Постанова 4803 № 184/2228/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/1078/26 Справа № 184/2228/24 Суддя у 1-й інстанції - Томаш В. І. Суддя у 2-й інстанції - Новікова Г. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 січня 2026 року Дніпровський апеляційний суд в складі колегії: судді-доповідача: Новікової Г.В. суддів: Гапонова А.В., Никифоряка Л.П., розглянувши у письмовому провадженні без виклику сторін в м. Дніпро апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Пархоменко Ю.С. на рішення Покровського міського суду Дніпропетровської області від 14 серпня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФІТ ФАЙНЕНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,- В С Т А Н О В И В: У жовтні 2024 року позивач звернувся до суду з вище зазначеним позовом, в обґрунтування якого посилався на те, що 15.03.2013 року ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» надав у кредит ОСОБА_1 кошти в розмірі 15000 грн. згідно заяви №002-03806-150313 (далі - «Кредитний договір»). 02.06.2020 року між ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» та ТОВ «ПРОФІТ ФАЙНЕНС» був укладений Договір №2253/К про відступлення прав вимог (далі - «Договір про відступлення»), відповідно до якого право вимоги до позичальника ОСОБА_1 за Кредитним договором відступлено Позивачу. Станом на дату звернення до суду з цим позовом розмір заборгованості відповідача за Кредитним договором становить 18 388,59 грн., в тому числі: основна сума заборгованості -9 258,79 грн.; заборгованість за нарахованими процентами по кредиту 4 241,19 грн.; заборгованість по комісіях 4 188 грн.; сума 3% річних від основної суми заборгованості за період прострочення повернення кредиту - 480,50 грн.; сума 3% річних від суми процентів за період прострочення повернення відсотків - 220,11 грн. Просив стягнути з відповідача на їх користь заборгованість у розмірі 18 388,59 грн., а також витрати по сплаті судового збору в сумі 3 028 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн. Рішенням Покровського міського суду Дніпропетровської області від 14 серпня 2025 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ПРОФІТ ФАЙНЕНС» заборгованість за Кредитним договором №002-03806-150313 від 15.03.2013 року в розмірі 18388.59 грн., в тому числі: основна сума заборгованості - 9258,79 грн.; заборгованість за нарахованими процентами по кредиту - 4241,19 грн.; заборгованість по комісіях - 4188,00 грн.; сума 3% річних від основної суми заборгованості за період прострочення повернення кредиту - 480,50 грн.; сума 3% річних від суми процентів за період прострочення повернення відсотків - 220,11 грн. та судові витрати у виді судового збору в сумі 3028 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 5000 грн. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, а судові витрати покласти на позивача. В обґрунтування посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а також невідповідність висновків суду обставинам справи. Зазначає, що у відповідності до умов п. 2.3 Частини 2 та п. 1.1 Частини 3 Кредитного договору (заяви № 002-03806-150313), Клієнту надано кредитні кошти строком на 24 місяці. Тобто, згідно з умовами кредитного договору, строк повернення кредиту закінчився 15 березня 2015 року. Додаткова угода від 09.02.2024 року до договору від 11.12.2023 року про надання правової допомоги здійснення Адвокатським бюро «Анастасії Міньковської» представництва інтересів ТОВ «Діджи Фінанс» при стягненні заборгованості з ОСОБА_2 , проте матеріали справи не містять доказів, що Анастасія Міньковська здійснювала представництво ТОВ «Діджи Фінанс» та підготовку документів у справі 208/2324/24. Будь-яких умов щодо досягнення домовленості між сторонами про збільшення строку позовної давності заява № 002-03806-150313 від 15.03.2013 року не містить. 02 червня 2020 року ПАТ «Дельта Банк» відступило своє право грошової вимоги за вищевказаним кредитним договором для ТОВ ««Профіт Файненс» на підставі договору відступлення прав вимоги № 2253/К. Уклавши договір відступлення прав вимоги, позивач набув права вимоги щодо ОСОБА_1 по спірному кредитному договору, але пропустив строк позовної давності на пред`явлення позову до відповідача, оскільки такий строк був пропущений попереднім кредитором. Вважає, що суд мав відмовити у позові через сплив позовної давності. Зазначає, що представником позивача надано копію платіжної інструкції від 03 жовтня 2024 р. № PS22844733, складену ПАТ "БАНК ВОСТОК", м. Дніпро, на суму 190 грн. У полі "призначення платежу" вказано "часткова сплата кредитної заборг. згідно з умовами кд 00203806150313 від 15.03.2013 р.б ОСОБА_1 НОМЕР_1 |гончар ірина іванівна!