Постанова Львівський апеляційний суд № 441/2112/25

Справа № 441/2112/25 Головуючий у 1 інстанції: Ференц О.І. Провадження № 33/811/3/26 Доповідач: Галапац І. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 січня 2026 року Львівський апеляційний суд в складі: судді Галапаца І.І., розглянувши у судовому засіданні в м.Львові, апеляційну скаргу правопорушника ОСОБА_1 на постанову судді Городоцького районного суду Львівської області від 1 грудня 2025 року, в с т а н о в и в: цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено стягнення в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП у виді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 605 (шістсот п`ять) гривень 60 коп. судового збору. Згідно постанови судді, 29 вересня 2025 року близько 06 год. 20 хв. на 22 км + 200 м автодороги Н-13 сполученням «Львів-Самбір-Ужгород» в с. Завидовичі Львівського району Львівської області водій ОСОБА_1 , керуючи в стані алкогольного сп`яніння автомобілем марки Fiat Scudo, н.з. НОМЕР_1 , наближаючись до перехрестя з круговим рухом, не був уважним, не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, вчинив наїзд на кільце. Внаслідок ДТП автомобіль зазнав механічних пошкоджень. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.3 «б», 2.9 «а», 12.1 Правил дорожнього руху. В апеляційній скарзі правопорушник ОСОБА_1 покликається на те, що оскаржувана постанова є незаконною, так як прийнята без з`ясування всіх обставин справи. Зазначає, що він не погоджувався з результатом тесту Драгер, тому просив направити його до медичного закладу для забору крові чи іншого матеріалу, однак, працівник поліції відмовив йому у такому проханні, чим порушив вимоги ст. 266 КУпАП. Звертає увагу на те, що відеозапис події неповний, не містить роз`яснення йому процедури огляду, його права. Акцентує увагу на те, що в матеріалах справи відсутні документи, що підтверджують належний стан технічного засобу Драгер, а також відсутні докази відсторонення його від керування транспортним засобом. Наголошує на тому, що місцевий суд, в порушення вимог закону, розглянув справу у його відсутності. Просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови місцевого суду, мотивуючи тим, що розгляд справи в суді відбувся у його відсутності, про оскаржувану постанову дізнався 19 грудня 2025 року із ЄРДР; скасувати постанову Городоцького районного суду Львівської області від 1 грудня 2025 року, провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за вісутності в його діях складу правопорушення. Правопорушник ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду, в судове засідання для участі не з`явився, про причини неявки не повідомив і клопотань про відкладення розгляду від нього не надходило, а тому апеляційний суд вважає можливим розгляд апеляційної скарги проводити за його відсутності, так як згідно практики Європейського суду з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає за можливе поновити строк апеляційного оскарження постанови судді місцевого суду, та приходить до висновку що така не підлягає до задоволення, виходячи з наступного. Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Перевіривши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що суддя першої інстанції, всебічно, повно та об`єктивно дослідивши матеріали справи, прийшла до вірного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст. 130 КУпАП, який грунтується на сукупності досліджених та перевірених судом доказів. Такий висновок суду першої інстанції, за обставин, встановлених місцевим судом і викладених у постанові, обгрунтований наявними в матеріалах справи доказами, дослідженими й перевіреними в судовому засіданні, зокрема: протоколами про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 468030 та ЕПР1 № 468032 від 29 вересня 2025 року, де викладені фабули вчинених правопорушень; схемою місця ДТП від 29 вересня 2025 року; результатом проходження тестування на стан сп`яніння за допомогою спеціального технічного пристрою «Drager Alcotest 6820» від 29 вересня 2025 року, згідно з яким тест позитивний 0.82 ‰, іншими матеріалами справи, яким суддя районного суду дала належну правову оцінку в своїй постанові, з чим погоджується і апеляційний суд. Відтак, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що докази по справі є належними, допустимими, а також достатніми, для підтвердження обставин вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ст.124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП. Наявні в матеріалах справи протоколи про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 468030 та ЕПР1 № 468032 від 29 вересня 2025 року, складені щодо ОСОБА_1 за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, містять у собі усі необхідні дані щодо обставин вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ч.1 ст.130 КУпАП, та особи-порушника. Як зазначено в протоколах, права та обов`язки згідно зі ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП ОСОБА_1 були роз`яснені, проте від підпису останній відмовився, про що зроблено відповідні відмітки у таких. Що стосується доводів правопорушника ОСОБА_1 щодо порушення проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, то такі суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, виходячи з наступного. Так, відповідно до п.2.5 «Правил дорожнього руху», водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Згідно з ч.ч.2, 3 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, або в разі незгоди з його результатами, огляд проводиться в закладі охорони здоров`я. Аналогічні положення щодо огляду громадян на стан сп`яніння містить «Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затверджена наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за №1413/27858. Відтак, на переконання апеляційного суду, з наданих матеріалів справи вбачається, що працівниками поліції дотримано вимог «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». Щодо доводів апеляційної скарги про те, що наявний в матеріалах справи відеозапис містить лише фрагменти події, то апеляційний суд зазначає, що для вирішення справи важливими є лише ті фактичні дані, зафіксовані за допомогою відеокамери поліцейського, які свідчать про вчинення адміністративного правопорушення, або про протилежне. Відповідно до наданого відеозапису, на ньому відображено проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння. Крім цього, апеляційний суд відхиляє доводи правопорушника ОСОБА_1 про те, що працівники поліції не відсторонили його від керування транспортним засобом, оскільки такі не спростовують вину останнього в порушенні п. 2.9 Правил дорожнього руху, а сам факт незастосування працівниками поліції заходів забезпечення провадження в ході оформлення матеріалів справи про адміністративні правопорушення не спростовує факту його вчинення. Апеляційний суд відхиляє твердження апелянта щодо відсутності в матеріалах справи свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки та сертифікату відповідності вимірювальної техніки, оскільки відповідно до п.5 Розділу ІІ Інструкції поліцейський надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки на вимогу особи, яка підлягає огляду на стан сп`яніння. Такої вимоги ОСОБА_1 працівникам поліції не висловлював. Щодо покликань правопорушника ОСОБА_1 в частині незаконності оскаржуваної постанови у зв`язку із розглядом справи у його відсутності то, на переконання апеляційного суду, такі доводи не можуть визнаватися підставою для скасування постанови, а порушені його права, поновлені шляхом подачі апеляційної скарги та забезпечення його участі в апеляційному розгляді, на який правопорушник ОСОБА_1 також не з`явився. Таким чином, доводи правопорушника ОСОБА_1 в апеляційній скарзі про те, що постанова не в повній мірі відповідає вимогам закону, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки при розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Суддя відповідно до ст.ст. 245 та 280 КУпАП повно і всебічно з`ясувала усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи. При цьому, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції враховуючи дані про особу правопорушника у сукупності із обставинами справи та ступенем тяжкості вчинених ним правопорушень, для досягнення мети адміністративного стягнення, визначеної ст. 23 Кодексу України про адміністративні правопорушення, прийшов до обгрунтованого висновку про накладення на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд,- п о с т а н о в и в: поновити правопорушнику ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Городоцького районного суду Львівської області від 1 грудня 2025 року. Апеляційну скаргу правопорушника ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Городоцького районного суду Львівської області від 1 грудня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено стягнення в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП у виді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік - без зміни. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Галапац І.І.