивач 1) звернулося до суду з позовом до Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - Відділення АМК, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 16.05.2024 № 63/34-р/к (далі - Рішення АМК) у справі 63/4-01-9-2022 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" в частині визнання ТОВ "Кодекс Безпеки" таким, що вчинило порушення, передбачене пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів та накладення на позивача 1 штрафу у розмірі 68 000,00 грн. 1.2. Позовні вимоги обґрунтовані недотриманням відповідачем процедури розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Зокрема, як зазначає ТОВ "Кодекс Безпеки", не було обізнане про розгляд антимонопольної справи, розпорядження про початок розгляду Відділенням АМК справи не отримувало. Водночас копію подання з попередніми висновками у справі ТОВ "Кодекс Безпеки" отримало лише 16.05.2024 (у день постановлення оскаржуваного Рішення АМК). При цьому, відповідач відмовив ТОВ "Кодекс Безпеки" у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи. З огляду на означене позивач 1 вважає, що Відділенням АМК порушено його право на подання органу АМК доказів, пояснень та заперечень. 1.3. Також, за твердженням ТОВ "Кодекс Безпеки", висновки відповідача в оскаржуваному Рішенні АМК щодо порушення позивачем 1 законодавства про захист економічної конкуренції та вчинення антиконкурентних угоджених дій не підтверджуються належними, допустимими доказами, а ґрунтуються лише на припущеннях та недостовірній інформації. Тобто на основі суб`єктивної оцінки фактів, в сукупності з обставинами безпідставної відмови у відкладенні розгляду справи та доступі позивачу 1 до матеріалів справи, на основі яких прийняте оскаржуване Рішення АМК. 1.4. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 01.08.2024 відкрито провадження у справі № 914/1828/24 та призначено справу до розгляду в підготовче засідання, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Гас Груп" (далі - ТОВ "Гас Груп"). 1.5. ТОВ "Гас Груп" (після залучення останнього до участі у справі № 914/1828/24 у якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача) також звернулося до суду з позовом до Відділення АМК про скасування Рішення в частині визнання ТОВ "Гас Груп" (далі також - позивач 2) таким, що вчинило порушення, передбачене пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів та накладення на ТОВ "Гас Груп" штрафу у розмірі 67 000,00 грн. 1.6. Позовні вимоги обґрунтовує недотриманням відповідачем процедури розгляду антимонопольної справи. ТОВ "Гас Груп" також зазначає, що не було обізнаним про розгляд антимонопольної справи, оскільки розпорядження про початок розгляду Відділенням АМК справи не отримувало. 1.7. Також позивач 2 не погоджується із кваліфікацією відповідачем поведінки учасників процедури закупівлі, як вчинення антиконкурентних узгоджених дій. На переконання ТОВ "Гас Груп", встановлені відповідачем у Рішенні АМК обставини, мають логічне пояснення та не можуть свідчити про узгодженість дій учасників закупівлі. 1.8. Господарський суд Львівської області ухвалою від 09.10.2024 задовольнив клопотання ТОВ "Гас Груп" та об`єднав справу № 914/2003/24 і справу № 914/1828/24 в одне провадження.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції 2.1. Рішенням Господарського суду Львівської області від 14.05.2025 (суддя Матвіїв Р. І.), залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 09.09.2025 (колегія суддів: Бонк Т. Б., Бойко С. М., Якімець Г. Г.) у справі № 914/1828/24 у задоволенні позовів відмовлено. 2.2. Відмовляючи у задоволенні позовів, суди встановили, що при прийнятті оскаржуваного Рішення АМК відповідач діяв у межах своїх повноважень, у порядок та спосіб, встановлений законом. 2.3. Висновки, викладені у Рішенні АМК, відповідають фактичним обставинам справи та є обґрунтованими.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги 3.1. У касаційній скарзі ТОВ "Кодекс Безпеки", із посиланням на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції скасувати рішення Господарського суду Львівської області Львівської області від 14.05.2025 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 09.09.2025 у справі № 914/1828/24; ухвалити нове рішення. Яким позовні вимоги ТОВ "Кодекс Безпеки" задовольнити повністю. 3.2. ТОВ "Гас Груп" також посилаючись на ухвалення судами попередніх інстанцій оскаржуваних судових рішень з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції скасувати рішення Господарського суду Львівської області Львівської області від 14.05.2025 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 09.09.2025 у справі № 914/1828/24 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

4. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ 4.1. Доводи осіб, які подали касаційні скарги 4.1.1. Касаційна скарга ТОВ "Кодекс Безпеки" подана на підставі пунктів 1, 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з посиланням на пункти 1, 4 частини третьої статті 310 ГПК України. 4.1.2. ТОВ "Гас Груп" у касаційній скарзі зазначає про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права та обґрунтовує підстави касаційного оскарження судових рішень із посиланням на пункти 1, 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України з посиланням на пункт 4 частини третьої статті 310 ГПК України. 4.1.3. На обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України ТОВ "Кодекс Безпеки" зазначає, що суди першої та апеляційної інстанції неправильно застосували положення статей 6, 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон № 2210), без урахування правових висновків Верховного Суду щодо їх застосування, які викладені у постановах від 15.07.2021 у справі № 904/4598/20, від 30.05.2018 у справі № 916/100/17, від 21.11.2024 у справі № 910/16639/21, від 24.04.2018 у справі № 917/1357/17 та від 25.03.2021 у справі № 910/1943/20 (у контексті того, що Закон № 2210 та положення Закону України "Про публічні закупівлі" не містять заборони суб`єктам господарювання, які беруть участь у процедурі закупівлі, мати господарські договірні відносини між собою, та не пов`язують наявність таких стосунків із ознаками узгоджених антиконкурентних дій). 4.1.4. У цьому контексті позивач 1 наголошує на тому, що поза увагою судів залишились обставини, що відповідач у оскаржуваному Рішенні АМК не досліджував змісту укладених договорів, а лише формально потрактував наявність останніх як одну із ознак антиконкурентних узгоджених дій. При цьому, оплата за послуги фізичні особі - підприємцю Звєрєву А. В. згідно з укладеними договорами помилково витлумачена судами, як обставина яка свідчить про можливість обміну інформацією між суб`єктами господарювання та узгодження ними поведінки під час підготовки для участі в торгах. 4.1.5. Суди першої та апеляційної інстанції декларативно взяли до уваги позицію позивачів про те, що з урахуванням несприятливих відносин між керівництвом ТОВ "Кодекс Безпеки" та Звєрєвим А. В., однак не взяли до уваги, що факт наявності у суб`єктів господарювання спільного працівника не може бути беззаперечним доказом узгоджених позицій під час участі в торгах суб`єктів господарювання. Натомість в порушення норм процесуального права щодо сукупної оцінки доказів помилково вважали, що означений факт також є свідченням антиконкурентних узгоджних дій між учасниками. 