*!", платник ТОВ "ФК "КОНТРАКТОВИЙ ДІМ", код ЄДРПОУ 35442539. Доказів на підтвердження того, що вказаний платіж здійснено з відома або згоди відповідача, позивач не надає. Крім того, відповідно до п. 124 Інструкції про порядок організації касової роботи банками та проведення платіжних операцій надавачами платіжних послуг в Україні, затвердженою постановою НБУ від 25.09.2018 р. № 103, обов`язковим реквізитом квитанції, що формуються надавачем платіжних послуг/комерційним агентом із використанням платіжних пристроїв за результатами операцій із внесення готівки для зарахування її суми на рахунки, є повний номер мобільного телефону платника, за допомогою якого здійснюється авторизація та ідентифікація платника. Зазначена платіжна інструкція не містить номеру телефону платника, що виключає можливість ідентифікації відповідача як особи, яка здійснила такий платіж. Жодних відносин із вказаною юридичною особою відповідач, ОСОБА_1 , не мала, доручень на переказ від її імені коштів не давала, згоди на вчинення будь-яких дій стосовно кредитного договору, заборгованість за яким є предметом позовних вимог, у будь-якій формі не надавала. Отже, позивачем не подано належних та допустимих доказів, що свідчать про переривання позовної давності. Відповідач вказує, що є незрозумілим, яким чином суд першої інстанції нарахував 18388,59 грн., в тому числі 5 000 грн. витрати на професійну правову допомогу та 3028 грн. судового збору. Мотивувальна частина рішення суду не містить жодного розрахунку, з чого складається ця сума, та жодного обґрунтування, які саме судові витрати у розмірі 10360,59 грн. поніс позивач та якими доказами це підтверджується. Позивачем не надано жодних доказів понесення ним будь-яких витрат, окрім судового збору, взагалі. Вважає, що позивачем не виконано обов`язків, покладених у зв`язку із виникненням права на відшкодування відповідних витрат, отже, зазначене право не може бути реалізоване належним чином. У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Звертає увагу суду на те, що згідно з випискою за рахунками за 0,3.10.2024 року за рахунком НОМЕР_2 , відповідачем 03.10.2024 року в рахунок погашення боргу за Кредитним договором було здійснено переказ коштів у сумі 190 грн. на користь ТОВ «ПРОФІТ ФАЙНЕНС». Перебіг позовної давності слід обраховувати з 03.10.2024 року дня, коли відповідачем були вчинені дії з визнання свого обов`язку щодо повернення коштів, отриманих на підставі Кредитного договору. Зазначає, що ТОВ «ФК КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» є лише надавачем платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку, реальним платником, який здійснив часткове погашення боргу за Кредитним договором 03.10.2024 року є особа, вказана у призначені платежу «2277024007/ ОСОБА_1 », тобто відповідач. Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Частиною 4 статті 19 ЦПК України передбачено, що спрощене провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Відповідно до ч.1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Згідно із ч. 3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу. У ч.1 ст. 369 ЦПК України зазначено, що апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Зважаючи, що по даній справі ціна позову становить 18 388,59 грн., тобто менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб і справа не відноситься до справи, яка не підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розгляд апеляційної скарги здійснюється без повідомлення сторін. Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги відповідно до статті 367 ЦПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що 15.03.2013 року Публічне акціонерне товариство «ДЕЛЬТА БАНК» (далі - «Банк») надав у кредит ОСОБА_1 (далі - «Клієнт/Відповідач») кошти в розмірі 15 000 грн. згідно заяви №002-03806-150313 (далі - «Кредитний договір»). У відповідності до умов п. 2.3. частини 2 та п. 1.1. частини 3 Кредитного договору Клієнту надано кредитні кошти на 24 місяців, шляхом перерахування на поточний рахунок Відповідача за реквізитами, вказаними у заяві до Банку, що підтверджується платіжним документом №2 від 15.03.2013 року. Згідно п. 2.4. частини 2 Кредитного договору, Клієнт зобов`язується сплатити проценти в розмірі 9,99% річних за користування кредитом. Згідно п. 2.5. частини 2 Кредитного договору, Клієнт зобов`язується сплатити комісію в розмірі 3,49% в місяць за обслуговування кредитної заборгованості. Відповідно до п. 3.1. частини 3 Кредитного договору, Клієнт погашає кредитну заборгованість не пізніше 15 числа кожного місяця, шляхом зарахування суми грошових коштів у сумі 1216,00 грн. у відповідності до графіку платежів на відкритий рахунок відкритий згідно п. 2.7. частини 2 Кредитного договору. 02.06.2020 року між Публічним акціонерним товариством «ДЕЛЬТА БАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОФІТ ФАЙНЕНС» (далі також - «Новий кредитор/Позивач») був укладений Договір №2253/К про відступлення прав вимог (далі - «Договір про відступлення»), з додатками до нього, відповідно до якого право вимоги до позичальника ОСОБА_1 за Кредитним договором відступлено Позивачу. Відповідно до п.

