Ухвала Вищий антикорупційний суд № 991/13106/25

Справа № 991/13106/25 Провадження № 1-кс/991/13208/25 У Х В А Л А 12 січня 2026 року місто Київ Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника власника майна адвоката ОСОБА_3 , детектива ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 52024000000000305 від 20.06.2024 (далі кп № 52024000000000305), у с т а н о в и в: Суть питання, що вирішується, за чиєю ініціативою воно розглядається 1.На розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду (далі слідчий суддя, ВАКС) надійшло зазначене клопотання представника ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна. 2.Клопотання обґрунтоване тим, що детективами Національного антикорупційного бюро України (далі НАБУ) здійснюється досудове розслідування у кп № 52024000000000305 за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, частинами 3, 4 ст. 368 Кримінального кодексу України (далі КК). 3.Адвокат зазначала, що ухвалою слідчого судді ВАКС від 26.05.2025 накладено арешт на майно шляхом заборони відчуження, користування та розпорядження, вилучене 09.05.2025 під час проведення обшуку індивідуального банківського сейфа № 10, розміщеного у приміщенні АТ «Райффайзен Банк» за адресою: Київська обл., м. Васильків, вул. Миколи Гоголя, 5, яка орендується ОСОБА_5 , зокрема, на: (1) речі, зовні схожі на кошти у сумі 340 000 доларів США; (2) речі, зовні схожі на кошти у сумі 99 700 євро. Ці кошти на праві власності належать ОСОБА_5 . 4.Арешт на майно ОСОБА_5 був накладений з метою забезпечення збереження речових доказів та спеціальної конфіскації. 5.Водночас ОСОБА_5 у кримінальному провадженні є третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, йому не повідомлено про підозру, він не має статусу підозрюваного, обвинуваченого та свідка. 6.Окрім цього, сторона обвинувачення не довела наявності будь-яких фактичних даних, які б свідчили про те, що вилучені кошти набуті злочинним шляхом, є предметом чи знаряддям кримінального правопорушення, мають причинно-наслідковий зв`язку із подіями, що розслідуються у кп № 52024000000000305, а формально обмежилася припущеннями, що саме по собі не може вважатися достатньою правовою підставою для такого істотного обмеження права власності. 7.Також представник зазначала, що власник майна надає документи, які підтверджують законне походження арештованих коштів, зокрема, договір позики (засвідчений нотаріально афідевітом), що підтверджує факт отримання коштів ОСОБА_5 у позику. 8.Отже, вилучені кошти мають цілком легальне походження, а їх арешт є безпідставним і таким, що порушує права власності, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. 9.У цьому випадку накладення арешту на всі кошти фактично позбавляє ОСОБА_5 можливості реалізувати власні господарські плани, здійснювати фінансову діяльність та використовувати кошти для забезпечення власних життєвих потреб, що є явно непропорційним цілям кримінального провадження. 10.Арешт коштів, отриманих у позику, не лише обмежує конституційне право особи на мирне володіння своїм майном, а й завдає значної шкоди його діловій репутації. 11.Тому адвокат ОСОБА_3 просила скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді ВАКС від 26.05.2025 на майно, вилучене 09.05.2025 під час проведення обшуку індивідуального банківського сейфа № 10, розміщеного у приміщенні АТ «Райффайзен Банк» за адресою: Київська обл., м. Васильків, вул. Миколи Гоголя, 5, яка орендується ОСОБА_5 , зокрема, на: (1) речі, зовні схожі на кошти у сумі 340 000 доларів США; (2) речі, зовні схожі на кошти у сумі 99 700 євро. Позиція учасників у судовому засіданні 12.Представник власника майна - адвокат ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримала, здебільшого покликаючись на обставини, викладені у ньому. Також зазначила, що ОСОБА_6 та ОСОБА_5 дійсно спілкувалися між собою. Водночас у цьому спілкуванні йшлося про рахунок у АТ КБ «Приватбанк», тоді як кошти вилучені у сейфі ОСОБА_5 , розміщеному в АТ «Райффайзен Банк». Окрім цього, слідчий суддя в ухвалі від 26.05.2025 про арешт майна дійшов висновку лише про ймовірну належність цих коштів ОСОБА_6 та їх злочинне походження, що не може бути підставою для обмеження права власності ОСОБА_5 , котрий одержав кошти легально шляхом укладення трьох договорів позики. 13.