Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 200/2588/25

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 січня 2026 року справа №200/2588/25 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Компанієць І.Д., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року (повне судове рішення складено 11 серпня 2025 року) у справі № 200/2588/25 (суддя в І інстанції Михайлик А.С.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - Управління), в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення від 24.03.2025 №262840003645 про відмову у перерахунку пенсії по заробітній платі; зобов`язати здійснити перерахунок пенсії по заробітної плати із врахуванням наданих довідок № 40 від 29.08.2019 та № 5 від 12.07.2006. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що йому протиправно відмовлено в перерахунку пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на підставі наданих ним довідок про заробітну плату № 40 від 29.09.2019 та № 5 від 12.07.2006. Посилаючись на правові позиції Верховного Суду, позивач зауважив, що самі по собі сумніви пенсійного органу щодо обґрунтованості видачі довідок не можуть вважатися обґрунтованою підставою для відмови у перерахунку пенсії. Вважаючи такі дії відповідача протиправними та такими, що суперечать вимогам законодавства України, позивач звернувся до суду із цим позовом. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 24.03.2025 №262840003645 про відмову у здійсненні перерахунку пенсії; Зобов`язано Управління провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідок Інституту електрозварювання ім. Є. Патона НАН України № 40 від 29.08.2019 та Малого спільного підприємства "КОШ" №5 від 12.07.2006. Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що згідно з положеннями ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», Порядку № 22-1 передумовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01.07.2000 є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписками з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією. Оскільки на час розгляду заяви позивача про перерахунок пенсії достовірність відомостей у доданих до заяви довідок про заробітну плату не перевірено, то відмова у проведенні перерахунку пенсії з наведених у рішенні 24.03.2025 №262840003645 підстав є обґрунтованою, а, відповідно рішення є правомірним та підстави для його скасування відсутні. Апеляційний розгляд здійснено в порядку письмового провадження. Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, з таких підстав. ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві (Святошинський район) як отримувач пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 10.10.2019. 17.03.2025 позивач звернувся до Пенсійного фонду України із заявою (зареєстровано за №4219) про перерахунок пенсії «зміна періоду 60 місяців до 01.07.2000», до заяви додано довідки № 40 від 29.08.2019 та №5 від 12.07.2006. В довідках Інституту електрозварювання ім. Є. Патона НАН України № 40 від 29.08.2019 та МСП "КОШ" №5 від 12.07.2006, копії яких наявні в матеріалах справи, визначено заробітну плату позивача за період з листопада 1987 року по серпень 1989 року та з листопада 1991 року по липень 1995 року. За принципом екстериторіальності заяву позивача розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області, що є відповідачем у справі. За наслідком розгляду заяви відповідачем 24.03.2025 року прийнято рішення №262840003645 про відмову у перерахунку пенсії з урахуванням довідок до надання акту перевірки. В рішенні зазначено, що за матеріалами пенсійної справи заробітна плата для обчислення пенсії врахована за даними системи персоніфікованого обліку з 01.05.1984 по 01.08.1989 та з 01.07.2000 по 30.06.2021. З метою забезпечення дієвого контролю за правильністю призначення пенсій, запобігання випадків недостовірності документів, виникла необхідність здійснення перевірки достовірності інформації, викладеній у довідці про заробітну плату від 12.07.2006 №

5. Для підтвердження достовірності відомостей у довідках про заробітну плату на етапі експертизи документів зроблено запит до управління контрольно-перевірочної роботи. При ухваленні рішення апеляційний суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства. Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Згідно положень ст.40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 01.07.2000. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 01.07.2000 становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30.06.2000 незалежно від перерв. Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини. Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 01.07.2000 враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу починаючи з 01.07.2000 - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку. Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058 врегульовано Порядком № 22-1. Відповідно до п. 2.1 Порядку № 22-1 за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30.06.2000 із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам. Довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами (п.2.10 Порядку). Згідно з пунктом 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (Порядок № 22-1), довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми. Відповідно до ч. 3 ст. 44 Закону № 1058 органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ВИСНОВКИ Спірним питанням в межах цієї справи є правомірність рішення відповідача від 24.03.2025 №262840003645 про відмову позивачу у проведенні перерахунку пенсії з наведених в цьому рішенні підстав відсутності акту перевірки достовірності інформації у довідках Інституту електрозварювання ім. Є. Патона № 40 від 29.08.2019 та МСП "КОШ" №5 від 12.07.2006. Враховуючи положення ст. 40 Закону № 1058, під час обчислення пенсії може бути врахованою заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 01.07.2000. Відповідно до пункту 2.10 Порядку № 22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. З вказаних норм виходить, що роботодавець має право видати довідку про розмір заробітної плати відповідно до відомостей, що містяться у відповідних первинних документах за відповідний період. При цьому, обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01.07.2000 є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписками з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією. Аналогічна правова позиція застосування норм права у спірних правовідносинах викладена у постановах Верховного Суду від 13.02.2018 у справі № 358/1179/17, від 17.04.2018 у справі № 376/2559/17, від 25.09.2018 у справі № 539/1386/17, від 10.07.2019 у справі № 539/2726/16-а та від 05.03.2020 у справі № 539/3234/16-а. Разом з цим, у постанові від 12.04.2021 у справі № 219/4550/17 Верховний Суд зазначив, що: «посилання відповідача в обґрунтування касаційної скарги на неможливість врахування заробітної плати в зв`язку з неможливістю проведення перевірки обґрунтованості її видачі є безпідставним і висновки судів попередніх інстанцій не спростовує, оскільки надана позивачем довідка містила посилання на особові рахунки, як на первинні документи, на підставі яких вона видана, підприємство, яке її видало, на той час перебувало на обліку, а тому підстави для проведення перевірки поданої довідки у відповідача були відсутні». Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом в постанові від 26.10.2022 у справі №808/1735/18. Судом досліджено довідки Інституту електрозварювання ім. Є. Патона № 40 від 29.08.2019 та №5 від 12.07.2006 із відомостями про заробітну плату позивача за період з листопада 1987 року по серпень 1989 року, з листопада 1991 року по липень 1995 року. У довідках зазначено про їх видачу на підставі відомостей особових рахунків, зазначено адресу зберігання зазначених рахунків. Зазначені довідки визначають суми заробітної плати позивача, будь-яких належних доказів невідповідності змісту довідок, доказів їх недостовірності відповідач не надав, довідки видані належним органом та містять усі необхідні реквізити та відомості. В силу приписів ч. 3 ст. 44 Закону № 1058 органи пенсійного фонду України мають повноваження перевірки обґрунтованості видачі виданих підприємствами документів для оформлення пенсії та достовірність поданих відомостей про особу, нездійснення цього обов`язку або неотримання інформації з причин, які не залежать від волі пенсіонера, не є належною підставою для неврахування як стажу роботи за спірні періоди, так і заробітної плати (доходу), отриманої за періоди такої роботи. Проте, суд зазначає, що особа не може бути позбавлена свого права на отримання пенсії у належному розмірі через нездійснення відповідачем перевірки достовірності зазначених у них відомостей. Проведення перевірки достовірності виданих документів здійснюється пенсійним органом, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не можуть бути підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при призначенні позивачу пенсії. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі № 291/99/17, від 29.07.2020 у справі № 341/1132/17. Тобто, нездійснення відповідачем перевірки обґрунтованості видачі документів підприємствами, установами та організаціями не може бути підставою для неврахування зазначених документів при призначенні та виплаті пенсії. Виключно встановлення факту подання недостовірних відомостей, а не виникнення сумнівів і проведення перевірки, є підставою для неврахування поданих особою документів. Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Враховуючи викладене вище, суд вважає наведені відповідачем у рішенні від 24.03.2025 №262840003645 підстави відмови у проведенні перерахунку пенсії позивача необґрунтованими, з огляду на що вимоги позивача про визнання протиправним та скасування зазначеного рішення підлягають задоволенню. Враховуючи не встановлення інших підстав для відмови у перерахунку пенсії, вимоги позивача про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії з дня подання заяви про перерахунок із врахуванням відомостей довідок Інституту електрозварювання ім. Є. Патона № 40 від 29.08.2019 та №5 від 12.07.2006 є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтувалося на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, місцевий суд дійшов правильного висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду. Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статями 291, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року у справі № 200/2588/25 залишити без змін. Повне судове рішення 15 січня 2026 року. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Колегія суддів І. В. Сіваченко А. А. Блохін І. Д. Компанієць