Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 554/13633/25

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 січня 2026 р.Справа № 554/13633/25 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Макаренко Я.М., Суддів: Перцової Т.С. , Жигилія С.П. , за участю секретаря судового засідання Кругляк М.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області на рішення Шевченківського районного суду міста Полтави від 21.10.2025, головуючий суддя І інстанції: Материнко М.О., вул. Навроцького, 5, м. Полтава, Полтавська, 36002, по справі № 554/13633/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області про скасування постанови, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду міста Полтави з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області, в якому просить скасувати Постанову №047 від 08.09.2025 про накладення штрафу, винесену в .о. начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській Климась І., якою на ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 3400,00 грн. Рішенням Шевченківського районного суду міста Полтави від 21 жовтня 2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Скасовано постанову №047 від 08.09.2025 про накладення штрафу, винесену в.о.начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області Климась І., якою на ОСОБА_1 , директора фінансового Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго», накладено штраф у розмірі 3400,00 грн. Закрито провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.165-2 КУпАП та накладення адміністративного стягнення згідно постанови №047 від 08.09.2025. Головне управління Держпродспоживслужби в Полтавській області, не погодившись із судовим рішенням, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, що призвело до неправомірного висновку, просило скасувати рішення Шевченківського районного суду міста Полтави від 21 жовтня 2025 року та ухвалити по справі нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі у зв`язку з їх безпідставністю та необґрунтованістю. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що Одношевний В.М. діяв на підставі довіреності від керівника установи, та був уповноважений на отримання акту перевірки, з огляду на обсяг повноважень, визначених у довіреності. Зокрема, зазначеною довіреністю Одношевного В.М., як посадову особу було уповноважено, зокрема, на підписання будь-яких бухгалтерських, фінансових, статистичних, податкових та інших документів, а також на представництво інтересів підприємства у тому числі у виконавчих органах, яким є Головне управління Держпродспоживслужби у Полтавській області, як структурний підрозділ органу виконавчої влади. Відповідно, саме Одношевний В.М., як посадова особа ПОКВТПГ «Полтаватеплоенерго» - директор фінансовий, який був уповноважений на отримання акту перевірки, та який згідно наданих довіреністю повноважень мав право на підписання фінансових документів, за якими здійснювався відпуск теплової енергії споживачам, у тому числі за адресою: м. Полтава, вул. Чумацький Шлях, буд. 95, кв. 25 у визначений актом період, право якого на підписання відповідних документів діяло на період вищезгаданої довіреності - є суб?єктом відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 165-2 КУпАП, оскільки саме останній, внаслідок відпуску теплової енергії споживачам, у тому числі на підставі договорів, що укладені зі споживачами згідно Розділу 3 Статуту ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго», була суб?єктом відповідного правопорушення, який повторно допустив порушення вищенаведеного порядку застосування тарифів. Також, зазначає, що змістом постанови №047 від 08.09.2025 чітко та однозначно визначено зміст правопорушення позивача, із зазначенням конкретних положень Рішення Полтавської обласної ради від 21.10.2021 року №286, внаслідок невиконання яких позивачем допущено порушення порядку застосування тарифів, визначених вказаним Рішенням органу місцевого самоврядування. Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та дослідивши наявні у них докази, обговоривши підстави та доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено, що в період з 13.08.2025 по 26.08.2025 Головним управлінням Держпродспоживслужби в Полтавській області проведена позапланова перевірка Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» з питань дотримання вимог порядку формування, встановлення та застосування тарифу на послугу з постачання теплової енергії на підставі звернення фізичної особи гр. ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 . За результатами позапланової перевірки ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» щодо дотримання вимог законодавства у сфері формування, встановлення та застосування державних регульованих цін складено акт № 081 від 26.08.2025 та винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності директора фінансового № 047 від 08.09.2025 року, що є предметом позову у справі № 554/13633/25. Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач звернувся до суду з даним позовом. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив, зокрема, з того, що до службових обов`язків позивача не входить питання встановлення умов та порядку застосування тарифів на теплову енергію, послугу з постачання теплової енергії і послугу з постачання гарячої води, а отже і притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 165-2 КУпАП суперечить чинному законодавству України. Позивач не може виступати суб`єктом інкримінованого йому правопорушення, оскільки не працював на посаді в.о. генерального директора ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» в період застосування тарифів, а отже і не вчиняв дій, передбачених ч.2 ст. 165- 2 КУпАП, тобто відсутня суб`єктивна сторона правопорушення. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову, виходячи з такого. Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України, пункту 1 частини другої статті 2 та частини першої статті 7 КАС України, суд при вирішенні справи повинен керуватися принципом законності, відповідно до якого має перевіряти чи діяли органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи лише на підставі закону в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (частина перша статті 9 КУпАП). Положеннями статті 245 КУпАП зазначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Як випливає з положень пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Частиною першою статті 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами. Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Колегія суддів зазначає, що склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення і є підставою залучення суб`єкта правопорушення до юридичної відповідальності. До структури складу адміністративного правопорушення відносяться: об`єкт; об`єктивна сторона; суб`єкт; та суб`єктивна сторона. Колегія суддів зазначає, що притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена відповідно до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, а також установлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами. Достатньою та необхідною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях чи бездіяльності відповідного складу правопорушення, що повинно підтверджуватися належними і допустимими доказами в розумінні ст.251 КУпАП та ст.ст.73, 74 КАС України. Так, правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 5 квітня 2007 року №877-V (далі по тексту - Закону №877-V). У ст.1 Закону №877-V міститься поняття заходів державного нагляду (контролю) - планових та позапланових заходів, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом. Приписами ст.16 Закону "Про ціни і ціноутворення" (далі по тексту - Закон №5007-VI) визначено, що органами державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення (далі - уповноважені органи) є: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з контролю за цінами; інші органи, визначені законом. Так, нормою ст.165-2 КУпАП унормовано адміністративну відповідальність за порушення порядку формування та застосування цін і тарифів. Частиною першої ст.165-2 КУпАП передбачено, що порушення порядку формування, встановлення та застосування цін і тарифів, а також знижок, націнок, доплат до них - тягне за собою накладення штрафу на громадян у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - у розмірі ста п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Частиною другою ст.165-2 КУпАП передбачено, що ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з правопорушень, зазначених в частині першій цієї статті, - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян у розмірі ста п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Колегія суддів зазначає, що об`єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері встановлення і застосування цін і тарифів. Вказана норма КУпАП є бланкетною та передбачає відповідальність за порушення порядку формування, встановлення та застосування цін і тарифів, передбачених іншими актами законодавства, тобто тих приписів нормативно-правових актів, які конкретизовано визначають вимоги та регламентують порядок формування, встановлення та застосування цін і тарифів. Суб`єктом даного адміністративного проступку є посадова особа. Згідно зі ст. 43 Закону України «Про місцеве самоврядування» виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються, зокрема, питання встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги, які надаються підприємствами, що перебувають у спільній власності територіальних громад, представництво інтересів яких здійснює відповідна районна чи обласна рада, а також суб`єктами господарювання, що здійснюють управління (експлуатацію) цілісними майновими комплексами таких підприємств. Отже, формування, затвердження, порядок та умови застосування тарифів на теплову енергію, послугу з постачання теплової енергії і послугу з постачання гарячої води віднесено виключно до компетенції Полтавської обласної ради. Статутом ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» визначено, що ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» є підприємством комунальної форми власності. Основними напрямками діяльності підприємства є забезпечення тепловою енергією для потреб опалення та приготування гарячої води житлового фонду, комунально-побутових та інших об`єктів; проведення ремонтів обладнання теплового господарства. При цьому, питання встановлення порядку та умов застосування тарифів на теплову енергію, послугу з постачання теплової енергії і послугу з постачання гарячої води відповідно до змісту статуту не віднесено до напрямків діяльності підприємства. Так зі змісту постанови Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області №047 від 08.09.2025 про накладення штрафу випливає наступне. 13.08.2025 спеціалістами Головного управління, з метою розпочати позапланову перевірку здійснено вихід на ПОКВПГ «Полтаватеплоенерго», що розташоване за адресою: Полтавська область, м. Полтава, вул. Польська, 2 А. Директор фінансовий Підприємства Одношевний В.М. (за довіреністю від 20.01.2025 №29-14/52, виданою ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» в особі в.о. генерального директора Процая Ігора Анатолійовича, який діє на підставі Статуту) був ознайомлений зі зверненням фізичної особи, погодженням на проведення даної перевірки та отримав копію направлення на дану позапланову перевірку. В результаті чого спеціалісти Головного управління були допущені до проведення позапланового заходу. Посадовими особами було пред`явлено директору фінансовому Підприємства Одношевному В.М., службові посвідчення, що засвідчують посадових осіб органу державного нагляду (контролю). З протоколу № 047 від 26.08.2025 та постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності № 047 від 08.09.2025 встановлено, що рішенням Полтавської обласної ради від 21.10.2021 №286 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго», були встановлені двоставкові тарифи для споживачів підприємства. Відповідно до рахунку на оплату послуги з постачання теплової енергії за квітень 2021, за адресою: м. Полтава, вул. Чумацький Шлях,95 кв.25, наданого ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго», на кінець опалювального періоду 2020/2021 застосовувався тариф в розмірі 1596,93 грн. за Гкал, з ПДВ, встановлений постановою НКРЕКП від 10.12.2018 року № 1769. Відповідно до рахунків на оплату послуги з постачання теплової енергії з грудня 2021 підприємство підвищило тарифи і почало застосовувати двоставкові тарифи встановлені постановою НКРЕКП від 30.11.2020 № 2269 в розмірі умовно-постійна частина двоставкового тарифа на послугу з постачання теплової енергії 79472,03 грн./Гкал/год з ПДВ та умовно-змінна частина двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії в розмірі 1332,52 грн/Гкал (з ПДВ), замість тарифу в розмірі 1596,93 грн./Гкал який застосовувався на кінець опалювального періоду 2020/2021. За висновками відповідача зазначені дії є порушенням вимог рішення Полтавської обласної ради від 21.10.2021 № 286 та стали підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності згідно з ч. 2 ст. 165-2 КУпАП При цьому, в суді першої, так і в суді апеляційної інстанції відповідач зазначав, що позивач є належним суб`єктом відповідальності, оскільки діє на підставі довіреності ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" в інтересах підприємства. Так, відповідачем притягнуто до відповідальності за ч.2 ст.165-2 КУпАп директора фінансового ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» Одношевного В.