Постанова Одеський апеляційний суд № 522/19011/25
від 08.01.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДНомер провадження: 33/813/131/26 Номер справи місцевого суду: 522/19011/25 Головуючий у першій інстанції Ляшко О. П. Доповідач Копіца О. В. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08.01.2026 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі головуючого судді Копіци О.В., секретаря судового засідання Ровенко А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 04.11.2025 стосовно: ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, інваліда ІІ групи, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , - про накладення стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП установив: Зміст оскаржуваного судового рішення та встановлених судом 1-ої інстанції обставин. Зазначеною постановою суду 1-ої інстанції ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу в сумі 850 грн. Звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору. Відповідно до вказаної постанови, 13.08.2025 о 10 год. 20 хв. у м. Одеса, вул. Семінарська, 26/28, водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем «NissanLeaf» д.н.з. НОМЕР_1 , під час зміни напрямку руху не впевнився в безпечності маневру, в результаті чого відбулось зіткнення з автомобілем «Audi Q7» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався в попутному напрямку, чим порушив вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху (далі- ПДР). Внаслідок даної ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, з матеріальними збитками. Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала. ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на зазначену постанову суду, в якій вказує на істотне порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне та однобічне дослідження обставин справи, а саме: - висновок суду 1-ої інстанції про те, що ним порушено п. 10.1 ПДР ґрунтується на припущенні щодо часткового виїзду його автомобіля на зустрічну смугу, яке сталося за інерцією після зіткнення, не випливає зі схеми ДТП, на якій чітко зафіксовано місце зіткнення в його смузі та траєкторію повороту автомобіля Audi з правої смуги; а також суперечить фототаблиці, де видно розташування транспортних засобів та характер пошкоджень, що підтверджує поворот автомобіля Audi ліворуч через його смугу; - суд 1-ої інстанції не врахував положення п. 10.4 ПДР, який зобов`язує здійснювати поворот ліворуч із крайнього лівого положення; не врахував обов`язок водія, який виконує поворот ліворуч, надати дорогу транспортним засобам, що рухаються прямо у попутному напрямку; проігнорував той факт, що місце зіткнення на схемі зазначено саме в його смузі руху, а траєкторія автомобіля Audi свідчить про поворот із правої смуги; - у постанові суд жодним чином не оцінив факт відсутності відеозапису із камер спостереження ПриватБанку, а також не компенсував відсутність другого важливого доказу записів із боді-камер, щодо яких взагалі не було прийнято рішення за його клопотанням. З огляду на викладені обставини, ОСОБА_1 просить скасувати вказану постанову та закрити провадження по справі у зв`язку із відсутністю у його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 до апеляційного суду не з`явився, однак про час та місце апеляційного розгляду справи повідомлявся належним чином, клопотань про відкладання розгляду справи не заявляв, водночас від потерпілої ОСОБА_3 до суду надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, в якій вона, серед іншого, доводи апеляційної скарги не визнала. Враховуючи неявку ОСОБА_1 та потерпілої ОСОБА_3 в судове засідання, апеляційний суд, керуючись приписами ч. 1 ст. 268 та ч. 6 ст. 294 КУпАП, вважає за можливе проводити апеляційний розгляд за відсутності вказаних осіб та фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювати. Перевіривши доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 та повторно дослідивши матеріали справи, апеляційний суд доходить висновку про таке. Мотиви суду апеляційної інстанції. Відповідно до положень ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Згідно із ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. Відповідно до приписів ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Апеляційний суд критично відноситься до тверджень ОСОБА_1 щодо відсутності в його діях ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки такі доводи спростовуються матеріалами справи, натомість, винуватість останнього у вчиненні вказаного правопорушення, повністю підтверджується наступними наявними в матеріалах справи доказами: - протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №421664 від 13.08.2025 (а.с. 1), відповідно до якого 13.08.2025 о 10 год. 20 хв. у м. Одеса, вул. Семінарська, 26/28, водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Nissan Leaf» д.н.