Постанова Київський апеляційний суд № 761/38731/25

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua Єдиний унікальний номер справи № 761/38731/25 Головуючий у суді першої інстанції - Глянь О.С. Номер провадження № 33/824/445/2026 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 січня 2026 року м. Київ Київський апеляційний суд в складі судді Яворського М.А., за участю секретаря судового засідання Русан А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою захисником Сіренком Максимом Юрійовичем, на постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 06 жовтня 2025 року щодо притягнення: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання - АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 124, ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення, - ВСТАНОВИВ: Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №425633 від 17 серпня 2025 року, водій ОСОБА_1 17 серпня 2025 року о 04 годині 13 хвилин в місті Києві по вулиці Вільгельма Котарбінського, 17, керував автомобілем «Ford Mondeo» д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився зі згоди водія, у встановленому законом порядку, із застосуванням приладу Драгер «Алкотест» 6820, результат тесту позитивний -1,45‰. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №425629 від 17 серпня 2025 року водій ОСОБА_1 17 серпня 2025 року о 04 годині 13 хвилин, керуючи транспортним засобом «Ford Mondeo» д.н.з. НОМЕР_1 , в місті Києві по вулиці Вільгельма Котарбінського, 17, не дотримався безпечного бокового інтервалу та здійснив наїзд на припаркований автомобіль «Mazda СХ30», д.н.з. НОМЕР_2 , під час якого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 13.1 Правил дорожнього руху і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 06 жовтня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення, із застосуванням ч. 2 ст. 36 КУпАП, за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605, 60 грн. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням захисник ОСОБА_1 - Сіренко М.Ю. подав апеляційну скаргу, відповідно до якої просить постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 06 жовтня 2025 року скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, а саме за відсутності події та складу адміністративного правопорушення. Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП на його переконання є незаконною та підлягає скасуванню. ОСОБА_1 не було належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду справи, чим порушено його право на доступ до правосуддя. Судом першої інстанції не було взято до уваги, що протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП складено о 04 голині 13 хвилин, тоді як огляд останнього на стан сп`яніння проводився о 08 годині 57 хвилин. В даний проміжок часу ОСОБА_1 пішов за місцем свого проживання та вжив алкоголь. Разом з тим, потерпілий ОСОБА_2 не вказував, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння. Наголошує, що протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом у справі. На підставі викладеного сторона захисту вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. При апеляційному розгляді справи ОСОБА_1 та його захисникадвокат Сіренко М.С. підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі, та просили її задовольнити. Заслухавши доповідь судді, пояснення особи яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника Сіренка М.С., дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Положеннями статті 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в даному випадку, передбаченого статтею 130 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов`язаний з`ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності. Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами. Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Також стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особа, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях. Постанова судді суду першої інстанції повністю відповідає зазначеним вище вимогам. Як вбачається з матеріалів справи та судового рішення, при розгляді даної справи суддя місцевого суду достатньо повно, об`єктивно та всебічно дослідив наявні у ній письмові матеріали та дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Так, відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Крім того, п. 2.9А Правил дорожнього руху України передбачає заборону водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно з положеннями частин 2 - 6 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного сп`яніння, оформлення результатів такого огляду регулюються «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я від 09 листопада 2015 року № 1452/735, та «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17 грудня 2008 року. Відповідно до пунктів 1, 6, 7 та 9 розділу ІІ «Проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським і оформлення його результатів» Інструкції № 1452/735 за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків. Установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. Пунктами 7 і 8 Порядку № 1103 передбачено, що поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський у присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Разом із цим, згідно з пунктом 12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє таку особу до найближчого закладу охорони здоров`я. В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна. Абзацами другим та четвертим частини п`ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух. Згідно з положеннями статті 52 цього Закону одним із таких органів державного контролю є Національна поліція. Відповідно до абзацу третього частини другої статті 16 вказаного Закону водій зобов`язаний виконувати передбачені законом вимоги поліцейського, що даються в межах його компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами. Таким чином, водій зобов`язаний виконувати обов`язки, визначені Законом України «Про дорожній рух» і Правилами дорожнього руху, зокрема виконувати розпорядження поліцейського, яке він дає на підставі цих Правил чи інших нормативних актів. Одним з таких розпоряджень поліцейського є вимога пройти саме медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння. Дотримання водієм транспортного засобу процедури проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння на вимогу працівників поліції є його обов`язком. Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №425633 від 17 серпня 2025 року, водій ОСОБА_1 17 серпня 2025 року о 04 годині 13 хвилин в місті Києві по вулиці Вільгельма Котарбінського, 17, керував автомобілем «Ford Mondeo» д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився зі згоди водія, у встановленому законом порядку, із застосуванням приладу Драгер «Алкотест» 6820, результат тесту позитивний -1,45‰. