LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КГС ВС922/867/25

від 21.01.2026 · Господарська
Резолютивна:Відкрити касаційне провадження у справі № 922/867/25 за касаційною скаргою Харківської міської ради на постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.12.2025 і здійснити перегляд оскаржуваного судового рішенн…

УХВАЛА 21 січня 2026 року м. Київ cправа № 922/867/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Рогач Л. І. - головуючої, Краснова Є. В., Мачульського Г. М., перевіривши матеріали касаційної скарги Харківської міської ради на постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.12.2025 у справі за позовом Держави України в особі суб`єкта управління державним майном - Національної поліції України до 1) Територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради, 2) Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: 1) Головне управління Національної поліції у Харківській області, 2) Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області, 3) Міністерство внутрішніх справ України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: 1) Комунальне підприємство "Харків-Сигнал", 2) Комунальне підприємство "Інкоммедсервіс", про витребування майна, ВСТАНОВИВ: Держава Україна в особі суб`єкта управління державним майном - Національної поліції України (далі - Національна поліція України, позивач) звернулася до суду з позовом до територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради (далі - Міськрада, скаржник), Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, в якій просив суд витребувати від територіальної громади міста Харкова в особі Міськради і Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, як суб`єкта управління майном, на користь позивача частину будівлі літ. "А-9" площею 2337,7 м2 по вул. Ярославській, 1/29, м. Харків (зареєстрована за територіальною громадою міста Харкова за адресою: м. Харків, вул. Чоботарській, 6), а саме: нежитлові приміщення підвалу № 36-57, нежитлові приміщення першого поверху № 58-81, нежитлові приміщення другого поверху № 46-55, нежитлові приміщення третього поверху № 50-54 та нежитлові приміщення технічного поверху № 1- 3 загальною площею 2130,3 м2, а також нежитлові приміщення третього поверху кімнати № 55-63 загальною площею 203,4 м2 (згідно технічного паспорту на будівлю літ. "А-9" по вул. Ярославській, 1/29, м. Харків). Позовні вимоги обґрунтовані, зокрема, наявністю порушення права власності, що належить державі Україна в особі Національній поліції України як суб`єкту управління державним майном з боку Міськради і Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради. Господарський суд Харківської області рішенням від 08.09.2025 відмовив у задоволенні позову. Суд виходив з того, що позивач не довів та не підтвердив належними та допустимими доказами той факт, що розпорядження Харківського міського голови від 15.03.2011 № 965 "Про видачу свідоцтва про право власності на нерухоме майно" прийнято з порушенням вимог законодавства України, з перевищенням компетенції та порушувало права позивача. Водночас суд першої інстанції вказує, що матеріали справи не містять доказів порушення прав позивача діями посадових осіб Міськради та Комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" під час видачі розпорядження Харківського міського голови від 15.03.2011 № 965, на підставі якого Виконавчий комітет Міськради оформив 17.03.2011 свідоцтво про право комунальної власності територіальної громади міста Харкова в особі Міськради на нежитлову будівлю літ. "А-3" загальною площею 2333,7 м2, що розташована по вул. Чоботарській,

