LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4822720/1562/25

від 14.01.2026 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 29 жовтня 2025 року залишити без змін.

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 14 січня 2026 року м. Чернівці справа № 720/1562/25 провадження № 22-ц/822/119/26 Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Одинака О. О. суддів: Кулянди М. І., Височанської Н. К. за участю секретаря судового засідання Тодоряка Г. Д. учасники справи: заявник ОСОБА_1 виконавчий комітет Заставнівської міської ради Чернівецької області як орган опіки та піклування заінтересовані особи: ОСОБА_2 , виконавчий комітет Новоселицької міської ради Чернівецької області як орган опіки та піклування апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 29 жовтня 2025 року головуючий в суді першої інстанції суддя Ляху Г. О. ВСТАНОВИВ:

Описова частина Короткий зміст заявлених вимог У червні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою. Просив суд: - визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатною; - встановити над недієздатною ОСОБА_2 опіку і призначити опікуном ОСОБА_1 . Заява мотивована тим, що ОСОБА_3 є бабусею заявника, має інвалідність ІІ групи за загальним захворюванням. ОСОБА_3 встановлено діагноз «Виражена судинна деменція, внаслідок органічного ураження головного мозку, з вираженим астено-невротичним синдромом, порушення когнітивних функцій». Через хворобу ОСОБА_3 не може розуміти значення своїх дій, керувати ними та потребує постійної допомоги як в побутових, повсякденних питаннях, так і в прийнятті рішень, отже потребує опіки. Короткий зміст рішення суду інстанції Рішенням Новолеселицького районного суду Чернівецької області від 29 жовтня 2025 року заяву ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано ОСОБА_2 недієздатною. Встановлено опіку над недієздатною ОСОБА_2 , та до вирішення питання про призначення опікуна в порядку, визначеному законодавством, покладено обов`язки опікуна на орган опіки та піклування Новоселицької міської ради Чернівецької області. Визначити строк дії рішення суду до 29 жовтня 2027 року. В частині призначення ОСОБА_1 опікуном над недієздатною ОСОБА_2 відмовлено. Рішення суду мотивоване тим, що згідно з висновком судово-психіатричної експертизи № 1164 від 28 липня 2025 року ОСОБА_3 на даний час виявляє ознаки психічного захворювання у формі вираженої судинної деменції (недоумства), а тому за своїм психічним станом не може розуміти значення своїх дій та керувати ними. Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, про достатність доказів для визнання ОСОБА_3 недієздатною. Щодо призначення опікуна недієздатної особи суд першої інстанції зазначав наступне. Згідно з поданням виконавчого комітету Новоселицької міської ради Чернівецької області, яке було подано відповідно до рішення виконавчого комітету міської ради № 294 від 13 серпня 2025 року визначено доцільним призначити ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_3 , у разі визнання її недієздатною. Однак, вищевказане подання не відповідає вимогам закону щодо його обґрунтованості, оскільки жодних мотивів доцільності призначення саме ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_3 подання не містить. З метою з`ясування обставин щодо обґрунтованості подання органу опіки та піклування судом першої інстанції було витребувано матеріали перевірки, які стали підставою для винесення вказаного подання, з яких з`ясовано, що ОСОБА_1 не надав жодних відомостей про проходження психіатричного і наркологічного оглядів, інформації про відсутність судимостей, працевлаштування, дохід тощо, а тому висновок органу опіки та піклування про те, що призначення ОСОБА_1 опікуном недієздатної ОСОБА_3 відповідає її найкращим інтересам не є обґрунтованим та законним. З довідки Зеленогайського старостинського округу Новоселицької міської ради № 7 від 03 жовтня 2025 року вбачається, що ОСОБА_3 проживає в с. Зелений Гай Чернівецького району та має рідну доньку, яка є ближчим родичем та може здійснювати опіку над нею. Враховуючи вищенаведене, наявне у справі подання органу опіки та піклування про призначення ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_3 не є обґрунтованим, а тому не відповідає вимогам закону. За вказаних обставин, відсутні законні підстави для призначення ОСОБА_1 опікуном над недієздатною ОСОБА_3 , з урахуванням дії в Україні воєнного стану та можливості уникнення опікуна від мобілізації до військової служби, суд вважав недоцільним призначити над ОСОБА_3 її опікуном ОСОБА_1 . Короткий зміст вимог апеляційної скарги В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови у задоволенні заяви про призначення його опікуна недієздатної ОСОБА_3 та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким заяву задовольнити, призначити ОСОБА_1 опікуном недієздатної ОСОБА_3 . Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу ОСОБА_1 посилається на те, що рішення суду в оскаржуваній частині є незаконним, оскільки ухвалене з порушенням норм процесуального та матеріального права. Вказує, що судом першої інстанції не було враховано документи, які підтверджують здатність та можливість виконувати обов`язки опікуна, а саме: довідку про доходи (форми ОК-5 та ОК-7), яка підтверджує матеріальну спроможність забезпечити бабусю, довідку про несудимість, довідку про проходження попереднього, періодичного та позачергового психіатричних оглядів, у тому числі на предмет вживання психотропних речовин № 826 від 11 листопада 2025 року, висновок про стан здоров?я від 21 листопада 2025 року, довідку про проходження рентгенологічного обстеження від 21 листопада 2025 року, та довідку від сімейного лікаря, яка засвідчує загальний добрий стан здоров?я ОСОБА_1 . Зазначає, що є єдиною особою та єдиним онуком, який може забезпечити догляд за своєю недієздатною бабусею ОСОБА_2 , оскільки проживає разом з нею, допомагаю їй по господарству та в особистих потребах, турбуюся про її медичний догляд, харчування, побут тощо. Вважає, що приймаючи рішення суд неправомірно зробив висновок про наявність альтернативи у вигляді іншого родича, не дослідивши її реальну можливість здійснювати догляд за ОСОБА_2 . Судом не прийнято до уваги наявність заяви ОСОБА_4 від 22 липня 2025 року до голови Новоселицької міської ради, де зазначено що вона за станом здоров?я не може здійснювати догляд за своєю недієздатною матір?ю ОСОБА_2 . З врахуванням обставин, що склалися ОСОБА_4 надала довідку №123 від КНП "Центр первинної медико-санітарної допомоги "Промінь здоров?я", яка підтверджує, що через важкий стан здоров?я, будучи на "Д" обліку, вона не може здійснювати догляд за своєю матір?ю ОСОБА_2 . Вважає, що матеріалами справи доведено той факт, що інших членів сім`ї, які б могли виконувати обв`язки опікуна немає.

Мотивувальна частина Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій Згідно з довідкою про склад сім`ї вбачається, що ОСОБА_1 є онуком ОСОБА_2 . Вказані особи зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 7). Відповідно до акту обстеження матеріально-побутових умов проживання від 09 червня 2025 року №28 комісією Новоселицької міської ради встановлено, що ОСОБА_1 проживає у житловому будинку АДРЕСА_1 разом зі своєю бабусею ОСОБА_2 , яка є інвалідом ІІ групи загального захворювання та потребує постійного стороннього догляду (а.с. 14). Згідно з довідкою Зеленогайського старостинського округу Новоселицької міської ради № 7 від 03 жовтня 2025 року вбачається, що ОСОБА_3 проживає в селі Зелений Гай Чернівецького району та має рідну доньку ОСОБА_4 (а.с. 52). Відповідно до копії заяви ОСОБА_4 від 22 липня 2025 року, вбачається, що остання у зв`язку із поганим станом здоров`я не може здійснювати опіку над матір`ю ОСОБА_3 (а.с. 58). Згідно з висновком судово-психіатричної експертизи № 1164 від 28 липня 2025 року вбачається, що ОСОБА_3 виявляє ознаки психічного захворювання у формі вираженої судинної деменції (недоумства), а тому за своїм психічним станом не може розуміти значення своїх дій та керувати ними (а.с. 43-44). Відповідно до подання виконавчого комітету Новоселицької міської ради Чернівецької області, яке було подано відповідно до рішення виконавчого комітету міської ради № 294 від 13 серпня 2025 року визначено доцільним призначити ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_3 , у разі визнання її недієздатною (а.с. 40-41). Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду першої інстанції в повній мірі відповідає зазначеним вище вимогам з огляду на наступне. Відповідно до статті 55 ЦК України опіка та піклування встановлюється з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки. Опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними (стаття 58 ЦК України). Піклування встановлюється над неповнолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, цивільна дієздатність яких обмежена (стаття 59 ЦК України). Отже, цивільним законодавством диференційовані як суб`єкти так і правові наслідки встановлення над особою опіки або піклування. За змістом статті 55 ЦК України опіка встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки. Згідно з частиною першою статті 67 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням. Тлумачення зазначених норм права дає підстави стверджувати, що недієздатні особи є особливою категорією людей (фізичних осіб), які внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу тимчасово або постійно не можуть самостійно на власний розсуд реалізовувати майнові