Ухвала КАС ВС № 442/7274/25

УХВАЛА 19 січня 2026 року м. Київ справа №442/7274/25 адміністративне провадження №К/990/54202/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Загороднюка А.Г., суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М., перевіривши касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Богуша Ігоря Михайловича на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 24 вересня 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року у справі № 442/7274/25 за адміністративним позовом Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби України до ОСОБА_1 про визнання дії та бездіяльності протиправними, УСТАНОВИВ: Західне міжрегіональне управління Державної міграційної служби звернулось з позовом до громадянина Республіки Вірменія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України. Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 24 вересня 2025 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року, позов задоволено. Затримано громадянина Республіки Вірменія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України, терміном на шість місяців, з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України. 10 листопада 2025 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника відповідача, в якій останній просив скасувати рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 24 вересня 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року і ухвалити нове рішення про застосування до відповідача застави у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб із покладанням обов`язків, передбачених частиною четвертою статті 289 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Ухвалою Верховного Суду від 25 листопада 2025 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Богуша Ігоря Михайловича на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 24 вересня 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року у справі № 442/7274/25 за адміністративним позовом Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби України до ОСОБА_1 про визнання дії та бездіяльності протиправними, - повернуто особі, яка її подала. 02 грудня 2025 року до Верховного Суду надійшла вдруге касаційна скарга представника відповідача, в якій останній просив скасувати рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 24 вересня 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року і ухвалити нове рішення про застосування до відповідача застави у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб із покладанням обов`язків, передбачених частиною четвертою статті 289 КАС України. Верховний Суд ухвалою від 18 грудня 2025 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Богуша Ігоря Михайловича на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 24 вересня 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року у справі № 442/7274/25 за адміністративним позовом Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби України до ОСОБА_1 про визнання дії та бездіяльності протиправними, - повернув особі, яка її подала підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України. 23 грудня 2025 року до Верховного Суду надійшла втретє касаційна скарга представника відповідача, в якій останній просить скасувати рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 24 вересня 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Через відсутність складу колегії суддів, які визначені протоколом автоматизованого розподілу судових справ між суддями для розгляду цієї касаційної скарги, у зв`язку перебуванням у відпустці головуючого судді Загороднюка А. Г. (наказ від 09 грудня 2025 року №4849/0/6-25), судді Єресько Л. О. (наказ від 05 грудня 2025 року № 4825/0/6-25), судді Соколова В. М. (наказ від 10 грудня 2025 року № 4892/0/6-25) розгляд цієї скарги відбувся по виходу суддів з відпусток. Під час перевірки касаційної скарги встановлено, що вона не відповідає вимогам статей 329, 330 КАС України, а тому підлягає залишенню без руху, з огляду на таке. Згідно статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу. Постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду прийнята 04 листопада 2025 року. Разом з тим, автор касаційної скарги надіслав засобами поштового зв`язку касаційну скаргу втретє до Верховного Суду 18 грудня 2025 року, тобто з пропуском строку касаційного оскарження. Водночас, представник питання поважності пропуску строку касаційного оскарження у прохальній частині касаційної скарги не порушує та доказів в підтвердження зазначених обставин не надає. До того ж, Верховний Суд звертає увагу автора касаційної скарги, що пропущений строк касаційного оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених заявником у відповідній заяві підстав пропуску такого строку, суд дійде висновку про їх поважність. Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно убачається існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку. За таких обставин, Верховний Суд пропонує представнику скаржника надати клопотання про поновлення строку касаційного оскарження разом із доказами в підтвердження поважності пропуску такого процесуального строку. Крім того, за правилами частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права. У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Враховуючи положення процесуального закону необхідно зазначити, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга. Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги установлено, що представник скаржника посилається на підпункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження, та зазначає, що суд не дослідив зібрані у справі докази (пункт 1 частини другої статті 353 КАС України) та судом апеляційної інстанції необґрунтовано відхилене клопотання про витребування, дослідження та огляд доказів, котрі сторона захисту не отримала на подані адвокатські запити (пункт 3 частини другої статті 353 КАС України). Окрім того, представник відповідача стверджує, що суди встановили обставини, що мають істотне значення на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини другої статті 353 КАС України). Так, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права. Відповідно до частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу; або 2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або; 3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; 4) суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів. Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України. Автор касаційної скарги вказує, що суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. Суд зазначає, що обґрунтування необхідності касаційного оскарження у зв`язку із необґрунтовано відхиленим клопотанням про витребування доказів судами попередніх інстанцій, можливе за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі інших підстав для касаційного оскарження, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України. Тобто, указане порушення процесуального права не може бути самостійною підставою для касаційного оскарження. У касаційній скарзі поряд із питанням неповноти встановлених у справі обставин ставиться питання неправильного застосуванням норм матеріального права, однак, представник поряд із посиланням на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини другої статті 353 КАС України не наводить обґрунтувань щодо підстав касаційного оскарження судових рішень у цій справі, визначених пунктами 1-3 частини четвертої статті 328 КАС України. У відсутності обґрунтованих підстав визначених пунктом 1-3 частини четвертої статті 328 КАС України Суд позбавлений можливості прийняти доводи автора касаційної скарги щодо наявності підстави передбаченої пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України, в частині не дослідження доказів. Крім того, якщо автор касаційної скарги вважає, що судом необґрунтовано відхилено клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, у касаційній скарзі представник має довести, що судами протиправно не було вжито заходів для встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, що в свою чергу могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права. Доводи касаційної скарги в частині обґрунтування підстав для відкриття касаційного провадження за пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України зводяться до незгоди із висновками судів попередніх інстанцій щодо обставин справи та наполяганні на переоцінці наявних у справі доказів, що не є належним обґрунтуванням підстави касаційного оскарження судового рішення відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України та виходить за межі касаційного перегляду, визначені статтею 341 КАС України. Посилаючись на пункт 4 частини другої статті 353 КАС України представник указує, що суд встановив обставини, що мають істотне значення на підставі недопустимих доказів. Водночас, згідно з приписами частини першої статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Указаним положенням установлено пряму заборону при розгляді та вирішенні адміністративної справи для суду брати до уваги докази з порушенням законної процедури їх одержання (нелегітимні докази, включаючи сфальсифіковані) як під час розгляду клопотання про долучення доказу до справи, так і в межах судового розгляду. Слід зауважити, що у разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено доказ, який скаржник вважає недопустимим, обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, тобто такими, що одержані з порушенням законної процедури. Окрім цього, надання неправильної оцінки наявним у матеріалах справах доказам не є тотожним встановленню судом обставин на підставі недопустимого доказу. З огляду на викладене, Суд вважає необґрунтованими посилання автора касаційної скарги на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження. Серед іншого, у касаційній скарзі, представник скаржника посилається на підпункти «б», «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України та вказує, що відповідач позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженими судовими рішеннями, при розгляді інших справа №442/7287/25, № 380/19187/25, справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для відповідача. Проте, Суд зазначає, що посилання на підпункти пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не звільняє особу від обов`язку обґрунтування підстав касаційного оскарження у взаємозв`язку із посиланням на частину четверту статті 328 КАС України та не є достатнім для відкриття касаційного провадження у справі. За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку шляхом надання клопотання із зазначенням поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження та надати належні та допустимі докази, що підтверджують ці обставини; уточнену касаційну скаргу із зазначенням підстав для касаційного оскарження судових рішень, з чітким посиланням на пункти частини четвертої статті 328 КАС України, що саме є підставою для касаційного оскарження та з наданням обґрунтувань, визначених пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України; надання копій уточненої касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи. Керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України, УХВАЛИВ : Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Богуша Ігоря Михайловича на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 24 вересня 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року у справі № 442/7274/25 за адміністративним позовом Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби України до ОСОБА_1 про визнання дії та бездіяльності протиправними,- залишити без руху. Надати заявнику касаційної скарги строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції: - клопотання із зазначенням поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження та надати належні та допустимі докази, що підтверджують ці обставини; - уточнену касаційну скаргу із зазначенням підстав для касаційного оскарження судових рішень, з чітким посиланням на пункти частини четвертої статті 328 КАС України, що саме є підставою для касаційного оскарження та з наданням обґрунтувань, визначених пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України; - копій уточненої касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали (в частині подання клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження) в установлений судом строк у відкритті касаційного провадження буде відмовлено. Роз`яснити, що в разі невиконання вимог цієї ухвали в частині подання уточненої касаційної скарги та документу про сплату судового збору у встановлений судом строк касаційну скаргу буде повернуто. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена. Суддя-доповідач судді А.Г. Загороднюк Л.О. Єресько В.М. Соколов