LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд260/6865/24

від 19.01.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМТРАНС Україна» залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 березня 2025 року без змін.

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 січня 2026 рокуСправа № 260/6865/24 пров. № А/857/14564/25 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії: судді-доповідача Качмара В.Я., суддів Гудима Л.Я., Онишкевича Т.В., розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМТРАНС Україна» до Закарпатської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМТРАНС Україна» на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 березня 2025 року (суддя Іванчулинець Д.В., м.Ужгород, повний текст складено 20 березня 2025 року), - ВСТАНОВИВ: У жовтні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМТРАНС Україна» (далі ТОВ) звернулося до суду з позовом до Закарпатської митниці (далі Митниця), в якому просило визнати протиправними та скасувати: рішення Митниці про коригування митної вартості товарів від 07.08.2024 № UA305000/2024/000058/1 (далі Рішення №58); картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 07.08.2024 № UA305130/2024/000084 (далі Картка відмови №84); рішення про коригування митної вартості товарів від 07.08.2024 № UA305000/2024/000057/1 (далі Рішення №57); картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 07.08.2024 № UA305130/2024/000085 (далі Картка відмови №85); стягнути на користь ТОВ понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 9084 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 20 000 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 березня 2025 року у задоволені позову відмовлено. Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржив позивач, який із покликанням на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду та прийняти нове, яким позов задовольнити. В апеляційній скарзі вказує, що декларантом надані митному органу для митного оформлення імпортованого товару всі необхідні, наявні та достатні документи, які містять достовірні числові значення, що підтверджують митну вартість товарів за ціною договору. Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує вимоги такої, вважає рішення суду законними та обґрунтованими, просить залишити його без змін, а апеляційну скарги - без задоволення. У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС), зважаючи на те, що клопотання від учасників справи про розгляд справи за їх участю відсутні, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Переглянувши справу за наявними у ній матеріалами, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що подані декларантом основні документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за товар, а також відомостей щодо складових митної вартості, неподанням запрошуваних документів, необхідних для підтвердження заявленої митної вартості тому заявлена декларантом митна вартість не могла бути визнана. Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з правильним застосуванням норм матеріального і дотриманням норм процесуального права, з таких міркувань. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що 06.08.2024 ТОВ до митного оформлення було задекларовано за митною декларацією № 24UA305130017425U0 (далі - МД) у тому числі наступні товари (далі - товари): Товар № 5 «Замки (для моторних транспортних засобів): Замок контейнера -540 шт. Артикул: 1030001» (далі - товар № 5) за кодом згідно з УКТЗЕД 8301200090. Торговельна марка - відсутня, виробник - AKYUZLER KARASOR MALZ.VE EKIPM.IML. SAN.VE TIC.LTD.STI. (Туреччина), країна виробництва та походження Туреччина. Товар № 6 « 1.Частини до замків з недорогоціних металів для транспортних засобів: Упор захват, 16 мм., н/ж, -100шт. Артикул: 2030010. Внутрішня частина контейнерного замка -100шт. Артикул:1030026» (далі - товар № 6) за кодом згідно з УКТЗЕД 8301600090. Торговельна марка - відсутня, виробник - AKYUZLER KARASOR MALZ.VE EKIPM.IML. SAN.VE TIC.LTD.STI. (Туреччина), країна виробництва та походження - Туреччина. За результатами перевірки наданих до митного оформлення документів встановлено наступне. Товари переміщуються автомобільним транспортом в рамках контракту № 291223 від 29.12.2023 (далі - Контракт) з турецькою компанією AKY TREYLER UST YAPI ANONIM SIRKETI на умовах поставки FCA Стамбул. Шляхом аналізу товаросупровідних документів встановлено наявність розбіжностей в реквізитах документів, а