Постанова Київський апеляційний суд № 758/14837/24
від 07.11.2025НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДСправа № 758/14837/24Головуючий в суді І інстанції - Казмиренко Л.В. Провадження № 33/824/3482/2025 Доповідач в суді II інстанції - Рудніченко О.М. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 07 листопада 2025 року м. Київ Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Рудніченко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Устенка Іллі Олександровича на постанову Подільського районного суду м. Києва від 23 травня 2025 року, якою: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ,- визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,- В С Т А Н О В И В : Як встановлено судом першої інстанції, 01.11.2024 року о 22 год. 41 хв., в м. Київ, міст Гаванський, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки "FORD FUSION", д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мовлення. Водій від проходження огляду на стан сп`яніння відмовився у лікаря-нарколога в КНП "Соціотерапія". Постановою Подільського районного суду м. Києва від 23 травня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 17 000 грн. 00 коп. (сімнадцять тисяч грн. 00 коп.) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп. (шістсот п`ять грн. 60 коп.). Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції захисник ОСОБА_1 - адвокат Устенко І.О. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Подільського районного суду м. Києва від 23 травня 2025 року та закрити провадження у справі. В обґрунтування апеляційної скарги захисник зазначає, що оскаржувана постанова прийнята упереджено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Захисник вказує, що постанова місцевого суду не ґрунтується на доказах які знаходяться в матеріалах справи. Більше того суд першої інстанції не врахував та не надав оцінку іншим доказам, які мають місце в матеріалах справи. Сторона захисту в судовому засіданні зазначала, що рапорт поліцейського не може бути доказом по справі виходячи з того, що він складався після того як склались матеріали за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Щодо направлення для проходження огляду на стан сп`яніння, то воно само по собі не підтверджує керування ОСОБА_1 транспортного засобу до ДТП. Крім того, сторона захисту звертає увагу суду на те, що : - працівники поліції не зупиняли автомобіль ФОРД під керуванням ОСОБА_1 ; - працівники поліції не надали належних та допустимих доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом; - автомобілем ФОРД ОСОБА_1 не керував; - із відеозаписів, наданих працівниками поліції, не зафіксовано керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Разом з тим судом першої інстанції не надано оцінки показам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , місцевим судом не допитано свідків та однобічно оцінено матеріали справи. Відтак, на думку сторони захисту, за таких обставин в діях ОСОБА_1 відсутнє порушення п. 2.5 ПДР України. Так, в судове засідання призначене на 25.07.2025 ОСОБА_1 та його захисник не з`явились. Будь-яких клопотань до суду не надходило. У наступному судовому засіданні призначеному на 08.08.2025 брав участь захисник Устенко І.О., ОСОБА_1 не з`явився. У наступне судове засідання призначене на 26.09.2025 ОСОБА_1 та його захисник не з`явились. 25.09.2026 на електронну адресу Київського апеляційного суду надійшло клопотання захисника про відкладення розгляду справи. У наступне судове засіданні призначене на 07.11.2025, ОСОБА_1 та його захисник не з`явились. 06.11.2025 на електронну адресу Київського апеляційного суду надійшло клопотання захисника про відкладення розгляду справи. У справі яка розглядається, суд у встановлений законом спосіб повідомив особу, яка притягається до адміністративної відповідальності та її захисника про місце, дату і час розгляду справи. Тим самим, забезпечив останньому розумну можливість представити свою позицію у справі та надати пояснення. Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Враховуючи те, що розгляд справи неодноразово відкладався, зокрема за клопотанням захисника та з метою забезпечення розгляду апеляційної скарги в розумні строки апеляційний суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисника. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного. Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. З матеріалів справи щодо ОСОБА_1 слідує, що наведені вимоги закону суддею місцевого суду під час її розгляду були дотримані. Так, ч. 1 ст. 130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об`єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Згідно ж з пунктами 1, 12 розділу ІІ Інструкції Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє таку особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Отже, відмова водія від проходження огляду на стан сп`яніння є підставою притягнення особи до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. З провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 вбачається, що суддя місцевого суду при її розгляді вислухав пояснення ОСОБА_1 та його захисника Устенка І.О., дослідив письмові докази у справі, та, за відсутності жодних клопотань щодо дослідження додаткових доказів, постановив рішення на підставі наявних у провадженні доказів. На противагу доводам апеляційного прохання, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується перш за все письмовими доказами, які правильно були враховані судом на обґрунтування свої висновків, а саме даними, які містяться: - в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 164220 від 01 листопада 2024 року, який складений уповноваженою на те особою, а його зміст у повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП. При цьому протокол був підписаний особою, яка його склала та ОСОБА_1 , якому були роз`яснені його права (а.