Детектив НАБУ ОСОБА_4 проти клопотання заперечував, оскільки під час досудового розслідування установлено, що ОСОБА_5 виконує вказівки ОСОБА_6 , звітує йому про їх виконання, зокрема щодо розміщення, зняття коштів, відкриття рахунків, що свідчить про підконтрольність ОСОБА_5 ОСОБА_6 та належність цих коштів останньому. Окрім цього, доходи ОСОБА_5 становлять 4,2 млн грн, зокрема 3,4 млн грн із них отриманні від продажу нерухомості, котра фактично належала ОСОБА_6 , проте була зареєстрована за ОСОБА_5 . Під час проведення обшуку та вилучення коштів ОСОБА_5 повідомив детективам версію про те, що це його особисті кошти, котрі він отримав від реалізації криптовалюти. Надалі під час розгляду клопотання про арешт цих коштів, ОСОБА_5 стверджував про отримання їх 29.03.2025 у позику від ОСОБА_7 . Однак у клопотанні про скасування арешту представником озвучено третю версію походження цих коштів шляхом отримання їх у позику від ОСОБА_8 , що викликає сумніви в їх правдивості. Надана копія афідевіту не є підтвердженням посвідчення певного юридичного факту, а лише підпису особи. Тому просив у задоволенні клопотання відмовити. Установлені слідчим суддею обставини, положення закону та мотиви, якими він керувався, постановляючи цю ухвалу Факти та обставини, установлені слідчим суддею, що мають значення для кримінального провадження 14.Детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кп № 52024000000000305 за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, частинами 3, 4 ст. 368 КК. 15.30.04.2025 слідчий суддя ВАКС постановила ухвалу у справі № 991/3893/25, якою надала дозвіл на проведення обшуку індивідуального банківського сейфа № 10, розміщеного в АТ «Райффайзен Банк», за адресою: Київська обл., м. Васильків, вул. Миколи Гоголя, 5, що перебуває в оренді ОСОБА_5 та фактично використовується ОСОБА_6 (а.п. 204-208). 16.09.05.2025 на підставі зазначеної ухвали детективами НАБУ проведений обшук, за результатами якого складений протокол, додатком до якого є опис вилучених документів та тимчасово вилучених речей (а.п. 209-213). 17.Згідно із протоколом обшуку від 09.05.2025 та описом вилучених документів та тимчасово вилучених речей, під час обшуку відшукано та вилучено: речі, зовні схожі на кошти, у доларах США у сумі 340 000 та в євро у сумі 99 700; два клаптики паперу з написом від руки «5000» і «4700» (зі зворотнім написом «2500», що перекреслений). 18.Ухвалою слідчого судді ВАКС від 26.05.2025 у справі № 991/4251/25 накладено арешт на майно шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування, яке вилучене 09.05.2025 під час проведення обшуку індивідуального банківського сейфа № 10, розміщеного в АТ «Райффайзен Банк» за адресою: Київська обл., м. Васильків, вул. Миколи Гоголя, 5, та належить ОСОБА_6 , а саме на речі, зовні схожі на кошти в доларах США у сумі 340 000 та в євро у сумі 99 700. 19.Постановляючи ухвалу від 26.05.2025 слідчий суддя дійшов висновку, що: (1) речі, котрі за зовнішніми ознаками схожі на кошти, могли бути набутими ОСОБА_6 кримінально протиправним шляхом, тож з метою збереження речових доказів на це майно може бути накладений арешт; (2) стосовно цього майна можливо застосувати спеціальну конфіскацію, якщо за наслідками судового провадження буде встановлено факт незаконності набуття речей. 20.Ухвалою Апеляційної палати ВАКС (далі АП ВАКС) від 09.06.2025 апеляційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.05.2025 залишено без змін. Положення закону, якими керувався слідчий суддя 21.З огляду на встановлені обставини, далі будуть наведені норми КПК, якими керувався слідчий суддя, вирішуючи це клопотання. 22.Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом (ч. 1 ст. 16 КПК). 23.Згідно із ч. 1 та п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження. 24.Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: (1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; (2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; (3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням. 25.Згідно із ч. 1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. 26.Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК арешт майна допускається з метою забезпечення: (1) збереження речових доказів; (2) спеціальної конфіскації; (3) конфіскації майна як виду покарання; (4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. 27.Згідно із ч. 10 ст. 170 КПК арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. 28.Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна. 29.Згідно із ч. 1 ст. 174 КПК арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. 30.