LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Одеський апеляційний суд522/17823/25

від 19.01.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Клопотання захисника Барвенка Ярослава Віталійовича в інтересах ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Приморського районного суду м.Одеси від 21 жовтня 2025 року у справі про притягнення ОСОБА_…

Номер провадження: 33/813/156/26 Номер справи місцевого суду: 522/17823/25 Головуючий у першій інстанції Єршова Л. С. Доповідач Артеменко І. А. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19.01.2026 року м. Одеса Суддя Одеського апеляційного суду - Артеменко І.А., за участю: секретаря судового засідання - Подуст Т.П., захисника - Барвенка Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника Барвенка Ярослава Віталійовича в інтересах ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Приморського районного суду м.Одеси від 21 жовтня 2025 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, ВСТАНОВИВ: Короткий зміст судового рішення Постановою Приморського районного суду м.Одеси від 21.10.2025 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн. в дохід держави. ОСОБА_1 визнано винним в тому, що він 17.07.2025 о 23.50 год. керував транспортним засобом - електросамокат Jet в м.Одеса по вул.Європейська №14 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота; почервоніння обличчя, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законному порядку - відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України. Короткий зміст клопотання про поновлення строків Не погоджуючись з судовим рішенням, захисник Барвенко Я.В. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду через електронну пошту з апеляційною скаргою, яка, серед іншого, містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження захисник Барвенко Я.В. зазначив, що копія оскаржуваної постанови суду не була направлена йому та ОСОБА_1 , а загальний доступ до постанови в ЄДРСР забезпечено 03.11.2025. В судовому засіданні апеляційної інстанції захисник Барвенко Я.В. в інтересах ОСОБА_1 підтримав заявлене клопотання про поновлення строку, просив його задовольнити. Висновки щодо строків на апеляційне оскарження Розглянувши клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, перевіривши причини пропуску строку, апеляційний суд дійшов висновку, що клопотання задоволенню не підлягає, з таких підстав. Порядок оскарження постанов суду у справах про адміністративні правопорушення передбачений ст.294 КУпАП. Відповідно до ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 та ч.1 ст.287 цього Кодексу. Отже, дана норма визначає строк, з якого починає обраховуватись строк на апеляційне оскарження, ? день винесення постанови, а ні день отримання її копії. Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КУпАП певних процесуальних дій і стимулює учасників процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Відповідно до сталої практики ЄСПЛ вирішення питання про поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Безпідставне поновлення строку на оскарження рішення, що набрало законної сили, зокрема у разі вказівки тільки про наявність поважних причин, є порушенням вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Строк на апеляційне оскарження може і повинен бути поновлений тільки у випадку, якщо він пропущений з поважних причин. Поважність причин його пропуску має довести апелянт, який заявив таке клопотання. Під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали чи ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Такі обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами. Тобто, причина пропуску строку є поважною, якщо відповідну процесуальну дію не вчинено у зв`язку із обставинами, що безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість вчинення процесуальних дій у визначений строк. Така обставина має існувати об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк і виникнути протягом строку, який пропущено. З матеріалів справи встановлено, що справа отримана місцевим судом 07.08.2025. Перше судове засідання було призначено на 15.09.2025, про що повідомлена особа, яка притягається до відповідальності. 13.08.2025 захисник Барвенко Я.В. в інтересах ОСОБА_1 ознайомився з матеріалами справи, про що складена відповідна розписка. 03.09.2025 захисником скеровано на електронну пошту суду письмові пояснення по справі. 15.09.2025 слухання справи відкладено на 06.10.2025, про що повідомлені ОСОБА_1 та захисник Барвенко Я.В. 06.10.2025 у судовому засіданні взяли участь ОСОБА_1 та захисник Барвенко Я.В., які надали суду свої пояснення та заперечення на складений протокол про адміністративне правопорушення. В судовому засіданні оголошена перерва до 21.10.2025. 21.10.2025 в судовому засіданні взяв участь захисник Барвенко Я.В., суд ухвалив оскаржувану постанову, оголосивши її резолютивну частину в присутності захисника Барвенка Я.В., що підтверджується журналом судового засідання та відеозаписом судового засідання. За інформацією ЄДРСР, яка є відкритою та загальнодоступною, до судового рішення забезпечено надання загального доступу з 03.11.2025. Отже, адвокат Барвенко Я.В. брав участь в судовому засіданні 21.10.2025 та знав про результат прийнятого рішення, порядок і строки його оскарження. При цьому, суд враховує, що адвокат, приймаючи участь у розгляді справи про адміністративне правопорушення, діє від імені особи, якій у визначеному законом порядку надає правову допомогу. За положеннями ч.2 ст.294 КУпАП апеляційна скарга могла бути подана включно до 31.10.2025. Разом з тим, апеляційну скаргу скеровано захисником на електронну пошту суду лише 16.11.2025, тобто поза межами строку, встановленого ч.2 ст.294 КУпАП. У клопотанні про поновлення строку на апеляційне скарження постанови в якості поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду захисник посилається на дві підстави: -не направлення судом копії судового рішення; -забезпечення загального доступу до постанови в ЄДРСР з 03.11.2025. Інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подане клопотання не містить. Апеляційний суд дійшов висновку, що викладені захисником причини пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення не є поважними у розумінні вимог процесуального законодавства, з огляду на таке. Перш за все, слід зазначити, що ЄСПЛ, рішення якого є джерелом права в Україні, неодноразово наголошував на необхідності дотримання особою належної процесуальної поведінки, спрямованої на отримання інформації щодо ходу розгляду справи