Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/17152/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 16 січня 2026 року м. Дніпросправа № 160/17152/22 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Чабаненко С.В. (доповідач), суддів: Юрко І.В., Білак С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Новокодацького районного суду міста Дніпра від 12 червня 2025 року у справі №160/17152/22 за позовом ОСОБА_2 до Київської митниці про скасування постанови про порушення митних правил,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_3 звернулася з позовом до Київської митниці про скасування постанови про порушення митних правил. Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 01.08.2023 року у справі №160/17152/22 в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Київської митниці про скасування постанови про порушення митних правил відмовлено. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13.10.2023 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 01.08.2023 року у справі №160/17152/22 (провадження 2-а/205/31/23). Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 12.06.2025 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами по адміністративній справі №160/17152/22 за позовом ОСОБА_3 до Київської митниці про скасування постанови про порушення митних правил - відмовлено. Позивач, не погодившись з ухвалою суду, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу, прийняти нову, якою заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами задовольнити у повному обсязі. В обгрунтування апеляційної скарги зазначає, що у оскаржуванній постанові винесеній відповідачем, а також в рішенні суду, перегляд якого заявляється, жодного слова не було зазначено про особу якій проведено розмитнення. Про ці відомості позивачу стало відомо з рішення від 09.05.2024 року про відмову в перегляді, в якому було вказано дані декларації та особи яка розмитнювала та стверджує, що я передала автомобіль. З цих саме підстав мною було написано заяву до поліції, тому що автомобіль не передавався, а документи про передачу підроблені. Суду надано заяву про злочин в якій чітко вказано особу яка здійснила злочин. І це саме та особа якій як стверджує, що позивач особисто передала автомобіль. Я не маю можливості впливати на те, що вносить в ЄДР працівник поліції. В заяві не вказувалась що не відома особа, а чітко з усіма даними вказувалась особа, яка, підробивши документи, заявила про передачу позивачем авто, що насправді не відбувалось. Стосовно того, що позивач повинна була повідомити Київську митницю про непереборні обставини, наполягаю, що в суді розбиралось це питання, і було встановлено, що машина в режимі транзиту заїхала через ГАЛИЦЬКУ МИТНИЦЮ а не Київську. Суду надані докази повідомлення до Галицької митниці про непереборні обставини. Позивач не знала і не могла знати про проведення якихось дій на Київській митниці. Після отримання протоколу, з якого я дізналась що хтось розмитнив авто, позивач надіслала до Київській митниці пояснення та документи, що нічого подібного не відбувалось, докази того, що машина знаходиться на обліку у Польші. І цей факт не заперечував представник відповідача. Київська митниця ігнорувала мої запити і не надавала інформації яким чином проведено розмитнення. Суд не зазначає, з яких підстав позивач повинна була інформувати Київську митницю, а не Галицьку. Київська митниця подала відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому зазначила про відсутність нововиявлених обставин. Крім того, відзив аргументує тим, що 03.08.2021 у відділі митного оформлення № 2 митного поста «Київ-Центральний» Київської митниці за митною декларацією типу ІМ 40 АА № UA 100150/2021/383123 громадянкою України ОСОБА_4 , паспорт НОМЕР_1 від 06.12.2007р., виданий Святошинським РУ ГУ МВС України в м. Києві, зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі Закону України від 15 квітня 2021 року № 1403-IX «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо тимчасового спрощення митного оформлення транспортних засобів, ввезених на митну територію України», оформлений транспортний засіб марки AUDI A2, № кузова НОМЕР_2 . Відповідно до інформації електронної бази даних АСМО «Інспектор» транспортний засіб марки AUDI A2, № кузова НОМЕР_2 ввезений на митну територію України 31.07.2017 громадянкою України ОСОБА_5 , паспорт громадянки України НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 , в зоні діяльності Херсонської митниці Держмитслужби, в режимі транзит терміном до 10 діб та повинен бути доставлений у митний орган призначення до закінчення строку, визначеного статтею 95 Митного кодексу України (далі - МК України). Перевіркою інформації, з використанням бази даних АСМО «Інспектор» встановлено, що транспортний засіб особистого користування марки AUDI A2, № кузова НОМЕР_2 , з митної території України у строк, встановлений ч. 1 ст. 95 МК України, не вивозився та у інший митний режим не поміщувався. Таким чином, ОСОБА_5 передала без дозволу митного органу вищевказаний транспортний засіб особистого користування, поміщений у митний режим «транзит», у користування особі, яка безпосередньо не ввозила транспортний засіб на митну територію України та не поміщувала його у митний режим «транзит», чим вчинила порушення митних правил, передбачене ч. 4 ст. 469 МК України. Відповідно до інформації електронної бази даних АСМО «Інспектор» транспортний засіб марки AUDI A2, № кузова НОМЕР_2 ввезений на митну територію України 31.07.2017 громадянкою України ОСОБА_5 , паспорт громадянки України НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 , в зоні діяльності Херсонської митниці Держмитслужби, в режимі транзит терміном до 10 діб та повинен бути доставлений у митний орган призначення до закінчення