4.1.6. За твердженням позивача 1, суди безпідставно взяли до уваги, той факт, що ТОВ "Гас Груп" у складі тендерної документації не надало повного пакету документів, який вимагався тендерною документацією замовника (документів, передбачених пунктами 1, 2.2, 2.3, 2.4, 3.2, 3.3 Додатку 1 до тендерної документації замовника) та дійшли помилкових висновків, що ці обставини свідчать про технічну участь останнього у торгах. Суди у цьому випадку залишили поза увагою, що основним критерієм визначення переможця торгів є ціна та відповідність поданих документів вимогам замовника, які визначені у тендерній документації. Судам у спірному випадку належало врахувати, що цінова пропозиція ТОВ "Кодекс Безпеки" була найнижчою, а подані ним документи відповідали вимогам Закону та тендерної документації замовника, а тому саме ці обставини і вплинули на результат визначення переможця торгів. Натомість подання неповного пакету документів, що вимагався тендерною документацією замовника іншим учасником торгів (ТОВ "Гас Груп") не вплинуло на результат. 4.1.7. У цьому контексті позивач 1 також наголошує, що суди першої та апеляційної інстанції не взяли до уваги актуальний висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 19.12.2024 у справі № 910/257/24 щодо обов`язку суду оцінити докази, представлені АМК у Рішенні, та вирішити, чи вони настільки переконливі, що виключають інші можливі обставини, які могли б пояснити дії позивача без узгодження поведінки. Докази, на які посилається АМК, мають доводити узгоджені дії з такою вірогідністю, що інші обставини стають неможливими чи малоймовірними. 4.1.8. Також із посиланням на положення пункту 4 частини третьої статті 310 ГПК України ТОВ "Кодекс Безпеки" зазначає, що суди першої та апеляційної інстанції помилково визнали належними та допустимими докази, які надані відповідачем щодо повідомлення позивача 1 про початок розгляду справи. 4.1.9. Позивач 1 наголошує, що відповідач надав суду копію листа Відділення АМК від 18.02.2022 № 63-02/668 адресованого ТОВ "Кодекс Безпеки", який начебто підтверджує надіслання останньому копії розпорядження від 17.02.2022.№ 63/10-зп/к про початок розгляду справи № 63/4-01-9-2022 та копію реєстру про надіслання 35 рекомендованих листів, копію фіскального чеку від 18.02.2022 про надіслання списку № 4117 та список поштових відправлень. При цьому, адресати, номер, дата та інші відомості у такому реєстрі зазначені нерозбірливо. Тобто з наданого відповідачем реєстру не вбачається інформації про дату надіслання такого списку поштових відправлень на відмітках відділення поштового зв`язку. Водночас із наданої відповідачем копії розрахункового документу (фіскального чеку від 18.02.2022.) вбачається надіслання списку № 4117, проте сам список наданий відповідачем у стані, абсолютно непридатному для читання. Тобто з цього списку не вбачається, ані перелік адресатів, ані інформація про дату надіслання листів, а відмітка відділення поштового зв`язку не містить дати надіслання та номеру поштового відділення. 4.1.10. Суди не взяли до уваги, що ТОВ "Кодекс Безпеки" ставило під сумнів такі докази та в порядку статті 91 ГПК України клопотало про витребування оригіналів цих доказів. Проте, оригінали означених доказів відповідачем не надано. 4.1.11. Таким чином, за твердженням позивача 1, суди не взяли до уваги, що відповідач порушив вимоги статті 37 Закону № 2210 в частині надіслання розпорядження про початок розгляду справи відповідачу у справі протягом трьох робочих днів та дійшли помилкових висновків, що ТОВ "Кодекс Безпеки" не було позбавлене прав особи, яка бере участь у антимонопольній справі. 4.1.12. ТОВ "Гас Груп" у касаційній скарзі із посиланням на положення пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України зазначає, що суди першої та апеляційної інстанції у вирішенні цього спору неправильно застосували положення пункту 4 частини другої статті 6 Закону № 2210, без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування у подібних правовідносинах, які викладені у постановах від 15.04.2021 у справі № 910/17929/19, від 03.02.2022 у справі № 910/15183/20 (саме на орган АМК покладено обов`язок навести відповідні докази у своєму рішенні, на підставі яких орган дійшов висновку про обставини справи, а суд покликаний дослідити та оцінити наведені органом докази і, в разі їх підтвердження, вони можуть бути достатніми для висновків органу, викладених у Рішенні АМК). 4.1.13. На переконання позивача 2, суди у вирішенні цього спору неправильно застосували положення норм процесуального права щодо сукупної оцінки доказів у порядку статті 86 ГПК України, вказаних відповідачем у оспорюваному Рішенні АМК, без урахування висновків Верховного Суду, які викладені у постановах від 10.06.2025 у справі № 910/1885/23, від 30.01.2025 у справі № 924/595/24, від 30.09.2025 у справі № 910/12838/24, від 12.08.2025 у справі № 914/2182/24 та інших. 4.1.14. У цьому контексті ТОВ "Гас Груп", як і позивач 1, зазначає про те, що судами першої та апеляційної інстанції врахована позиція позивачів в частині того, що з урахуванням несприятливих відносин між позивачем 2 та Звєрєвим А. В. сам факт наявності у суб`єктів господарювання спільного працівника не може бути доказом узгодження учасниками торгів своєї позиції під час участі у торгах. При цьому, суди не наводять аргументації щодо пов`язаності позивачів через Звєрєва А. В. та залишають поза увагою те, що ОСОБА_2 працював на посаді охоронника та взагалі не мав відношення до ТОВ "Кодекс Безпеки", у тому числі і відношення до участі у тендері, оскільки не володів інформацією про участь позивачів у торгах у зв`язку зв силу меж своїх посадових обов`язків, відповідно до займаної посади. 4.1.15. Також позивач 2 вказує на суперечність висновків судів попередніх інстанцій в частині доведення відповідачем факту використання позивачами спільної ІР- адреси, оскільки, як вказують суди, таке використання пов`язане лише із тим, що надання послуг із ведення бухгалтерського обліку позивачам здійснювалося однією особою. При цьому суд першої інстанції надав оцінку інформації наданій Головним управлінням ДПС у Львівській області щодо зазначення ТОВ "Кодекс Безпеки" та ТОВ "Гас Груп" однакової електронної поштової скриньки buhst@ukr.net при взаємодії з управлінням та погодився з позицією позивачів про те, що факт використання однакової електронної поштової скриньки, що належить бухгалтеру, при взаємодії з податковим органом не є доказом координації відповідачами дій під час участі у торгах. Однак, при цьому дійшов протилежних висновків, що ці обставини також можуть свідчити про наявність узгодженої поведінки під час участі у торгах, за наявності інформації про те, що документи для участі в тендерній закупівлі від ТОВ "Кодекс Безпеки" та ТОВ "Гас Груп" подані з іншої ІР-адреси. НОМЕР_1 . Водночас врахуванню підлягає те, що ТОВ "Гас Груп" мало можливість ознайомитися із оскаржуваним Рішенням АМК лише через 4 роки після проведення тендерної закупівлі, а тому надати ґрунтовні пояснення (як і чому документи для участі в тендерній закупівлі подавалися саме з ІР-адреси НОМЕР_2 - ПП "Бухгалтерський стандарт") скаржнику складно. 4.1.17. При цьому, ТОВ "Гас Груп" вважає, що у вирішенні спірного питання врахуванню підлягає саме наявність тривалих господарських відносин з ПП "Бухгалтерський стандарт" та з фізичною особою - підприємцем Лебідь Н. З., що дає можливість надати логічне пояснення факту подання документів для участі в тендері від імені ТОВ "Гас Груп" бухгалтером підприємства, як уповноваженою особою, з офісу ПП "Бухгалтерський стандарт". Тобто, з ІР-адреси НОМЕР_2 . Разом із тим, судами встановлено, однак не враховано, що документи для участі в тендерній закупівлі від ТОВ "Кодекс Безпеки" подані з іншої ІР-адреси. Вказане, на думку скаржника, вкотре підтверджує неузгодженість дій позивачів під час проведення торгів. 4.1.18. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, ТОВ "Гас Груп" зазначає про відсутність висновків Верховного Суду щодо питання застосування положень статей 35, 37 Закону № 2210 у подібних правовідносинах. 