Розглядаючи клопотання про скасування арешту, слідчий суддя установлює обґрунтованість (необґрунтованість) накладеного арешту та наявність (відсутність) підстав для його подальшого застосування в залежності від того, на яку підставу вказує заявник. У клопотанні власник майна вказує на необґрунтованість накладеного арешту майна, що обумовлює межі дослідження і оцінки обставин справи слідчим суддею у цьому провадженні. 31.Обґрунтованість накладення арешту обумовлюється наявністю підстав для накладення арешту; співвідношенням майна, на яке накладено арешт, із заявленою у клопотанні про його арешт, метою; зв`язком майна з обставинами, що розслідуються (крім конфіскації та відшкодування шкоди); обґрунтованістю належності майна певній особі; належним мотивуванням застосованого заходу забезпечення кримінального провадження в ухвалі слідчого судді про його арешт; розумністю і співмірністю арешту. Мотиви, з огляду на які слідчий суддя постановив ухвалу 32.Досудовим розслідуванням установлено, що службові особи НГУ та Центральної бази ВТК за попередньою змовою зі службовими особами та реальними власниками ТОВ «Гелеон Компані», ТОВ «Еко Гриб», зокрема ОСОБА_6 , вчинили дії щодо заволодіння коштами в особливо великому розмірі у сумі понад 190 млн грн шляхом придбання нерухомого майна у неналежному стані та за завищеною ціною, що має ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК. 33.Існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінальних правопорушень, передбачених, зокрема, ч. 5 ст. 191 КК, та ймовірної причетності до них ОСОБА_6 , представник власника майна у клопотанні не оспорює, а тому слідчий суддя ці обставини не досліджує. 34.Свою позицію представник мотивувала не доведенням стороною обвинувачення наявності будь-яких фактичних даних, які б свідчили про те, що вилучені кошти набуті злочинним шляхом, є предметом чи знаряддям кримінального правопорушення, мають причинно-наслідковий зв`язку із подіями, а також, що вони належать ОСОБА_6 . 35.Оцінюючи ці доводи представника, слідчий суддя враховує, що під час розгляду клопотання про арешт майна слідчий суддя ВАКС та колегія суддів АП ВАКС дійшли висновку про те, що власником цих коштів, ймовірно, є ОСОБА_6 , а не ОСОБА_5 . 36.Так, відповідно до протоколу обшуку від 09.05.2025 банківського сейфа № 10, розміщеного у приміщенні АТ «Райффайзен Банк» за адресою: Київська обл., м. Васильків, вул. Миколи Гоголя, 5, що на праві оренди належить ОСОБА_5 , останній особисто прибув до приміщення банку та відкрив сейф для обшуку. Під час відкриття банківського сейфа виявлено, що у ньому знаходяться речі, за зовнішніми ознаками схожі на кошти, які надалі були оглянуті, пораховані та ідентифіковані як речі, зовні схожі на кошти. у доларах США у сумі 340 000 та в євро у сумі 99

700. Під час обшуку ОСОБА_5 повідомив, що нібито отримав ці кошти від продажу нерухомості та від торгівлі криптовалютою. Документальних підтверджень походження цих коштів не надав. Отже, ураховуючи обставини, що розслідуються у цьому кримінальному провадженні, родинний зв`язок ОСОБА_5 із ОСОБА_6 , дані про можливе користування цим банківським сейфом ОСОБА_6 , детектив уважав, що речі, вилучені з сейфа, мають ознаки таких, що одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення, тому вони підлягають вилученню. 37.На оглянутому у судовому засіданні відеозаписі обшуку також зафіксовано, як ОСОБА_5 повідомив про належність речей, зовні схожих на кошти, саме йому. Також пояснив, що близько семи-восьми років тому він продав належне йому майно, за що отримав певну суму коштів, яку надалі конвертував у криптовалюту, а потім знову у готівку. Саме ці кошти він і помістив до банківського сейфа. 38.Представником ОСОБА_5 ці обставини не заперечуються. 39.Водночас відповідно до протоколу огляду від 14-15.05.2025 Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно доходи ОСОБА_5 з 1998 року склали сукупно 4 258 146 грн, з яких 3 497 000 грн дохід від продажу нерухомого майна (квартир) у 2019 році. 40.Тобто загальний дохід ОСОБА_5 за все життя (4 258 146 грн) є набагато меншим за суму речей, зовні схожих на кошти (близько 18 000 000 грн), що спростовує оголошену ним версію про отримання цих кошів від продажу нерухомого майна. 41.Однак відповідно до повного витягу з Єдиного реєстру довіреностей від 29.04.2025 № 55245941 ОСОБА_6 був уповноважений (отримував довіреності) на розпорядження майном інших осіб, зокрема: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 (теща), ОСОБА_5 (брат дружини), ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ТОВ «Киловат», ОСОБА_18 , що може свідчити про реєстрацію ОСОБА_6 належного майна на інших довірених йому осіб. 42.