строку, визначеного статтею 95 МК України. Митне оформлення транспортного засобу здійснювалось відповідно до вимог ст. 335 МК України, Постанови Кабінету міністрів України № 451 від 21.05.2012 року, наказу Держмитслужби України від 17.11.2005 року № 1118. При оформленні зобов`язання про транзит визначальним не факт власності на товар, а факт зазначення такої особи в поданих документах. Враховуючи вище викладені норми законодавства України, при ввезені громадянами на митну територію України транспортні засоби особистого користування з метою транзиту, достатньо документу, що засвідчує факт постійної реєстрації у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, тобто технічного паспорту на транспортний засіб без відмітки про зняття з реєстрації. Тобто, громадянка ОСОБА_5 самостійно, добровільно надала документи під час перетину митного кордону України на вищезазначеному автомобілі, та взяла на себе зобов`язання про транзит та заборону передачі такого транспортного засобу у користування та розпорядження інших осіб. Відповідно до інформації що міститься в електронній базі даних АСМО «Інспектор», громадянка України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт громадянки України НОМЕР_3 . Враховуючи те, що особу ОСОБА_3 при перетині митного кордону України було ідентифіковано за паспортом громадянина України для виїзду закордон, формою якого не передбачено інформацію щодо місця реєстрації, протокол про порушення митних правил був направлений на зазначену нею адресу, що міститься в електронній базі даних АСМО «Інспектор». Листом митниці від 18.11.2021 № 7.8-5/20/10/14309 ОСОБА_3 проінформовано про дату та час розгляду справи, також проінформовано про те, що розгляд справи про порушення митних правил може відбуватись за допомогою комунікаційного засобу для безкоштовного виклику і чату «Skype», адреса виклику «Київська митниця». Таким чином, митницею вжито усіх заходів про своєчасне повідомлення ОСОБА_5 про дату та час розгляду справи. Однак, клопотання про ознайомлення, надання пояснень та додаткових документів або перенесення розгляду справи на адресу митниці не надходило. Матеріалами справи підтверджується неодноразове ввезення та вивезення транспортного засобу марки AUDI A2, № кузова НОМЕР_2 : - 21.07.2017 о 05:40 - ввезено, 26.07.2017 о 21:23 - вивезено; - 27.07.2017 о 01:10 - ввезено, 27.07.2017 об 11:37 - вивезено; - 27.07.2017 о 14:29 - ввезено, 27.07.2017 о 20:22 вивезено. Також матеріалами справи підтверджується, що 31.07.2017 о 13:18 позивачем був ввезений на митну територію України автомобіль марки AUDI A2, № кузова НОМЕР_2 у режимі «транзит» для особистого користування та повинен бути доставленим у митний орган призначення до закінчення строку, визначеного ст. 95 МК України. Для митного оформлення транспортного засобу 03.08.2021 митному органу надано договір купівлі-продажу від 10.05.2020, де продавцем виступає ОСОБА_6 , а покупцем ОСОБА_4 . Отже, саме з 10.05.2020 автомобіль вважається таким, що переданий Spolka Svidi іншій особі - ОСОБА_4 , яка безпосередньо не ввозила такий транспортний засіб на митну територію України чи поміщувала його у митний режим транзиту. Постанова Київської митниці винесена 16.12.2021, тобто до спливу строків, передбачених ч.1 ст. 467 МК України. Постанова Київської митниці від 16.12.2021 винесена заступником керівника митниці, особою, уповноваженою на розгляд справ про порушення митних правил (ст. 523 МК України). Усі процесуальні норми додержано під час розгляду справи про порушення митних правил. Відповідно до ст. 489 МК України посадова особа митного органу, яка розглядала справу з`ясувала всі необхідні обставини справи, а саме: митним органом встановлено, що ОСОБА_5 передала без дозволу митного органу транспортний засіб особистого користування марки AUDI A2, № кузова НОМЕР_2 , поміщений у митний режим «транзит», у користування особі, яка безпосередньо не ввозила транспортний засіб на митну територію України; матеріали справи містять докази, які повністю підтверджують вину ОСОБА_5 ; обставини, які виключають притягнення особи до адміністративної відповідальності не встановлено; обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення не встановлено. Вищезазначені обставини підтверджують необґрунтованість, безпідставність позивних вимог, що не підлягають задоволенню. Беручи до уваги вищевикладене, відповідач вважає, що постанова Київської митниці від 16.12.2021 року у справі про порушення митних правил № 4415/10000/21 є законною, обґрунтованою, прийнятою з урахуванням всіх фактичних обставин справи та відповідно до норм чинного законодавства. Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне. Постановою заступника начальника Київської митниці Михалевич А. в справі про порушення митних правил № 4415/10000/21 від 16.12.2021 року громадянку України ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 4 ст. 469 Митного кодексу України, та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000,00 грн. Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 01.08.2023 року у справі №160/17152/22 в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Київської митниці про скасування постанови про порушення митних правил відмовлено. Відмоволяючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що постанова Київської митниці від 16.12.2021 року у справі про порушення митних правил №4415/10000/21 є законною, обґрунтованою, прийнятою з урахуванням всіх фактичних обставин справи та відповідно до норм чинного законодавства, Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13.10.2023 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 01.08.2023 року у справі №160/17152/22. Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 08.05.2024 р. у задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами по адміністративній справі №160/17152/22 за позовом ОСОБА_3 до Київської митниці про скасування постанови про порушення митних правил відмовлено з підстави спростовання тверджень заявника про те, що лист ПАТ «Страхової компанія «ПЗУ Україна» від 07.12.2023 р. є нововиявленою обставиною, про яку їй не було відомо та не могло бути відомо на час розгляду справи. Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 12.06.2025 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами по адміністративній справі №160/17152/22 за позовом ОСОБА_3 до Київської митниці про скасування постанови про порушення митних правил - відмовлено. Підставою відмови слугувало те, що посилання заявника на витяг з ЄРДР №12024105080000889, отриманий нею 21.08.2024 р. від Святошинського ВП у м.Києві про внесення відомостей на підставі ухвали Святошинського районного суду м.Києва №759/15473/24 від 31.07.2024 р. за зверненням ОСОБА_1 з приводу того, що невстановлена особа, шляхом підробки документів, зареєструвала у власність автомобіль (ЄО47037), не може бути нововиявленими обставинами, оскільки ОСОБА_1 повиннна була в строки, передбачені законом, повідомити Київську митницю про переборні обставини, які унеможливили вивезти автомобіль в режимі "транзит" у встановлені законом строки, однак вона цього не зробила, з невідомих причин, що спростовує її твердження, про те, що витяг з ЄРДР №12024105080000889 є нововоявленою обставиною, про яку їй не відомо та не могло бути відомо на час розгляду справи. Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам процесуального права та фактичним обставинам справи, є правильними, законними та обґрунтованими, виходячи з наступного. Статтею 361 КАС України встановлено підстави перегляду судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами За змістом ч. 1 ст. 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами. При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду. Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом (пункти 1, 2 частини четвертої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України). Надаючи тлумачення наведеним нормам, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08.09.2022 справа №9901/400/20 висловила правову позицію про те, що в адміністративному судочинстві перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та/або необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду про неї дані. Перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставин, про існування яких стало відомо після ухвалення судового рішення, для досягнення істини у справі. Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами є важливою гарантією захисту прав і свобод людини, зокрема, у сфері адміністративного судочинства. Перегляд судових рішень, які набрали законної сили, є додатковим засобом забезпечення законності судового рішення і механізмом захисту прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб і забезпечення справедливого та ефективного здійснення правосуддя. Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є: існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи й ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не були та не могли бути відомі ні заявникові, ні суду, ні іншим учасникам адміністративного процесу; істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Нововиявлені обставини необхідно відрізняти від нових обставин, що виникли після вирішення справи та ще не існували на час її розгляду, а також від обставин, що зазнали змін після ухвалення судом рішення. Їх виявлення не може бути підставою для перегляду судового рішення. Нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справи. Не вважається нововиявленою обставиною зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Також не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, які встановлюються на підставі доказів, що не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими. Водночас необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. З урахуванням наведеного перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин, тому першочерговим обов`язком суду є встановлення відсутності або наявності нововиявлених обставин. Колегія суддів враховує, що ОСОБА_1 вважає нововиявленою обставиною кримінальне провадження № 12024105080000869, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за поданою нею 07.08.2024 року заявою про вчинення злочину. При цьому, станом на час ухвалення рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 01.08.2023 року, вказане кримінальне провадження в Єдиному реєстрі досудових розслідувань було відсутнє, оскільки відповідна заява була подання позивачем через рік після ухвалення рішення, з яким позивач не погоджується. Тобто, наведені позивачем підстави для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами фактично є новими обставинами, що з`явилися після розгляду справи, та не є підставою для перегляду справи. Крім того, відповідні відомості про кримінальне провадження взагалі не є визначеною ч. 2 ст. 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами. З огляду на встановлені обставини, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 на ухвалу Новокодацького районного суду міста Дніпра від 12 червня 2025 року у справі №160/17152/22 за нововиявленими обставинам. Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, тому відповідно до ст.316 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Новокодацького районного суду міста Дніпра від 12 червня 2025 року у справі №160/17152/22 - залишити без задоволення. Ухвалу Новокодацького районного суду міста Дніпра від 12 червня 2025 року у справі №160/17152/22 - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий - суддя С.В. Чабаненко суддя І.В. Юрко суддя С.В. Білак