з. НОМЕР_1 , під час зміни напрямку руху не впевнився в безпечності маневру, в результаті чого відбулось зіткнення з автомобілем «Audi Q7» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався в попутному напрямку, чим порушив вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху. Внаслідок даної ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, з матеріальними збитками; - схемою місця ДТП від 13.08.2025 (а.с. 2), якою зафіксовано розташування транспортних засобів на дорозі, місце зіткнення транспортних засобів, напрямок їх руху, а також локалізація пошкоджень на транспортних засобах; - поясненнями водія-учасника ДТП ОСОБА_1 (а.с. 4), який пояснив, що 13.08.2025 він рухався на автомобілі «NissanLeaf» по вул. Семінарській з вул. Канатної в напрямку вул. Середньофонтанської повільно зі швидкістю 30-40 км/г, в лівій смузі, оскільки на перехресті з вул. Середньофонтанською планував здійснити поворот ліворуч. В той час коли він проїжджав в`їзд на парковульний майданчик ТЦ, з правої (середньої) полоси несподівано, без сигналів лівого повороту, почав здійснювати поворот ліворуч автомобіль «Audi Q7», який рухався паралельного його автомобіля, намагаючись уникнути зіткнення, почав здійснювати маневр ліворуч, але зіткнення не вдалось уникнути; - поясненнями водія-учасника ДТП ОСОБА_3 (а.с. 3), яка зауважила, що 13.08.2025 вона рухалась на автомобілі «AudiQ7» по вул. Семінарській в сторону ТЦ в крайній лівій смузі, плануючи здійснити поворот ліворуч на паркувальний майданчик ТЦ, зупинилась, ввімкнула лівий поворот та пропускала зустрічний транспорт. Переконавшись, що в зустрічному напрямку відсутні автомобілі почала рух. Водночас з лівої сторони по зустрічній смузі, але в попутному напрямку, паралельно неї їхав автомобіль «Nissan Leaf» в результаті чого відбулось зіткнення, при цьому водій пояснив, що хотів її об`їхати. Пояснення водія ОСОБА_3 , надані як під час складення протоколу про адміністративне правопорушення, так і безпосередньо в суді 1-ої інстанції, узгоджуються із іншими письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, зокрема зі схемою місця ДТП, на якій чітко зафіксовано розташування транспортних засобів після зіткнення, в тому числі місце їх зіткнення та локалізація наявних на автомобілях механічних пошкоджень. При цьому суд 1-ої інстанції дійшов правильного висновку про те, що показання самого ОСОБА_1 та свідків, які перебувають з ним у дружніх та робочих стосунках, повністю спростовуються показаннями потерпілої, а також дослідженими судом письмовими доказами. Отже, в цьому контексті суд апеляційної інстанції критично оцінює твердження ОСОБА_1 з приводу зафіксованого на схемі місця ДТП місця зіткнення в його смузі та траєкторію повороту автомобіля Audi з правої смуги. Натомість, на підставі аналізу вищезгаданої схеми місця ДТП від 13.08.2025 вбачається, що вона підписана всіма учасниками ДТП, при цьому, жодних зауважень або застережень з приводу зазначених у ній відомостей від учасників, в тому числі й від ОСОБА_1 не надходило, як і не надходило будь-яких клопотань, зокрема, про здійснення повторних замірів або про повернення матеріалів до УПП в Одеській області для дооформлення, а тому наведене свідчить про те, що ОСОБА_1 повністю погодився із зафіксованими у схему ДТП даними. Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії серії ЕПР1 № 421664 від 13.08.2025 (а.с.1), співробітниками патрульної поліції ОСОБА_1 інкриміновано порушення вимог п. 10.1 ПДР, якимвстановлено обов`язок водія перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. Згідно із дослідженої у судовому засіданні схемою місця дорожньо-транспортної пригоди та фототаблиці (а.с. 21-22) встановлено, що обидва транспортні засоби рухалися в одному напрямку. Водночас із розташування транспортних засобів на схемі та фото видно, що значна частина автомобіля «Nissan Leaf», держ. номер НОМЕР_3 , перебуває на смузі зустрічного руху, тоді як автомобіль «Audi Q7», держ. номер НОМЕР_4 , розташований у межах лівої смуги свого напрямку руху. Таке розташування транспортних засобів, про що правомірно вказав суд 1-ої інстанції, може свідчити про те, що під час події автомобіль «Nissan Leaf» частково виїхав на зустрічну смугу, що, і призвело до зіткнення з автомобілем «Audi Q7». Отже, з досліджених апеляційним судом доказів, в тому числі фототаблиці, вбачається, що ОСОБА_1 , порушив вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху України відповідно до яких, водій під час зміни напрямку руху не впевнився в безпечності маневру, в результаті чого відбулось зіткнення з автомобілем «Audi Q7» державний номер НОМЕР_2 . Відтак, суд апеляційної інстанції, погоджуючись із висновком суду 1-ої інстанції, доходить переконання про те, що водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Nissan Leaf», державний номер НОМЕР_3 , під час зміни напрямку руху не впевнився в безпечності маневру, внаслідок чого, допустив зіткнення з автомобілем «Audi Q7» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався в попутному напрямку, чим порушив вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів. На зазначений в протоколі про адміністративне правопорушення механізм розвитку ДТП вказує також місце розташування ушкоджень, виявлених на транспортних засобах, а саме: т/з «Nissan Leaf», державний номер НОМЕР_3 : передній бампер, переднє праве крило, праве переднє колесо, передня та задня дверця з правого боку; т/з«Audi Q7» д.