Відповідно до протоколу огляду від 26.05.2025 мобільних телефонів ОСОБА_6 , котрі були вилучені під час обшуку автомобіля «PORSCE CAYENNE», реєстраційний номер НОМЕР_1 , детективами було оглянуто листування ОСОБА_6 з ОСОБА_5 , на підставі якого установлено, що: (1) ОСОБА_6 надає вказівки ОСОБА_5 надіслати фотокопії його паспорта, РНОКПП та поїхати до приватного нотаріуса; (2) ОСОБА_5 звітує перед ОСОБА_6 про подачу до АТ КБ «Приватбанк» заявки на замовлення готівки, надсилаючи скріншот відповідного повідомлення, а також повідомляє про чергову відмову у такій заявці, на що ОСОБА_6 негативно реагує. 43.З огляду на це, доводи ОСОБА_5 про належність йому речей, зовні схожих на кошти, та отримання їх від відчуження нерухомого майна, є малоймовірними. 44.Ба більше, на підставі вищезазначених доказів, слідчий суддя установив, що контекст спілкування ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , а саме звітування йому про замовлення у банку готівкових коштів, існування великої кількості нотаріальних довіреностей щодо розпорядження майном, виданих ОСОБА_6 наближеними до нього особами, зокрема і ОСОБА_5 щодо користування цим банківським сейфом, може свідчити про юридичне оформлення ОСОБА_6 належних йому активів на ОСОБА_5 та інших осіб, з метою їх приховання, тоді як подальше управління такими активами продовжував вчиняти саме ОСОБА_6 . 45.Надалі, під час розгляду клопотання про арешт цього майна, ОСОБА_5 стверджував про отримання коштів у позику від ОСОБА_7 . 46.Відповідно до договору безпроцентної позики від 29.03.2025 та акта приймання-передачі грошей від 29.03.2025, укладених між ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , того ж дня ОСОБА_7 передав ОСОБА_5 безпроцентну позику для купівлі криптовалюти у сумі 100 000 євро та 340 000 доларів США готівкою на строк до 18.04.2027. 47.Окрім цього, укладення цього договору між ОСОБА_7 та ОСОБА_5 відбулося за сприяння ОСОБА_6 , який виступив певним гарантом виконання ОСОБА_5 своїх зобов`язань, з огляду на що йому і була видана довіреність на користування банківським сейфом. 48.Проте слідчий суддя вважав таку версію подій також малоймовірною та відхилив і ці доводи, оскільки: (1) за умови дійсного отримання коштів у позику ОСОБА_5 09.05.2025 міг повідомити ці обставини детективу, а не повідомляти інші версії походження коштів, які проаналізовані вище; (2) необґрунтованими є доводи адвоката про важкий емоційний стан ОСОБА_5 під час обшуку та випадкове ним повідомлення іншої версії подій походження коштів, оскільки під час огляду відеозапису обшуку установлено, що ОСОБА_5 впевнено, логічно та послідовно розповідав свою версію подій, згадував дрібні деталі, зокрема період відчуження ним нерухомого майна, який відбувся сім років тому, час конвертування коштів у криптовалюту та назад у готівку, дату розміщення коштів у банківському сейфі, а тому цілком свідомо міг повідомити про укладення договору позики, якщо такий би існував на той час. 49.Представником не надано будь-яких доводів на спростування цих висновків слідчого судді ВАКС та колегії суддів АП ВАКС. 50.Наразі слідчому судді надано копію договору позики від 20.12.2024, укладеного між ОСОБА_5 (позичальник) та ОСОБА_8 (позикодавець), відповідно до якого позикодавець передав позичальнику кошти у розмірі 450 000 доларів США терміном до 31.12.2025. 51.Згідно із пунктами 2, 3 договору позики кошти надаються в позику у готівковій формі. Факт отримання коштів підтверджується власноручно складеною розпискою позичальника. 52.Однак копії такої розписки або іншого підтвердження факту її існування, до клопотання не додано. 53.Окрім цього, під час проведення обшуку 09.05.2025, під час розгляду клопотання у ВАКС та АП ВАКС ОСОБА_5 та або його представники не повідомляли про існування у нього інших договорів позики коштів, які можуть підтвердити дійсний його майновий стан, що викликає сумніви дійсності позики коштів, цього правочину та достовірності наданих на підтвердження його вчинення документів. 54.Також слідчий суддя звертає увагу, що договір позики від 20.12.2024 нотаріально не посвідчений, а складений 07.11.2025 афідевіт не прирівнюється до нотаріального посвідчення договору позики, оскільки під час нотаріального посвідчення договору нотаріус посвідчує факт укладення такого договору та настання відповідних наслідків (передачі коштів у позику). Проте у випадку посвідчення афідевіта нотаріус лише посвідчує справжність підпису особи на ньому, тоді як доводи про передачу коштів у позику ніким не перевірялися та є лише особистим твердженням ОСОБА_8 . 