Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/13804/25

Головуючий І інстанції: Бідонько А.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 січня 2026 р. Справа № 520/13804/25 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді Ральченка І.М., Суддів: Подобайло З.Г. , Катунова В.В. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.08.2025 по справі № 520/13804/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 , з урахуванням ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 28.05.2025 про роз`єднання в самостійні провадження, звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.05.2020 № Ф-11927-17 про стягнення з ОСОБА_1 боргу в розмірі 22915,72 грн. на користь держави. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25.08.2021 у задоволенні позову відмовлено. Позивач подав апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування зазначив, що судом першої інстанції не враховано незаконні дії податкового органу щодо неправомірного зазначення дати набрання чинності виконавчого документа (вимоги про сплату боргу 31.07.2024, тоді як вважається вимога врученою 13.06.2020), відсутності рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені з єдиного внеску від 10.12.2019 № 0024955105, як правової підстави формування оскаржуваної вимоги, яка була винесена з порушенням вимог законодавства. На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Як встановлено судовим розглядом, ОСОБА_1 перебував на обліку в Головному управлінні ДПС у Харківській області (Балаклійська ДПІ) як фізична особа-підприємець з 27.01.2003 по 16.03.2017, з 01.01.2012 по 31.12.2016 платник перебував на спрощеній системі оподаткування (1 група). 13.05.2020 у зв`язку з порушенням термінів сплати єдиного внеску відносно позивача Головним управлінням ДПС у Харківській області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску № Ф-11927-17 в сумі 22915,72 грн. Не погоджуючись з вимогою відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив того, що відповідачем правомірно сформовано оскаржувану вимогу про сплату боргу (недоїмки). Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Спірні правовідносини врегульовані нормами Податкового кодексу України в частині відносин, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов`язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, та нормами Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI в частині правових та організаційних засад забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умов та порядку його нарахування і сплати та повноважень органу, що здійснює його збір та ведення обліку. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування. За змістом ст. 2 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску. Пунктом 4 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» з-поміж інших платників єдиного внеску визначено й фізичних осіб - підприємців, в тому числі й тих, які обрали спрощену систему оподаткування. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок нараховується, зокрема, для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску. Відповідно до абз. 3 ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. Згідно п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом. Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Абзацом 2 п. 2 розд. VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, встановлено, що у разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції. Відповідно до п. 3 розд. VI Інструкції № 449 органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій. Згідно з п. 4 розд. VI Інструкції № 449 вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів. Вимога про сплату боргу (недоїмки) у паперовій формі вважається належним чином надісланою (врученою), якщо вона надіслана на адресу (місцезнаходження юридичної особи, місце проживання або останнього відомого місця перебування фізичної особи) платника єдиного внеску рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику єдиного внеску або його законному чи уповноваженому представникові. Судовим розглядом встановлено, що згідно оскаржуваної вимоги у позивача наявна заборгованість (недоїмка, штраф, пеня) згідно з Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» у розмірі 22915,72 грн. Так, за даними інтегрованої картки платника податків станом на 01.10.2013 за платником рахувався борг у сумі 4919,13 грн., за період з 3 квартал 2013 по 1 квартал 2016 нараховані щоквартальні платежі єдиного внеску у розмірі 18688,02 грн. (ІІІ кв. 2013 1194,03 грн., ІV кв. 2013 1218,67 грн.; І кв. 2014 1267,95 грн., ІІ кв. 2014 1267,95 грн., ІІІ кв. 2014 1267,95 грн., ІV кв. 2014 - 1267,95 грн.; І кв. 2015 1267,95 грн., ІІ кв. 2015 1267,95 грн., ІІІ кв. 2015 1323,47 грн., ІV кв. 2015- 1434,51 грн.; І кв. 2016 909,48 грн., ІІ кв. 2016 941,16 грн., ІІІ кв. 2016 957,00 грн., ІV кв. 2016 990,00 грн.; І кв. 2017 2112,00 грн.). Станом на 31.01.2019 у позивача наявна була переплата у розмірі 2442,12 грн. В подальшому рішенням Головного управління ДПС у Харківській області від 10.12.2019 № 0024955105 до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 3607,87 грн. у сумі 21749,97 грн., у загальному розмірі - 25357,84 грн., у зв`язку з несплатою (неперерахуванням) / несвоєчасною сплатою (несвоєчасного перерахування) єдиного внеску за період з 22.01.2013 по 05.11.2018. Таким чином, з урахуванням наявної переплати у розмірі 2442,12 грн. на момент надсилання оскаржуваної вимоги у позивача, за розрахунком відповідача, була наявна заборгованість у розмірі 22915,72 грн. (25357,84 грн. - 2442,12 грн.). Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Відповідно до п. 1 розд. VII Інструкції № 449 за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов`язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону. Пунктом 7 розд. VII Інструкції № 449 передбачено, що рішення приймається за встановленою формою у двох примірниках. Перший примірник рішення, одночасно з розрахунком такого рішення, протягом трьох робочих днів із дня його винесення надсилається платнику в порядку, встановленому для надсилання вимог, чи вручається під підпис керівнику або головному бухгалтеру платника, банку, небанківському надавачу платіжних послуг чи фізичній особі - платнику єдиного внеску. Другий примірник залишається в податковому органі. Надіслані (вручені) рішення про застосування фінансових санкцій реєструються в журналі обліку рішень про застосування фінансових санкцій за формою згідно з додатком 19 до цієї Інструкції. Рішення про нарахування пені та застосування штрафів вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнім відомим місцем її перебування з повідомленням про вручення. Відповідно до п. п. 10, 12 розд. VII Інструкції № 449 рішення податкового органу про нарахування пені та/або застосування штрафів є виконавчим документом. Суми штрафів та нарахованої пені, застосовані за порушення порядку та строків нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску, стягуються в тому самому порядку, що і суми недоїмки зі сплати єдиного внеску. Суми штрафів та нарахованої пені включаються до вимоги про сплату боргу (недоїмки), якщо їх застосування пов`язано з виникненням та сплатою недоїмки. Згідно з п. 5 розділу VI Інструкції № 449 у разі якщо платник єдиного внеску протягом 10 календарних днів з дня надходження (отримання) вимоги про сплату боргу (недоїмки) не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з податковим органом шляхом оскарження в адміністративному чи судовому порядку або не сплатив узгоджену суму боргу (недоїмки) (з дня отримання відповідного рішення податкового органу або суду), після спливу останнього дня відповідного строку така вимога вважається узгодженою (набирає чинності). Як встановлено судовим розглядом, підставою для направлення оскаржуваної податкової вимоги стала наявність у позивача недоїмки у розмірі 22915,72 грн. зі сплати штрафної санкції та пені, застосованих рішенням Головного управління ДПС у Харківській області від 10.12.2019 № 0024955105. Разом з тим, слід враховувати, що обов`язковою передумовою надсилання вимоги про сплату боргу (недоїмки) є узгодження зобов`язання, несплата якого обумовила формування сум недоїмки. У той же час, матеріали справи не містять копії зазначеного рішення Головного управління ДПС у Харківській області. Крім того, відповідачем не надано підтвердження надсилання (вручення) рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 10.12.2019 № 0024955105 ОСОБА_1 . Отже, податковим органом не надано доказів того, що грошові зобов`язання зі сплати штрафної санкції та пені, які були визначені рішенням Головного управління ДПС у Харківській області від 10.12.2019 № 0024955105, набули статусу узгоджених. При цьому, посилання відповідача на відсутність рішення від 10.12.2019 № 0024955105 та доказів його вручення платнику податків у зв`язку з тим, що вказані матеріали не вважаються уцілілими внаслідок військової агресії російської федерації та захоплення адміністративної будівлі податкового органу під час тимчасової окупації м. Куп`янська Харківської області з 28.02.2022 по 10.09.2022, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки наведені обставини не можуть трактуватись всупереч інтересам платника податків та не позбавляють контролюючий орган обов`язку належного формування податкових зобов`язань. Таким чином, враховуючи відсутність належних доказів правомірності формування у позивача недоїмки, щодо якої складено оскаржувану вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.05.2020 № Ф-11927-17, колегія суддів доходить висновку, що Головне управління ДПС у Харківській області при прийнятті оскаржуваної вимоги діяло не на підставі та у спосіб, визначені чинним законодавством, з огляду на що остання підлягає скасуванню. З огляду на викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Приписи п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із ухваленням нового про задоволення позовних вимог. Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.08.2025 по справі № 520/13804/25 - скасувати. Ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити. Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Харківській області про сплату боргу (недоїмки) від 13.05.2020 № Ф-11927-17. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя І.М. Ральченко Судді З.Г. Подобайло В.В. Катунов