Ухвала КЦС ВС № 947/4699/24

УХВАЛА 15 січня 2026 року м. Київ справа № 947/4699/24 провадження № 61-8780св25 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Синельникова Є. В., розглянув заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Білдінг Україна» про захист прав споживачів, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 05 червня 2025 року щодо перегляду рішення Київського районного суду с. Одеси від 05 березня 2025 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 05 червня 2025 року щодо перегляду ухвали Київського районного суду м. Одеси від 31 березня 2025 року ВСТАНОВИВ: У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив: зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕСТ БІЛДІНГ УКРАЇНА» передати ОСОБА_1 майнові права на новозбудоване майно (за Актом приймання-передачі майнових прав) та документи, що необхідні для державної реєстрації права власності на новозбудоване майно, як на об`єкт житлової нерухомості (технічний паспорт на новозбудоване майно (як на об`єкт житлової нерухомості - апартаменти № НОМЕР_1 (будівельному номеру № НОМЕР_2 ) на АДРЕСА_1 , довідку про сплату грошових коштів згідно договору купівлі-продажу майнових прав на об`єкт нерухомого майна від 14 лютого 2019 року; врахувати виконання зобов`язання позивачем по сплаті відповідачу повної ціни товару суми договору в сумі 98 069,35 грн. за рахунок зустрічного виконання зобов`язання, зменшивши на цю суму зобов`язання відповідача по сплаті позивачу неустойки в розмірі 75 813,55 грн; стягнути з відповідача суму зобов`язання зі оплати процентів за користування чужими грошовими коштами в розмірі 384 497,00 грн, суму зобов`язання зі оплати інфляційних нарахувань - 25 653,59 грн, суму зобов`язання зі оплати трьох процентів річних - 4 965,81 грн та 50 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди; зобов`язати відповідача передати ОСОБА_1 виконання оздоблювальних робіт та укласти акт приймання передачі, в якому зазначити: 1) дату та факт передачі ОСОБА_1 майнового права, як товару, та факт отримання ним документів, необхідних для державної реєстрації покупцем прав власності на новозбудоване майно, як на об`єкт житлової нерухомості; 2) дату та факт передачі ОСОБА_1 результату оздоблювальних робіт; 3) дату фактичного завершення будівництва будинку АДРЕСА_1 ; 4) юридичну особу, з якою ОСОБА_1 зобов`язаний укласти договір з енергопостачальною організацією на користування електричною енергією щодо новозбудованого майна (як на об`єкт житлової нерухомості - апартаменти АДРЕСА_2 , договір на водопостачання та водовідведення щодо новозбудованого майна та договір з управителем у термінах Закону України «Про житлово-комунальні послуги»; 5) документ, який підтверджує визначення управителем будинку АДРЕСА_1 , зазначену юридичну особу; змінити умови пункту 7.4 договору Г/АП-1.4.25 купівлі-продажу майнових прав на об`єкт нерухомого майна від 14 лютого 2019 року шляхом заміни словосполучень «підставах, зазначених у п.7.3 Договору» на словосполучення «підставі рішення суду»; визнати недійсним правочин, вчинений відповідачем у 2022 році щодо розірвання договору №Г/АП-1.4.25 купівлі-продажу майнових прав на об`єкт нерухомого майна від 14 лютого 2019 року в односторонньому порядку. Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 05 березня 2025 року в задоволенні позову відмовлено. Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 31 березня 2025 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 947/4699/24 відмовлено. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 05 червня 2025 року закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 05 березня 2025 року. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 05 червня 2025 року закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 31 березня 2025 року. 10 липня 2025 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшли касаційні скарги ОСОБА_1 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 05 червня 2025 року щодо перегляду рішення Київського районного суду м. Одеси від 05 березня 2025 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 05 червня 2025 року щодо перегляду ухвали Київського районного суду м. Одеси від 31 березня 2025 року. Ухвалою Верховного Суду від 28 липня 2028 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвал Одеського апеляційного суду від 05 червня 2025 року, відкрито касаційне провадження, витребувано із суду першої інстанції справу № 947/4699/24, відмовлено в задоволенні клопотання про зупинення дії ухвал Одеського апеляційного суду від 05 червня 2025 року, відмовлено в задоволенні заяви про забезпечення позову. 24 жовтня 2025 року до суду касаційної інстанції надійшла заява представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову та зупинення дії ухвали Одеського апеляційного суду від 05 червня 2025 року щодо перегляду рішення Київського районного суду м. Одеси від 05 березня 2025 року. Ухвалою Верховного Суду від 10 листопада 2025 року відмовлено в задоволенні заяви про зупинення дії ухвали Одеського апеляційного суду від 05 червня 2025 року щодо перегляду рішення Київського районного суду м. Одеси від 05 березня 2025 року. Також відмовлено в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову. 05 січня 2026 року до суду касаційної інстанції повторно надійшла заява представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову. Обґрунтовуючи вимогу про забезпечення позову, ОСОБА_1 зазначає, що суд касаційної інстанції неодноразово відмовляв йому в клопотанні про забезпечення позову, однак вказане не усуває підстав для повторного звернення із заявою про забезпечення позову. Також посилається, на те, що ухвалою Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 12 грудня 2025 року повернута справа № 308/2642/21 (матеріали касаційного провадження № 61-12944ск25) на розгляд колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, яка вважала, що наявні підстави для відступу від висновків, відповідно до яких до повноважень Верховного Суду, як суду касаційної інстанції, не віднесене вирішення процесуального питання забезпечення позову. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно з частиною другою статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом. Суд касаційної інстанції при розгляді касаційних скарг діє в порядку та межах, визначених цивільним процесуальним законодавством України, його повноваження обмежені правилами Глави 2 Розділу V Цивільного процесуального кодексу України «Касаційне провадження». За правилом частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. Вирішення питання про забезпечення позову правилами вищезазначеної Глави ЦПК України не передбачене та до компетенції Верховного Суду не відноситься. Отже, відповідно до визначених процесуальним законом повноважень та функцій, Верховний Суд здійснює перевірку рішень судів першої та апеляційної інстанцій, що виключає можливість вирішення процесуального питання забезпечення позову на цій стадії розгляду справи. Серед іншого, Верховний Суд вказує, що доводи заяви щодо забезпечення позову фактично є додатковими поясненнями (доповненнями) до клопотань заявника про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, адже неоднакова практика різної юрисдикції Верховного Суду щодо застосування норми права може бути підставою для направлення справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Отже, означене ОСОБА_1 правове питання буде вивчено Верховним Судом під час розгляду його клопотань про направлення справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Серед іншого, як вказує сам заявник, ухвалою Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 12 грудня 2025 року повернуто справу № 308/2642/21 (матеріали касаційного провадження № 61-12944ск25) на розгляд колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, яка вважала, що наявні підстави для відступу від висновків, відповідно до яких до повноважень Верховного Суду, як суду касаційної інстанції, не віднесене вирішення процесуального питання забезпечення позову. Відповідно до змісту ухвали Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 12 грудня 2025 року, Суд вважав, що справа підлягає поверненню на розгляд колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в зв`язку відсутністю предмета (об`єкта) для перегляду, оскільки не є функціональним повноваженням цього суду (об`єднаної палати) розгляд питання про відступлення від висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, яке належить до функціональних і виключних повноважень Великої Палати Верховного Суду. У такому випадку суд (Об`єднана палата) не буде вважатися судом, встановленим законом. Ураховуючи викладене, у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити. Керуючись статтями 390, 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду.

УХВАЛИВ: Відмовити в задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді Н. Ю. Сакара О. М. Осіян Є. В. Синельников