4.1.19. За твердженням скаржника існує необхідність формування єдиної правозастосовної практики щодо означених норм права, зокрема: - у контексті можливості / неможливості органом АМК розглянути справу за відсутності розпорядження про початок розгляду справи; - вирішення питання можливості вважати особу, яка не повідомлена про початок розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, такою, що не позбавлена наданих їй законом прав особи, що бере участь у справі. 4.1.20. Аргументами скаржника , зокрема, є те, що: - суди першої та апеляційної інстанції не врахували, що в матеріалах судової справи відсутнє розпорядження відповідача від 17.02.2022. № 63/10-рп/к про початок розгляду справи № 63/4-01-9-2022; - розпорядження про початок розгляду справи відповідач також не опублікував у офіційному друкованому виданні; - водночас ТОВ "Гас Груп" вказаного розпорядження про початок розгляду справи не отримувало та ставить під сумнів факт надіслання йому такого розпорядження; - враховуючи відсутність розпорядження про початок розгляду справи, всі подальші дії Відділення АМК щодо розгляду справи відносно ТОВ "Гас Груп" є незаконними, як і прийняте за наслідками розгляду справи оскаржуване рішення; - також позивач 2 стверджує, що відповідач не повідомив його про початок розгляду справи, внаслідок чого був позбавлений права на подання пояснень та доказів, з метою всебічного та об`єктивного дослідження обставин справи. 4.1.21. На обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України ТОВ "Гас Груп" зазначає, що суди першої та апеляційної інстанції ухвалили оскаржувані судові рішення на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини третьої статті 310 ГПК України). 4.1.22. ТОВ "Гас Груп" стверджує, що в матеріалах судової справи відсутнє розпорядження відповідача від 17.02.2022. № 63/10-рп/к про початок розгляду справи № 63/4-01-9-2022; відсутній лист Відділення АМК від 18.02.2022 № 63-02/669, а міститься лише "документ" складений від імені голови відділення А. Кашнікович, який не містить підпису голови та печатки відповідача. 4.1.23. За доводами позивача 2, суди не взяли до уваги, що на підтвердження факту повідомлення про початок розгляду справи відповідач долучив реєстр відправки 35 рекомендованих листів та список № 4117 згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів, на яких міститься печатка поштового відділення з датою відправлення 13.02.2022. При цьому, розпорядження про початок розгляду справи прийнято лише 17.02.2022. 4.1.24. Наведене, на переконання ТОВ "Гас Груп", свідчить, що суди встановили обставини, які мають суттєве значення для правильного вирішення спору (обставини щодо дотримання відповідачем вимог закону щодо повідомлення учасників справи про початок розгляду справи) на підставі недопустимих доказів. 4.2. Доводи інших учасників справи 4.2.1. Відділення АМК у відзиві на касаційні скарги зазначає про те, що оскаржувані судові рішення ухвалені на підставі встановлених фактичних обставин справи, з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права. Просить оскаржувану постанову апеляційного господарського суду та рішення суду першої інстанції зі справи залишити без змін, а касаційні скарги - без задоволення.

5. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ 5.1. За розпорядженням адміністративної колегії Відділення АМК від 17.02.2022 № 63/10-рп/к розпочато розгляд справи № 63/4-01-9-2022 про порушення ТОВ "Гас Груп" та ТОВ "Кодекс Безпеки" законодавства про захист економічної конкуренції за ознаками порушення, передбаченого пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини другої статті 6 Закону № 2210, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, під час участі у процедурі закупівлі за предметом: ДК 021:2015:79710000-4 - Охоронні послуги (Послуги з охорони територій кладовищ м. Львова, ідентифікатор закупівлі UA-2021-05-14-006015-b, проведеної Львівським комунальним підприємством "Виробничо-реставраційний комбінат обрядових послуг" м. Львова). 5.2. Листом від 18.02.2022 № 63-02/668 Відділення АМК надіслало ТОВ "Кодекс Безпеки" розпорядження від 17.02.2022 № 63/10-рп/к про початок розгляду справи № 63/4-01-9-2022, що підтверджується реєстром рекомендованих листів № 35, фіскальним чеком Акціонерного товариства "Укрпошта" від 18.02.2022 (список № 4117), списком згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів № 4117, згідно з яким означеному поштовому відправленню присвоєний штрих кодовий ідентифікатор № 7900068163010. 5.3. Листом від 18.02.2022 № 63-02/669 Відділення АМК надіслало ТОВ "Гас Груп" (на адресу м. Львів, вул. Ш. Руставелі, буд. 13, оф.14) розпорядження від 17.02.2022 № 63/10-рп/к про початок розгляду справи № 63/4-01-9-2022, що підтверджується реєстром № 35 згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів Акціонерного товариства "Укрпошта". 5.4. Листами від 02.05.2024 №63-02/116е та № 63-02/1162е Відділення АМК на адреси ТОВ "Гас Груп" та ТОВ "Кодекс Безпеки" надіслано копії подання про попередні висновки у справі від 02.05.2024 № 63-03/91-П та повідомлення про дату та час засідання адміністративної колегії Відділення АМК щодо прийняття рішення у справі № 63/4-01-9-2022 (пункт 5 розділу "процесуальні дії" рішення). 5.5. Копію подання ТОВ "Кодекс Безпеки" надіслано рекомендованим листом із повідомленням про вручення поштового відправлення (штрих кодовий ідентифікатор поштового відправлення № 0600916360816) та отримано адресатом 16.05.2024 (рекомендоване повідомлення про вручення поштового переказу, списком поштових відправлень № 89). 5.6. Листом від 18.02.2022 № 63-02/669 Відділення АМК копію надіслало розпорядження від 17.02.2022 № 63/10-рп/к про початок розгляду справи № 63/4-01-9-2022 ТОВ "Гас Груп" на адресу - м. Львів, вул. Ш. Руставелі, буд. 13, оф.14, що підтверджується реєстром згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів Акціонерного товариства "Укрпошта" за № 35 та списком згрупованих поштових відправлень за № 4117 (штрих кодовий ідентифікатор поштового відправлення № 7900068163001) та фіскальним чеком Акціонерного товариства "Укрпошта". 5.7. Копії витягу подання про попередні висновки у справі № 63/4-014-9-2022 відповідач надіслав 14 02.05.2024 ТОВ "Гас Груп" на адресу м. Львів, вул. Наукова 104, що підтверджується рекомендованим листом із повідомленням про вручення поштового відправлення (штрих кодовий ідентифікатор № 0600916369788), рекомендованим повідомленням про вручення поштового переказу, списком № 89 та службовим чеком Акціонерного товариства "Укрпошта". 5.8. Вказане поштове відправлення не вручене адресату та повернулося відповідачу 20.05.2024 із відміткою "за закінченням терміну зберігання". 5.9. Крім того, інформацію про попередні висновки у справі № 63/4-01-9-2022 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, дату та час її розгляду відповідачем також оприлюднено 07.05.2024 на сайті Відділення АМК. 5.10. ТОВ "Кодекс Безпеки" 14.05.2024 зверталося до Відділення АМК із письмовим клопотанням про відкладення розгляду справи та ознайомлення з матеріалами справи, у якому вказувало, що йому про розгляд справи не було відомо, оскільки подання з попередніми висновками Відділення АМК не отримувало. 5.11. Листом від 17.05.2024 № 63-02/1366е відповідач повідомив ТОВ "Кодекс Безпеки" про відмову в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи та роз`яснив права на ознайомлення з матеріалами справи в приміщенні Відділення АМК. 5.12. Відповідно до інформації про трекінг поштового відправлення із відповіддю Відділення АМК (штрих-кодовий ідентифікатор № 0600921064842) означене поштове відправлення отримане ТОВ "Кодекс Безпеки" - 31.05.2024. 5.13. Адміністративною колегією Відділення АМК 16.05.2024 прийнято оспорюване Рішення АМК, згідно з яким за результатами розгляду справи № 63/4-01-9-2022 визнано дії учасників закупівлі (ТОВ "Кодекс Безпеки" та ТОВ "Гас Груп") порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, що передбачене п пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини другої статті 6 Закону № 2210, у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів (пункт 1 Рішення АМК). 