саме інвойса. Так, фактично наданий до митного оформлення інвойс № AKE2024000000580 датований 29.07.2024. В той час як інші документи: пакувальний лист від 25.07.2024 б/н, експортна декларація Туреччини від 30.07.2024 24341300EX00617480, банківська платіжна інструкція №109 від 05.08.2024, автотранспортна накладна від 31.07.2024 № 00524 посилаються на інвойс №AKE2024000000580 датований 25.07.2024. У графі 44 митної декларації також зазначено дату інвойсу 25.07.2024. У довідці про транспортні витрати від 01.08.2024 б/н (копія додається) зазначено CMR №00524 від 30.07.2024, в той час як надана до митного оформлення CMR №00524 складена 31.07.2024. Відповідно до заявлених у митній декларації відомостей (графа 44 МД, зазначено тип контракту за кодом 4104 «Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх договорів»), товари позиціонуються як такі, що придбані у їх безпосереднього виробника. Однак, в електронному інвойсі митної декларації в якості виробника заявлено турецьку компанію AKYUZLER KARASOR MALZ.VE EKIPM.IML.SAN.VE TIC.LTD.STL, тоді як продавцем та контрагентом по контракту виступає зовсім інша турецька компанія - AKY TREYLER UST YAPI ANONIM SIRKETI. Також, за наявності задекларованого виробника товару, торгівельна марка зазначена як «відсутня». За результатами митного огляду, проведеного з метою ідентифікації товарів, торгівельних марок та інформації про виробників на товарах не ідентифіковано - будь-яке маркування на товарах відсутнє. Вказане викликало сумнів у достовірності заявленої митному органу інформації щодо прямого контракту від виробника, оскільки наявність чи відсутність посередників в зовнішньоекономічній операції безпосередньо впливає на ціну товару (при прямому контракті від виробника ціна зазвичай меншою з огляду на відсутність посередників та додаткових витрат). Отже, митному органу задекларовано недостовірні відомості щодо типу контракту та зовнішньоекономічної операції. Декларантом надано прайс-лист від фірми-продавця AKY TREYLER UST YAPI ANONIM SIRKETI, призначений, однак, тільки для даного покупця, що кваліфікує такий документ скоріше персоналізованою офертою (ціновою пропозицією), а не прайс- листом. В якості підтверджуючого митну вартість документа декларантом надано експертний висновок Державного підприємства «Укрпромзовнішекспертиза» № 1531 від 06.08.2024. Однак, даний документ не може вважатись прийнятним документом для підтвердження заявленої митної вартості, оскільки окрім ствердження, що рівень ціни оцінюваного товару відповідає поточній кон`юнктурі ринку, не містить жодної експертної інформації. Зокрема, відсутні додатки (джерела інформації), на які посилається експерт, а також, експертом належним чином не наведені аналоги та відповідні розрахунки числового значення вартості товарів. Крім того, висновок неодноразово посилається на інвойс, реквізити якого (№AKE2024000000580 від 25.07.2024) також відрізняються від фактично наданого до митного оформлення (№AKE2024000000580 від 29.07.2024), що в свою чергу викликає сумнів у тому, чи бачив експерт фактичний інвойс. Викладене вище викликало обґрунтовані сумніви митного органу в достовірності заявленої митної вартості та необхідність у більш поглибленій перевірці обставин зовнішньоекономічної операції з використанням додаткових довідкових джерел, передбачених для використання митними органами наказом Держмитслужби від 01.07.2021 №

476. За результатами перевірки встановлено, що заявлена вартість товарів № 5 та № 6 є значно нижчою за вартість аналогічних товарів, митне оформлення яких вже завершено та цінова інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби. До прикладу, рівень митної вартості аналогічних товарів турецького походження, продаж та відправлення яких здійснювались з Туреччини, у поточному році починається: по товарам за кодом 8301200090 - з 4,51 дол. США/кг., по товарам за кодом 8301600090 - з 4,88 дол. США/кг., у зв`язку з чим заявлена вартість товару № 5 за рівнем 3,08 дол. США/кг (на 32% менша за найменші вартості серед уже оформлених митних декларацій) та товару № 6 за рівнем 4,25 дол. США/кг (на 13% менша за найменші вартості серед уже оформлених митних декларацій) викликає сумнів у своїй дійсності (достовірності). З урахуванням викладеного вище, митним органом відповідно до частини шостої статті 54 МК було відмовлено у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та прийнято Рішення №58 за наступних підстав: 1) подані декларантом до митного