Постанова Харківський апеляційний суд № 638/19214/25

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Справа № 638/19214/25 Головуючий суддя І інстанції Гребенюк В. В. Провадження № 22-ц/818/1162/26 Суддя доповідач Яцина В.Б. Категорія: Справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 20 січня 2026 року м. Харків. Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: головуючого судді Яцини В.Б., суддів Мальованого Ю.М., Маміної О.В., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Ластовки Олександри Анатоліївни на ухвалу Шевченківського районного суду м. Харкова від 03 жовтня 2025 року, у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України про оголошення фізичної особи померлою,- в с т а н о в и в : У вересня 2025 року ОСОБА_1 звернулась до Шевченківського районного суду м.Харкова з заявою про оголошення фізичної особи померлою. Ухвалою Шевченківського районного суду м.Харкова від 03 жовтня 2025 року справу передано за підсудністю до Харківського районного суду Харківської області. Не погоджуючись з вказаною ухвалою представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу та направити для подальшого розгляду до Шевченківського районного суду м.Харкова . Апеляційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 наразі є внутрішньо переміщеною особою, врахувавши як основну її попередню адресу проживання. Відзиву на апеляційну скаргу не надходило. За правилами ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду про передачу справи на розгляд іншого суду (п. 9 ч. 1 ст. 353 ЦПК) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. За таких обставин, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Суд апеляційної інстанції, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного. Передаючи справу на розгляд до Харківського районного суду Харківської області, суд першої інстанції виходив з того, що адресою місця реєстрації ОСОБА_1 є АДРЕСА_1 , та зазначена адреса територіально не віднесена до підсудності Шевченківського районного суду м.Харкова, а тому її необхідно передати за підсудністю до Харківського районного суду Харківської області. Проте погодитись з таким висновком суду не можна. Згідно ч.2 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Відповідно до ч.1 ст. 316 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання. Згідно з п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Відповідно до ч.1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру. Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону. Довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону. Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» є спеціальним законом щодо статусу вказаних осіб, який підлягає застосуванню. У постанові від 29 липня 2019 року у справі №409/2636/17 Верховний Суд вказав на те, що вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, необхідно також враховувати імперативні положення спеціального Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», згідно ст. 5 якого довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у ст.1 цього Закону. Статтею 305 ЦПК України визначено підсудність справ про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою. Так, частиною першою статті передбачено, що заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна. Тлумачення наведеної статті дають підстави для висновку, що заява про оголошення фізичної особи померлою може бути подана за вибором заявника за трьома місцями: 1) за місцем проживання заявника або 2) за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або 3) за місцезнаходженням її майна. Право вибору між судами, яким згідно з правилом альтернативної підсудності підсудна справа, належить виключно позивачеві (заявникові). З наведених обставин справи вбачається, що ОСОБА_1 звернулась до суду першої інстанції в порядку окремого провадження із заявою про оголошення фізичної особи померлою в якій, зокрема, вказувала на те, що вона є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Відповідно до довідки про взяття на облік ОСОБА_1 , як внутрішньо переміщеної особи від 21.05.2024 року №6326-5003294058 фактичним місцем проживання/перебування ОСОБА_1 , є адреса: АДРЕСА_2 /а.с.7/. За таких обставин, ОСОБА_1 має право, як внутрішньо переміщена особа, місце перебування якої зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , що відноситься до території Шевченківського району м.Харкова, та відповідно до ч.1 ст.305 ЦПК України подавати заяву про оголошення фізичної особи померлою за місцем проживання заявника. Наведене у свою чергу свідчить про підсудність даної справи Шевченківському районному суду м. Харкова. При цьому з аналізу положень Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» суд першої інстанції не звернув уваги, що Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» є спеціальним законом щодо статусу вказаних осіб, який підлягає застосуванню. Згідно з положеннями п.1 ч. 1ст 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи. Отже, викладені заявником в апеляційній скарзі доводи знайшли своє підтвердження, і дають підстави для скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи для продовження розгляду. Керуючись ст. ст. 367, 374, 379, 381- 384, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Ластовки Олександри Анатоліївни задовольнити. Ухвалу Шевченківського районного суду м. Харкова від 03 жовтня 2025 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до Шевченківського районного суду м.Харкова. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України. Повний текст постанови складено 20 січня 2026 року. Головуючий суддя В.Б. Яцина. Судді колегії Ю.М. Мальований. О.В. Маміна.