Постанова 4873 № 920/11/25

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "11" грудня 2025 р. Справа№ 920/11/25 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Мальченко А.О. суддів: Тищенко А.І. Михальської Ю.Б. при секретарі судового засідання Линник А.М., розглянувши матеріали апеляційної скарги Комунального підприємства «Міськводоканал» Сумської міської ради на рішення Господарського суду Сумської області від 27.05.2025 у справі № 920/11/25 (суддя Вдовенко Д.В.) за позовом Керівника Окружної прокуратури міста Суми в інтересах держави в особі позивачів:

1. Державної екологічної інспекції у Сумській області

2. Сумської міської ради до Комунального підприємства «Міськводоканал» Сумської міської ради про стягнення 1 309 646,88 грн, за участю представників сторін згідно з протоколом судового засідання, - ВСТАНОВИВ: Керівник Окружної прокуратури міста Суми (далі також - Прокурор) звернувся до Господарського суду Сумської області в інтересах держави в особі позивачів: Державної екологічної інспекції у Сумській області та Сумської міської ради з позовом до Комунального підприємства «Міськводоканал» (далі також - Підприємство) про стягнення 1309646,88 грн шкоди, завданої навколишньому природному середовищу внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства України. Рішенням Господарського суду Сумської області від 27.05.2025 позов задоволено повністю. Стягнуто з Комунального підприємства «Міськводоканал» Сумської міської ради 1 309 646,88 грн шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, на рахунок Сумської міської ради р/р UA858999980333129331000018540 (код отримувача 37970404, банк одержувача Казначейство України, код бюджетної класифікації 24062100 «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності»), з подальшим перерозподілом до бюджетів відповідних рівнів у наступних розмірах: 392 894,06 грн до спеціального фонду Державного бюджету України (30%), 261 929,38 грн до спеціального фонду обласного бюджету Сумської обласної ради (20%), 654 823,44 грн до спеціального фонду бюджету Сумської міської ради (50%). Стягнуто з Комунального підприємства «Міськводоканал» Сумської міської ради на користь Сумської обласної прокуратури 15 715,76 грн витрат зі сплати судового збору. Рішення суду першої інстанції мотивовано нормами статті 66 Конституції України, статей 5, 38, 41, 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», статей 44, 48, 49, 70, 110, 111 Водного кодексу України, статті 1166 Цивільного кодексу України, положеннями Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 389 від 20.07.2009 та встановленими судом обставинами доведення Прокурором наявності всіх складових складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, яка виявилась у скиді забруднюючих речовин зі зворотними водами в поверхневий водний об`єкт (р. Псел) з перевищенням встановлених у дозволі нормативів; самої шкоди, розрахованої на підставі та у відповідності до Методики; причинного зв`язку між шкодою і протиправною поведінкою відповідача, адже шкода виступає об`єктивним наслідком поведінки відповідача через недотримання вимог природоохоронного законодавства, а також правильністю Розрахунку шкоди, завданої Підприємством. Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Комунальне підприємство «Міськводоканал» Сумської міської ради звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 27.05.2025 у справі № 920/11/25 повністю і ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в позові повністю, оскільки оскаржуване рішення винесено з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, Підприємство вказує на неправильне застосування судом першої інстанції ст. 1166 ЦК України, оскільки судом не було встановлено наявності усіх чотирьох складових цивільного правопорушення, а саме, вини Підприємства у заподіянні шкоди, а також власне заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу. Судом першої інстанції не було взято до уваги та не надано належної правової оцінки тому факту, що власник очисних споруд та Підприємства - Сумська міська рада (яка є Позивачем у справі) на листи Підприємства не реагує та не здійснює фінансування щодо покращення стану очисних споруд, що в свою чергу може призвести до негативних наслідків, а також тій обставині, що Підприємство діє на підставі розпоряджень Сумської міської ради щодо ремонту комунального майна, кошти на який виділяються власником майна - Сумською міською радою. Судом не спростовано доводи Підприємства щодо неправильного розрахунку розміру шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу. Так, матеріалами справи не підтверджується здійснення вимірів у 2021-2023 роках, а розрахунок завданої шкоди у 2024 році не відповідає вимогам п. 2.2., 2.4. Методики №

389. Крім цього, поза увагою суду першої інстанції залишилися лист Сумського державного університету № 51.16/01-05/2839 від 11.09.2024 та висновок експерта № 868, складений 28.11.2024 за результатами проведеного економічного аналізу, які підтверджують факт необґрунтованого розрахунку шкоди та відсутність вини Підприємства у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу. Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.06.2025, апеляційну скаргу Комунального підприємства «Міськводоканал» Сумської міської ради на рішення Господарського суду Сумської області від 27.05.2025 у справі №920/11/25 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Іоннікової І.А., суддів Тищенко А.І., Михальської Ю.Б. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2025 витребувано з Господарського суду Сумської області матеріали справи № 920/11/25. 