Ухвала КАС ВС № 215/7342/24

УХВАЛА 19 січня 2026 року м. Київ справа №215/7342/24 адміністративне провадження № К/990/43230/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Радишевської О.Р., суддів - Мацедонської В.Е., Смоковича М.І., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2025 року у справі №215/7342/24, за позовом ОСОБА_1 до директора Комунальної установи «Будинок нічного перебування» Криворізької міської ради Бовкуна Олександра Петровича про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дій, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Тернівського районного суду міста Кривого Рогу з позовом до директора Комунальної установи «Будинок нічного перебування» Криворізької міської ради Бовкуна Олександра Петровича про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дій. Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 листопада 2024 року матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 передано на розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду. Не погодившись із ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 листопада 2024 року, ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2025 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору; апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 листопада 2024 року залишено без руху. Установлено скаржнику строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги у десять днів з моменту отримання ухвали шляхом подання до Суду: доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження; документу про сплату судового збору. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2025 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення; визнано неповажними наведені позивачем підстави пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 листопада 2024 року; відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 листопада 2024 року. Ухвалою Верховного Суду від 06 жовтня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2025 року у справі №215/7342/24 повернуто особі, яка її подала, на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). 22 жовтня 2025 року до Верховного Суду надійшла повторна касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2025 року у справі №215/7342/24. Ухвалою Верховного Суду від 10 листопада 2025 року визнано неповажними підстави пропуску строку ОСОБА_1 на касаційне оскарження ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2025 року у справі №215/7342/24 та касаційну скаргу залишено без руху. Надано скаржнику десятиденний строк для усунення недоліків указаної касаційної скарги шляхом подання до суду касаційної інстанції: заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших підстав для його поновлення, а також відповідних доказів на підтвердження викладених у заяві обставин. На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 10 листопада 2025 року про залишення касаційної скарги без руху скаржником подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження. Обґрунтовуючи поважність пропуску строку на касаційне оскарження ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що копію ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2025 року він отримав 14 травня 2025 року у конверті зі штрихкодовим ідентифікатором 0601117819411 з датою її направлення 19 квітня 2025 року, а доказ отримання цієї ухвали залишився в матеріалах справи, який йому не надають. Зазначає, що суд ігнорує порушення строку відправлення оскаржуваної ухвали. Посилається на те, що строк визначається процесуально, а суд свідомо вчасно не витребував справу і процесуально відмовляється з`ясувати дату отримання позивачем оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції від 14 лютого 2025 року в умовах війни, коли пошта закрита при повітряних тривогах, відсутності світла і з`ясувати по поштовим повідомленням, по реєстру поштових відправлень дати її отримання. Зазначає, що конверт з поштовим штемпелем направлення ухвали від 14 лютого 2025 року не є доказом отриманням ним ухвали у вказаний термін, тому що з конвертом надсилається поштове зворотнє повідомлення з датою та підписом адресата про його отримання, яке є доказом отримання та знаходиться в матеріалах справи. Зазначає, що пошта надає довідки тільки після запиту суду, а дата отримання 14 травня 2025 року передбачає час достатній, з урахуванням обставин справи для вчинення процесуальної дії. Також посилається на те, що суд не оцінює доречний аргумент по справі щодо дати отримання ухвал, дати подання на них скарг і строку реагування, який по суті не перевищує 30 днів, що не повинно перешкоджати доступу до правосуддя, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права. Відповідно до вимог частини третьої статті 329 КАС України строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу. Оцінюючи вказані обставини, Суд зазначає, що підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання касаційної скарги. Питання поважності причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку, з урахуванням обставин справи і належних доказів поважності пропуску процесуального строку на оскарження. Приписами статті 44 КАС України встановлено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини п`ятої цієї статті). Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку касаційного оскарження, а також належного оформлення касаційної скарги. У випадку пропуску строку на касаційне оскарження підставами для прийняття касаційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами). У кожній справі суд має перевірити, чи наводить особа, яка заявляє клопотання про поновлення строку на оскарження судового рішення, такі підстави. Вирішуючи питання про поновлення строку касаційного оскарження, суд оцінює дотримання строків звернення до суду не тільки на час подачі первісної касаційної скарги, а й з урахуванням усього проміжку часу до постановлення відповідної ухвали про поновлення або відмову у поновленні таких строків, тривалість строку пропущеного строку та обставини пропуску строку звернення до суду. У касаційній скарзі скаржник указав, що копію оскаржуваної ухвали він отримав 14 травня 2025 року після звернення до суду апеляційної інстанції з клопотанням про видачу копії судового рішення, водночас у поданому на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 10 листопада 2025 року клопотанні скаржник зазначає, що копію оскаржуваної ухвали він отримав 14 травня 2025 року у конверті зі штрихкодовим ідентифікатором 0601117819411 з датою її направлення 19 квітня 2025 року, а доказ отримання цієї ухвали залишився в матеріалах справи. Суд з метою перевірки дати направлення Третім апеляційним адміністративним судом копії оскаржуваної ухвали від 14 лютого 2025 року та дати її отримання скаржником Суд витребував електронні матеріали справи №215/7342/24 з Центральної бази даних. Судом встановлено, що копію ухвали від 14 лютого 2025 року Третім апеляційним адміністративним судом було направлено ОСОБА_2 рекомендованим листом зі штриховим ідентифікатором 0601117817281 у цей же день, водночас відправлення було повернуто до суду 28 квітня 2025 року з відміткою «За закінченням терміну зберігання». Доказів отримання оскаржуваного судового рішення саме 14 травня 2025 року матеріали справи не містять. Також на підставі даних комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» Судом установлено, що вперше з касаційною скаргою скаржник звернувся 25 травня 2025 року. Ухвалою Верховного Суду від 20 червня 2025 року касаційну скаргу було залишено без руху та надано скаржнику строк у десять днів із дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали, шляхом подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших підстав для його поновлення, а також відповідних доказів на підтвердження викладених у заяві обставин. Копію ухвали Верховного Суду від 20 червня 2025 року надіслано скаржнику за адресою, вказаною ним у касаційній скарзі, а саме: АДРЕСА_1 . Проте 15 липня 2025 року до Верховного Суду повернувся конверт з указаною ухвалою з відміткою відділення поштового зв`язку про причини повернення «За закінченням терміну зберігання». 25 липня 2025 року Судом було повторно направлено позивачу копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху від 20 червня 2025 року за адресою, вказаною ним у касаційній скарзі, а саме: АДРЕСА_1 . Водночас 19 серпня 2025 року до Верховного Суду вдруге повернувся конверт з указаною ухвалою з відміткою відділення поштового зв`язку про причини повернення «За закінченням терміну зберігання». Судом двічі було направлено скаржнику копію ухвали Верховного Суду від 20 червня 2025 року про залишення касаційної скарги без руху на адресу позивача, зазначену ним в касаційні скарзі, проте до Суду повернулися конверти з відміткою відділення поштового зв`язку про причини повернення - «За закінченням терміну зберігання». Ухвалою Верховного Суду від 06 жовтня 2025 року вперше подану касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2025 року у справі №215/7342/24 повернуто особі, яка її подала, на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Суд звертає увагу позивача, що відповідно до частини першої статті 131 КАС України, учасники судового процесу зобов`язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає. Водночас до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Отже, примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками «За закінченням терміну зберігання», «Адресат вибув», «Адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть уважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. Судом установлено, що матеріали справи також не містять повідомлення від скаржника суду про зміну його місця знаходження. Щодо посилання скаржника на введення воєнного стану в Україні, повітряні тривоги, відключення світла, Суд не приймає, оскільки введення воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків у судових справах. Суд зауважує, що за усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною. Водночас саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження. Скаржником не надано доказів, яким саме чином введення воєнного стану вплинуло на його обов`язок своєчасно подати касаційну скаргу. Суд зауважує, що оскільки повітряні тривоги та відключення електроенергії не мають саме постійного характеру та не доводять фактичну неможливість виконати процесуальний обов`язок щодо своєчасного звернення до суду касаційної інстанцій у межах процесуальних строків. З урахуванням наведеного, Суд не вбачає підстав визнавати поважними причини пропуску строку на касаційне оскарження. Пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними. Ураховуючи, що скаржником не наведено інших поважних підстав для поновлення строку касаційного оскарження, не надано належних доказів на їхнє підтвердження, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити. Керуючись статтями 44, 248, 332, 333 КАС України, Суд УХВАЛИВ: Визнати неповажними підстави пропуску строку ОСОБА_1 на касаційне оскарження ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2025 року у справі №215/7342/24. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2025 року у справі №215/7342/24. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена. Посилаючись на право повторного звернення з касаційною скаргою після її повернення, відповідач просить поновити строк на касаційне оскарження. Суддя-доповідач: Судді:О.Р. Радишевська В.Е. Мацедонська В.Е. Смокович