Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 200/11112/21

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 січня 2026 року справа №200/11112/21 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Гаврищук Т.Г., суддів: Блохіна А.А., Компанієць І.Д., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року по справі №200/11112/21 (суддя І інстанції Аканов О.О.) по розгляду заяви Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зміну способу виконання рішення за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання до вчинення певних дій, - УСТАНОВИВ: Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року у справі №200/11112/21 визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 5 від 08.06.2021 Про відмову в перерахунку пенсії за вислугу років ОСОБА_1 та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років з 01.12.2019 року, на підставі Закону України Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, з урахуванням довідки Державної установи Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області від 30 квітня 2021 №33/25-650, про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за листопад 2019 року, з урахуванням виплачених сум. Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції звернулось до суду із заявою, у якій просили змінити спосіб і порядок виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2021 у справі №200/11112/21 стягненні з Головного управління Пенсійного фонду України Донецькій області на користь ОСОБА_1 заборгованості з виплати пенсії за період з 01.12.2019 по 31.01.2022 у сумі 173933,32 грн.. Заява обґрунтована тим, що листом від 04.01.2023 № 0500-0309-8/1673 повідомлено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області на виконання рішення здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 у розмірі 13628,78 грн. (розмір пенсії до перерахунку складав 7975,92 грн.) з врахуванням довідки про розмір грошового забезпечення № 33/25-650 від 30.04.2021 з 01.12.2019. Заборгованість пенсії за період з 01.12.2019 по 31.01.2022 у сумі 184974,36 грн. облікована в Головному управлінні та буде виплачена на умовах окремого порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 № 1165, після затвердження відповідних бюджетних призначень. Від позивача до суду надійшло клопотання, в якому просив заяву Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 04.09.2025 року про зміну способу та порядку виконання рішення у справі 200/11112/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року заяву Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зміну способу виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/11112/21 задоволено. Змінено спосіб виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року у справі №200/11112/21, встановивши новий спосіб виконання судового рішення в частині виплат заборгованості з пенсійних виплат, а саме: Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: 84122, Донецька область, м.Слов`янськ, пл.Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) заборгованість з виплати пенсії за період з 01.12.2019 по 31.01.2022 у сумі 173933,32 грн на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ). Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду про задоволення заяви про зміну способу виконання рішення суду. В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Відповідач вважає, що зміна способу і порядку виконання рішення суду це прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими судом Отже, суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, однак не змінюючи при цьому його змісту, або ж відмовити в задоволенні такої заяви. Подібна позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.06.2019р. у справі №800/203/17 та інших. Заявником у заяві не наведено фактичних обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Судом також не враховано, що відповідач не відмовляється виплачувати позивачу суму нарахованої суми у відповідності до рішення суду. Водночас, бюджетні видатки органів Пенсійного фонду формуються відповідно до бюджетного кодексу України та містять поточні видатки на виплату пенсій у поточному бюджетному році. Єдиною причиною, яка ускладнює виконання рішення суду є неналежне фінансування державою витрат на погашення заборгованості з пенсійних виплат. Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного. Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Положеннями частини 2 статті 14 КАС України також передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 14, 370 КАС України. Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист. Відповідно до частини першої статті 378 КАС України (в редакції Закону № 4094-IX від 21.11.2024р., що набрав чинності 19.12.2024р.) за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Згідно пункту 2 статті 7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» у разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов`язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення. Частиною 3 статті 378 КАС України визначено, що невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат. Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року у справі №200/11112/21 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснено відповідний перерахунок пенсії ОСОБА_1 з врахуванням довідки про розмір грошового забезпечення №33/25-650 від 30.04.2021 з 01.12.2019. Донарахована сума заборгованості пенсії за період з 01.12.2019 по 31.01.2022 становить 184974,36 грн.. Разом з цим, станом на час розгляду заяви заборгованість з виплати пенсії за період з 01.12.2019 по 31.01.2022 у сумі 173933,32 грн. позивачеві виплачена не була. Отже, рішення суду у справі понад двох місяців з дня набрання законної сили не було виконано в повному обсязі. Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для зміни способу виконання рішення суду у цій справі шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 заборгованість з виплати пенсії за період з 01.12.2019 по 31.01.2022 у сумі 173933,32 грн .. Посилання відповідача на правову позицію Верховного Суду з цього питання, колегією суддів не прийнято до уваги, оскільки була сформована за попереднього правового регулювання. За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Оскільки судом першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається. Керуючись статями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року по справі №200/11112/21 - залишити без задоволення. Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року по справі №200/11112/21 - залишити без змін. Повне судове рішення 15 січня 2026 року. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя Т.Г. Гаврищук Судді А.А. Блохін І.Д. Компанієць