11.07.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 920/11/25. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Міськводоканал» Сумської міської ради на рішення Господарського суду Сумської області від 27.05.2025 у справі № 920/11/25. Зупинено дію рішення Господарського суду Сумської області від 27.05.2025 у справі № 920/11/25 до винесення Північним апеляційним господарським судом судового акту за результатами розгляду апеляційної скарги. Розгляд справи призначено на 20.08.2025. 21.07.2025 через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від Окружної прокуратури міста Суми надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому Прокурор просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду - без змін. Вважає, що оскаржуване рішення суду є законним і обґрунтованим, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено наявність усіх складових цивільного правопорушення. Зауважує, що Підприємство протягом тривалого часу будучи обізнаним про незадовільну роботу очисних споруд, внаслідок чого здійснюється скид забруднюючих речовин з перевищенням нормативів ГДС, що являється порушенням вимог природоохоронного законодавства та дозволу на спеціальне водокористування, не вжив дієвих заходів щодо усунення порушень, внаслідок чого спричинено збитки навколишньому природному середовищу, які підлягають відшкодуванню. Службовою запискою секретаря судової палати та розпорядженням Північного апеляційного господарського суду № 09.1-07/457/25 від 19.08.2025 у зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 07.08.2025 про звільнення судді Іоннікової І.А., яка є головуючим суддею у справі, призначено повторний автоматизований розподіл справи №920/11/25. Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.08.2025 апеляційну скаргу у справі № 920/11/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Мальченко А.О., суддів Тищенко А.І., Михальської Ю.Б. Враховуючи, що склад колегії суддів у справі було змінено, 20.08.2025 розгляд справи не відбувся. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2025 апеляційну скаргу Комунального підприємства «Міськводоканал» Сумської міської ради на рішення Господарського суду Сумської області від 27.05.2025 у справі №920/11/25 прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючого судді Мальченко А.О., суддів Тищенко А.І., Михальської Ю.Б. та призначено розгляд скарги на 09.10.2025. Ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 09.10.2025 та від 30.10.2025 у розгляді апеляційної скарги оголошувались перерви до 30.10.2025 та 11.12.2025 відповідно. 21.10.2025 через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від Прокурора надійшли письмові пояснення у справі щодо належності та допустимості доказів, долучених до позовної заяви, а саме - журналів обліку водоспоживання (водовідведення), а також надання до суду належним чином завірених копій вказаних документів. Прокурор пояснив, що долучені до позовної заяви копії журналів обліку водоспоживання (водовідведення), отримані ним під час надсилання Інспекцією до Прокуратури матеріалів проведеного Інспекцією позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання Комунальним підприємством «Міськводоканал» вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. У вказаних матеріалах листом №1638/04-11 від 12.06.2024 Інспекцією долучено копію журналу обліку водоспоживання (водовідведення) водовимірювальними приладами та обладнанням КП «Міськводоканал» СМР за листопад-грудень 2021 року, листом №1643/04-11 від 12.06.2024 - копію журналу обліку водоспоживання (водовідведення) водовимірювальними приладами та обладнанням КП «Міськводоканал» СМР за 2022 рік, листом №1639/04-11 від 12.06.2024 - копію журналу обліку водоспоживання (водовідведення) водовимірювальними приладами та обладнанням КП «Міськводоканал» СМР за 2023 рік, листом №1640/04-11 від 12.06.2024 - копію журналу обліку водоспоживання (водовідведення) водовимірювальними приладами та обладнанням КП «Міськводоканал» СМР за 2024 рік. Оригінали вказаних журналів обліку в ході здійснення досудового розслідування кримінального провадження не вилучалися та знаходяться у володінні КП «Міськводоканал» СМР, до окружної прокуратури Інспекцією не надсилалися та у прокурора відсутні. У судове засідання, призначене на 11.12.2025, позивачі своїх уповноважених представників для участі у розгляді справи не направили. Судова колегія, вислухавши думку учасників справи щодо можливості розгляду апеляційної скарги за відсутності позивачів, дійшла висновку про наявність підстав для подальшого розгляду справи без участі учасників справи, які не з`явилися та були належним чином повідомлені про дату, місце та час розгляду справи. Так, згідно з частинами 1 та 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки. Відповідно до частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду. Водночас, колегія звертає увагу на те, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. В судовому засіданні представник скаржника підтримав вимоги та доводи апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції оскаржуване рішення скасувати та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позову. Прокурор висловив заперечення проти апеляційної скарги, вказуючи на безпідставність її доводів та вимог, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду - залишити без змін. 11.12.2025 у судовому засіданні колегією суддів було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Відповідно до вимог ч.