6. Суд також дійшов висновку про добросовісність набуття Харківською міською територіальною громадою у комунальну власність спірного майна. Східний апеляційний господарський суд постановою від 08.12.2025 скасував рішення Господарського суду Харківської області від 08.09.2025, ухвалив нове рішення, яким позов задовольнив. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що спірне майно є у державній власності, суб`єктом управління є Національна поліція України, а балансоутримувачем - Головне управління Національної поліції в Харківській області. Вибуття спірного майна з державної власності відбувалось поза волею власника (протилежного відповідачами не доведено) і відповідачі не можуть вважатись добросовісними набувачами такого майна, оскільки їх дії щодо реєстрації майна у комунальну власність є неправомірними, а неправомірні дії не породжують правомірні наслідки. Водночас колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що позовна давність не пропущена. Міськрада через підсистему "Електронний суд" звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.12.2025, у якій просить, зокрема, зупинити виконання оскаржуваної постанови до закінчення її перегляду в касаційному порядку, скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.12.2025 і передати справу на розгляд до суду апеляційної інстанції. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: Рогач Л. І. - головуюча, Краснов Є. В., Мачульський Г. М. Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів вирішила, що її подано з дотриманням вимог статей 287- 291 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Відповідно до частини четвертої статті 294 ГПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначається підстава (підстави) відкриття касаційного провадження. Відповідно до частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу. Міськрада у касаційній скарзі вказує, що оскаржує постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.12.2025 відповідно до пунктів 1, 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України. Обґрунтовуючи наявність випадку касаційного оскарження судового рішення, визначеного пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник вказує, Східний апеляційний господарський суд в оскаржуваній постанові неправильно застосував норми статей 19, 57, 58, 142, 143, 144, 145, 146 Конституції України, статті 21, 257, 262, 267, 317, 319, 321, 327, 328 Цивільного кодексу України, статті 4, 6, частину третю статті 16, 24, 30, 59, 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та не врахував правові висновки, що викладені у постановах Верховного Суду від 06.10.2020 у справі № 504/2797/16-а (щодо питання віднесення рішень органу місцевого самоврядування до нормативно-правових актів), від 05.10.2016 у справі № 3-604гс16, від 05.10.2016 у справі № 916/2129/15, від 23.11.2016 у справі № 916/2144/15, від 25.01.2017 у справі № 916/2131/15, від 15.03.2017 у справі № 916/2130/15 (щодо питання реалізації органом місцевого самоврядування права власності від імені територіальної громади виключно у спосіб, передбачений законом), від 23.05.2018 у справі № 910/73/17, від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц, від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (щодо офіційного визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, набуття права власності, набуття та розпорядженням власністю в тому числі і комунальної), а також у постановах Верховного Суду від 05.06.2024 у справі № 922/461/22 та Великої Палати Верховного Суду від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19 (щодо добросовісності) та у інших, наведених у касаційній скарзі, постановах Верховного Суду. Водночас, обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження судового рішення у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник зазначає про неврахування висновку Вищого господарського суду України у справі № 02-5/35 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" (щодо практики вирішення спорів пов`язаних з визнанням недійсними актів), однак колегія суддів не бере це до уваги, оскільки за змістом частини четвертої статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд має враховувати висновки щодо застосування норм права, які викладені саме в постановах Верховного Суду, тоді як постанови Вищого господарського суду України не є джерелом правозастосовчої практики в розумінні цієї норми, і не можуть бути обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України. Міськрада вказує на незастосування судом апеляційної інстанції у оскаржуваній постанові позовної давності, що передбачено положеннями статей 257, 262, 267 Цивільного кодексу України за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування цих норм права в подібних правовідносинах. На думку скаржника, апеляційний господарський суд не дослідив, ким використовувалась та обслуговувалась спірна будівля з моменту її введення в експлуатацію та до її передачі міському відділу державної автомобільної інспекції, та не надав оцінку документам і підставам видачі розпорядження Харківського міського голови від 15.03.2011 № 965 "Про видачу свідоцтва про право власності на нерухоме майно". Верховний Суд вказує, що крім виключних випадків касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України, Міськрада зазначає, що справа становить значний суспільний інтерес та має для неї виняткове значення. З цього приводу Суд зазначає, що згідно із частиною третьою статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню: 1) рішення, ухвали суду першої інстанції та постанови, ухвали суду апеляційної інстанції у справах, рішення в яких підлягають перегляду в апеляційному порядку Верховним Судом; 2) судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, передбачених і підпунктах "а-г" цієї частини. Оскільки у цій справі судове рішення, що оскаржуються, не підлягає перегляду в апеляційному порядку Верховним Судом, справа не є малозначною та не відноситься до тих, в яких ціна позову не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, наведені скаржником випадки касаційного оскарження, коли справа становить значний суспільний інтерес та має для нього виняткове значення, не дає правових підстав для відкриття касаційного провадження у справі. З урахуванням наведеного, враховуючи обґрунтування скаржником випадків, передбачених пунктами 1, 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку, що матеріали касаційної скарги є достатніми для відкриття касаційного провадження. За змістом статті 295 ГПК України учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження. Оскільки подання відзиву на касаційну скаргу в письмовій формі є правом учасників справи, то у разі реалізації такого права суд касаційної інстанції встановлює відповідний строк для подання зазначеного відзиву. Щодо клопотання про зупинення виконання оскаржуваної постанови У касаційній скарзі Міськрада просить зупинити виконання постанови Східного апеляційного господарського суду від 08.12.2025 до закінчення її перегляду в касаційному порядку. Згідно з частиною першою статті 332 ГПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку. Клопотання про зупинення виконання (дії) судових рішень має бути мотивоване. У клопотанні заявник повинен навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судових рішень у разі, якщо вони будуть скасовані. Колегія суддів зазначає, що Міськрада жодним чином не обґрунтовує та не наводить мотивів для зупинення виконання оскаржуваної постанови, а лише просить зупинити її виконання у прохальній частині касаційної скарги. Вирішуючи питання про зупинення виконання (дії) судового рішення, суд враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повороту виконання цього рішення, повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, необхідність забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки тощо. При цьому застосування відповідних повноважень має бути обґрунтованим, а підстави вагомими та доведеними, оскільки у такому випадку інша сторона у справі (учасник справи), на користь якої таке рішення постановлене, буде обмежена у праві на задоволення своїх вимог (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2021 у справі № 908/976/19). З огляду на вказане Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання Міськради про зупинення виконання постанови Східного апеляційного господарського суду від 08.12.2025. Щодо клопотання про участь у судових засідання у режимі відеоконференції Міськрада у касаційній скарзі просить про участь у судових засіданнях у справі в режимі відеоконференції у приміщенні інших судів, зокрема, у Господарському суді Харківської області. Відповідно до частин першої-третьої статті 197 ГПК учасник справи, його представник має право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду за умови наявності в суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою. Учасник справи, його представник подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи. У заяві про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні іншого суду в обов`язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення. Суддя (суддя-доповідач) розглядає заяву учасника справи, його представника про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду без повідомлення учасників справи. За результатами розгляду заяви постановляється ухвала. В ухвалі про участь учасника справи, його представника у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні іншого суду зазначається суд, який має забезпечити її проведення. Копія такої ухвали негайно, але не пізніше наступного дня з дня її постановлення, надсилається учаснику справи чи його представнику відповідно та суду, який має забезпечити проведення відеоконференції. Перевіривши технічну можливість проведення судового засідання в режимі відеоконференції у Господарському суді Харківської області, Суд дійшов висновку про задоволення клопотання Міськради. Керуючись статтями 197, 234, 235, 287- 291, 294, 295, 314, 332 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відкрити касаційне провадження у справі № 922/867/25 за касаційною скаргою Харківської міської ради на постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.12.2025 і здійснити перегляд оскаржуваного судового рішення у відкритому судовому засіданні 18 лютого 2026 року о 12:00 у приміщенні Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань № 10 (кабінет № 332).