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. (а.с. 2-3). У протоколі про адміністративне правопорушення в графі «Пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, по суті порушення» ОСОБА_1 зазначив, «Переставляв машину через те, що заважала руху, інші пояснення надасть в суді» та поставив підпис. Відповідно до результатів проведеного тесту за допомогою спеціального технічного засобу Alkotest Drager 6820 відносно водія ОСОБА_1 , останній показав результат тесту - 1,45 ‰. З результатом тесту погодився та проставив особистий підпис. (а.с.5). Відповідно до Акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів зазначено, що огляд ОСОБА_1 проведений у зв`язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, виражене тремтіння пальців рук. (а.с. 6). В матеріалах справи міститься направлення ОСОБА_1 на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 17 серпня 2025 року. У результаті огляду, проведеного поліцейським, виявлені ознаки сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, виражене тремтіння пальців рук. (а.с. 7). З довідки «Админпрактика» ІПНП «Армор», наданої співробітниками поліції до суду, вбачається, що за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахується посвідчення водія НОМЕР_3 (а.с.11). В матеріалах справи містяться відеозаписи із нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівників патрульної поліції, що здійснювали оформлення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 та 124 КУпАП 17 серпня 2025 року щодо ОСОБА_1 (а.с. 13). На долучених до матеріалів справи відеозаписах зафіксовано, що працівники патрульної поліції, прибули за викликом, щодо подій для оформлення дорожньо- транспортної пригоди, яка мала місце 17 серпня 2025 о 04 год 13 хв. На відео зафіксовано, як працівники патрульної поліції, опитували водія ОСОБА_1 , щодо подій як відбулось ДТП, а також працівник патрульної поліції запитав водія чи вживав останній алкогольні напої на, що ОСОБА_1 повідомив, що ввечері він вживав алкоголь приблизно 200 грам коньяку та повідомив, що готовий пройти тест на алкогольне сп`яніння на місці (08:51:13). Після проходження тесту результат приладу показав результат 1,45 ‰ проміле. Надалі працівник поліції роз`яснив права водію та що відносно нього буде складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб. Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали по документуванню адміністративного правопорушення складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Протокол підписаний особою, яка його склала й вказаний протокол не містить заперечень ОСОБА_1 щодо його складення, не містить його зауважень щодо змісту складеного протоколу. Навпаки, у в матеріалах справи міститься розписка ОСОБА_1 , що він зобов`язується на протязі 24 годин від 17 серпня 2025 року не керувати транспортним засобом. Також апеляційний суд погоджується з викладеним в постанові суду першої інстанції твердженням про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи, є законним і обґрунтованим і повністю підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи. Відповідно до ст. 124 КУпАП порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року. Згідно п. 2.3 б ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі. Відповідно до п. 13.1 ПДР України водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозяться, і стану транспортного засобу повинен дотримуватись безпечної дистанції та безпечного інтервалу. За встановлених фактичних обставин справи суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що ОСОБА_1 , порушуючи вимоги п.13.1 Правил дорожнього руху України, вчинив правопорушення, що передбачене ст. 124 КУпАП, оскільки вищезазначені докази його вини є переконливими, достатніми, в повному обсязі відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються матеріалами провадження, які з достатньою повнотою зібрані працівниками поліції і були повно та всебічно досліджені під час розгляду адміністративного матеріалу судом першої інстанції. З огляду на викладене, апеляційний суд не вбачає підстав для сумніву щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а відтак і щодо вчинення ним правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Апеляційний суд сприймає критично доводи апеляційної скарги про те, що протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП складено о 04 голині 13 хвилин, а огляд останнього на стан сп`яніння проводився о 08 годині 57 хвилин та в даний проміжок часу останній пішов за місцем свого проживання та вжив алкоголь, оскільки на зафіксовано відеозапису вбачається, що працівниками патрульної поліції опитавши водія, останній сам повідомив, що вживав алкогольні напої ввечері напередодні події, як сів за кермо свого транспортного засобу та скоїв ДТП. Крім того, на відеозаписах не зафіксовано, що після проходження тесту на приладі «Драгер», який зафіксував, що водій перебуває в станій алкогольного сп`яніння, останній не повідомляв працівників патрульної поліції, що він вживав алкогольні напої вже після того, як скоїв ДТП. Посилання, що потерпілий не вказував, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння взагалі не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги, оскільки під час складання протоколу за результатами ДТП поліцейський має право вимагати огляду, якщо є підстави вважати, що водій перебуває у стані сп`яніння. Відмова від від проходження процедури прирівнюється до визнання вини в контексті санкцій ст. 130 КУпАП. Всі інші доводи апеляційної скарги мають формальний характер та спрямовані на ухилення від адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення. Такі доводи апелянта судом сприймаються критично, оскільки вони не спростовують встановлених обставин, а також того, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд доходить висновку про необґрунтованість поданої апеляційної скарги. Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Враховуючи наведене, апеляційний суд доходить висновку, що постанова Шевченківського районного суду міста Києва від 06 жовтня 2025 року є законною та обґрунтованою, а тому апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником Сіренком М.Ю., слід залишити без задоволення. Керуючись положеннями статті 284, 294 КУпАП, Київський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником Сіренком Максимом Юрійовичем, залишити без задоволення. Постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 06 жовтня 2025 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду М.А.Яворський