Ухвала ККС ВС № 686/23962/24

УХВАЛА 16 січня 2026 року м. Київ справа № 686/23962/24 провадження № 51-116ск26 Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 лютого 2025 року та ухвалу Хмельницького апеляційного суду Хмельницької області від 09 жовтня 2025 року, встановив: Захисник ОСОБА_4 , який діє в інтересах засудженого ОСОБА_5 , звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на вказані вище судові рішення. Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), колегія суддів дійшла висновку, що її необхідно залишити без руху, встановивши строк для усунення недоліків. За приписами п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК у касаційній скарзі має бути наведено обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення. Відповідно до ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого. Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення, які, на її думку, були допущені судами при винесенні судових рішень, навести конкретні аргументи в обґрунтування кожної позиції. При цьому, особі, яка подає касаційну скаргу, необхідно керуватися положеннями ст. 433 КПК, за якими суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Крім того, касаційний суд не перевіряє судові рішення в частині невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, не може втручатися в аспекти оцінки судами попередніх інстанцій дослідженої ними сукупності належних, допустимих і достовірних доказів на предмет підтвердження чи не підтвердження обставин, які підлягають доказуванню в провадженні, таку оцінку кожен суд здійснює незалежно і самостійно шляхом формування власного внутрішнього переконання як щодо кожної з обставин, які підлягають доказуванню, так і стосовно винуватості особи у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень в цілому. Суд касаційної інстанції є судом права, а не факту. Під час перевірки доводів, наведених у касаційній скарзі, керується фактичними обставинами, встановленими місцевим та апеляційним судами, і перевіряє лише правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а також правової оцінки обставин. У поданій касаційній скарзі захисник як на підставу для скасування вироку Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 лютого 2025 року та ухвалу Хмельницького апеляційного суду Хмельницької області від 09 жовтня 2025 року посилається на те, що апеляційний розгляд було проведено без участі засудженого ОСОБА_5 , проте не зазначає, які порушення були допущені судом апеляційної інстанції при вирішенні цього питання. Як убачається з наданої захисником копії оскарженої ухвали, захисник брав участь у апеляційному перегляді, проте у касаційній скарзі не зазначено, чи клопотав захисник про відкладення апеляційного розгляду у зв`язку з неявкою засудженого, якщо так - чи розглянув апеляційний суд таке клопотання, чи були допущені порушення під час його розгляду, чи був повідомлений обвинувачений про день, час та місце розгляду, чи клопотав останній про його відкладення, чи є його явка обов`язковою. При цьому, у касаційній скарзі не йдеться про наявність передбачених ст. 138 КПК поважних причин неприбуття обвинуваченого у судове засідання. Також захисник у касаційній скарзі посилається на наявність у засудженого психічного захворювання. Як убачається зі змісту оскаржених судових рішень, ОСОБА_5 раніше неодноразово судимий: 09 жовтня 2017 року Хотинським районним судом Чернівецької області за ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК), 18 грудня 2017 року цим же судом за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК, 12 січня 2018 року цим же судом за ч. 3 ст.185 КК, 15 листопада 2018 року Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області за ч. 3 ст.185 КК, 22 червня 2018 року Новоселицьким районним судом Чернівецької області за ч. 3 ст.186 КК. За змістом оскаржених судових рішень, засуджений ОСОБА_5 не перебуває на обліках у лікаря нарколога і психіатра та є військовослужбовцем. При цьому, захисник не вказує про відсутність у матеріалах справи відомостей про стан належного психічного здоров`я засудженого, що вказане питання не було предметом дослідження в суду. В який спосіб твердження суду про те, що ОСОБА_5 не перебуває на обліках у лікаря нарколога і психіатра на час розгляду справи, спростовує надана Суду копія довідки ОКНП «Чернівецька обласна психіатрична лікарня» від 11 листопада 2024 року № 7986, де не вказано діагноз та підстави перебування на лікуванні останнього, захисник не обґрунтовує в своїй скарзі в контексті порушень, допущених під час судового розгляду. Крім того, захисник у касаційній скарзі узагальнено посилається на наслідки, визначені в ст. 87 КПК, проте не вказує щодо яких доказів вони мають бути застсовані, враховуючи, що засуджений ОСОБА_5 відмовився давати показання в суді. Формальні та неконкретизовані твердження про недотримання судами попередніх інстанцій норм КПК не можуть бути предметом перевірки суду касаційної інстанції, який переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги та вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд стороною, що відображено в приписах ч. 2 ст. 433 та ч. 3 ст. 26 КПК, а тому не може самостійно відшуковувати відповідні підґрунтя для задоволення касаційної скарги. Відповідно до ст. 429 КПК суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу було подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 вказаного Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки скарги і встановлюється строк, необхідний для їх усунення, що не може перевищувати п`ятнадцяти днів із дня отримання ухвали особою, котра подала касаційну скаргу. Врахувавши вищенаведене, керуючись положеннями ст. 429 КПК, з огляду на те, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 КПК, колегія суддів дійшла висновку, що скаргу необхідно залишити без руху і надати строк на усунення недоліків. Недоліки касаційної скарги, пов`язані з її змістом, можуть бути усунуті шляхом подання нової касаційної скарги та відповідних додатків до неї. Керуючись ст. 429 КПК, Суд постановив: Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 лютого 2025 року та ухвалу Хмельницького апеляційного суду Хмельницької області від 09 жовтня 2025 року залишити без руху та встановити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків касаційної скарги - п`ятнадцять днів із дня її отримання. Роз`яснити, що касаційна скарга повертається в разі, якщо особа в установлений строк не усунула недоліків касаційної скарги, залишеної без руху. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3