н.з. НОМЕР_2 : передній бампер з лівого боку, ліве переднє крило. Зазначений механізм отримання ушкоджень транспортних засобів, зокрема, зіткнення саме автомобіля марки «Nissan Leaf», під керуванням ОСОБА_1 із автомобілем «Audi Q7» під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок допущення водієм ОСОБА_1 порушень вимог п. 10.1 ПДР, повністю підтверджується наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності. Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що суд 1-ої інстанції, розглядаючи справу, на підставі всебічного, повного та об`єктивного аналізу наявних в матеріалах справи доказів, дійшов правильного висновку про те, що саме ОСОБА_1 допустив таке порушення правил дорожнього руху, яке перебуває в прямому причинному зв`язку із ДТП та правильно кваліфікував його дії за ст. 124 КУпАП, як порушення учасником дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів. Окрім того, не має правого значення та не є предметом доказування у наведеній справі можливий факт порушення водієм ОСОБА_2 п. 10.4 ПДР, при цьому в матеріалах справи відсутній протокол про адміністративне правопорушення щодо останньої, а тому не підлягають дослідженню обставини, на які посилається ОСОБА_1 . Водночас, можливий факт порушення водієм ОСОБА_2 ПДР не може свідчити про безумовну відсутність в діях водія ОСОБА_1 порушень вимог ПДР, які перебувають у прямому причинно-наслідковому зв`язку із ДТП, що мала місце, а інших доказів ОСОБА_1 не надав, як і не подав клопотань про призначення по справі відповідної судової експертизи у підтвердження наведеної ним в апеляційній скарзі версії події, зокрема щодо часткового виїзду його автомобіля на зустрічну смугу, яке сталося за інерцією після зіткнення. Стосовно тверджень апелянта про те, що у постанові суд жодним чином не оцінив факт відсутності відеозаписуіз камер спостереження ПриватБанку, а також не оцінив і не компенсував відсутність другого важливого доказу записів із боді-камер, щодо яких взагалі не було прийнято рішення за його клопотанням, апеляційний суд такі доводи вважає необґрунтованими з наступних підстав. Так, дійсно, у постанові суд 1-ої інстанції не надав правової оцінки факту відсутності відеозапису із камер спостереження ПриватБанку, а також не приймав рішення щодо витребування записів із боді-камер поліцейських, які здійснювали оформлення ДТП, щодо витребування яких ОСОБА_1 порушував питання у своєму клопотанні від 10.09.2025. Водночас, з матеріалів справи вбачається, що 11.09.2025 ОСОБА_1 подав до суду заяву про відкладення розгляду справи (а.с. 14), в якій також просив витребувати лише відео із камер спостереження Приватбанку, про що й зазначив суд у постанові про витребування доказів від 11.09.2025 (а.с. 15-16). Згодом, на виконання вимог вказаної постанови суду 1-ої інстанції, АТ КБ «Приватбанк» листом від 10.10.2025 повідомив, що відеозаписи із камер відеспостереження відділення Приватбанку, розташованого за адресою: м Одеса, вул. Семінарська, 26/28, за 13.08.2025 о 10.20 год. не збереглося (а.с. 20). Щодо клопотання ОСОБА_1 про витребування відеозаписів з бодікамер поліцейських, які здійснювали оформлення ДТП, то в матеріалах справи відсутні відомості щодо підтримання останнім раніше поданого клопотання від 10.09.2025 у наведеній частині, як і не вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_1 повторно звертався до суду 1-ої інстанції із вказаним клопотанням, яке також й не подавав під час апеляційного розгляду справи. Отже, наведене свідчить, що суд 1-ої інстанції, розглянув справу, на підставі всебічного, повного та об`єктивного аналізу наявних в матеріалах справи доказів, підстави для зворотних висновків на стадії апеляційного перегляду справи не встановлені. Як і не встановлено наявність інших істотних та переконливих доводів, які б свідчили про недопустимість доказів, які містяться в матеріалах справи або спростовували висновки судді першої інстанції в оскаржуваній постанові про доведеність вини ОСОБА_1 та були підставою для її скасування або зміни. У відповідності до п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін. Відтак, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову суду 1-ої інстанції, як законну, обґрунтовану та вмотивовану залишити без змін. Керуючись ст.ст. 7, 247, 251, 252, 280, 283, 294 КУпАП апеляційний суд постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 04.11.2025, про накладення стягнення на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду О.В. Копіца