ч. 1, 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Обговоривши доводи апеляційної скарги Комунального підприємства «Міськводоканал» Сумської міської ради, відзиву Прокурора на апеляційну скаргу, дослідивши докази наявні у справі, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 06.04.2021 відповідачу виданий дозвіл на спеціальне водокористування №26/СМ/49д-21. У період з 02.05.2024 до 15.05.2025 на підставі наказу від 01.05.2024 № 14-П, направлення № 14/04-06 від 01.05.2024, державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Сумської області проведений позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання Комунальним підприємством «Міськводоканал» Сумської міської ради вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, за результатами якого складений акт від 15.05.2024 № 14/04. Згідно з актом перевірки виявлено порушення вимог законодавства: 1) Ст. 44 п. 3, ст. 70 п. 6, ст. 95 Водного Кодексу України, ст. 50, 51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», зокрема скид недостатньо очищених стічних вод після очисних споруд з перевищенням нормативів ГДС, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування №26/СМ/49д-21 від 06.04.2021 з терміном дії до 06.04.2024 по наступним речовинам: азот амонійний, нітрати, ХСК, БСК5, фосфати (що підтверджується результатами вимірювань показників складу та властивостей вод, протокол № 30-05-24 від 13.05.2024) та по азоту амонійному, нітратам, нітритам, ХСК, БСК5, фосфатам (що підтверджується результатами вимірювань показників складу та властивостей вод, протокол № 28-05-24 від 07.05.2024); 2) Ст. 44 п. 3, ст. 70 п. 6, ст. 95 Водного Кодексу України, ст. 50, 51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», зокрема відповідно до даних журналу обліку результатів досліджень стічних вод розпочатого 23.09.2019 по 29.12.2023 та журналу обліку результатів досліджень стічних вод розпочатого 01.01.2024, які ведуться у відповідності до даних хімічної лабораторії очисних споруд КП «Міськводоканал» Сумської міської ради (свідоцтво про атестацію №РУ-0320/23 від 22.02.2023, попереднє №РУ-0109/18 від 22.02.2018), встановлено систематичний скид недостатньо очищених стічних вод після загальноміських очисних споруд з перевищенням нормативів ГДС встановлених у дозволі на спеціальне водокористування №26/СМ/49д-21 від 06.04.2021 з терміном дії до 06.04.2024: 2021 рік по фосфатам, зваженим речовинам; 2022 рік по фосфатам, нітратам, нітритам, зваженим речовинам, залізу, БСК5; 2023 рік по БСК5, нітритам, азоту амонійному, зваженим речовинам; 2024 рік по фосфатам, БСК5, нітратам, нітритам, зваженим речовинам. Акт підписаний державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Сумської області, а також директором КП «Міськводоканал» Сумської міської ради із зауваженнями. Згідно із зауваженнями відповідача від 20.05.2024 № 4683/22 КП Міськводоканал СМР відноситься до критичної інфраструктури, в умовах воєнного часу цілодобово забезпечує підприємства, установи, організації та населення Сумської міської територіальної громади питною водою, здійснює відведення та очистку стічних вод. У господарському віданні КП Міськводоканал СМР як основні засоби перебувають очисні споруди, які належать Сумській міській територіальній громаді. Контроль складу очищених стічних вод і якості води річки-водоприймача постійно здійснюється атестованою хімічною лабораторією очисних споруд служби лабораторного контролю за якістю питної води та скидом стічних вод КП Міськводоканал СМР по всьому належному переліку показників. Внаслідок масованих ракетних та дронових атак з боку російської федерації пошкоджено об`єкти енергетичної інфраструктури Об`єднаної енергетичної системи України та розподільчих мереж м. Суми. Після таких атак на енергосистему та упродовж кілька днів у подальшому виникають чисельні перепади (стрибки) напруги живлюючої мережі та аварійні вимкнення. Для недопущення пошкодження підключеного електричного та електронного обладнання на підприємстві встановлені системи аварійного захисту. В умовах системної незбалансованості енергосистеми проходять часті спрацювання систем аварійного захисту технологічного обладнання КП Міськводоканал СМР, що призводить до порушення сталої роботи усіх складових водопостачання, водовідведення та очистки стоків, у тому числі очисних споруд підприємства. Раптові відключення електроенергії, а також постійна зміна напруги в енергосистемі призводить до нестабільності в роботі очисних споруд. Зокрема, з причин раптових відключень електроенергії та перепадів напруги порушується процес біологічної очистки, що призводить до негативних змін у біоценозі мікроорганізмів активного мулу. Внаслідок цього стресована біомаса не виконує свою функцію щодо деградації забруднюючих речовин та в результаті відбувається перевищення ГДС по забруднюючим речовинам в очищених стічних водах на скиді. Протягом всього часу експлуатації міських очисних споруд (з 1968 року) не було жодного комплексного підходу з метою їх капітального ремонту або реконструкції. Заміна обладнання або ремонт споруд та мереж відбувались вибірково, що лише давало можливість частково покращити ефективність роботи окремих вузлів. Постійне недофінансування цих робіт з кожним роком призводило ще до більшого зносу основних фондів станції очистки. При існуючій застарілій технології біологічного очищення, а саме: відсутності процесів денітрифікації та дефосфатизації, а також в умовах навантаження великими концентраціями азоту амонійного та фосфатів на вході очисних споруд, стає неможливим досягти зниження остаточного вмісту розчинених сполук фосфору та азоту, а також техногенних сполук, які не підлягають біологічному розкладу, в очищених