1. Договору про відступлення та на умовах, встановлених ст. 512-519 ЦК України, Банк відступає Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває права вимоги Банку до: позичальників фізичних осіб, зазначених у Додатку №1 до цього Договору (далі - Додаток № 1 до Договору), надалі за текстом - Боржники, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту) тощо, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку № 1 до цього Договору, надалі а текстом - «Основні договори», надалі за текстом - Право вимоги Новий кредитор сплачує Банку за Право вимоги грошові кошти у сумі та порядку, визначених цим Договором. Відповідно до п. 4 Договору про відступлення сторони погодились, що загальна вартість прав вимоги за Договором (Ціна договору) становить 2 488 200 грн. Сплата коштів у сумі 2 488 200 грн. здійснена позивачем двома платежами і підтверджується копіями платіжних доручень №48 від 26.05.2020 року на суму 1 800 000 грн. та №49 від 27.05.2020 року на суму 688 200 грн. Права вимоги переходять до нового кредитора в повному обсязі, безвідзивно та без можливості зворотнього відступлення. Станом на дату звернення до суду з цим позовом, розмір заборгованості Відповідача за Кредитним договором становить 18388,59 грн., в тому числі: основна сума заборгованості - 9258,79 грн.; заборгованість за нарахованими процентами по кредиту - 4241,19 грн.; заборгованість по комісіях 4188 грн.; сума 3% річних від основної суми заборгованості за період прострочення повернення кредиту - 480,50 грн.; сума 3% річних від суми процентів за період прострочення повернення відсотків - 220,11 грн. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що в результаті укладення Договору про відступлення кредитором у зобов`язанні, за Кредитним договором №002-03806-150313, стало ТОВ «ПРОФІТ ФАЙНЕНС», яке відповідно до умов Договору про відступлення набуло права вимагати замість первісного кредитора - ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» належне виконання боржником ОСОБА_1 зобов`язань в межах переданого права вимоги, яке на момент пред`явлення цього позову залишається непогашеним. При цьому ТОВ «ПРОФІТ ФАЙНЕНС», як новий кредитор у порядку з ч. 2 ст. 625 ЦК України має право нарахувати 3% річних на прострочену суму позики та 3% річних на прострочені проценти за користування з урахуванням обмежень встановлених у зв`язку із введенням в країні свійського стану. Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з відповідача на користь позивача підлягає стягненню понесені останнім під час розгляду справи документально підтверджені судові витрати у вигляді судового збору та витрат на правову допомогу. Такий висновок відповідає встановленим обставинам та нормам матеріального і процесуального права. Звертаючись з апеляційною скаргою представник відповідача просить скасувати рішення суду першої інстанції у зв`язку із застосуванням наслідків пропуску строку позовної давності, а також звертає увагу, що позивачем не надано докази на підтвердження розміру правової допомоги, понесеної позивачем у суді першої інстанції. За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до положень ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). При цьому до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України). Судом першої інстанції встановлено, що між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Профіт Файненс» 02 червня 2020 року було укладено договір відступлення права вимоги №2253/К відповідно до умов якого до останнього як нового кредитора перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №002-03806-150313 від 15.03.2013 року у розмірі 17 687,98 грн., з яких основна сума заборгованості по тілу кредиту - 9 258,79 грн.; заборгованість за нарахованими процентами по кредиту 4 241,19 грн.; заборгованість по комісіях 4 188 грн. Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Частина перша ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 ЦК України). У ст. 625 ЦК України зазначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.. Пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у 30-ий строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Відповідно до наданих позивачем документів 15.03.2013 року ОСОБА_1 уклала із ПАТ «Дельта Банк» кредитний договір, в якому погодила усі істотні вимоги, зокрема розмір відсотків та комісії, однак належним чином зобов`язання з повернення отриманих від банку кредитних коштів не виконала у зв`язку із чим утворилась заборгованість, право вимоги щодо якої відповідно до договору про відступлення права вимоги від 03 червня 2020 року перейшло до ТОВ «Профіт Файненс». При цьому відповідачем не надано доказів які б спростовували розмір такої заборгованості або підтверджували погашення кредитної заборгованості. Отже ТОВ «Профіт Файненс», як новий кредитор отримав право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором від 15.03.2013 року та мав право у відповідності до положень ст. 625 ЦК України та з урахуванням обмежень введених у зв`язку із воєнним станом нараховувати на кредитну заборгованість 3% річних. З приводу застосування строків позовної давності слід зазначити наступне. Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України). Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України). Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п`ята статті 261 ЦК України). Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач (частини перша та друга статті 264 ЦК України). Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (частина третя вказаної статті). Отже, переривання перебігу позовної давності передбачає, що внаслідок вчинення певних дій (або підтвердження визнання боржником боргу чи іншого обов`язку, або подання кредитором позову до одного чи кількох боржників) перебіг відповідного строку, що розпочався, припиняється. Після такого переривання перебіг позовної давності розпочинається заново з наступного дня після підтвердження визнання боржником боргу чи іншого обов`язку або після подання кредитором позову до одного чи кількох боржників (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2018 року у справі № 663/2070/15). Спірні правовідносини виникли з приводу прострочення відповідачем щомісячної сплати кредитної заборгованості за кредитним договором №002-03806-150313 від 15.03.2013 року, яка надавалась позичальником на 24 місці. Із позовом ТОВ «Профіт Файненс», як правонаступник кредитора, звернулось до суду 31 жовтня 2024 року. Однак в матеріалах справи наявна платіжна інструкція від 03 жовтня 2024 року з якої вбачається часткова оплата кредитної заборгованості ОСОБА_1 за договором №002-03806-150313 від 15.03.2013 року у розмірі 190 грн. Зазначене свідчить про переривання строку позовної давності, після якого такі строки почали спливати наново, а тому строк позовної давності при звернення до суду із позовом новим кредитором не пропущено. Таким чином не має підстав для відмови у задоволенні позовних вимог у зв`язку із застуванням строків позовної давності. З приводу доводів апеляційної скарги про стягнення з відповідача витрати на правову допомогу слід звернути увагу на наступне. Відповідно до положень частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу (частини 1, 3 ст. 133 ЦПК України). Згідно із ч.2 ст. 141 ЦПК України у разі задоволенні позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Судом встановлено, що у позовній заяві представник ТОВ «ПРОФІТ ФАЙНЕНС» адвокат Ружицький О.А. зазначав, що товариство планує понести витрати на професійну допомогу у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції в орієнтовному розмірі 5 000 грн. При цьому зазначено, що докази на підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу будуть подані у строки передбачені ч.8 ст. 141 ЦПК України. Відповідно до ч.3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Однак матеріали справи окрім ордеру на надання правової до№1498679 та копії свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю не містять інших документів, які підтверджують розмір та порядок нарахування понесених позивачем витрат на правову допомогу у суді першої інстанції, поданих у строки передбачені ч.8 ст. 141 ЦПК України. Таким чином заявлений позивачем розмір витрат на правову допомогу не підтверджений належними та допустимими доказами. На вказане суд першої інстанції не звернув увагу та прийшов до помилкового висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу у розмірі 5 000 грн. Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення у відповідності з вимогами ч.1ст.376 ЦПК України є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції із порушення норм процесуального права було стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ПРОФІТ ФАЙНЕНС» витрати на правову допомогу у розмірі 5 000 грн, а тому рішення суду у цій частині підлягає скасуванню. Що ж стосується судового збору, то враховуючи те, що в іншій частині позовних вимог рішення залишається без змін, то підстав для зміні чи перерозподілу судових витрат у вигляді судового збору у розумінні ст. 141 ЦПК України не має. Відповідно до частини 3 статі 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, ціна позову у яких не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Так як ціна позову складає 18 388,59 грн., що менше двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то судове рішення не підлягає касаційному оскарженню. Керуючись ст. ст.368, 369, 376, 382 ,384 ЦПК України, апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Пархоменко Ю.С. задовольнити частково. Рішення Покровського міського суду Дніпропетровської області від 14 серпня 2025 року в частині стягнутих з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФІТ ФАЙНЕНС» витрат на правову допомогу у розмірі 5 000 грн. скасувати. В іншій частині рішення суду залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України. Судді: