Постанова Кропивницький апеляційний суд № 392/2016/25

Кропивницький апеляційний суд № провадження 33/4809/29/26 Головуючий у суді І-ї інстанції Кратко Д. М. Категорія - 130 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Онуфрієв В. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14.01.2026 року. суддя Кропивницького апеляційного суду Онуфрієв В.М., за участю секретаря Сакари І.І., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та в його інтересах захисника адвоката Беспалової Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника адвоката Беспалової Н.О на постанову Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 18 листопада 2025 року, якою: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто судовий збір на користь держави в розмірі 605 грн. 60 коп. ВСТАНОВИВ: Згідно постанови суду першої інстанції, ОСОБА_1 29 вересня 2025 року о 03.06 годині по вул. Велігіна, 76 в м. Мала Виска, Новоукраїнського району, Кіровоградської області, керував автомобілем ВАЗ 2121, реєстраційний номер НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: порушення мови, координації рухів, різкий запах з порожнини рота. Від проходження огляду для визначення стану алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager 6810, на місці зупинки транспортного засобу водій відмовився, а також відмовився від проходження огляду у закладі охорони здоров`я в установленому порядку, чим порушив пункт п. 2.5 Правил дорожнього руху (водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції), а, відтак, скоїв правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП. В апеляційній скарзі захисник - адвокат Беспалова А.В. просила скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Свої вимоги обґрунтовувала тим, що в матеріалах вказаної адміністративної справи відсутні докази вчинення ним вказаного адміністративного правопорушення. Жодного належного та допустимого доказу перебування ОСОБА_1 за кермом автомобіля, до матеріалів адміністративної справи не долучено. Вказує, що процедура проведення огляду на стан сп`яніння була грубо порушена. Матеріали стосовно ОСОБА_1 не відповідають вимогам ст. 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, свідків немає. Крім того, вказує, що не приймає як доказ по справі відеозапис із нагрудної камери записаний на диск. Поліцейський до протоколу про адміністративне правопорушення не додано відеозапис з нагрудної камери у повній мірі, який має бути безперервний. Дослідивши матеріали справи, заслухавши ОСОБА_1 та його захисника Беспалову Н.О., які підтримали апеляційну скаргу, зваживши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи в межах поданої апеляційної скарги, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з таких підстав. Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху визначено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно диспозиції ч.1 ст. 130 КУпАП відповідальність за вказане правопорушення настає у разі керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а так само за відмову осіб, які керують транспортними засобами, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан такого сп`яніння. Відповідно до ч. 1 розділу ІІ «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом МВС України 07.11.2015 № 1395, протокол про адміністративне правопорушення (додаток 1) складається відповідно до статті 254 КУпАП. До протоколу про адміністративне правопорушення долучаються: 1) письмові пояснення свідків правопорушення у разі їх наявності; 2) акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу у разі здійснення його затримання; 3) акт огляду на стан сп`яніння у разі проведення огляду на стан сп`яніння; 4) інші документи та матеріали, які містять інформацію про правопорушення. Відповідно до ч. 6 розділу Х «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом МВС України 07.11.2015 № 1395, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі. Відповідно до ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Відповідно до ст.252 КУпАП орган, посадова особа оцінює докази за їх внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №468008 від 29.09.2025 року, ОСОБА_1 29 вересня 2025 року о 03.06 годині по вул. Велігіна, 76 в м. Мала Виска, Новоукраїнського району, Кіровоградської області, керував автомобілем ВАЗ 2121, реєстраційний номер НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: порушення мови, координації рухів, різкий запах з порожнини рота. Від проходження огляду для визначення стану алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager 6810, на місці зупинки транспортного засобу водій відмовився, а також відмовився від проходження огляду у закладі охорони здоров`я в установленому порядку, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП. Під час апеляційного розгляду ОСОБА_1 зазначив, що вину у вчинені адміністративного правопорушення не визнає. Проте, незважаючи на невизнання вини, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і на це правильно послався у своїй постанові суд першої інстанції, повністю підтверджується зібраними по справі доказами і, зокрема: - протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №468008 від 29.09.2025 року, яким підтверджується, що саме 29 вересня 2025 року о 03.06 годині по вул. Велігіна, 76 в м. Мала Виска, Новоукраїнського району, Кіровоградської області, мало місце правопорушення, яке ставиться в вину ОСОБА_1 (а.с. 1); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції про відмову від проходження огляду (а.с. 2); актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп`яніння (а.с.3). Крім того, вина ОСОБА_1 підтверджується відеозаписом з бодікамери поліцейського, що містяться на DVD-диску, доданому до протоколу про адміністративне правопорушення, яким підтверджується факт керування ОСОБА_1 29 вересня 2025 року о 03.06 годині по вул. Велігіна, 76 в м. Мала Виска, Новоукраїнського району, Кіровоградської області, автомобілем ВАЗ 2121, реєстраційний номер НОМЕР_1 , його зупинка та потім ОСОБА_1 поліцейські повідомили причину зупинки, оскільки водій порушив ПДР, та вказали, що у водія наявні ознаки алкогольного сп`яніння, та запропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Drager Alcotest та в медичному закладі на, що останній відмовився проходити огляд (а.