відносно неї. Зокрема, у рішення ЄСПЛ у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Отже, вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком осіб, які беруть участь у справі і безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та може призвести до порушення прав іншої сторони процесу. Зазначена конвенційна норма зобов`язує щоб судові процедури були справедливі для обох сторін справи. Особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту такої скарги, в тому числі процесуальних строків подачі апеляційної скарги. Вказана позиція підтверджена Верховним Судом у постанові від 19.05.2021 у справі №580/1225/20. Чинний КУпАП не містить вимог щодо змісту апеляційної скарги. Натомість ст.294 КУпАП пов`язує обчислення строку на апеляційне оскарження з днем винесення постанови та містить єдину вимогу - подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня ухвалення судового рішення. Апеляційний суд звертає увагу, що захисник, будучи присутнім під час проголошення резолютивної частини оскаржуваного судового рішення, не вказав у клопотанні про поновлення строку обставин, які унеможливили отримання ним копії судового рішення в межах строку на апеляційне оскарження. Матеріали справи не містять будь-яких заяв сторони захисту про надання копії судового рішення. При цьому, суд не може зобов`язати сторону скористатися своїм правом, але сторона, яка добровільно відмовилася від використання свого права, маючи всі можливості ним скористатися, повинна миритися з процесуальними наслідками свого рішення. Згідно з усталеною практикою практики Європейського суду з прав людини, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави, однією із яких може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України» та «Трух проти України»). Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Сабадаш проти України поновлення судом пропущеного строку на оскарження рішення без належного обґрунтування порушує принцип юридичної визначеності. Також, у справі Каракуця проти України у своєму рішенні ЄСПЛ зазначив, що заявники повинні проявляти належну зацікавленість у розгляді їхньої справи. Діючий КУпАП не пов`язує початок перебігу строку на апеляційне оскарження із часом отримання копії судового рішення. Щодо посилання захисника на надання загального доступу до постанови в ЄДРСР лише 03.11.2025, то слід зазначити, що навіть з цієї дати захисником пропущений встановлений ч.2 ст.294 КУпАП десятиденний строк на апеляційне оскарження судового рішення. За достатньої зацікавленості сторона захисту, будучи обізнаною про результати розгляду з 21.10.2025, мала реальну можливість звернутись до суду першої інстанції з метою отримання копії оскаржуваної постанови суду для її оскарження в апеляційному порядку у встановлені законом строки, або ж з 03.11.2025 ознайомитись з повним текстом зазначеного судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень та в десятиденний строк звернутись до суду з апеляційною скаргою, чого зроблено не було. Апеляційний суд зауважує, що клопотання про поновлення процесуального строку не може носити формальний характер, а наведені в ньому обставини повинні доводитися заявником належними та допустимими доказами. Разом з тим, ставлячи питання про поновлення строку, апелянт не вказує про існування в нього об`єктивно обумовлених труднощів чи перешкод, що унеможливили або значно ускладнили йому своєчасно оскаржити судове рішення без зайвих зволікань. Крім того, посилання захисника в судовому засіданні апеляційної інстанції на перебої з електропостачанням, як на поважність причини пропуску строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд також відхиляє, з огляду на таке. Верховний Суд у постанові від 06.06.2024 у справі N 559/2655/23 зазначив, що застосування аварійних відключень електроенергії, тривала відсутність електропостачання не можуть бути обґрунтованими підставами для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки воєнний стан на території України оголошено 24.02.2022 і з цього часу відбуваються масовані ракетні обстріли російською федерацією населених пунктів України, в тому числі об`єктів критичної інфраструктури, проте такі атаки не проводяться щодня, оскільки це складний логістичний процес. Разом із цим судочинство в Україні продовжує здійснюватися у встановленому законом порядку. Не було встановлено в Україні й повного припинення роботи банківських установ, комунальних служб та/або поштового зв`язку. При цьому, жодного доказу з приводу об`єктивної неможливості своєчасного направлення апеляційної скарги з наведених підстав сторона захисту суду не надала. За наведених обставин, апеляційний суд не вбачає порушення права на справедливий суд та захист правопорушника, оскільки суд першої інстанції виконав усі необхідні дії для забезпечення цих прав. Зокрема, суд належним чином повідомив ОСОБА_1 та захисника в його інтересах про розгляд справи, забезпечив можливість подання доказів і пояснень, у тому числі в судовому засіданні. Крім того, в суді першої інстанції в судових засіданнях брали участь і особа, яка притягається до відповідальності, і захисник в її інтересах, які надавали пояснення; під час проголошення резолютивної частини судового рішення був присутній захисник. Відсутність належної активності правопорушника або його захисника в межах установлених строків не може бути підставою для визнання порушення права на захист або права на справедливий суд. Оскільки доказів, які підтверджували би поважність пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення апелянтом не надано, а обставини, на які він посилається, не є такими, що об`єктивно унеможливили своєчасного оскарження рішення суду першої інстанції, відтак клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга відповідно до вимог ст.294 КУпАП підлягає поверненню апелянту. При вирішенні питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, суд не перевіряє доводи апеляційної скарги щодо законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, оскільки така оцінка може бути дана судом тільки за результатами розгляду апеляційної скарги по суті. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ: Клопотання захисника Барвенка Ярослава Віталійовича в інтересах ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Приморського районного суду м.Одеси від 21 жовтня 2025 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП- залишити без задоволення. Апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду І.А. Артеменко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»