Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 320/62462/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/62462/24 Головуючий у 1-й інстанції: Кочанова П.В. Суддя-доповідач: Василенко Я.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 січня 2026 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Василенка Я.М., суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В., за участю секретаря Шляги А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30.06.2025 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернулася до суду першої інстанції з позовом, в якому просила: - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.08.2024 №92859240203, винесене Головним управлінням ДПС у м. Києві стосовно ОСОБА_1 , яким збільшено суму грошового податкового зобов`язання за податком на доходи фізичних осіб до 10 162 980, 00 грн., - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.08.2024 №92874240203, винесене Головним управлінням ДПС у м. Києві стосовно ОСОБА_1 , яким збільшено суму грошового податкового зобов`язання за військовим збором до 846 915,00 грн. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30.06.2025 позов задоволено. Не погоджуючись з вказаним рішенням Головне управління Державної податкової служби у м. Києві звернулося із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. В судове засідання сторони не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв`язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 13 ст. 10, ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав. З матеріалів справи вбачається, що контролюючим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ОСОБА_1 з питань дотримання вимог своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з отриманого доходу у вигляді інвестиційного прибутку від продажу частки в статутному капіталі ТОВ «РВС Форест Ленд» за період з 01.01.2021 по 31.12.2021, за результатом якої прийнято акт від 08.07.2024 № 83461/ж5/26-15-24-02-03. У висновку акту перевірки зазначено про порушення податкового законодавства, а саме: - п. 179.1 ст. 179 ПК України, з урахуванням п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПК України - не подано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2021 рік до контролюючого органу; - п.п. «а» п. 176.1 ст. 176, п. 44.1, п. 44.3 ст. 44 ПК України, не надано до перевірки Книгу обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу. - п.п. 168.2.1. п. 168.2, п.п. 168.1.3 п. 168. 1 ст. 168 ПК України з урахуванням вимог п.п. 164.2.9 п. 164.2. ст. 164, п. п. 170.2.6. п. 170.2 ст. 170 ПК України, а саме занижено інвестиційний прибуток на суму 45 168 800, 00 грн. та не сплачено до бюджету податок на доходи фізичних осіб за 2021 рік в сумі 8 130 384, 00 грн. з отриманого доходу; - п.п. 1.2., п.п. 1.3, п. 16-1 підрозділу XX Перехідних положень ПК України, а саме не нараховано, не утримано, не перераховано до бюджету військовий збір у сумі 677 532,00 грн. На підставі означеного акту перевірки в подальшому контролюючим органом було прийнято податкові повідомлення-рішення: - від 14.08.2024 №92859240203, яким позивачу збільшено розмір грошового податкового зобов`язання за податком на доходи фізичних осіб на суму 10 162 980,00 грн. (з яких 8 130 384,00 грн. - податкове зобов`язання, 2 032 596,00 грн. - штрафні санкції); - від 14.08.2024 №92874240203, яким позивачу збільшено суму грошового податкового зобов`язання до 846 915 грн. (з яких 677 532 грн. - основне грошове зобов`язання, 169 383 грн. - штрафні санкції); - від 14.08.2024 № 92867240203 щодо неподання податкової декларації за 2021 рік та накладення штрафу у розмірі 340 грн. ОСОБА_1 , не погодилась із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, вважає їх необґрунтованими та такими, що порушують норми діючого законодавства, з огляду на що і звернулась до суду з даним позовом. Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що спірні податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки висновки контролюючого органу, які викладені в акті перевірки, є необґрунтованими. Апелянт у своїй скарзі зазначає, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України. Оскаржувані податкові повідомлення-рішення є обґрунтованими, оскільки у ході перевірки встановлено порушення вимог податкового законодавства. Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне. Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України. Згідно з підпунктом 164.2.9 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.40 і 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу. Підпунктами 170.2.1, 170.2.2, 170.2.6, 170.2.7 пункту 170.2 статті 170 Податкового кодексу України, визначено, що облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік, за результатами якого платник податку зобов`язаний подати річну податкову декларацію, в якій має відобразити загальний фінансовий результат (інвестиційний прибуток або інвестиційний збиток), отриманий протягом такого звітного року. Інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4-170.2.6 цього пункту (крім операцій з деривативами). Придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи - резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права. До складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року. Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного (податкового) року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року. Для цілей цього пункту термін «інвестиційний актив» означає пакет цінних паперів, деривативів чи корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах, випущені одним емітентом. У підпункті 14.1.81-1 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що інвестиційний прибуток для цілей розділу IV цього Кодексу - дохід у вигляді позитивної різниці між доходом, отриманим платником податку від проведення операцій з цінними паперами з урахуванням курсової різниці, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, та витратами на придбання таких інвестиційних активів. У підпункті 168.2.1 пункту 168.2, підпункті 168.1.3 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України визначено, що платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов`язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів. Якщо згідно з нормами цього розділу окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування, платник податку зобов`язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу податку та подати річну декларацію з цього податку. Відповідно до підпункту 1.2, підпункту 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту. Разом з тим, підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України визначено, що податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах як презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу. Отже, системний аналіз вищенаведених норм дає підстави дійти до висновку, що інвестиційним прибутком, який підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб і на який нараховується військовий збір, є позитивна різниця між витратами особи на придбання інвестиційного активу і доходом, отриманим від його реалізації (тобто позитивний фінансовий результат). Матеріалами справи підтверджено, що висновки відповідача ґрунтуються на тому, що позивачем отримано інвестиційний прибуток внаслідок продажу своєї частки у розмірі 50% від статутного капіталу ТОВ «РВС Форест Ленд» (інвестиційний актив) на підставі договору від 15.07.2021, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , склав 45 168 800 грн. Як вбачається зі змісту протоколу №1 установчих зборів засновників (учасників) ТОВ «РВС Форест Ленд» від 05.10.2020, останнім було створено із статутним капіталом у розмірі 1 600 000,00 гривень, до складу якого входять кошти ОСОБА_1 у сумі 800 000,00 гривень та ОСОБА_3 у сумі 800 000,00 гривень. Свою частку у сумі 800 000,00 гривень позивачем було сплачено 11.02.2021 в сумі 400 000,00 (чотириста тисяч) грн. та 18.02.2021 у сумі 400 000,00 (чотириста тисяч) грн., що підтверджується наданими до матеріалів справи банківськими виписками. 13.04.2021 протоколом №1304/1 загальних зборів учасників ТОВ «РВС Форест Ленд» (код ЄДРПОУ 43854698) розмір статутного капіталу був збільшений до 90 337 600,00 гривень за рахунок негрошових внесків учасників. Таким чином, до статутного капіталу ТОВ «РВС Форест Ленд» ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було здійснено негрошовий внесок у вигляді 44 (сорока чотирьох) земельних ділянок на суму 88 309 200,00 грн. та грошовими коштами у сумі 428 400,00 грн. Підсумовуючи здійснені позивачем внески, загальний розмір статутного капіталу ТОВ «РВС Форест Ленд» внаслідок збільшення склав 90 337 600 гривень. Факт внесення ОСОБА_1 у статутний капітал ТОВ «РВС Форест Ленд» земельних ділянок підтверджується актом приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ «РВС Форест Ленд» від 13.04.2021, доданого до матеріалів справи. Разом з тим, вартість земельних ділянок, яка була внесена позивачем у статутний капітал ТОВ «РВС Форест Ленд» підтверджується звітами про експертно-грошову оцінку земельних ділянок, які також долучено до справи. У вказаних звітах підтверджена вартість усіх внесених в статутний капітал земельних ділянок. Протоколом №1304/1 затверджений розподіл статутного капіталу та вартість часток учасників у наступних пропорціях та розмірах: ОСОБА_3 - 50 % (п`ятдесят відсотків) що становить 45 168 800,00 (сорок п`ять мільйонів сто шістдесят вісім тисяч вісімсот) грн; ОСОБА_1 - 50 % (п`ятдесят відсотків) що