оформлення основні документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена чи підлягала сплаті за товар; 2) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у ст.58 МКУ в частині достовірності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, зокрема ціни, що була фактично сплачена чи підлягала сплаті за товар; 3) ненадання декларантом на запит митного органу додаткових документів для підтвердження митної вартості у відповідності з положеннями статті 53 МК. При визначенні числового значення митної вартості товару за основу взята наявна в ЄАІС Держмитслужби інформація щодо визнаної митної вартості аналогічних товарів турецького походження: - по товару № 5 (замки до транспортних засобів загального призначення): за МД № UA500080/2024/008191 від 10.07.2024, (товар № 44, CPT Одеса (відправлення з Туреччини), 4,51 дол. США/кг, перший метод); за МД № UA100320/2024/410405 від 28.03.2024 (товар № 3, FCA Стамбул, 6,44 дол. США/кг, перший метод); за МД № UA305130/2024/017423 від 06.08.2024 (товар №3, EXW Стамбул, 5,97 дол. США/кг, перший метод); з урахуванням меншої з наявних вартостей, визначена за резервним методом митна вартість товару становить: 4,51 дол. США/кг * 7290 кг = 32887,90 дол. США; - по товару № 6 (частини до замків з недорогоціних металів для транспортних засобів): за МД № UA209170/2024/046423 від 05.06.2024 (товар № 3, FCA Стамбул, 5,62 дол. США/кг, перший метод); за МД № UA209170/2024/022276 від 18.03.2024 (товар № 31, FCA Стамбул, 4,88 дол. США/кг, перший метод); з урахуванням меншої з наявних вартостей, визначена за резервним методом митна вартість товару становить: 4,88 дол. США/кг * 888 кг = 4333,44 дол. США. Декларант використав право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 Кодексу. Товар було випущено у вільний обіг за МД від 07.08.2024 № UA305130/2024/017488 під гарантійні зобов`язання в сумі 143867,79 грн. Також, 06.08.2024 ТОВ до митного оформлення було задекларовано за митною декларацією № 24UA305130017424U1 (далі МД-1) товар № 6 «Арматура для кріплення з недорогоцінних металів (для транспортних засобів): Скоба 12 мм оцинк. -2598шт. Артикул: 100.08.139» (далі - товар) за кодом згідно з УКТЗЕД 8302300090. Торговельна марка - відсутня, виробник - AKYUZLER KAROSER EKIP. SAN. TIC. LTD. STI. (Туреччина), країна виробництва та походження - Туреччина. За результатами перевірки наданих до митного оформлення документів встановлено наступне. Товари переміщуються автомобільним транспортом в рамках посередницького контракту № 050522EX від 05.05.2022 (далі - контракт) з турецькою компанією Future Innovations Aluminyumplastik Oto Elektronik Karoserekipmanlari San/ Ve Tic. LTD. STI на умовах поставки FCA Стамбул. Відповідно до умов оплати, зазначених у інвойсі MUS2024000000016 від 29.07.2024, здійснюється 100% попередня оплата за товар. Відповідно до умов контракту, датою відвантаження товару є дата складання CMR, а CMR №00523 складена 31.07.2024. Також, у гр.4 CMR зазначено дату завантаження - 29.07.2024. Водночас, банківська платіжна інструкція №110 виставлена 05.08.2024. Таким чином, оплата за товар була здійснена значно пізніше дати завантаження товару у транспортний засіб для доставки покупцю та дати складання CMR, що може свідчити про невиконання умови оплати за товар або сплати покупцем товару штрафу (або інших додаткових витрат) за затримку оплати за товар, що передбачено п.4 контракту, або ж це тільки частина оплати за товар. Щодо всіх товарів за МД-1 задекларовано виробника товарів, але по всіх товарах відсутня торговельна марка. За результатами митного огляду, проведеного з метою ідентифікації товарів, торгівельних марок та інформації про виробників на товарах не ідентифіковано - будь-яке маркування на товарах відсутнє. В якості підтверджуючого митну вартість товару № 6 (скоба 12мм оцинкована) документа до митного оформлення надано експертний висновок Державного підприємства «Укрпромзовнішекспертиза» № 1532 від 06.08.2024. Однак, даний документ не може вважатись прийнятним документом для підтвердження заявленої митної вартості, оскільки окрім ствердження, що рівень ціни оцінюваного товару відповідає поточній кон`юнктурі ринку, не містить жодної експертної інформації. Зокрема, відсутні додатки (джерела інформації), на які посилається експерт, а також, експертом належним чином не наведені аналоги та відповідні розрахунки числового значення вартості товарів. Крім того, висновок посилається на контракт інший (№ 291223 від 29.12.2023), ніж той, за яким поставляються задекларовані товари (№ 050522EX від 05.05.2022). Викладене вище викликало обґрунтовані сумніви митного органу в достовірності заявленої митної вартості та необхідність у більш поглибленій перевірці обставин зовнішньоекономічної операції з використанням додаткових довідкових джерел, передбачених для використання митними органами наказом Держмитслужби від 01.07.2021 №