стічних водах. Оскільки в тарифах на централізоване водопостачання та водовідведення не закладені витрати на проведення капітального ремонту та реконструкції очисних споруд, то за час їхньої експлуатації здійснювалися лише часткова заміна обладнання та вибірковий ремонт споруд і мереж, що надавало можливість покращити ефективність роботи лише окремих вузлів. КП Міськводоканал СМР продовжує працювати над удосконаленням технології і підвищенням ефективності очищення стічних вод, а саме планує: реконструкцію та заміну застарілого і аварійного обладнання на очисних спорудах; визначення дійсних (реальних) навантажень на станцію (по продуктивності і концентраціям забруднювачів), в тому числі, їх зміни по годинах та підбір на цій основі відповідного сучасного насосного обладнання; розробку і впровадження удосконалених методик підбору технологічного обладнання для станцій очищення стічних вод, зокрема, насосного і аераційного; впровадження нових методів і технологічних схем очищення або удосконалення вже існуючих з метою створення технології, яка б суттєво не залежала від коливання витрат і складу стічних вод; вивчення складу і властивостей токсичних речовин для мікроорганізмів активного мулу та їх впливу на етапі біологічного очищення ОС; можливість використання новітніх біотехнологій очищення промислових і побутових стічних вод. Придбання того, чи іншого обладнання, поточний ремонт окремих складових очисних споруд підвищувало ефективність роботи очисних споруд, однак не вирішує проблему очисних споруд підприємства в цілому. Станція очисних споруд КП Міськводоканал СМР, працюючи з дотриманням затвердженого технологічного регламенту, забезпечує переважно стабільне очищення господарсько-побутових і виробничих стічних вод м. Суми. Жодних аварійних та позаштатних ситуацій, які призвели б до скиду неочищених стічних вод, не було. Робота каналізаційних очисних споруд м. Суми наразі є відносно стабільною, однак без повної реконструкції очисних споруд та запровадження новітніх технологій, загальна проблема очисних споруд вирішена бути не може. КП Міськводоканал СМР систематично інформує населення про загальний обсяг та якісний склад скиду зворотних вод шляхом розміщення інформації на власному вебсайті та оприлюднення її у засобах масової інформації. 15.05.2024 директору Комунального підприємства «Міськводоканал» Сумської міської ради винесено припис №13/04, яким зобов`язано відповідача провести роботи щодо налагодження роботи очисних споруд для недопущення скиду стічних вод з перевищенням нормативів ГДС у строк до 01.07.2024. Листом від 20.05.2024 відповідач у відповідь на припис зазначив, що орієнтовна вартість повної реконструкції очисних споруд складає 1,6 млрд. грн. Такої суми коштів підприємство не має; з метою виконання припису підприємство до 01.07.2024 має можливість розробити лише план заходів по усуненню виявлених порушень, надавши його до Державної екологічної інспекції у Сумській області. За результатами проведення заходу контролю Державною екологічною інспекцією у Сумській області здійснено чотири розрахунки розміру збитків (за окремі періоди), заподіяних Комунальним підприємством «Міськводоканал» Сумської міської ради водному об`єкту (р. Псел) на території Сумської міської територіальної громади, внаслідок скидів забруднюючих речовин із зворотними водами з перевищенням встановленого нормативу ГДС, відповідно до Методики розрахунків розміру відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства природи України №389 від 20.07.2009 (зі змінами та доповненнями). Сума шкоди, заподіяної державі внаслідок скидів забруднюючих речовин із зворотними водами з перевищенням встановленого нормативу ГДС, становить 1 309 646,90 грн, в тому числі: 1) за період з 24.11.2021 по 23.12.2021 - 20 066,51 грн; 2) за окремі періоди 2022 року 576 948,24 грн; 3) за окремі періоди 2023 року 457 148,32 грн; 4) за окремі періоди 2024 року (до 24.04.2024) 255 483,83 грн. 07.06.2024 перший позивач звернувся до відповідача із претензіями про відшкодування завданої шкоди. 20.06.2024 відповідач надав відповідь на претензії, в яких зазначив, що інспекцією не доведено факту заподіяння діями відповідача порушення норм природоохоронного законодавства та наявності в діях відповідача складу правопорушення для притягнення до відповідальності у вигляді збитків. Відповідно до висновків експерта № СЕ-19/119-24/10474-ФХЕД від 09.08.2024 та СЕ-19/119-24/13240-ФХЕД від 23.09.2024, складеними за результатами проведених Сумським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України інженерно-екологічних експертиз в ході досудового розслідування кримінального провадження №42024202510000006, у межах наданих документів, розрахунок розміру шкоди, завданий навколишньому природному середовищу внаслідок скиду недостатньо очищених стічних вод після очисних споруд з перевищенням нормативів ГДС, встановлених дозволом на спеціальне водокористування №26/СМ/49д-21 від 06.04.2021 в сумі 457 148,32 грн, в сумі 20 066,51 грн, в сумі 255 483,83 грн. підтверджується, в сумі 576 948,24 грн підтверджується на суму 576 948,22 грн (розбіжність становить 0,02 грн). Предметом спору у справі, що переглядається, є вимога Прокурора про відшкодування шкоди, завданої Підприємством навколишньому природному середовищу внаслідок скиду недостатньо очищених стічних вод після очисних споруд з перевищенням нормативів ГДС, встановлених дозволом на спеціальне водокористування №26/СМ/49д-21 від 06.04.2021. Розглядаючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, з чим погоджується колегія суддів апеляційного суду. Так, спірні правовідносини, які виникли між сторонами регулюються положеннями Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» (далі також - Закон) та Водного кодексу України. Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси. Використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів (ст. 38 Закону). Відповідно до ст. 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки. Згідно із статтями 68, 69 Закону порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі. Статтею 41 Закону встановлено, що економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, серед іншого, передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Статтею 44 Водного кодексу України (далі також - ВК України) передбачено, що водокористувачі зобов`язані, зокрема, дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території; здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу. Частиною 1 ст. 48 ВК України визначено, що спеціальне водокористування - це забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб. За змістом статті 49 ВК України спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування. У дозволі на спеціальне водокористування встановлюється ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин. За приписами ст. 70 ВК України скидання стічних вод у водні об`єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин. Водокористувачі зобов`язані здійснювати заходи щодо запобігання скиданню стічних вод чи його припинення, якщо вони, в тому числі, за обсягом скидання забруднюючих речовин перевищують гранично допустимі нормативи. Статтею 110 ВК України передбачено, що порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування. Підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов`язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України (ст. 111 Водного кодексу України). Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю. Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди передбачено ст. 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Підставою відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як: протиправна поведінка боржника, збитки, причинний зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вина. Наявність усіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду. У деліктних правовідносинах саме на позивача (прокурора) покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди. Питання про наявність або відсутність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи і шкодою має бути вирішено судом шляхом оцінки усіх фактичних обставин справи. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, протиправна поведінка відповідача полягає у тому, що підприємство здійснювало скиди у водний об`єкт забруднюючих речовин зі зворотними водами з перевищенням визначених у дозволі на спеціальне водокористування від 06.04.2021 №26/СМ/49д-21 нормативів ГДС, що підтверджується актом №14/04 від 15.05.2024 за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю), журналами обліку результатів досліджень стічних вод Комунального підприємства «Міськводоканал» Сумської міської ради, журналами обліку водовідведення Комунального підприємства «Міськводоканал» Сумської міської ради за спірний період. Скид у водний об`єкт забруднюючих речовин зі зворотними водами з перевищенням визначених у дозволі на спеціальне водокористування від 06.04.2021 №26/СМ/49д-21 нормативів ГДС відповідачем не спростований. Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 389 від 20.07.2009 (далі також - Методика) встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, у разі, в тому числі, забору, використання води та скиду забруднюючих речовин із зворотними водами у разі перевищення лімітів забору води, лімітів використання води, лімітів скидання забруднюючих речовин та нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування. Ця Методика застосовується державними інспекторами України з охорони навколишнього природного середовища та державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій (далі - державні інспектори) при розрахунку розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які виявлені за результатами державного контролю за додержанням вимог фізичними особами, фізичними особами - підприємцями та юридичними особами природоохоронного законодавства, або в ході проведення правоохоронними органами слідчих дій (п. 1.4.). Розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних водним об`єктам (крім морських вод) проводиться, в тому числі, внаслідок скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами з перевищенням встановленого нормативу ГДС. У пункті 1.7 Методики наведені визначення таких термінів: водокористування - використання вод (водних об`єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об`єктів); вода стічна - вода, що утворилася в процесі господарсько-побутової і виробничої діяльності (крім шахтної, кар`єрної і дренажної води), а також відведена із забудованої території, на якій вона утворилася внаслідок випадання атмосферних опадів; вода зворотна - вода, що повертається за допомогою технічних споруд і засобів з господарської ланки кругообігу води в його природні ланки у вигляді стічної, шахтної, кар`єрної чи дренажної води; скид зворотних вод у водний об`єкт - обсяг зворотних вод, відведених у водний об`єкт; спеціальне водокористування - забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води для скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. За змістом п. 2.2-2.3 Методики факт наднормативного скиду забруднюючих речовин у водний об`єкт зі зворотними водами встановлюється державними інспекторами за результатами