Постанова Київський апеляційний суд № 754/19138/25

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД апеляційне провадження №33/824/1092/2026 справа №754/19138/25 ПОСТАНОВА 15 січня 2026 року м.Київ Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Поліщук Н.В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 , поданою адвокатом Довженком Валерієм Івановичем, на постанову Деснянського районного суду міста Києва від 11 грудня 2025 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтями 124, 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - встановив: Постановою Деснянського районного суду міста Києва від 11 грудня 2025 року на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтями 124, 122-4 КУпАП. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн. Не погодившись із прийнятою постановою, 05 січня 2026 року адвокатом Довженком В.І., який діє в інтересах ОСОБА_1 , за допомогою системи Електронний суд через суд першої інстанції подано апеляційну скаргу, в якій одночасно просить поновити строк на оскарження постанови Деснянського районного суду міста Києва від 11 грудня 2025 року. Клопотання мотивовано тим, що розгляд справи здійснено у відсутність ОСОБА_1 , який не міг прибути до суду у зв`язку із перебуванням останнього на стаціонарному лікуванні, про що надано відповідні документи до суду. Вказує, що копію постанови отримано скаржником 25 грудня 2025 року. Щодо причин пропуску строку на апеляційне оскарження також посилається на введення в Україні режиму військового стану та його негативними наслідками (масовані обстріли, відключення електропостачання). Вказане унеможливило своєчасне звернення скаржника для отримання правової допомоги. Дослідивши матеріали справи, апеляційний суд не убачає у наведених у клопотанні доводах поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду. Згідно із частиною 2 статті 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною 5 статті 7 та частиною 1 статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Відповідно до частин 1 та 2 статті 285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. У статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що "При розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права". Згідно зі сталою практикою Європейського суду з прав людини, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України» (974 256) (Aleksandr Shevchenkov. Ukraine), заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та «Трух проти України» (Trukhv. Ukraine) (ухвала), заява № 50966/99, від 14 жовтня 2003 року). У рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі №3236/03 «Пономарьов проти України» зазначено, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (Пономарьов проти України, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 3 квітня 2008 року). Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення суду у справі Жоффер де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року). З матеріалів справи убачається, що 06 листопада 2025 року відносно ОСОБА_1 складено протоколи серії ЕПР1 №505131 та серії ЕПР1 №505135 про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 124, 122-4 КУпАП (а.с.2, 4). Протоколи містять відомості щодо номеру мобільного телефону ОСОБА_1 . Судом першої інстанції за допомогою смс-повідомлень із використанням мобільного застосунку "Viber" за номером мобільного телефону скаржника 02 грудня 2025 року повідомлено ОСОБА_1 про розгляд справи в судовому засіданні, призначеному на 11 грудня 2025 року (а.с.20). 09 грудня 2025 року ОСОБА_1 ознайомлювався із матеріалами справи, про що зробив власноручну відмітку у відповідній заяві (а.с.21). 11 грудня 2025 року судом першої інстанції прийнято оскаржувану постанову. Чинним законодавством регламентовано строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, а саме передбачено надання десятиденного процесуального строку на вчинення дії щодо оскарження постанови суду з дня винесення такої постанови. Отже, строк на апеляційне оскарження постанови Деснянського районного суду міста Києва від 11 грудня 2025 року закінчується 22 грудня 2025 року (понеділок), оскільки десятий день процесуального строку припадає на вихідний день 21 грудня 2025 року (неділя). Апеляційну скаргу подано 05 січня 2026 року. Апеляційний суд відхиляє доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки матеріали справи не містять відомостей про перебування ОСОБА_1 станом на день розгляду справи 11 грудня 2025 року. Такі документи не подано до суду першої інстанції, а також не долучено до апеляційної скарги. Крім того, апеляційний суд зауважує, що хоча хвороба заявника за загальним правилом оцінюється як поважна причина пропуску процесуального строку, клопотання про поновлення такого строку не може носити формальний характер, а наведені в ньому обставини повинні бути поважними та доводитися належними доказами. Заявляючи клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку, скаржник не зазначає про існування жодних істотних перешкоди чи труднощів, які унеможливили своєчасне вчинення процесуальних дій з подачі нею апеляційної скарги на постанову суду, та не надає суду доказів на підтвердження обставин, на які посилається у клопотанні. З огляду на наведене, апеляційний суд визнає неповажними причини пропуску процесуального строку, зазначені в апеляційній скарзі, та робить висновок про відмову у задоволенні такого клопотання та про повернення апеляційної скарги скаржнику відповідно до вимог статті 294 КУпАП. Керуючись статтею 294 КУпАП, суд -

ПОСТАНОВИВ: Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Деснянського районного суду міста Києва від 11 грудня 2025 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Довженком Валерієм Івановичем, на постанову Деснянського районного суду міста Києва від 11 грудня 2025 року повернути особі, яка її подала. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Н.В. Поліщук