2. Відмовити Харківській міській раді у задоволенні клопотання про зупинення виконання постанови Східного апеляційного господарського суду від 08.12.2025 у справі № 922/867/25 до закінчення її перегляду у касаційному порядку.

3. Клопотання Харківської міської ради про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції у справі № 922/867/25 задовольнити.

4. Доручити Господарському суду Харківської області забезпечити проведення судового засідання у справі № 922/867/25 в режимі відеоконференції 18 лютого 2026 року о 12:00 у приміщенні Господарського суду Харківської області за адресою 61022, м. Харків, майдан Свободи-5, Держпром, під`їзд 8, зал для бронювань за участю уповноваженого представника Харківської міської ради.

5. Учасники справи мають право подати до Верховного Суду відзиви на касаційну скаргу до 09 лютого 2026 року, відсутність яких не перешкоджатиме здійсненню касаційного перегляду.

6. Інформацію щодо розгляду справи можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі "Інтернет" за вебадресою: http://supreme.court.gov.ua.

7. Довести до відома учасників справи, що їхня явка в судове засідання є необов`язковою. Верховний Суд також роз`яснює про право сторін подати заяви про розгляд справи за їх відсутності, а також про їхнє право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку статті 197 Господарського процесуального кодексу України.

8. Витребувати з Господарського суду Харківської області/Східного апеляційного господарського суду матеріали справи № 922/867/25.

9. Копію ухвали надіслати до Господарського суду Харківської області та Східного апеляційного господарського суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Головуюча Л. Рогач Судді Є. Краснов Г. Мачульський

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»