Ухвала КЦС ВС № 529/390/25

УХВАЛА 15 січня 2026 року м. Київ справа № 529/390/25 провадження № 61-16503ск25 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Тітова М. Ю. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 08 грудня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Диканського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіональногоуправління Міністерства юстиції, акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про зняття арешту з майнау зв'язку зі смертю боржника, встановив: 27 грудня 2025 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Полтавського апеляційного суду від 08 грудня 2025 року у вказаній справі. Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції з огляду на таке. Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Заявник подала клопотання, у якому просить звільнити її від сплати судового збору за подання касаційної скарги з огляду на положення пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір». Вказує, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру її річного доходу. Долучає до клопотання довідку про доходи від 23 грудня 2025 року № 6105 1015 1407 2164 за період з грудня 2024 року по листопад 2025 року. Відповідно до частини першої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. Згідно зі статтею 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Оскільки до касаційної скарги не долучено документів на підтвердження того, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу заявника саме за попередній календарний рік (за період з 01 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року), суд не має змоги в повній мірі оцінити майновий стан ОСОБА_1 , а тому у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги слід відмовити. Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що розмір судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплатіпри поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму дляпрацездатних осібза позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позовує захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров'ю (крім моральної шкоди), - не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, що діяла на момент звернення з позовом) судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру становив 0, 4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено, що з 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі складає 3 028, 00 грн. Заявником фактично оскаржується судове рішення в частині однієї вимог немайнового характеру, у задоволенні якої було відмовлено (про зняття арешту з майна). Таким чином, ураховуючи вимоги касаційної скарги, розмір судового збору за подання цієї касаційної скарги становить 2 422, 40 грн (3 028, 00 грн * 0, 4 * 1 * 200 %). Отже, заявнику необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги в сумі 2 422, 40 грн. Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перерахований або внесений до ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: судовий збір (Верховний Суд, 055). Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати оригінал квитанції (платіжного доручення), що підтверджує його сплату. Крім того, відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи. В порушення вказаної законодавчої норми до касаційної скарги не додано її копії та копій доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи. Натомість до касаційної скарги долучено докази надіслання копії такої скарги з доданими до неї документами на поштові адреси інших учасників справи. Верховний Суд звертає увагу на те, що обов'язок щодо надання доказів надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів виникає лише у разі подання до суду документів в електронній формі. Однак, в цьому випадку касаційна скарга надіслана до суду касаційної інстанції не в електронній формі, а засобами поштового зв'язку. Отже, заявнику необхідно надати суду касаційної інстанції копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу. Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення зазначених недоліків. Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України, ухвалив: У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги відмовити. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 08 грудня 2025 року залишити без руху. Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя М. Ю. Тітов