та особисті немайнові права, виконувати обов`язки й нести юридичну відповідальність за свої діяння. Відповідно до частини першої статті 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування. При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються Органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна. Аналогічні положення зазначені у Правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26 травня 1999 року №34/166/131/88. Частиною першою статті 300 ЦПК України передбачено, що суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна. Виходячи з аналізу частини першої статті 60 ЦК України та частини першої статті 300 ЦПК України обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном. Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі №736/1508/17, від 23 листопада 2021 року у справі №751/9572/19, від 28 лютого 2024 року у справі №372/3474/21, від 27 листопада 2024 року у справі №341/1526/23, від 04 грудня 2024 року у справі №634/1126/23. Відповідно до статті 62 ЦК України опіка або піклування встановлюється за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування або за місцем проживання опікуна чи піклувальника. Положеннями статті 63 ЦК України закріплено, що опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю; фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників. Відповідно до частини першої статті 67 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням. При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07 квітня 2022 року № 712/10043/20. Аналогічні положення зазначені у Правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26 травня 1999 року №34/166/131/88. Призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка (постанова Верховного Суду від 07 квітня 2022 року у справі №712/10043/20). Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Так, подання не є рішенням за процесуальним статусом та має для суду лише рекомендаційний характер, і при постановленні судом рішення по справі не має пріоритетного значення, та може бути враховане на розсуд суду. Для безпосереднього здійснення опіки та піклування органами опіки та піклування призначається опікун чи піклувальник. При призначенні опікуна (піклувальника) беруться до уваги його можливості виконувати опікунські обов`язки, стосунки між ним та підопічним. Опікун чи піклувальник призначається лише за його згодою і, як правило, з числа родичів чи близьких підопічному осіб (пп.3.1 Правил опіки та піклування). Згідно з підпунктами 3.2, 3.3 Правил опіки та піклування опікунами (піклувальниками) не можуть бути особи, які: не досягли 18 років; визнані в установленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними; перебувають на обліку або лікуються в психоневрологічних та наркологічних закладах; раніше були опікунами чи піклувальниками та з їх вини опіку чи піклування було припинено; позбавлені батьківських прав; інтереси яких суперечать інтересам осіб, що підлягають опіці чи піклуванню; засуджені за скоєння тяжкого злочину. Документи, за наявності яких органи опіки і піклування призначають опікуна: повідомлення державних, громадських організацій або заяви громадянина (громадян); копії свідоцтва про народження особи, що потребує опіки, або іншого документа, який підтверджує її вік; копія свідоцтва про смерть батьків або рішення суду про визнання громадянина безвісно відсутнім або оголошення їх померлими чи інших матеріалів, які підтверджують неможливість виховання дитини. Якщо опіка призначається над повнолітньою особою, - рішення суду про визнання даної особи недієздатною; акт обстеження умов життя особи, що потребує опіки, і опис її майна; довідки про стан здоров`я особи, що потребує опіки (якщо вона раніше проживала окремо), та майбутнього опікуна (піклувальника); довідка про місце проживання майбутнього опікуна і його заява про прийняття на себе обов`язків про опіку; акт перевірки умов життя майбутнього опікуна та висновок від органів опіки та піклування за місцем проживання опікуна про можливість виконувати опікунські обов`язки; довідка лікувальної установи про відсутність в сім`ї майбутнього опікуна (піклувальника) захворювань, що перешкоджають влаштуванню до нього особи, що потребує опіки; документ про закріплення за дитиною житлової площі. Аналізуючи норми ЦК України та ЦПК України у цьому питанні слід звернути увагу, що законодавець, захищаючи недієздатну особу, покладає на суд обов`язок відразу у рішенні про визнання особи недієздатною вирішити питання захисту прав цієї особи шляхом призначення їй опікуна. При цьому, із змісту норм ЦК та ЦПК слідує, що вагома роль органу опіки та піклування, який зобов`язаний надати ґрунтовне подання суду щодо призначення опікуна, полягає в тому, що саме на вказаний орган покладається обов`язок знайти особу, яка за своїми якостями (стан здоров`я, родинні зв`язки тощо) найбільш ефективно для особи, визнаної недієздатною, може виконувати обов`язки опікуна. Тобто, сам орган опіки та піклування на підставі звернення особи із заявою про призначення його опікуном недієздатної особи, повинен з`ясувати необхідність такого, уникаючи можливих зловживань в цьому напрямку, та належним чином мотивувати свій висновок про можливість призначення особи опікуном. Проте, суд може не погодитись із даним поданням у випадку якщо подання не відповідає вимогам закону щодо його обґрунтованості. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08 січня 2024 року, справа № 753/1905/22, провадження № 61-8758св23. У справі, що переглядається, встановлено, що поданням виконавчого комітету Новоселицької міської ради Чернівецької області, яке було подано відповідно до рішення виконавчого комітету міської ради № 294 від 13 серпня 2025 року визначено доцільним призначити ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_3 , у разі визнання її недієздатною (а.с. 40-41). Проте, вказане подання не містить жодної мотивації, а також будь-яких обґрунтувань з посиланням на наявні докази щодо можливості виключно заявника бути опікуном та визначення конкретних обставин, які зумовлюють необхідність такого призначення, а містить лише посилання на можливість ОСОБА_1 бути опікуном над ОСОБА_3 . Органом опіки і піклування всупереч визначеного законом порядку не досліджувалося питання наявності інших членів сім`ї першого ступеня спорідненості, так і можливість виконання такими особами обов`язків щодо опікунства над ОСОБА_3 , не надано оцінки й з приводу можливості здійснення таких повноважень її рідною дочкою ОСОБА_4 . Доводи апеляційної скарги проте, що рідна дочка ОСОБА_4 не може бути опікуном, колегією суддів відхиляється, оскільки доказів того, що за станом здоров`я ОСОБА_4 , не може здійснювати догляд за своєю матір`ю, суду не надано. Також, колегія суддів, звертає увагу на те, що орган опіки та піклування не перевірив особисті взаємини між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , а також можливість ОСОБА_1 здійснювати повноваження опікуна. Подання органу опіки та піклування про доцільність призначення ОСОБА_1 опікуном без встановлення зазначених вище умов не може бути підставою для призначення його опікуном у судовому порядку. А тому, апеляційний суд погоджується в цій частині з висновком суду першої інстанції стосовно того, що подання не містить належної мотивації, а також будь-яких обґрунтувань чи мотивів з посиланням на наявні докази щодо можливості заявника бути опікуном та визначення конкретних обставин, які зумовлюють необхідність такого призначення, а містить лише посилання на можливість заявника бути опікуном. Також, доводи апеляційної скарги проте, що ОСОБА_1 є єдиною особою та єдиним онуком, який забезпечити догляд своїй бабусі, не заслуговує на увагу. Такі докази заявником повинні були бути подані до суду першої інстанції, а вказані обставини перевірені та покладені в основу висновку органу опіки та піклування про доцільність призначення саме заявника недієздатної ОСОБА_3 . Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Додатково колегія суддів зазначає, що за висновками Верховного Суду, які зазначені у постанові від 28 травня 2025 року справа №641/7190/23, саме орган опіки та піклування на підставі звернення особи чоловічої статі призовного віку із заявою про призначення його опікуном недієздатної особи, враховуючи введений у державі воєнний стан та закріплений статтею 65 Конституції України обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, повинен з`ясувати необхідність такого, уникаючи можливих зловживань в цьому питанні, та належним чином мотивувати своє подання про можливість призначення особи опікуном та, перш за все, необхідність такого. Колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про неповне з`ясування судом обставин справи та неправильне застосування норм матеріального права до спірних правовідносин, не знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду справи. Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до частини першої статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи наведене вище, суд першої інстанції постановив рішення від 29 жовтня 2025 року з додержанням норм процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Чернівецький апеляційний суд

УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 29 жовтня 2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови. Повна постанова складена 14 січня 2026 року. Суддя-доповідач Олександр ОДИНАК Судді: Мирослава КУЛЯНДА Наталія ВИСОЧАНСЬКА

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»