Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 193/955/25
від 16.01.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 16 січня 2026 року м. Дніпросправа № 193/955/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач), суддів: Щербака А.А., Шлай А.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 20.08.2025 в адміністративній справі №193/955/25 за позовом ОСОБА_1 Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі 5АВ № 09195094 від 07 лютого 2025 року та закриття справи про адміністративне правопорушення-, УСТАНОВИВ: 07.07.2025 ОСОБА_1 звернувся до Софіївського районного суду Дніпропетровської області із позовною заявою до Департаменту патрульної поліції, в якому просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі 5АВ № 09195094 від 07.02.2025 та закрити справу про адміністративне правопорушення. Стягнути з Департаменту патрульної поліції адреса: вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048 ідентифікаційний код юридичної особи: 40108646 на користь ОСОБА_1 , який зареєстрований та мешкає: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 судові витрати понесені у зв`язку з судовим розглядом справи, а саме сплачений судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу. Ухвалою Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 20.08.2025 позовну заяву повернуто позивачу. Ухвала мотивована тим, що позивачем пропущений строк на звернення з даним позовом до суду, а підстави які зазначені позивачем не є поважними. Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на порушення норм процесуального права, просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що чином КУпАП прямо передбачена можливість оскарження постанови інспектора ДПП Смолицької У.М. до вищестоящої посадової особи, якою скористався позивач, та за результатами розгляду якого, 13.06.2025 отримана відповідь, тобто строк на оскарження дій суб`єкта владних повноважень пропущений з поважних причин з наведеного вбачається, що ухвала суду ухвалена з очевидними порушеннями норм процесуального права, що є безумовною підставою для скасування рішення суду. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав. Відповідно до положення ст. 286 КАС України, яка є спеціальною нормою, для регулювання даного спору, встановлено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, якою передбачено десятиденний строк звернення до суду із позовною заявою. Відповідно до ст. 288 КУпАП постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим Кодексом. Відповідно вимог 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, може бути подано протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили. Відповідно до статті 291 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або під час її виконання у випадках, передбачених частиною першою статті 300-1 цього Кодексу. Як встановлено судом першої інстанції Постановою серії 5АВ № 09195094 від 07.02.2025 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ч.4 ст.122 КУпАП зафіксоване в автоматичному режимі ( а/с.37). Зазначена постанова була направлена на адресу позивача 07.02.2025 рекомендованим листом зі штрих кодовим ідентифікатором № 0603576730590, дане поштове відправлення було повернуто відправнику у зв`язку із закінченням терміну зберігання та датоване 20.03.2025 (а/с 38). Як зазначає позивач про притягнення його до адмін відповідальності за постановою він дізнався від державного виконавця 01.06.2025 року, і вже 05.06.2025 року він звернувся зі скаргою до посадових осіб ДПП на що отримав відповідь про відмову у розгляді справи 13.06.2025 року. Позивач вважає, що строк на оскарження постанови закінчується 13.09.2025 року у відповідності до ч.4 ст.122 КАС України . Разом з тим, колегія суддів зазначає, що положення ч. 4 ст. 122 КАС України, є загальною нормою, до спірних відносин даної справи не відноситься, які регулюються виключно положенням ч. 2 стя 286 КАС України щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про адміністративні правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху може бути подано протягом 10 днів з дня вручення такого рішення. В свою чергу, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції що, строк на оскарження спірної постанови, з урахуванням дати звернення до начальника ДПП НПУ 05.06.2025, закінчується 17.06.2025 року, тоді як позивач звернувся з даним позовом 07.07.2025 року та жодної поважної причини не зазначив, помилково вважаючи що строк на оскарження постанови закінчується 13.09.2025 року у відповідності до ч.4 ст.122 КАС України. Колегія суддів зазначає, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами. В свою чергу, помилкове розуміння позивачем норм процесуального права не може розцінюватися судом як поважними для поновлення строку на звернення з даним позовом. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позовної заяви позивачу у зв`язку з пропуском строку звернення до суду. З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстави для зміни чи скасування рішення суду, в межах доводів скарги відсутні. Керуючись ст. 243, 311, 315, 316, 320, 321 КАС України, суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 20.08.2025 в адміністративній справі №193/955/25 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Головуючий - суддя О.О. Круговий суддя А.А. Щербак суддя А.В. Шлай