М.. Посилання апелянта на те, що довіреністю Одношевного В.М., як посадову особу було уповноважено, зокрема, на підписання будь-яких бухгалтерських, фінансових, статистичних, податкових та інших документів, а також Одношевний В.М., як посадова особа ПОКВТПГ «Полтаватеплоенерго» - директор фінансовий, який був уповноважений на отримання акту перевірки, та який згідно наданих довіреністю повноважень мав право на підписання фінансових документів, за якими здійснювався відпуск теплової енергії споживачам, у тому числі за адресою: м. Полтава, вул. Чумацький Шлях, буд. 95, кв. 25 у визначений актом період, право якого на підписання відповідних документів діяло на період вищезгаданої довіреності, не свідчить про тотожність цих дій з участю у формуванні, встановленні та застосуванні тарифів на теплову енергію у спірний період. При цьому, довіреність №29-14/52 від 20.01.2025 року, якою було уповноважено директора фінансового ПОКВТПГ «Полтаватеплоенерго» Одношевного В.М. на право представляти інтереси підприємства під час позапланових заходів державного нагляду (контролю) Головним управлінням Держпродспоживслужби у Полтавській області видано - 20.01.2025 року, а притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за застосування тарифів за грудень 2021 року. Також, колегія суддів зазначає, що відповідачем не надано жодних доказів, що повноваження щодо застосування тарифу, які визначені рішенням Полтавської обласної ради від 21.10.2021 №286 були покладені саме на Одношевного Віталія Миколайовича, не було надано жодних доказів. Крім того, посадової інструкції, згідно якої відповідальність за формування, встановлення та застосування тарифів покладено на позивача матеріали справи не містять. Також, колегія суддів зазначає, що листом ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" від 18.08.2025 №29-17/2148 встановлено, що керівник підприємства не видавав накази про призначення відповідальної особи за проведення перевірки (за довіреністю) та особи відповідальної за формування, встановлення та застосування тарифів. Посадової інструкції, згідно якої відповідальність за формування, встановлення та застосування тарифів покладено на конкретну посадову особу, на підприємстві не розроблялась та не затверджувалась. Враховуючи вказане, відповідних доказів до повноважень позивача, як директора фінансового ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго", в перевіряємий період належало формування, встановлення та застосування цін і тарифів у ході розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанцій відповідачем не надано. Відтак, відповідачем, не встановивши об`єму повноважень позивача, безпідставно притягнуто останнього до адміністративної відповідальності. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що в обґрунтування притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.165-2 КУпАП, яка передбачає відповідальність за ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з правопорушень, зазначених в частині першій цієї статті. В постанові №047 від 08.09.2025 відповідач посилається на те, що відносно ОСОБА_1 Головним управлінням було винесено Постанову від 14.02.2025 року №006 за порушення ч.1 ст. 165-2 КупАП у межах позапланової перевірки ПОКПТГ «Полтаватеплоенерго» (Акт від 03.02.2025 №006) у період з 21.01 по 03.02.2025, інтереси ПОКПТГ «Полтаватеплоенерго» представляла особа, що притягується до відповідальності. Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, колегією суддів встановлено, що рішенням Октябрського районного суду м. Полтава від 14.03.2025 року задоволено позов ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Скасовано постанову № 006 від 14.02.2025 про накладення штрафу, винесену в.о.начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області Климась І.І., про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 2550 грн. за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 165-2 КУпАП. Закрито провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 165-2 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 2550 грн. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області на користь ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 484 грн.48 коп. Вказане рішення набрало законної сили - 11.06.2025 року. Враховуючи вказане, повторність вчинення позивачем правопорушення за ч.1 ст.165-2 КУпАП протягом року відсутня. Враховуючи вказане, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що оскільки відповідачем належними та допустимими доказами не підтверджено, що позивач є суб`єктом адміністративного правопорушення, тобто відповідальною особою за формування, встановлення та застосування тарифів, то відсутні підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, яка передбачена ч. 2 ст. 165 -2 КУпАП. Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Салабіаку проти Франції» від 7 жовтня 1988 року зазначив, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь-які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого. Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами. Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності оспорюваної постанови. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позову. Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29). Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача колегією суддів не встановлено. Відповідно до ч.1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення-без змін. Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, рішення або ухвалу-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області залишити без задоволення. Рішення Шевченківського районного суду міста Полтави від 21.10.2025 по справі № 554/13633/25 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її проголошення та не підлягає касаційному оскарженню в силу ч. 3 ст. 272 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя Я.М. Макаренко Судді Т.С. Перцова С.П. Жигилій