5.14. За означені порушення: - на ТОВ "Кодекс Безпеки" накладено штраф у розмірі 68 000, 00 грн (пункт 2 Рішення АМК), - на ТОВ "Гас Груп" накладений штраф у розмірі 67 000, 00 грн (пункт 3 Рішення АМК). 5.15. Згідно з Рішенням АМК про антиконкурентні узгоджені дії учасників свідчать такі обставини: - обставини пов`язаності Товариств через третіх осіб (пункт 4.1 Рішення АМК); - використання спільних ІР-адрес та синхронність дій під час участі у торгах (пункт 4.2 Рішення АМК); - наявності телефонних з`єднань під час участі у торгах (пункт 4.3 Рішення АМК); - використання спільних засобів електронної пошти під час здійснення господарської діяльності та спільне місцезнаходженням відповідачів (пункт 4.4 Рішення АМК); - наявності господарських відносин (пункт 4.5 Рішення АМК); - спільними особливостями підготовки документів, завантажених відповідачами в електронну систему закупівель (пункт 4.6 Рішення АМК); - неподання ТОВ "Гас Груп" усіх документів, які вимагались замовником, свідчить про його технічну участь у торгах (пункт 59 Рішення АМК). 5.16. Суди також встановили, що оскаржуване Рішення АМК надіслано ТОВ "Кодекс Безпеки" 17.05.2024 та отримано адресатом 31.05.2024, що підтверджується долученим до матеріалів справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (штрих кодовий ідентифікатор поштового відправлення № 0690050449285). 5.17. ТОВ "Гас Груп" Рішення АМК відповідач надіслав 17.05.2024 на адресу м. Львів, вул. Наукова 104, однак Рішення не було отримано адресатом та повернулося на адресу відправника "за закінченням терміну зберігання". На підтвердження вказаних обставин відповідач надав суду список згрупованих поштових відправлень № 100, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (штрих кодовий ідентифікатор № 0600921113312), копію конверта з поштовою довідкою про причини повернення поштового відправлення та фіскальний чек поштового відділення.

6. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції 6.1. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. 6.2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

7. Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій 7.1. Причиною виникнення спору у справі стало питання щодо наявності чи відсутності підстав про визнання недійсним та скасування Рішення АМК. 7.2. Верховний Суд звертає увагу на те, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження. 7.3. Касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ТОВ "Гас Груп" відкрито, зокрема, на підставі пункту 3 частини другої статті 28 ГПК України. 7.4. За твердженням позивача 2, суди у вирішенні цього спору неправильно застосували положення статей 35, 37 Закону № 2210 та не надали належної оцінки доводам позивачів щодо порушення відповідачем процедури розгляду справи. 7.5. У вирішенні означених вище доводів касаційної скарги колегія суддів зазначає таке. 7.6. Відповідно до приписів пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. 7.7. Отже, по-перше, слід з`ясувати відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а по-друге, наявність/відсутність подібності правовідносин та наявність/відсутність неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. 7.8. Зі змісту пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики, шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію відносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору. 7.9. Отже, умовами касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень із зазначеної підстави є: (1) відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права, яка підлягає застосуванню до спірних правовідносин, (2) відсутність такого висновку саме у подібних правовідносинах. 7.10. При касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, крім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити, зокрема, зазначення норми права, щодо якої відсутній висновок про її застосування, із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи (подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17, від 12.09.2023 у справі № 916/1828/22, від 30.05.2023 у справі № 918/707/22, від 23.05.2023 у справі № 910/10442/21, від 12.11.2020 у справі № 904/3807/19). 7.11. Колегія суддів також зазначає, що правові висновки суду, у тому числі касаційної інстанції, формулюються з огляду на конкретні обставини справи. Тобто на відміну від повноважень законодавчої гілки влади до повноважень суду не належить формулювання абстрактних правил поведінки для всіх життєвих ситуацій, які підпадають під дію певних норм права (постанова Великої Палати Верховного суду від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц). 7.12. Як вже зазначено вище, позивач 1 у позові вказував на те, що розпорядження відповідача від 17.02.2022 № 63/10-рп/к про початок розгляду справи йому не надсилалося та, відповідно, не отримано. Про розгляд справи ТОВ "Кодекс Безпеки" дізналося лише отримавши подання із попередніми висновками. При цьому, відповідач відмовив у задоволенні його клопотання про відкладення розгляду справи, що свідчить про порушення його прав на подання органу АМК доказів, пояснень та заперечень. 7.13. Позивач 2 також у своєму позові стверджував про порушення відповідачем процедури розгляду справи та наголошував на тому, що про розгляд справи дізнався лише після залучення його до участі у справі у якості третьої особи. Розпорядження відповідача від 17.02.2022 № 63/10-рп/к про початок розгляду, як і подання з попередніми висновками та Рішення АМК відповідачем йому не надсилалося. 7.14. Як свідчить зміст оскаржуваних судових рішень, суди попередніх інстанцій надали оцінку означеним доводам позивачів, а також наявним у матеріалах справи доказам та встановили відсутність порушень Відділенням АМК процедури розгляду справи. 7.15. У контексті доводів касаційної скарги в цій частині Суд зазначає, що відповідно до статті 35 Закону № 2210 розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняття розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі. При розгляді справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи АМК: збирають і аналізують документи, висновки експертів, пояснення осіб, іншу інформацію, що є доказом у справі, та приймають рішення у справі в межах своїх повноважень; отримують пояснення осіб, які беруть участь у справі, або будь-яких осіб за їх клопотанням чи з власної ініціативи. На офіційному веб-сайті АМК оприлюднюється інформація про справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції. 7.16. Згідно з частинами першою, другою статті 37 Закону № 2210 у разі виявлення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі наслідків такого порушення, органи АМК приймають розпорядження про початок розгляду справи. Розпорядження про початок розгляду справи надсилається відповідачу протягом трьох робочих днів з дня його прийняття. У разі коли відповідача визначено після початку розгляду справи, йому протягом трьох робочих днів надсилається розпорядження про залучення до участі у справі як відповідача разом з розпорядженням про початок розгляду справи. 7.17. Частиною першою статті 48 Закону № 2210 визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи АМК приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу. 7.18. Зі змісту оскаржуваних судових рішень в цій частині вбачається, що судами встановлено факт дотримання відповідачем вимог статті 37 Закону № 2210 щодо надсилання відповідачам у антимонопольній справі розпорядження про початок розгляду справи. 