476. За результатами перевірки встановлено, що заявлена вартість товару № 6 є значно нижчою за вартість аналогічних товарів, митне оформлення яких вже завершено та цінова інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби. До прикладу, рівень митної вартості аналогічних товарів турецького походження у поточному році починається з 6,76 дол. США/кг. (у тому числі за прямими контрактами від виробників), у зв`язку з чим заявлена вартість товару за рівнем 4,64 дол. США/кг (на 31% менша за найменші вартості серед уже оформлених митних декларацій) викликає сумнів у своїй дійсності (достовірності). З урахуванням викладеного вище, митним органом відповідно до частини шостої статті 54 МК було відмовлено у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та прийнято Рішення №57 за наступних підстав: 1) подані декларантом до митного оформлення основні документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена чи підлягала сплаті за товар; 2) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у ст.58 МКУ в частині достовірності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, зокрема ціни, що була фактично сплачена чи підлягала сплаті за товар; 3) ненадання декларантом на запит митного органу додаткових документів для підтвердження митної вартості у відповідності з положеннями статті 53 МК. Митним органом застосовано резервний метод визначення митної вартості товару у зв`язку з наявністю відповідної інформації. При визначенні числового значення митної вартості товару за основу взята наявна в ЄАІС Держмитслужби інформація щодо визнаної митної вартості аналогічних товарів турецького походження (арматура кріплення, фурнітура та аналогічні вироби для автотранспортних засобів, обсяг 5528,56 кг), імпортованих на аналогічних умовах поставки (FCA Стамбул) за рівнем митної вартості 6,76 дол. США/кг. (резервний метод) за МД № UA100320/2024/417968 від 28.05.2024 (товар №1). Отже, визначена за резервним методом митна вартість товару № 6 становить: 6,76 дол. США/кг. * 701,39кг = 4741,40 дол. США. Декларант з рішенням митниці не погодився і використав право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 Кодексу. Товар було випущено у вільний обіг за МД від 07.08.2024 № UA305130/2024/017489 (копія митної декларації додана до позовної заяви) під гарантійні зобов`язання в сумі 19554,75 грн. Згідно статті 49 МК митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до статті 52 МК декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Згідно з частинами першою, третьою, четвертою статті 54 МК контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. За змістом частини п`ятої статті 54 МК митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має, зокрема, право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів. Відповідно до приписів частин першої та третьої статті 53 МК у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення; у разі якщо документи, подані декларантом, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. В даній справі витребовування додаткових документів та вжиття додаткових заходів щодо контролю задекларованої митної вартості, було обумовлено тим, що основні документи, подані декларантом, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів (недійсний контракт, розбіжності в документах тощо). Оцінювані товари задекларовані в режимі імпорту. Відповідно до частини четвертої статті 58 МК митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Водночас, подані декларантом до митного оформлення основні документи, відповідно до умов, зазначених у статті 53 МК не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, які б надали можливість митному органу упевнитися, що використані декларантом відомості визначені кількісно і є достовірними, що в свою чергу дозволяє здійснити належну перевірку розрахунку числового значення митної вартості. Отже, сумніви митного органу та підстави для запиту додаткових документів згідно з вимогами статті 53 МК є належним чином обґрунтованими, перелік запитуваних документів є мінімально необхідним з