інструментально-лабораторних методів контролю, документальної перевірки фізичних осіб, фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб та розрахунковим методом. При визначенні наднормативних скидів забруднюючих речовин у водний об`єкт зі зворотними водами використовуються розрахункові методи або результати інструментально-лабораторних вимірювань: центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, його територіальними та міжрегіональними територіальними органами, уповноваженими на проведення вимірювань, не пов`язаних з оцінкою відповідності продукції, процесів та послуг, відповідно до вимог до технічної компетентності та незалежності, визначених Міндовкілля; суб`єкта господарювання при здійсненні виробничого контролю за дотриманням встановлених нормативів скидів забруднюючих речовин. Такі результати вимірювань мають відповідати Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» та бути зафіксовані у робочих журналах лабораторій, або у протоколах вимірювань показників складу та властивостей вод, або у звітах про інструментально-лабораторні вимірювання. Формула розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних водним об`єктам (крім морських вод) внаслідок скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами з перевищенням встановленого нормативу ГДС, визначена у п. 7.1. Методики, і передбачає врахування коефіцієнта, що враховує категорію водного об`єкта, який визначається згідно з додатком 2; регіонального коефіцієнта дефіцитності водних ресурсів поверхневих вод, який визначається згідно з додатком 3; коефіцієнта ураженості водної екосистеми; кількості забруднюючих речовин у зворотних водах; маси наднормативного скиду i-ї забруднюючої речовини у водний об`єкт зі зворотними водами, т; питомого економічного збитку від забруднення водних i ресурсів, віднесений до 1 тонни умовної забруднюючої речовини, грн/т, який визначається за формулою. Відповідно до п. 5.1., 5.7 Методики розрахунок маси наднормативного скиду забруднюючої речовини у водний об`єкт зі зворотними водами внаслідок перевищення встановленого нормативу ГДС здійснюється за формулою Мі = (Сіф- Сід) х Qіф х t х 10-6, де Мі - маса наднормативного скиду i-ї забруднюючої речовини у водний об`єкт зі зворотними водами, т; Сіф - середня фактична концентрація i-ї забруднюючої речовини iф у зворотних водах, г/м-3 Сід - дозволена для скиду концентрація і-ї забруднюючої речовини, визначена при затвердженні ГДС, г/м-3; Qiф - фактичні витрати зворотних вод, м-3/год; t - тривалість скидання зворотних вод з порушенням нормативів ГДС, год; 10-6- коефіцієнт перерахування маси забруднюючих речовин. Фактичні витрати, обсяг та тривалість скиду зворотних вод визначаються на основі даних первинного обліку водокористування, звіту про використання води за формою № 2ТП-водгосп (річна), податкової декларації екологічного податку (додаток 2 «Розрахунок за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об`єкти»), ліміту забору та використання води, індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення або довідки фізичної особи - підприємця або юридичної особи за підписом керівництва, завіреної печаткою (за наявності). Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Прокурором розраховано шкоду в загальній сумі 1 309 646,88 грн у відповідності до вимог Методики, на підставі даних щодо обсягів зворотних вод за конкретні періоди, зафіксованих відповідачем у журналах обліку водовідведення, а також перевищень встановлених у дозволі нормативів ГДС, з урахуванням показників зафіксованих відповідачем у журналах обліку результатів досліджень стічних води та встановлених у дозволі на спеціальне водокористування гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин. Перевіряючи наданий Прокурором розрахунок розміру заподіяної шкоди, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що наданий Прокурором розрахунок відповідає положенням Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, а складові Формули, визначеної у п. 5.1., 5.7 Методики підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами, а саме, журналами обліку водовідведення та дозволом на спеціальне водокористування від 06.04.2021 № 26/СМ/49д-21. Також, розрахунок розміру заподіяної шкоди, проведений інспекцією та заявлений Прокурором до стягнення на суму 1 309 646,88 грн підтверджений висновками експерта № СЕ-19/119-24/10474-ФХЕД від 09.08.2024 та СЕ-19/119-24/13240-ФХЕД від 23.09.2024, складеними за результатами інженерно-екологічних експертиз. При цьому, судом першої інстанції слушно відхилено висновок судового експерта Сумського відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» № 868 від 28.11.2024, на який посилається Підприємство, з огляду на те, що судовим експертом було проведене виключно економічне дослідження. У висновку судовий експерт прямо зазначив, що відповідь на питання чи визначений розмір збитків відповідно до Методики виходить за межі компетенції судового експерта та не належить до завдань судової економічної експертизи. Колегія суддів також погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що доводи Підприємства стосовно некоректності проведених Інспекцією розрахунків (використання даних щодо стічних вод замість зворотніх вод, відсутність в розрахунках даних за елементом t - тривалість скидання зворотних вод з порушенням нормативів ГДС, год, невірне застосування коефіцієнта, що враховує категорію водного об`єкта, який визначається згідно з додатком 2 Методики) не підтверджені Підприємством належними доказами, а також спростовуються наявними у матеріалах справи доказами та положеннями