7.19. Як встановили суди, означені обставини підтверджуються, зокрема, тим, що листом від 18.02.2022 № 63-02/668 на адресу ТОВ "Кодекс Безпеки" та листом від 18.02.2022 № 63-02/669 на адресу ТОВ "Гас Груп" відповідач направив розпорядження від 17.10.2022 № 63/10-рп/к про початок розгляду справи. За висновками судів, означені обставини підтверджуються наявними у матеріалах справи: реєстром згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів Акціонерного товариства "Укрпошта" за № 35 та списком згрупованих поштових відправлень за № 4117 (штрих кодовий ідентифікатор поштового відправлення № 7900068163001) та фіскальним чеком Акціонерного товариства "Укрпошта". 7.20. При цьому, факт отримання попередніх висновків у справі № 63/4-014-9-2022 та повідомлення про дату та час засідання адміністративної колегії Відділення АМК щодо прийняття рішення у справі ТОВ "Кодекс Безпеки" не заперечує. Вказане також підтверджується наявними у матеріалах справи доказами. 7.21. Водночас, за висновками судів, факт надіслання відповідачем попередніх висновків у справі № 63/4-014-9-2022 та повідомлення про місце, дату і час засідання адміністративної колегії Відділення АМК щодо прийняття рішення у справі, ТОВ "Гас Груп" на адресу: м. Львів, вул. Наукова 104, як і факт повернення вказаного поштового відправлення із відміткою "за закінченням терміну зберігання" жодним чином не свідчить про порушення відповідачем порядку розгляду справи, оскільки не спростовує того, що Відділенням АМК дотримано вимог статті 37 Закону 2210 та надіслано розпорядження про початок розгляду справи на юридичну (правильну) адресу ТОВ "Гас Груп". 7.22. При цьому суди у прийнятті таких висновків врахували також те, що інформацію про попередні висновки у справі № 63/4-01-9-2022 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а також про дату та час її розгляду Відділенням АМК було також оприлюднено 07.05.2024 на своєму офіційному сайті. 7.23. З огляду на наведене суди і дійшли висновків, що наявними у матеріалах справи належними та допустимими доказами, спростовуються доводи позивачів про порушення вимог статті 37 Закону № 2210 та порушення Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням АМК від 19.04.1994 № 5 (у редакції чинні станом на час порушення антимонопольної справи), а твердження позивачів в цій частині є декларативними та безпідставними. 7.24. Верховний Суд у контексті доводів касаційної скарги ТОВ "Гас Груп" враховує, що суди в оскаржуваних судових рішеннях належним чином встановили факт виконання Відділенням АМК свого обов`язку в частині надсилання Товариству протягом трьох робочих днів розпорядження від 17.10.2022 № 63/10-рп/к про початок розгляду справи. Водночас Суд зауважує, що перевірка факту отримання ТОВ "Гас Груп" поштової кореспонденції, як волевиявлення останнього скористатися своїми правами, визначеними у статті 40 Закону № 2210 перебуває поза межами законодавчо-визначених обов`язків органу АМК та не перебуває у логічному взаємозв`язку із можливістю органу АМК проводити дії, направлені на всебічне, повне і об`єктивне з`ясування дійсних обставин справи, прав і обов`язків сторін. 7.25. При цьому, за встановленого судами факту, що інформація про попередні висновки у справі № 63/4-01-9-2022 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а також про дату та час її розгляду Відділенням АМК була оприлюднена 07.05.2024 на своєму офіційному сайті, доводи касаційної скарги ТОВ "Гас Груп" із посиланням на порушення Відділенням АМК процедури розгляду справи Суд вважає необґрунтованими. 7.26. Доводи касаційної скарги ТОВ "Гас Груп" в цій частині спростовуються наявними у матеріалах справи доказами, поданими відповідачем, яким, як вже зазначено вище, суди першої та апеляційної інстанції надали належну правову оцінку. 7.27. Верховний Суд у вирішенні доводів касаційної скарги в цій частині, наголошує на тому, що суд касаційної інстанції здійснює перевірку правильності застосування норми права (тлумачить норми права), ураховуючи встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи. 7.28. Суд також виходить з того, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.03.2023 у справі № 154/3029/14-ц зазначила, що правові висновки Верховного Суду не мають універсального характеру для всіх без винятку справ. З огляду на різноманітність суспільних правовідносин та обставин, які стають підставою для виникнення спорів у судах, з урахуванням фактичних обставин, які встановлюються судами на підставі наданих сторонами доказів у кожній конкретній справі, суди повинні самостійно здійснювати аналіз правовідносин та оцінку релевантності та необхідності застосування правових висновків Великої Палати Верховного Суду в кожній конкретній справі. 7.29. Отже, формування Верховним Судом висновку має стосуватися спірних конкретних правовідносин, ураховуючи положення чинного законодавства та встановлені судами під час розгляду справи обставини. При цьому формування правового висновку не може здійснюватися поза визначеними статтею 300 ГПК України межами розгляду справи судом касаційної інстанції. 7.30. Як свідчить зміст оскаржуваних судових рішень в цій частині, суди попередніх інстанцій досліджували та оцінювали доводи учасників справи через призму предмету, підстав позову та кола доказування, які входять у такій категорії справ. 7.31. При цьому Верховний Суд враховує, що, касаційні скарги ТОВ "Кодекс Безпеки" та ТОВ "Гас Груп" також не містять доводів / аргументів, які б свідчили про те, що судами не надано оцінки доказам, поданим позивачами до суду на спростування обставин, встановлених Відділенням АМК у оскаржуваному рішенні. Тобто доказів, які доводять неповноту встановлення відповідачем дійсних обставин справи. 7.32. У цьому аспекті суд касаційної інстанції також вважає за необхідне зазначити, що положення статті 40 Закону № 2210 стосовно прав осіб, які беруть (брали) участь в антимонопольній справі (зокрема щодо надання доказів) не обмежують цих осіб у наданні до суду доказів, які раніше не були подані ними в процесі розгляду АМК справи. До таких висновків Верховний Суд дійшов, зокрема у постанові від 21.04.2021 зі справи № 910/701/17. 7.33. Вказане в повній мірі забезпечує скаржнику право на захист у контексті дотримання щодо осіб, які беруть (брали) участь в антимонопольній справі норм як національного, так і міжнародного права, зокрема, і права на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом у розумінні частини третьої статті 255 Угоди про асоціацію та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. 7.34. Водночас матеріали справи не містять та судами не встановлено наявність доказів, які б спростовували висновки Відділення АМК та/або надавали можливість судам зробити висновки про те, що Відділення АМК порушило процедуру розгляду справи і такі обставини призвели до наявності суперечностей між доказами оціненими органом АМК у оскаржуваному рішенні та/або наявності сумнівів у достовірності висновків відповідача, що випливають з отриманої ним доказової інформації. 7.35. Отже, зважаючи на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, у Верховного Суду відсутні підстави для надання правового висновку щодо застосування вказаних скаржником норм права у подібних правовідносинах. 7.36. У зв`язку з викладеним Верховний Суд дійшов висновку про не підтвердження підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України. 7.37. Касаційне провадження за касаційними скаргами у справі відкрито також на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, за змістом якого підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку. 7.38. При цьому самі скаржники у касаційних скаргах з огляду на принцип диспозитивності визначають підстави, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України (що визначено самим скаржником), покладається на скаржників. 