Ухвала КАС ВС № 620/14217/24

УХВАЛА 19 січня 2026 року м. Київ справа №620/14217/24 адміністративне провадження № К/990/52116/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Загороднюка А.Г., суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М., перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2025 року у справі № 620/14217/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними бездіяльності та дій і зобов`язання вчинити дії, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , у якому просив: - визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації-різниці за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року у відповідності до положень абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, з обов`язковим застосуванням буквального способу тлумачення указаних положень, закріпленого висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 23 березня 2023 року у справі № 400/3826/21 та від 23 травня 2024 року у справі № 160/15411/23; - визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті індексації-різниці за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року у відповідності до положень абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078; - зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року з розрахунку 2641 гривня 06 копійок щомісячно, у відповідності до положень абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 з обов`язковим застосуванням буквального способу тлумачення указаних положень, закріпленого пунктами 105 - 109 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23 березня 2023 року у справі № 400/3826/21 та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23 травня 2024 року у справі № 160/15411/23. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2025 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації-різниці за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року у відповідності до положень абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, з обов`язковим застосуванням буквального способу тлумачення указаних положень, закріпленого висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 23 березня 2023 року у справі № 400/3826/21 та від 23 травня 2024 року у справі № 160/15411/23. Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті індексації-різниці за період, з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року, у відповідності до положень абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю за період, з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року, з розрахунку 2641 гривня 06 копійок щомісячно, у відповідності до положень абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, з обов`язковим застосуванням буквального способу тлумачення указаних положень, закріпленого пунктами 105 - 109 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23 березня 2023 року у справі № 400/3826/21 та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23 травня 2024 року у справі № 160/15411/23. Не погоджуючись із таким рішенням суду першої інстанції, Військова частина НОМЕР_1 оскаржила його в апеляційному порядку. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2025 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, залишено без руху. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2025 року у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2025 року відмовлено, клопотання Військової частини НОМЕР_1 про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги задоволено та продовжено Військовій частині НОМЕР_1 строк для усунення визначених в ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2025 року недоліків - на п`ять днів з моменту отримання копії цієї ухвали. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2025 року у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2025 року відмовлено, у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про продовження строку для усунення недоліків відмовлено та апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними бездіяльності та дій і зобов`язання вчинити дії, повернуто особі, яка її подала. 12 грудня 2025 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Військової частини НОМЕР_1 , у якій скаржник просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2025 року та ухвалити рішення, яким направити справу до апеляційного суду для продовження розгляду. Через відсутність складу колегії суддів, які визначені протоколом автоматизованого розподілу судових справ між суддями для розгляду цієї касаційної скарги, у зв`язку перебуванням у відпустці головуючого судді Загороднюка А. Г. (наказ від 09 грудня 2025 року №4849/0/6-25), судді Єресько Л. О. (наказ від 05 грудня 2025 року № 4825/0/6-25), судді Соколова В. М. (наказ від 10 грудня 2025 року № 4892/0/6-25) розгляд цієї скарги відбувся по виходу суддів з відпусток. Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав. За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. У силу пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів». Згідно з частиною третьою статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали. Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. З матеріалів касаційного провадження вбачається, що ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2025 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, залишено без руху. Встановлено апелянту десятиденний строк з дня вручення даної ухвали протягом якого мають бути усунуті недоліки апеляційної скарги, а саме надання документу про сплату судового збору. На виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху Військова частина НОМЕР_1 подала клопотання про відстрочення сплати судового збору або продовження строку для усунення недоліків, яке обґрунтоване відсутністю коштів, однак вчиненням активних дій, спрямованих на забезпечення сплати судового збору. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2025 року у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору відмовлено, клопотання Військової частини НОМЕР_1 про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги задоволено та продовжено Військовій частині НОМЕР_1 строк для усунення недоліків - на п`ять днів з моменту отримання копії цієї ухвали. Копію ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2025 року отримано відповідачем в електронному кабінеті 19 листопада 2025 року о 15:27 год. На виконання вимог ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2025 року апелянтом подано клопотання про відстрочення сплати судового збору або продовження строку для усунення недоліків, яке обґрунтоване відсутністю коштів, однак вчиненням активних дій, спрямованих на забезпечення сплати судового збору. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2025 року у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2025 року відмовлено, у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про продовження строку для усунення недоліків відмовлено та апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними бездіяльності та дій і зобов`язання вчинити дії, повернуто особі, яка її подала. В касаційній скарзі скаржник вказує, що Військова частина НОМЕР_1 є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня, тоді як розпорядником бюджетних асигнувань вищого рівня є Міністерство оборони України. У зв`язку з чим, Військова частина НОМЕР_1 вимушена кожного разу звертатися до фінансового-економічного управління командування із заявою щодо фіксування витрат на оплату судового збору, що займає значний проміжок часу. Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції зазначає, що за приписами частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. При цьому відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Насамперед варто зауважити, що Законом України «Про судовий збір» визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним. З аналізу ж статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18, на яку послався суд апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали. Отже, враховуючи наведене, беручи до уваги суб`єктний склад учасників цієї справи та предмет спору, автор касаційної скарги не є суб`єктом, на якого в цьому випадку розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати. Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті). Отже, наведеними положеннями КАС України чітко обумовлений характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом. Перевіривши зміст поданої касаційної скарги, колегія суддів констатує, що в касаційній скарзі не містяться жодних аргументів щодо неправильної постановлення судом апеляційної інстанції ухвали про повернення апеляційної скарги від 08 грудня 2025 року. Сама по собі незгода з ухвалою суду апеляційної інстанції від 08 грудня 2025 року про повернення апеляційної скарги без указання в касаційній скарзі яких процесуальних порушень припустився суд апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваного процесуального судового рішення своєю чергою свідчить про необґрунтованість самої поданої касаційної скарги. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо, зокрема, суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою. У частині другій цієї статті встановлено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Дія зазначеної норми поширюється, зокрема, на оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги. Таким чином, оскаржуване судове рішення є вмотивованим і таким, що ґрунтується на законі, зокрема положеннях пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України. Правильне застосування судом апеляційної інстанцій норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення. З урахуванням наведеного, суд касаційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2025 року у справі № 620/14217/24. При цьому, Суд зауважує, що Військова частина НОМЕР_1 не позбавлена можливості звернутися повторно до апеляційного суду з відповідними вимогами у передбачений КАС України спосіб звернення. Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2025 року у справі № 620/14217/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними бездіяльності та дій і зобов`язання вчинити дії. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач судді А.Г. Загороднюк Л.О. Єресько В.М. Соколов