Методики. Зокрема, відповідно до наведених у пункті 1.7 Методики термінів, стічна вода, в тому числі, є зворотною водою, що повертається за допомогою технічних споруд і засобів з господарської ланки кругообігу води в його природні ланки. У розрахунках використано дані Підприємства за конкретні періоди, зафіксовані останнім у журналах обліку водовідведення, які містять інформацію не лише про обсяг використаної води, а й про час роботи водовимірювальних приладів 24 год. Та обставина, що водовідведення здійснюється в межах міста Суми підтверджується належним доказом, зокрема дозволом на спеціальне водокористування від 06.04.2021 № 26/СМ/49д-21. Крім цього, фактичне місце розташування виходу колектору після каналізаційних очисних споруд, по якому спускаються зворотні води, визначене за координатами спеціалістом-геодезистом у межах міста Суми, відповідні координати позначені на план-схемі межі міста Суми від 28.05.2025. Як правильно наголошено судом першої інстанції, Підприємство жодними доказами цих обставин, - не спростувало. Отже, матеріалами справи підтверджується наявність протиправної поведінки Підприємства, наявність шкоди, а також наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача шкоди та шкодою. Досліджуючи питання вини Підприємства у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, колегія суддів виходить з того, що доведення відсутності вини у спричиненні шкоди відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України покладено на відповідача. У заявах по суті Підприємство наполягає на відсутності його вини у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу внаслідок скиду забруднюючих речовин зі зворотними водами в поверхневий водний об`єкт (р. Псел) з перевищенням встановлених у дозволі нормативів. Так, у зауваженнях до акту від 15.05.2024 №13/04 Державної екологічної інспекції у Сумській області, Підприємством підкреслено, що протягом всього часу експлуатації міських очисних споруд (з 1968 року) не було жодного комплексного підходу з метою їх капітального ремонту або реконструкції; заміна обладнання або ремонт споруд та мереж відбувались вибірково, що давало можливість частково покращити ефективність роботи окремих вузлів; постійне недофінансування цих робіт з кожним роком призводило ще до більшого зносу основних фондів станції очистки. Підприємство наголошує, що вина за заподіяння шкоди, завданої навколишньому природному середовищу внаслідок скиду Підприємством забруднюючих речовин зі зворотними водами в поверхневий водний об`єкт (р. Псел) з перевищенням встановлених у дозволі нормативів, лежить на Сумській міській раді, а не на Підприємстві. Саме у зв`язку з постійним недофінансуванням Радою необхідних ремонтних робіт, у тому числі обладнання, яким здійснюється зворотній скид вод, має місце ситуація, за якої Підприємство фактично змушене порушувати встановлені у дозволі нормативи ГДС. Надаючи оцінку цим доводам, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ці обставини не спростовують наявність вини саме Підприємства у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу. Так, Підприємство є суб`єктом господарювання, який на власний ризик здійснює підприємницьку діяльність пов`язану з водопостачанням, водовідведенням з метою отримання прибутку та несе повну відповідальність за її результати. Крім того, діяльність Комунального підприємства «Місьководоканал» Сумської міської ради має відповідати вимогам Правил технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення населених пунктів України затвердженими наказом Держжитлокомунгоспу України від 05.07.1995 № 30 (далі - Правила). Пунктом 2.1.3 Правил встановлено, що технічна експлуатація систем водопостачання та водовідведення повинна забезпечувати безперебійну і надійну роботу всіх споруд при високих техніко-економічних і якісних показниках з урахуванням вимог охорони водойм від забруднення стічними водами і раціонального використання водних ресурсів. Відповідно пункту 2.1.6. Правил до функцій Комунального підприємства «Місьководоканал» Сумської міської ради входять розробка планів ремонту споруд і устаткування згідно із системою планово-попереджувального ремонту (ППР); отримання дозволу на спецводокористування із затвердженими нормативами гранично допустимих скидів (надалі - ГДС), забезпечення виконання заходів щодо досягнення ГДС, контроль за якістю води водоприймача вище та нижче місця скиду стічних вод; розрахунок і вчасне внесення платежів за забруднення навколишнього природного середовища. З метою здійснення господарської діяльності та отримання прибутку Комунальним підприємством «Місьководоканал» Сумської міської ради 06.04.2021 отримано дозвіл на спеціальне водокористування № 26/СМ/49д-21, в якому зазначено перелік природоохоронних заходів, які необхідно вжити відповідачу. Зокрема, відповідач зобов`язаний не допускати забруднення поверхневих та підземних вод (п.2); дотримуватись розроблених нормативів ГДС, не менше ніж один раз на квартал здійснювати вимірювання показників якості стічних вод (п.5); налагодити ефективну роботу очисних споруд, з терміном виконання 2021 рік (п.7). Отже, отримавши вказаний дозвіл та подавши документи для його надання саме Комунальне підприємство «Місьководоканал» Сумської міської ради, а не Сумська міська рада, взяло на себе обов`язок налагодити роботу очисних споруд. Зазначена у скарзі та у зауваженнях до акту перевірки інформація щодо виконаних робіт з ремонту очисних споруд свідчить про формальний підхід до виконання припису, наданого ДЕІ в Сумській області, а не про бажання реально вплинути на вирішення проблеми, як наслідок