становить 45 168 800,00 (сорок п`ять мільйонів сто шістдесят вісім тисяч вісімсот) грн. З огляду на викладене, витрати позивача на придбання інвестиційного активу та підвищення його вартості за рахунок витрат позивача (формування статутного капіталу й подальші майнові внески у статутний капітал) склали 45 168 800,00 (сорок п`ять мільйонів сто шістдесят вісім тисяч вісімсот) грн., а саме - 800 000,00 (вісімсот тисяч) грн. грошовий внесок в статутний капітал та 44 368 800,00 (сорок чотири мільйони триста шістдесят вісім тисяч вісімсот) грн., - майновий внесок до статутного капіталу ТОВ «РВС Форест Ленд» у вигляді земельних ділянок, вартість яких, як вказувалось вище, підтверджується наданими звітами про експертно-грошову оцінку земельних ділянок. В свою чергу, відчуження інвестиційного активу ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 відбулося за 45 168 800, 00 грн., що підтверджується договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «РВС Форест Ленд» від 15.07.2021 та актом приймання-передачі частки в статутному капіталі ТОВ «РВС Форест Ленд» від 15.07.2021. Отже, в розумінні пп. 170.2.2,170.2.6. п. 170.2 ст. 170 ПК України різниця між доходом від продажу інвестиційного активу (частки у розмірі 50% від статутного капіталу ТОВ «РВС Форест Ленд») та витратами на придбання та збільшення вартості інвестиційного активу протягом звітного року дорівнює 0 грн. Такий висновок доводить відсутність підстав для нарахування податку на доходи фізичних осіб щодо ОСОБА_1 на підставі договору про продаж нею 50% частки у статутному капіталі ТОВ «РВС Форест Ленд». Таким чином, доказів наявності отримання інвестиційного прибутку відповідачем не надано, як і не надано доказів на спростування викладеним обставинам. Посилання апелянта, що визначена учасниками ТОВ «РВС Форест Ленд» вартість земельних ділянок у розмірі 5 000 дол. США є необґрунтованою, колегія суддів оцінює критично та зводиться до незгоди податкового органу з наявними у матеріалах справи доказами позивача. Доводи апелянта про те, що вказані вище докази не можуть братись до уваги, оскільки вони не були надані під час проведення перевірки, а тому, як наслідок, не були проаналізовані та не можуть слугувати підставою для скасування спірних податкових повідомлень-рішень, не беруться колегією суддів, з огляду на таке. Пунктом 85.2 статті 85 ПКУ визначено, що платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки. Відповідно до п. 44.6 ст. 44 ПК України - у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. При цьому, з матеріалів справи вбачається, що копію наказу від 23.05.2024 № 2999-п про проведення позапланової перевірки, повідомлення від 23.05.2024 № 1146/26-15-24-02-03 про дату перевірки, місце її проведення та необхідність надання документів, представником позивача не отримано, оскільки з поштового відправлення за №0600923574864 та довідки про причини повернення вбачається, що лист був повернутий відповідачу за закінченням терміну зберігання. Таким чином, фактично позивач не був обізнаний про проведення перевірки, а також, йому не було вручено запити щодо надання відповідних первинних документів до перевірки. Отже, колегія суддів вважає, що позивач об`єктивно не зміг подати відповідачу під час перевірки наявні в нього документи, докази на підтвердження понесених ним інвестиційних витрат на придбання корпоративних прав. Відповідно до наведених вище мотивів та враховуючи встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що спірні податкові повідомлення-рішення є такими, що не відповідають критеріям правомірності та підлягають скасуванню в силу своєї протиправності. Проаналізувавши вказані вище та всі інші доводи та аргументи апеляційної скарги відповідача, колегія суддів вважає, що вони не спростовують правильності висновків суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позову та вважає, що судом першої інстанції повно встановлено фактичні обставини справи, правильно визначено норми матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню. Також, апелянтом не зазначено посилання щодо неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права при винесенні рішення. Також, апелянтом не вказано що саме не було досліджено чи не встановлено судом. Крім того, як зазначено у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц, Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», §58, рішення від 10.02.2010). Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт незаконності та необґрунтованості рішення суду першої інстанції. Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 30.06.2025 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий: Василенко Я.М. Судді: Ганечко О.М. Кузьменко В.В. Повний текст постанови виготовлений 16.01.2026.