с. 2); - в направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння до КНП "КМНКЛ "Соціотерапія" від 01.11.2024, складеного о 22 год. 41 хв., у зв`язку з виявленням у водія ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мовлення (а.с. 3); - у рапорті поліцейського в.2 р.4 б.2 п.1 УПП у м. Києві Д. Вакульчука від 02.11.2024, з якого вбачається, що 01.11.2024 під час патрулювання близько 22 год. 20 хв. надійшов виклик "ДТП без травмованих", прибувши на місцем було встановлено учасників події, а саме ОСОБА_3 , 1978 р.н., водій автомобіля марки "Renault Megane", н.з. НОМЕР_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який щодо обставин події пояснив, що керував автомобілем марки "FORD FUSION", д.н.з. НОМЕР_1 та через фізичне виснаження і втому заснув за кермом, здійснив наїзд на автомобіль марки "Renault Megane", н.з. НОМЕР_2 , який стояв нерухомо на перехресті. ОСОБА_1 свою вину у вчиненні ДТП визнавав та зауважив, що має намір в особистому порядку компенсувати завдані іншому учаснику ДТП збитки. В ході спілкування у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мовлення, у зв`язку з чим запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, від проходження огляду ОСОБА_1 відмовився та змінив свої пояснення по суті. Було встановлено, що на гарячу лінію 102 звернувся громадянин, який став свідком події, зв`язавшись з даним громадянином в телефонному режимі останній повідомив, що після ДТП з автомобіля марки «Ford Fusion» вийшов лише один чоловік, описавши його зовнішність та одяг, які відповідали одягу та зовнішності ОСОБА_1 (а.с. 4); - з відеозапису з бодікамери поліцейських, що міститься на 2- DVD-R дисках, долучених до матеріалів справи, початок відеозапису 01.11.2024, о 22:27, згідно якого 01.11.2024 працівники поліції під`їхали на місце ДТП, за викликом на лінію
102. Під час спілкування з водієм ОСОБА_1 останній повідомив, що не спав дві доби, заснув за кермом і вдарився в інший автомобіль. Інший водій та ОСОБА_1 кажуть що вони працівників поліції не викликали. О 22:32 працівник поліції у зв`язку з виявленням ознак алкогольного сп`яніння (запах алкоголю) пропонує пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. Роз`яснюються наслідки відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. В подальшому о 22:37 ОСОБА_1 повідомляє, що він за кермом не був, водієм був гр. на ім`я ОСОБА_5 , який поїхав. Від проходження огляду ОСОБА_1 відмовляється. Таким чином, суддя місцевого суду, проаналізувавши усі докази по справі, правильно встановив фактичні обставини правопорушення, визнавши доведеним невиконання водієм п. 2.5 ПДР України, отже дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом є необгрунтованими та спростовуються відеозаписом з боді камери поліцейських, з якого вбачається, що ОСОБА_1 на початку відео не заперечував факт керування ним транспортним засобом, більш того, підтвердив цей факт та вказав як він здійснив ДТП. Доводи апелянта про те, що за кермом автомобіля "FORD FUSION", д.н.з. НОМЕР_1 перебувала інша особа, а саме свідок ОСОБА_2 не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного перегляду, оскільки, як вбачається з рапорту поліцейського в.2 р.4 б.2 п.1 УПП у м. Києві Д.Вакульчука від 02.11.2024, на гарячу лінію 102 звернувся громадянин, який став свідком події, зв`язавшись за даним громадянином в телефонному режимі останній повідомив, що після ДТП з автомобіля марки "FORD FUSION" вийшов лише один чоловік, описавши його зовнішність та одяг, які відповідали одягу та зовнішності ОСОБА_1 . Дані обставини спростовують факт того, що в автомобілі "FORD FUSION" перебували ще якісь особи. Доводи апелянта про незаконність, необґрунтованість постанови судді, неналежність та недопустимість доказів у справі апеляційний суд вважає безпідставними й до уваги не бере. Інших доводів, які б заслуговували на увагу і підтверджували позицію апелянта щодо незаконності постанови судді місцевого суду та наявності підстав для закриття провадження в справі, в апеляційній скарзі не наведено. Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено з дотриманням вимог ст. 33, ч. 1 ст. 130 КУпАП та в межах строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу. Отже, при розгляді даної справи суд першої інстанції дотримався вимог ст.ст. 245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, встановлених судом. Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення у межах апеляційної скарги не встановлено таких порушень, що унеможливили б прийняття законного та обґрунтованого рішення. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи та не спростовуються доводами апеляційної скарги. Враховуючи зазначене, апеляційний суд дійшов висновку, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, тому її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Також, апеляційний суд зауважує, що незнання ОСОБА_1 своїх обов`язків як водія пройти на вимогу працівника поліції огляд на стан сп`яніння (тобто порушення вимог п.2.5 ПДР України) і наслідків такої відмови, не дає підстав вважати, що рішення суду першої інстанції є незаконним, оскільки, відповідно до п.1.3 ПДР України учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Устенко Іллі Олександровича - залишити без задоволення. Постанову Подільського районного суду м. Києва від 23 травня 2025 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя О. М. Рудніченко