огляду на обставини зовнішньоекономічної операції. Жодних зайвих чи непередбачених статтею 53 МК документів від декларанта не витребовувалось. Водночас, надані декларантом додаткові документи не усунули питання розбіжностей та неточностей в документах, а також відсутності необхідних відомостей щодо складових митної вартості. Зазначені обставини вказують на невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у статті 58 МК в частині достовірності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості. Так, відповідно до частини другої статті 58 МК метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/ або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. Відповідно до частини четвертої статті 58 МК митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Відповідно до частини першої статті 55 МК рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Згідно частинами першою, другою, третьою статті 57 МК визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); д) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише в разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. При цьому, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. Таким чином, на підставі наведених норм МК, у зв`язку з тим, що подані декларантом основні документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за товар, а також відомостей щодо складових митної вартості, неподанням запрошуваних документів, необхідних для підтвердження заявленої митної вартості, заявлена декларантом митна вартість не могла бути визнана. Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Це безпосередньо стосується таких норм міжнародного права, як стаття VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ) "Оцінка товару для митних цілей" та Угода про застосування статті VII ГАТТ. Відповідно до пункту 2 (a) статті VII ГАТТ оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається митом, або аналогічного товару. Відповідно до пункту 2 (b) статті під "дійсною вартістю" повинна розумітись ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах вільної конкуренції. Якщо дійсна вартість може бути визначена відповідно до пункту (b), оцінка для митних цілей повинна ґрунтуватися на найближчому еквіваленті, який може бути встановлений. Відповідно до додатка 1 до статті VII формування пунктів (a) і (b) дозволяє стороні, що домовляється, одноманітно визначати вартість для митних цілей або на підставі цін окремого експортера на імпортний товар, або на підставі загального рівня цін на аналогічний товар. Правовірність вищевказаних дій митниці підтверджується правовою позицією Верховного Суду, наведеної, зокрема в постановах від 14.07.2020 по справі №809/1557/17, від 10.06.2020 по справі №1.380.2019.004752, від 28.09.2020 по справі №520/2133/19, від 10.04.2020 по справі №822/2806/15, від 18.05.2022 по справі №620/1735/20, від 13.05.2022 по справі №140/1979/2, від 20.03.2024 у справі №560/1919/23, від 19.06.2024 у справі №818/1872/18 наявність розбіжностей в документах, що підтверджують митну вартість є підставою для коригування додаткових документів та у разі їх ненадання - коригування митним органом митної вартості. Так, Верховним Судом у справі №520/2133/19, наведена правова позиція, що системний аналіз норм статей 53-55, 57-63 МК вказує що обов`язок довести задекларовану митну вартість лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні задекларованого товару зобов`язаний надати документи за переліком згідно частини другої статті 53 МК. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає право митниці вчиняти наступні дії спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема, неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах результатами митного огляду цього товару, порівняння заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено. В разі ненадання декларантом документів на підтвердження задекларованої митної вартості, контролюючий орган приймає рішення про коригування митної вартості. У справі №620/1735/20 Верховний Суд навів схожу правову позицію, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митного органу є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Щодо наданих до митного оформлення документів для підтвердження митної вартості та підстав для витребування митним органом додаткових документів для підтвердження митної вартості відповідно до положень статті 53 МК, то необхідно зауважити, що митним органом здійснено запит додаткових документів, перелік