с.5). Вказані зібрані по справі докази є належними та допустимими, є взаємоузгодженими між собою та відповідають дійсним фактичним обставинам справи встановленим у судовому засіданні суду першої інстанції та апеляційної інстанції та повністю підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення. Сумніви у їх належності та достовірності у апеляційного суду не виникає. Доводи апеляційної скарги стосовно того, що зібрані докази по справі неналежні та недопустимі, є необґрунтованими та безпідставними. Оскільки досліджені судом першої інстанції докази є належними та допустимими, взаємоузгоджуються між собою та повністю підтверджують наявність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення, який встановлений судом першої інстанції та який знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду. Підстави для визнання зібраних по справі доказів неналежними та недопустимими відсутні. Крім того, доводи апеляційної скарги стосовно відсутності факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, є необгрунтованими та безпідставними. Так як суд першої інстанції дійшов до правильного висновку з яким погоджується апеляційний суд, що на відеозаписі чітко зафіксовано, що на місці зупинки, та в подальшому у відділені поліції громадянин ОСОБА_1 повідомив, про те, що автомобіль рухався, та відсутність інших осіб в транспортному засобі, безумовно свідчить, що він дійсно здійснював керування транспортним засобом і такими своїми поясненнями намагається ввести суд в оману, щодо дійсних обставин справи та ніби то факту не керування автомобілем. Крім цього, доводи апеляційної скарги стосовно того, що працівниками поліції допущено ряд грубих порушень при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, є необґрунтованими та безпідставними, оскільки під час апеляційного розгляду грубих порушень під час складення протоколу судом не встановлено. Також, згідно відеозапису з нагрудної камери поліцейського з боку працівників поліції також порушень вимог чинного законодавства не встановлено та під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 було роз`яснено його права та обов`язки. Крім того, доводи апеляційної скарги щодо порушення працівниками поліції Інструкції №1452/735 від 09.11.2015 року про відсутність свідків, є необґрунтованими та безпідставними. Оскільки, відповідно до Закону України від 16 лютого 2021 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху», внесено зміни, зокрема до статті 266 КУпАП, що набрали чинності 17 березня 2021 року, та з цього часу законом передбачено обов`язок поліцейських під час проведення огляду осіб на визначення стану алкогольного сп`яніння застосовувати технічні засоби відеозапису, та лише в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Окрім того, логічне тлумачення положень частини 2 статті 266 КУпАП дає підстави вважати, що застосування поліцейськими технічних засобів відеозапису є належним та допустимим доказом під час провадження у справах за частиною 1 статті 130 КУпАП, не залежно від того, чи технічними засобами відеозапису зафіксовано сам огляд особи на стан сп`яніння, що проводився на місці, чи такими засобами зафіксовано відмову особи від огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Залучення свідків до огляду на стан сп`яніння, а так само фіксації відмови водія від огляду, є обов`язковим лише у разі неможливості застосування поліцейськими технічних засобів відеозапису. При цьому, слід зазначити, що положення статті 266 КУпАП в частині порядку проведення огляду водіїв на стан сп`яніння на місці зупинки із застосуванням технічних засобів відеозапису без присутності двох свідків, є чітко визначеними статті 266 КУпАП та пунктом 6 розділу II Інструкції № 1452/735. Відповідно до пункту 4 Розділу X Інструкції № 1408/27853 від 10 листопада 2015 року, якою регулюються особливості оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 130 КУпАП, визначено, що огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Наявні матеріали відеозапису долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. В даному випадку відеозаписи долучені до протоколу. Також, доводи апеляційної скарги стосовно того, що відеозапис, зафіксований нагрудною камерою поліцейського, є неналежним доказом, є безпідставними, оскільки право поліцейського на фото та відео фіксування за допомогою технічних приладів і технічних засобів закріплено у Законі України "Про Національну поліцію" та Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від18 грудня 2018 року №1026 і зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 січня 2019 року за №28/32999. Використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) передбачено ст. 40 Закону України "Про національну поліцію" та Інструкцію про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них", затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 03.02.2016 року №100, тому вказаний відеозапис є належним та допустимим доказом, який взаємоузгоджується з іншими доказами по справі та відповідає дійсним фактичним обставинам справи. Крім того, будь-яких інших доказів до апеляційної скарги та в суді апеляційної інстанції, які-б могли вплинути на правильність прийнятого рішення судом першої інстанції не надано. Відповідно до положень ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Враховуючи викладене у сукупності, суд апеляційної інстанції доходить до висновку, що суд першої інстанції, відповідно до вимог ст.ст. 245, 251КУпАП, об`єктивно з`ясував обставини даної справи із урахуванням наявних та досліджених в судовому засіданні доказів, дійшов до правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. При призначенні ОСОБА_1 виду та розміру адміністративного стягнення районний суд у повній мірі врахував суспільно небезпечний характер вчиненого ним правопорушення, його особу та призначив справедливе адміністративне стягнення, яке є достатнім для виправлення останнього, а також запобіганню вчинення ним, а так само іншими особами аналогічних правопорушень. Порушень вимог КУпАП, які б стали підставою для скасування по суті правильного прийнятого судом першої інстанції рішення, судом апеляційної інстанції не встановлено. Підстави для закриття провадження по справі також відсутні. Беручи до уваги викладене, апеляційний суд доходить висновку, що постанова суду першої інстанції є законною, мотивованою та обґрунтованою, підстави для зміни чи скасування постанови суду першої інстанції відсутні, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу захисника адвоката Беспалової Н.О. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 18 листопада 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, в сумі 17000 грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік залишити без зміни. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя: (підпис)