7.39. Отже, відповідно до положень пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах. 7.40. Верховний Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 21.03.2024 у справі №191/4364/21, ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2024 у справі №902/1076/24, від 09.08.2024 у справі №127/22428/21, постанов Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 11.11.2020 у справі №753/11009/19, від 27.07.2021 у справі №585/2836/16-ц, в яких означено, що висновок (правова позиція) - це виклад тлумачення певної норми права (або ряду норм), здійснене Верховним Судом (Верховним Судом України) під час розгляду конкретної справи, обов`язкове для суду та інших суб`єктів правозастосування під час розгляду та вирішення інших справ у разі існування близьких за змістом або аналогічних обставин спору. 7.41. При цьому наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі не достатньо, обов`язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є незастосування правових висновків, які мали бути застосовані у подібних правовідносинах у справі, в якій Верховний Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається. 7.42. Що ж до визначення подібних правовідносин, то в силу приписів статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19, в якій визначено критерій подібності правовідносин. 7.43. Як вже зазначено вище та встановлено судами попередніх інстанцій, дії позивачів кваліфіковано за ознаками пункту 4 частини другої статті 6 та пункту 1 статті 50 Закону №2210, які стосуються спотворення результатів торгів. 7.44. Звертаючись до суду з позовами ТОВ "Кодекс Безпеки" та ТОВ "Гас Груп" також наголошували на тому, що висновки Відділення АМК, викладені в Рішенні, не доводять неправомірного або узгодженого формування учасниками закупівлі спільно конкурсних пропозицій, обміну інформацією щодо поданої вартості тендерної пропозиції та дій, спрямованих на усунення, недопущення чи обмеження конкуренції на торгах. 7.45. Оскаржувані судові рішення в цій частині мотивовано, зокрема, тим що встановлена Відділенням АМК у оскаржуваному Рішенні АМК сукупність обставин, зокрема, синхронність дій позивачів під час участі у торгах, наявність телефонних з`єднань між учасниками, використання спільних засобів електронної пошти під час здійснення господарської діяльності, наявність господарських відносин, спільних властивостей файлів поданих учасниками торгів, не може бути результатом випадкового збігу обставин чи наслідків дії об`єктивних чинників та дають підстави для висновку про позиціонування таких суб`єктів господарювання не як конкурентів, а як партнерів, які зацікавлені у господарській діяльності один одного. Водночас сама по собі відповідність дій суб`єктів господарювання цивільному, господарському законодавству не може автоматично свідчити про дотримання ними норм та вимог антимонопольного законодавства. 7.46. За висновками судів, встановлені відповідачем у межах розгляду справи обставини дають підстави для висновку про позиціонування таких суб`єктів господарювання не як конкурентів, а як партнерів, які зацікавлені у господарській діяльності один одного, а сама по собі відповідність дій суб`єктів господарювання цивільному, господарському законодавству не може автоматично свідчити про дотримання ними норм та вимог антимонопольного законодавства. 7.47. У вирішенні доводів касаційних скарг Верховний Суд наголошує ,що відповідно до приписів Закону №2210: - економічна конкуренція (конкуренція) - змагання між суб`єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб`єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб`єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб`єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку (абзац другий статті 1); - антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції (частина перша статті 6); - антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів (пункт 4 частини другої статті 6); - порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є антиконкурентні узгоджені дії (пункт 1 статті 50); - порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність, встановлену законом (стаття 51); - за порушення, передбачені, зокрема пунктом 1 статті 50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі, встановленому частиною другою статті 52 Закону № 2210; - підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів АМК є: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; заборона концентрації, узгоджених дій відповідно до Закону України "Про санкції"; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення тільки за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення (статті 59). 7.48. Зі змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що позивачі також не надали належних та допустимих доказів, які б спростовували висновки Відділення АМК, викладені у спірному Рішенні, а наведені відповідачем у Рішенні АМК доводи підтверджені більш вірогідними доказами, які в сукупності свідчать про те, що позивачі вчинили порушення, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону № 2210I, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів аукціону, за яке Відділенням АМК обґрунтовано застосовано до позивачів штраф. 7.49. Водночас, за доводами скаржників, судами першої та апеляційної інстанції не враховані висновки щодо застосування норм права (пункту 4 частини другої статті 6 Закону № 2210, статті 86 ГПК України) у подібних правовідносинах, які викладені у постановах Верховного Суду від 15.07.2021 у справі № 904/4598/20, від 30.05.2018 у справі № 916/100/17, від 21.11.2024 у справі № 910/16639/21, від 24.04.2018 у справі № 917/1357/17 та від 25.03.2021 у справі № 910/1943/20, від 10.06.2025 у справі № 910/1885/23, від 30.01.2025 у справі № 924/595/24, від 30.09.2025 у справі № 910/12838/24, від 19.12.2024 у справі № 910/257/24 та від 12.08.2025 у справі № 914/2182/24. 7.50. Як вже зазначалося вище, предметом розгляду у цій справі є визнання недійсним Рішення АМК про визнання вчинення позивачами порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону № 2210, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів аукціону. 7.51. Разом із тим у справі № 904/4598/20 предметом спору були вимоги про визнання недійсним Рішення АМК про визнання вчинення позивачем порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом другим статті 50 та частиною першою статті 13 Закону № 2210. 7.52. У справі № 910/1885/23 предметом спору були вимоги про визнання недійсним Рішення АМК про визнання вчинення позивачем порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 13 статті 50 Закону № 2210 (у вигляді неподання інформації Комітету на вимогу державного уповноваженого АМК у встановлений ним строк). 7.53. Отже, справи № 904/4598/20 та № 910/1885/23 відрізняються за суттю такого рішення, змістом правовідносин і складом правопорушень, які були предметом розгляду АМК. Тобто, ухвалені за різного правового регулювання, адже кваліфікація та притягнення до відповідальності за вчинення таких правопорушень регулюються різними нормами Закону № 2210. 7.54. З огляду на викладене, беручи до уваги відмінність підстав позовів і фактичних обставин справ, їх істотну різницю, які встановлені судами та доказами на їх підтвердження та різне правове регулювання, Суд дійшов висновку про неподібність означених справ за наведеними правовими ознаками зі справою, що розглядається, враховуючи критерії подібності, визначені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19. 7.55. Водночас Суд зауважує, що предметом розгляду справ № 916/100/17, № 910/16639/21, № 917/1357/17, № 910/1943/20, № 924/595/24, 910/12838/24, № 914/2182/24 та № 910/257/24 (на які посилаються скаржники) було визнання недійсним Рішення АМК в частині визнання вчинення позивачами порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону № 2210. 