продовжується забруднення навколишнього природного середовища. Також Підприємством не надано жодного документу, яким підтверджується вжиття реальних заходів для проведення ремонту очисних споруд з часу видачі ДЕІ в Сумській області припису №13/04 від 15.05.2024. Сам факт віднесення підприємства до об`єктів критичної інфраструктури не позбавляє його можливості налагодити прибуткову господарську діяльність та залучити додаткові кошти. Безпідставним є твердження Підприємства про неможливість проведення повного комплексу ремонтних робіт очисних споруд у зв`язку з перебуванням їх у власності Сумської міської ради. Частинами 1 та 2 ст. 136 ГК України, чинної на момент виникнення спірних правовідносин, встановлюється, що право господарського відання є речовим правом суб`єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб`єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства. Як вбачається, з пунктів 3.2. та 3.4. статуту Комунального підприємства «Місьководоканал» Сумської міської ради, в редакції від 25.01.2023 (https://vodokanal.sumy.ua/wpcontent/uploads/2023/02/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%-2023.pdf), у керівництва вказаного підприємства наявні обмеження лише щодо відчуження майна підприємства, яке є власністю територіальної громади та передачі в заставу основних майнових фондів. Отже, як слушно зауважено Прокурором у відзиві на апеляційну скаргу, Підприємство не позбавлено права та можливості провести реконструкцію та налагодження робіт очисних споруд, з метою недопущення забруднення навколишнього природного середовища. Однак, як встановлено судом першої інстанції та не спростовано Підприємством, ним не було вжито усіх можливих заходів для запобігання скиду недостатньо очищених стічних вод після загальноміських очисних споруд з перевищенням нормативів ГДС, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування протягом тривалого часу, у зв`язку з чим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Підприємством не спростовано наявність вини у вчиненні ним цивільного правопорушення. Отже, оскільки матеріалами справи підтверджується наявність у діях Підприємства всіх складових складу цивільного правопорушення, а саме, протиправної поведінки, яка виявилась у скиді забруднюючих речовин зі зворотними водами в поверхневий водний об`єкт (р. Псел) з перевищенням встановлених у дозволі нормативів; самої шкоди, розрахованої на підставі та у відповідності до Методики; причинного зв`язку між шкодою і протиправною поведінкою Підприємства, адже шкода виступає об`єктивним наслідком поведінки Підприємства через недотримання вимог природоохоронного законодавства, а також з огляду на те, що Підприємством не спростовано наявності у його діях вини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність фактичних та правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення 1 309 646,88 грн шкоди у повному обсязі. Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності. Частиною 1 ст. 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи усі фактичні обставини справи, встановлені місцевим господарським судом та судом апеляційної інстанції, а також доводи апеляційної скарги Комунального підприємства «Міськводоканал» Сумської міської ради, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення Господарського суду Сумської області від 27.05.2025 відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається. Зокрема, не підтвердились під час апеляційного провадження доводи Підприємства про неправильне застосування ст. 1166 ЦК України, оскільки судом першої інстанції встановлено наявність усіх чотирьох складових цивільного правопорушення, у тому числі, - вини Підприємства у заподіянні шкоди. Судом першої інстанції було взято до уваги та обґрунтовано відхилено доводи Підприємства про те, що власник очисних споруд та Підприємства - Сумська міська рада (яка є Позивачем у справі) на листи Підприємства не реагує та не здійснює фінансування щодо покращення стану очисних споруд. Незалежно від того, що Сумська міська рада є власником майна, дозвіл на спеціальне водокористування отримувала не Рада, а тому безпосередньо Підприємство має нести відповідальність за недотримання нормативів ГДС, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування №26/СМ/49д-21 від 06.04.2021 Судом першої інстанції розглянуто та спростовано доводи Підприємства про неправильний розрахунок розміру шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу. Колегія суддів також враховує доводи відзиву на апеляційну скаргу у тій мірі, у якій вони узгоджуються з висновками суду апеляційної інстанції, зробленими за наслідками розгляду апеляційної скарги. Аналізуючи питання обсягу дослідження доказів і доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України», очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника - Комунальне підприємство «Міськводоканал» Сумської міської ради. Керуючись ст. ст. 129, 269, 275-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Міськводоканал» Сумської міської ради на рішення Господарського суду Сумської області від 27.05.2025 у справі №920/11/25 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Сумської області від 27.05.2025 у справі №920/11/25 залишити без змін.

3. Поновити дію рішення Господарського суду Сумської області від 27.05.2025 у справі №920/11/25.

4. Матеріали справи №920/11/25 повернути до Господарського суду Сумської області. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст.ст. 287 - 289 ГПК України. Повний текст постанови складено 14.01.2026. Головуючий суддя А.О. Мальченко Судді А.І. Тищенко Ю.Б. Михальська