55.Слідчий суддя також враховує, що афідевіт був складений 07.11.2025, тобто більше ніж через 10 місяців після дати укладення договору позики та ймовірної передачі коштів. 56.З огляду на це, надані представником докази не спростовують висновків слідчого судді та колегії суддів щодо ймовірної належності цих коштів ОСОБА_6 . 57.Доводи представника про те, що в ухвалі від 26.05.2025 у справі № 991/4251/25 слідчий суддя дійшов висновку лише про ймовірну належність цих коштів ОСОБА_6 , чого не достатньо для такого ступеню обмеження прав ОСОБА_5 , слідчий суддя також відхиляє, позаяк під час розгляду клопотання про арешт майна слідчий суддя не установлює факти та обставини за стандартом доведення «поза розумним сумнівом», ним не проводиться дослідження усіх здобутих доказів під час досудового розслідування, а також вирішення питань про наявність підстав для застосування конфіскації майна чи спеціальної конфіскації, оскільки це належить до повноважень суду під час розгляду кримінального провадження по суті. 58.Оскільки наразі у кримінальному провадженні триває досудове розслідування, встановлюються особи, які можуть бути причетні до вчинення кримінального правопорушення, їхня участь та зв`язки, а також застосовується нижчий стандарт доказування на цій стадії кримінального провадження, твердження власника майна про те, що стороною обвинувачення не надано доказів причетності ОСОБА_5 до вчинення кримінальних правопорушень є безпідставними, адже слідчий суддя мав установити можливість використання вилученого майна як доказу у кримінальному провадженні, а не вирішувати питання причетності цієї особи до кримінальних правопорушень. 59.На цьому акцентувала увагу колегія суддів АП ВАКС в ухвалі від 09.06.2025 та ураховується слідчим суддею під час розгляду цього клопотання. 60.У випадку подальшого володіння і користування ОСОБА_5 та ОСОБА_6 речами, зовні схожими на кошти, не виключається здійснення дій, спрямованих на приховання, знищення чи перетворення доказів кримінального правопорушення. Однак із накладенням арешту забезпечується можливість запобігти таким ризикам. 61.Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК). 62.На переконання слідчого судді, на цьому етапі досудового розслідування, накладення арешту на речі, з метою забезпечення збереження речових доказів та спеціальної конфіскації, є необхідним для виконання вищенаведеного завдання кримінального провадження щодо захисту держави від кримінальних правопорушень. 63.Такий арешт пов`язаний з втручанням у право особи на власність, що є складовою права на мирне володіння своїм майном (передбачене у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Водночас, на переконання слідчого судді, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права особи, оскільки є необхідним і пропорційним до законної мети, що переслідується - нагальної суспільної потреби у протидії корупційним кримінальним правопорушенням. 64.Слідчий суддя дійшов висновку, що цей суспільний інтерес при врівноважуванні повинен отримати більшу вагу, тоді як інтерес осіб, що полягає у можливості володіти своїм майном, має порівняно меншу вагу. 65.Окрім того, таке втручання стосуватиметься виключно конкретного майна речі, зовні схожі на кошти, могли бути набуті кримінально протиправним шляхомта щодо яких існують достатні підстави вважати, що вони можуть підлягати спеціальній конфіскації, а також є речовим доказом, що вказує на співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. 66.Відповідно до ч. 1 ст. 22 КПК кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. 67.Під час розгляду клопотання адвокатом не доведено обставини, на які вона покликалася, як на підставу для скасування арешту майна, що свідчить про те, що підстав для скасування арешту наразі немає. 68.Слід зауважити, що під час розгляду клопотання, представник власника майна наводила й інші аргументи, які жодним чином не свідчать про помилковість висновків, до яких дійшов слідчий суддя у цій ухвалі. Водночас, розглядаючи це клопотання, слідчий суддя надав відповіді на всі вагомі аргументи сторін кримінального провадження. 69.З огляду на це, у задоволенні клопотання адвоката належить відмовити. Керуючись статтями 371, 372, 375, 376 КПК, слідчий суддя п о с т а н о в и в: У задоволенні клопотання представника ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна відмовити. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти цієї ухвали можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді. Слідчий суддя ОСОБА_19