Ухвала КАС ВС № 420/33138/24

УХВАЛА 19 січня 2026 року м. Київ справа № 420/33138/24 адміністративне провадження № К/990/55498/25 Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Уханенка С.А., перевіривши касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Пятого апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання виплатити компенсацію втрати частини грошових доходів, - ВСТАНОВИВ: У жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання виплатити компенсацію втрати частини грошових доходів. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28.03.2025 року позовні вимоги задоволено повністю. Адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів за період з 22.06.2016 року по 04.11.2022 року у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 22.06.2016 року по 01.09.2019 року, виплаченої 04.11.2022 року, на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.11.2021 року у справі №420/15699/21. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів за період з 22.06.2016 року по 04.11.2022 року у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 22.06.2016 року по 01.09.2019 року, виплаченої 04.11.2022 року, на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.11.2021 року у справі №420/15699/21. Не погоджуючись з вищевказаним рішенням, військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.04.2025 року апеляційну скаргу залишено без руху з підстави несплати судового збору. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2025 року апеляційну скаргу повернуто апелянтові через невиконання вимог ухвали суду від 30.04.2025 року. У жовтні 2025 року військова частина НОМЕР_1 вдруге подала апеляційну скаргу. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2025 року в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено. Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишено без руху з підстав пропуску строку звернення до суду та ненадання доказів надсилання апеляційної скарги іншим учасникам справи. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2025 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.03.2025 року. 29.12.2025 за допомогою підсистеми «Електронний суд» відповідач надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Пятого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2025 у цій справі. Перевіривши викладені доводи касаційної скарги, Верховний Суд зазначає наступне. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до частини третьої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у касаційному порядку може бути оскаржена, зокрема, ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження. Згідно з абзацом 2 частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Разом з тим, абзацом 3 пункту 4 частини другої статті 330 КАС України передбачено, що у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Таким чином, процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати норми матеріального та/або процесуального права, неправильного застосування яких припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень, а також обґрунтування того, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування і яким чином воно вплинуло на прийняття цих рішень. Так, поставляючи оскаржувану ухвалу від 07.11.2025 року, суд апеляційної інстанції виходив з того, що згідно довідки про доставлення електронного листа від 24.10.2025 року ухвала про залишення апеляційної скарги без руху була надіслана апелянтові в його електронний кабінет, документ доставлено до електронного кабінету 23.10.2025 року о 17:50. Суд вказав, що останнім днем для усунення недоліків поданої апеляційної скарги є 03.11.2025 року, проте в зазначений термін та на момент винесення цієї ухвали від апелянта до суду не надійшло жодного листа, заперечення, клопотання про продовження строку або заяви про поновлення строку, а тому суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України. Водночас Суд, дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам процесуального закону, установив, що у касаційній скарзі відповідачем не викладені порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та/або процесуального права, а лише зазначено про незгоду з оскаржуваною ухвалою. Отже, відповідач не зазначив і не обґрунтував, в чому саме полягає порушення норм матеріального та/або процесуального права, які допустив, на думку скаржника, суд апеляційної інстанції. Верховний Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Таким чином, межі касаційного перегляду судових рішень обмежено підставами, на яких подається касаційна скарга, викладеними скаржником, та зазначеними в ухвалі суду підставами для відкриття касаційного провадження, а тому невикладення у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження. Пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, зокрема якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. Враховуючи приписи пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України та невикладення з належним обґрунтуванням заявником у касаційній скарзі підстав для касаційного оскарження судового рішення у цій справі, визначених абзацом 2 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме не обґрунтовано, які саме норми матеріального права неправильно застосовані судом апеляційної інстанції, чи які норми процесуального права ним порушені, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала. Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України, Суд

УХВАЛИВ: 1.Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Пятого апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання виплатити компенсацію втрати частини грошових доходів - повернути особі, яка її подала.

2. Копію ухвали направити заявнику та іншим учасникам справи за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності - засобами поштового зв`язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду адресатом.

3. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. СуддяС.А. Уханенко