яких складається всього з трьох позицій, у тому числі: - на поставку, щодо якої прийнято Рішення № 57 (продавець - Future Innovations Aluminyumplastik Oto Elektronik Karoserekipmanlari San/ Ve Tic. LTD. STI): 1) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару (з метою обґрунтування відсутності торговельної марки товарів); 3) інші додаткові документи за бажанням декларанта, що підтверджують митну вартість товару. - на поставку, щодо якої прийнято Рішення № UA305000/2024/000058/1 від 07.08.2024 (продавець - AKY TREYLER UST YAPI ANONIM SIRKETI): 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару (з метою обґрунтування відсутності торговельної марки товарів); 3) інші додаткові документи за бажанням декларанта, що підтверджують митну вартість товару. Жодних інших документів митний орган не запитував. Відповідно до статті 52 МК декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації. Третій пункт переліку запрошених документів передбачає, як правило, надання декларантом (за бажанням) будь-яких інших документів або відомостей (уточнень, пояснень, повідомлень про помилку тощо), які могли б усунути виявлені митним органом невідповідності чи неточності. Однак, жодних додаткових документів чи відомостей (уточнень) декларантом надано не було. Також, цілком можливі для усунення безпосередньо під час запиту додаткових документів неточності (до прикладу, помилки у реквізитах документів, пояснення щодо виробників та торговельних марок, а також щодо типу контракту), декларантом усунуто не було. При цьому, для усунення декларантом недоліків та надання додаткових документів для підтвердження митної вартості чинним митним законодавством передбачено більш ніж достатні часові норми, у тому числі з огляду на 80-денний строк надання додаткових документів, передбачений частиною восьмою статті 55 МК. Тим не менше, незважаючи на те, що декларант скористався правом на випуск у вільний обіг товарів за умови надання гарантій митних платежів відповідно до частини сьомої статті 55 Кодексу, додаткові документи для підтвердження митної вартості в рамках реалізації положень частини восьмої цієї статті декларантом упродовж 80 днів митниці не надавались. Тобто, у декларанта були в наявності всі можливості для усунення розбіжностей та невідповідностей, однак жодне із зауважень митного органу усунуто не було. Водночас, твердження позивача, що під час митного оформлення митниці був наданий письмовий документ - Калькуляція від 29.07.2024 продавця AKY TREYLER UST YAPI ANONIM SIRKETI (стосується поставки, щодо якої прийнято рішення № 58), в якій «зазначено, що останній зробив повідомлення для уповноваженого митного органу в Україні про те, що була зроблена помилка в даті інвойсу від 29.07.2024...», не відповідає дійсності, оскільки вказаний документ не містить відомостей про допущення помилки. Таким чином, митним органом у повній мірі дотримано норми чинного митного законодавства при здійсненні запиту додаткових документів для підтвердження митної вартості товару та подальшому прийнятті рішень про коригування митної вартості, що оскаржуються. Щодо наданих позивачем до суду копій електронних рахунків (e-FATURA), виставлених відповідними виробниками товарів відповідним продавцям (Future Innovations Aluminyumplastik Oto Elektronik Karoserekipmanlari San/ Ve Tic. LTD. STI та AKY TREYLER UST YAPI ANONIM SIRKETI), то необхідно звернути увагу на те, що вказані документи митному органу не надавались ані під час митного оформлення, ані під час 80-денного строку для надання додаткових документів в рамках реалізації положень частини восьмої статті 55 МК. Таким чином, прийняті митним органом Рішення №№57, 58 що є предметом судового оскарження, у повній мірі містять необхідну інформацію, передбачену чинним законодавством, у тому числі про причини, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано. Оцінюючи наведені скаржником доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи сторін були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку. Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підсумовуючи, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанції, правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМТРАНС Україна» залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 березня 2025 року без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС. Суддя-доповідач В. Я. Качмар судді Л. Я. Гудим Т. В. Онишкевич

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»