7.56. Суд виходить з того, що вказані вище справи і справа № 914/1828/24 є схожими (подібними) в частині, що стосується предмета позову (визнання недійсним рішення АМК в частині визнання вчинення позивачами у кожній зі справ порушення законодавства про захист економічної конкуренції), за однаковим нормативно-правовим регулюванням кваліфікації та притягнення за правопорушення, а саме за пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону № 2210. 7.57. При цьому, застосування приписів статті 86 ГПК України як норми процесуального права має загальний характер для усіх справ, в тому числі, які виникають у спорах щодо захисту економічної конкуренції, адже встановлює оптимальний порядок оцінки доказів, на підставі яких вирішується справа по суті, а тому має класичний, регулятивний характер; у кожній конкретній справі оцінюються (стаття 86 ГПК України) докази щодо їх належності (стаття 76 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України) з урахуванням предмету та підстав позову, аргументів і доводів сторін. 7.58. Колегія суддів також виходить з того, що неврахуванням висновку Верховного Суду є саме неврахування висновку щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. 7.59. Неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права, зокрема, має місце тоді, коли суд апеляційної інстанції, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі. 7.60. Водночас сама по собі різниця судових рішень не свідчить про безумовне підтвердження незастосування правового висновку. 7.61. Суд наголошує, що специфіка спорів щодо оскарження рішень АМК, якими визнано дії учасників торгів антиконкурентними узгодженими діями, які стосуються спотворення результатів таких торгів, полягає у тому, що у кожному конкретному випадку судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справ з`ясовується питання наявності / відсутності підстав для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів АМК, якими в силу приписів частини першої статті 59 Закону № 2210, зокрема, є: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. 7.62. При цьому, згідно зі сталою та послідовною позицією Верховного Суду, кожна зі справ за участю органів АМК є індивідуальною, з притаманною лише даній справі специфікою та особливостями. Доведення порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій ґрунтується на сукупності обставин, які зазначені в мотивувальній частині рішення, а не на окремому поодинокому факті або обставині. 7.63. У ході касаційного перегляду судових рішень, предметом яких є визнання недійсним рішення АМК, Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. 7.64. Отже, господарським судам першої та апеляційної інстанцій під час вирішення справ щодо визнання недійсними рішень АМК про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема, за антиконкурентні узгодженні дії, та накладення штрафу належить здійснювати оцінку обставин справи та доказів за своїм внутрішнім переконанням в порядку частини другої статті 86 ГПК України, зокрема, досліджувати також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у справі у їх сукупності. Сукупна оцінка доказів, вказаних АМК у рішенні, може вважатися більш вірогідною для підтвердження узгоджених дій саме позивачем (позивачами) лише у тому випадку, коли вона повністю виключає можливість вірогідності у одночасному існуванні обставин, які, на думку АМК, підтверджують таке узгодження. 7.65. Верховний Суд також неодноразово наголошував, що Закон № 2210 не ставить застосування передбачених ним наслідків узгоджених антиконкурентних дій у залежність від "спільної домовленості разом брати участь у торгах з метою усунення конкуренції". Цілком зрозуміло, що така "домовленість" навряд чи може мати своє матеріальне втілення у вигляді письмових угод чи інших документів. А тому питання про наявність/відсутність узгоджених антиконкурентних дій має досліджуватися судами, виходячи з усієї сукупності обставин і доказів, з`ясованих і досліджених у справі, враховуючи їх вірогідність і взаємозв`язок, у відповідності до статті 86 ГПК України. 7.66. Зазначена правова позиція Верховного Суду є сталою та послідовною. Про необхідність врахування наведеної правової позиції у застосуванні приписів статті 86 ГПК України зазначалося у низці постанов Верховного Суду, зокрема у постановах від 07.11.2019 у справі № 914/1696/18, від 13.08.2019 у справі № 916/2670/18, від 05.08.2019 у справі № 922/2513/18, від 04.02.2021 у справі № 910/17126/19 (на яку посилається скаржник), від 23.03.2021 у справі № 910/4542/20, які є релевантними і для цієї справи з точки зору застосування статті 86 ГПК України. 7.67. Про це Верховний Суд виснував також у постановах, на які скаржники посилаються у касаційних скаргах, і колегія суддів у справі № 914/1828/24 не вбачає підстав для вирішення питання щодо відступу від неї. 7.68. Водночас зі змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що суди першої та апеляційної інстанції ухвалили оскаржувані судові рішення у справі № 914/1828/24, з урахуванням вказаних висновків щодо дослідження і оцінки доказів у справах про визнання недійсними рішень органів АМК про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та, враховуючи приписи статей 79, 86 ГПК України та дійшли висновків про повноту дослідження АМК обставин справи та доведення фактів, які покладені в основу висновків про вчинення ТОВ "Гас Груп" та ТОВ "Кодекс Безпеки" антиконкурентних узгоджених дій. 7.69. Верховний Суд у вирішенні доводів касаційних скарг зауважує, що змагання при проведенні торгів забезпечується таємністю інформації, а змагальність учасників процедури закупівлі з огляду на приписи статей 1, 5, 6 Закону передбачає самостійні та незалежні дії (поведінку) кожного з учасників та їх обов`язок готувати свої пропозиції конкурсних торгів окремо, без обміну інформацією. У цьому випадку негативним наслідком є сам факт спотворення результатів торгів (через узгодження поведінки конкурсантами). 7.70. Постановляючи оскаржуване судове рішення суди першої та апеляційної інстанції, дослідивши повно і всебічно всі обставини справи, перевіривши їх поданими сторонами доказами, з дотриманням приписів норм матеріального та процесуального права, встановили, що встановлені Відділенням АМК у Рішенні АМК факти у своїй сукупності не можуть бути результатом випадкового збігу обставин чи наслідком об`єктивних чинників, дійшли висновку про узгодження позивачами своєї поведінки при підготовці та участі у Торгах, зокрема про обмін між ними інформацією, і наведене давало можливість дійти висновку про наявність у діях позивачів складу правопорушення, передбаченого пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону № 2210. 7.71. Доводи касаційних скарг даного висновку не спростовують, оскільки фактично в цій частині зводяться лише до виокремлення деяких висновків Верховного Суду, пов`язаних з сукупною оцінкою доказів, вказаних АМК у Рішенні. Зміст касаційних скарг свідчить, що скаржники лише виокремлюють такі висновки на спростування деяких окремих фактів правопорушення, що встановлені у Рішенні АМК, а доводи касаційних скарг в цій частині стосуються переважно заперечення обставин, встановлених Відділенням АМК та судами попередніх інстанцій, у контексті, зокрема: "не можуть підтверджувати", "не доводять належним чином". 7.72. Суд наголошує на тому, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою суду, що вирішує питання про розподіл судових витрат. Якщо оцінка доказів зроблена судом першої та/або апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів, що випливає з меж розгляду справи судом касаційної інстанції, які передбачені в статті 300 ГПК України. Подібні за змістом висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц. 7.73. При цьому зі змісту оскаржуваних рішень вбачається, що судами надано обґрунтування своєї позиції про відсутність підстав для визнання недійсним і скасування Рішення АМК, з урахуванням сталої та послідовної практики Верховного Суду стосовно оцінки доказів у порядку статті 86 ГПК України, з урахуванням принципів належності, допустимості, достовірності та вірогідності. 