Ухвала ККС ВС № 554/13541/25

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 січня 2026 року м. Київ справа № 554/13541/25 провадження № 51-165 ск 26 Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянув касаційну скаргу ОСОБА_4 . Суть питання та встановлені судом обставини Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Полтави від 22 жовтня 2025 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_4 на бездіяльність уповноваженої особи ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 29 грудня 2025 року вказане судове рішення залишено без зміни. До Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_4 , у якій він не погоджується з постановленими у межах провадження за його скаргою на бездіяльність уповноваженої особи ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, судовими рішеннями та порушує питання про їх перегляд у касаційному порядку. Мотиви Суду Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку. Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (п. 8 ч. 1 ст. 129 Конституції України). За правовою позицією Конституційного Суду України обмеження прав і свобод людини і громадянина є допустимим виключно за умови, що таке обмеження є домірним (пропорційним) та суспільно необхідним (абз. 6 пп. 3.3 п. 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 19 жовтня 2009 року № 26-рп/2009). Право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги. Наявність визначених у законі вимог щодо звернення до суду вищого рівня в разі незгоди із судовим рішенням не є тотожним обмеженню в доступі до правосуддя, а отже не означає обмеження у праві на справедливий судовий розгляд. Частиною 4 ст. 424 КПК України закріплено, що ухвала слідчого судді після її перегляду в апеляційному порядку, а також ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на таку ухвалу оскарженню в касаційному порядку не підлягають. Зі змісту касаційної скарги убачається, що ОСОБА_4 оскаржує ухвалу слідчого судді про відмову у задоволенні скарги на бездіяльність щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а також ухвалу апеляційного суду, якою зазначене судове рішення за результатами апеляційного перегляду залишено без зміни. Зважаючи на те, що оскаржені ухвали відповідно до ч. 4 ст. 424 КПК України не можуть бути предметом розгляду Верховного Суду, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою слід відмовити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК України. З цих підстав Суд постановив: Відмовити ОСОБА_4 у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_5 ОСОБА_3