7.74. З огляду на викладене, доводи касаційних скарг в частині підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, не знайшли свого підтвердження. 7.75. Щодо доводів касаційної скарги ТОВ "Кодекс Безпеки" із посиланням на положення пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України, Суд зазначає, що згідно з положеннями наведеної статті ГПК України, підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу. 7.76. Тобто, за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України достатньою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є не саме по собі порушення норм процесуального права, а зазначене процесуальне порушення у сукупності з належним обґрунтуванням скаржником заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу. 7.77. Така правова позиція є послідовною та сталою і викладена у низці постанов Верховного Суду, зокрема, у постановах від 12.10.2021 у справі № 905/1750/19 та від 20.05.2021 у справі № 905/1751/19. 7.78. Оскільки, як вже зазначено вище, у цій справі не підтвердилися визначені скаржниками підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 3 частини другої статті 287 ГПК України, Верховний Суд не вбачає правових підстав для розгляду доводів касаційної скарги ТОВ "Кодекс Безпеки" за пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України. 7.79. У вирішенні доводів касаційних скарг із посиланням на положення пункту 4 частини третьої статті 310 ГПК України (суди встановили обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих і неіснуючих доказів), Суд враховує таке. 7.80. У розумінні статті 77 ГПК України допустимими доказами є: 1) певні засоби доказування, які відповідно до законодавства повинні підтверджувати обставини, тобто ці обставини не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування; 2) докази, одержані без порушення закону, які в такому випадку приймаються судом. 7.81. Таким чином, допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування, бо не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Висновок про недопустимість доказу можна зробити виключно із застосуванням норми матеріального права, яка містить пряму заборону використання відповідного засобу доказування на підтвердження певної фактичної обставини справи. 7.82. Верховний Суд наголошує, що допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги щодо отримання інформації з передбачених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов`язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи забороні використання деяких з них для підтвердження конкретних обставин справи. Подібний за змістом висновок викладено у постанові Верховного Суду від 22.12.2022 у справі № 903/34/22. 7.83. Недопустимі докази - це докази, які отримані внаслідок порушення закону. Тягар доведення недопустимості доказу покладено на особу, яка наполягає на тому, що судом використано недопустимий доказ. Такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 20.09.2022 у справі № 910/3493/21, від 16.03.2021 у справі № 905/1232/19, від 02.03.2021 у справі № 922/2319/20, від 16.02.2021 у справі № 913/502/19, від 13.08.2020 у справі № 916/1168/17. 7.84. Зі змісту касаційної скарги ТОВ "Кодекс Безпеки" вбачається, що останнє вважає докази надані відповідачем на підтвердження направлення копії розпорядження від 17.02.2022.№ 63/10-зп/к про початок розгляду справи, які надані відповідачем недопустими доказами, оскільки такі докази надані Відділенням АМК у стані непридатному для читання. 7.85. Суд відхиляє такі доводи, як безпідставні та такі, що спростовуються матеріалами справи, зокрема, том 3 а.с. 229-

232. Водночас докази, які витребувано судом ухвалою від 23.01.2025 за клопотанням позивача 1 подані Відділенням АМК за клопотанням останнього від 05.03.2025 (том 4 а.с. 81 - 100). 7.86. Водночас доводи касаційної скарги ТОВ "Гас Груп", які викладені у пунктах 4.1.22. із посиланням на положення пункту 4 частини третьої статті 310 ГПК України є безпідставними з огляду на те, що, ані позивач 1, ані позивач 2 у суді першої інстанції не ставили під сумнів факт наявності у відповідача оригіналів розпорядження від 17.02.2022. № 63/10-рп/к про початок розгляду справи № 63/4-01-9-2022 та листа Відділення АМК від 18.02.2022 № 63-02/669, як і не клопотали перед судом про необхідність їх витребування. 7.87. Суд касаційної інстанції зазначає, що наведені у касаційних скаргах в цій частині фактично зводяться до незгоди позивачів із висновками судів попередніх інстанцій стосовно оцінки доказів і встановлених на їх підставі обставин, та спрямовані на доведення необхідності переоцінки доказів і встановленні інших обставин, у тому контексті, який, на думку скаржників, свідчить про наявність підстав для скасування судових рішень та ухвалення судом рішення про задоволення позову. 7.88. Разом із тим скаржниками не доведено, що наявні у матеріалах справи копії реєстру згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів Акціонерного товариства "Укрпошта" за № 35 , список згрупованих поштових відправлень за № 4117; штрих кодові ідентифікатори поштових відправлень та фіскальний чек Акціонерного товариства "Укрпошта" не можуть бути засобом доказування, який підтверджує факт дотримання відповідачем положень статті 37 Закону № 2210. 7.89. З огляду на зазначене вище, Верховний Суд не виявив підтверджень доводів скаржників про порушення судами норм процесуального права у цій частині. 7.90. Суд також акцентує, що, переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію "суду права", а не "факту", отже, відповідно до статті 300 ГПК України перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи. 7.91. Зі змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що у справі, яка розглядається, суди оцінили надані сторонами докаи, якими вони обґрунтовують свої вимоги та/або заперечення і які мають значення для розгляду цього господарського спору, до переоцінки яких в силу приписів статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції вдаватись не може, оскільки встановлення обставин справи, дослідження доказів та надання правової оцінки цим доказам є повноваженнями судів першої й апеляційної інстанцій, що передбачено статтями 73-80, 86, 300 ГПК України. 7.92. Відтак, наведені скаржниками підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України також не отримали свого підтвердження під час касаційного провадження. 8.11. Верховний Суд бере до уваги та вважає прийнятними доводи відповідача, викладені у відзиві на касаційні скарги, в тій частині, яка узгоджується з вказаними вище міркуваннями Верховного Суду, наведеними у цій постанові.

9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги 9.1. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення. 9.2. За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. 9.3. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційних скаргах не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанції, а касаційні скарги слід залишити без задоволення.

10. Судові витрати 10.1. Оскільки Верховний Суд дійшов висновку про залишення оскаржуваних судових рішень без змін, то судовий збір за розгляд касаційних скарг покладається на скаржників. Керуючись статтями 300, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ: Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Гас Груп" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Кодекс Безпеки" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Львівської області від 14.05.2025 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 09.09.2025 у справі № 914/1828/24 - без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя І. Бенедисюк Суддя Ю. Власов Суддя Т. Малашенкова