Постанова 4822 № 713/2335/25

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 15 січня 2026 року м. Чернівці справа № 713/2335/25 провадження №22-ц/822/21/26 Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Перепелюк І. Б. суддів: Кулянди М.І., Одинака О.О. за участю секретаря Черновської А.К. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 13 жовтня 2025 року в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, встановив:

Описова частина Короткий зміст позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, Позов мотивовано наступним. Між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ТОВ «Новий колектор» укладено Договір факторингу № УКФ-261224-2 від 26.12.2024, за яким до позивача перейшли права вимоги за вказаним кредитним договором. Позивачем 02.01.2025 на фінансовий номер телефону відповідачки ОСОБА_1 , а саме + НОМЕР_2, було направлено смс повідомлення наступного змісту: «Укладено Договір факторингу № УКР-261224-2 від 26.12.2024 р. Проведено відступлення прав вимоги за кредитним договором № 0776-1559 від 19.08.2021. Ваш новий кредитор ТОВ «Новий колектор». Між ТОВ «Укр Кредит Фінанс», правонаступником якого є ТОВ «Новий колектор» та ОСОБА_1 19.08.2021 року укладено кредитний договір № 0776-1559. Відповідно до умов даного договору позичальнику надано кредит в розмірі 3 000 грн., що підтверджується довідкою про перерахування коштів від 19.08.2021 року. Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало у повному обсязі, однак відповідач взяті на себе зобов`язання не виконувала, у зв`язку з чим у неї станом на 22.07.2025 року утворилась заборгованість в розмірі 22 650 грн., що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 3 000,00 грн., за відсотками - 19 650 грн. Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Новий колектор» заборгованість за кредитним договором в розмірі 22 650 грн. та судові витрати. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 13 жовтня 2025 року позов ТОВ «Новий колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Новий колектор», заборгованість за кредитним договором № 0776-1559 від 19.08.2021 року в розмірі 22 650грн., судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422,40грн. та 2 000грн. витрат на правничу допомогу. Короткий зміст вимог апеляційної скарги В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 13 жовтня 2025 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в позовних вимогах позивача в повному обсязі. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що договір №0776-1559 від 19.08.2021 року не містить відомостей про те, що він був підписаний одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) відповідачем. А інших доказів, які б підтверджували підписання Договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), суду не надано. Паспорт споживчого кредиту, графік розрахунків , правила надання коштів у позику ТОВ «Укр Кредит Фінанс» також не підписані відповідачем, у тому числі за допомогою електронного підпису. Відповідно до Договору, кредит надається позичальнику, згідно його заявки, шляхом безготівкового перерахування суми кредиту на рахунок, вказаний позичальником у заявці. Вказана заявка до матеріалів справи не долучена, а договір не містить положень щодо зарахування коштів на рахунок відповідача. Отже, позивачем не доведено факту укладення спірного кредитного договору, в тому числі в електронній формі, оскільки відсутні докази. Судом першої інстанції не врахував, що сума заборгованості по відсотках у розмірі 19 650 грн. за кредитним договором №0776-1559 від 19.08.2021 р. нарахована з порушенням вимог закону. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи Товариство з обмеженою відповідальністю "Новий колектор" подало відзив на апеляційну скаргу просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Мотивувальна частина Обставини справи, встановлені судом Судом встановлено що між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ТОВ «Новий колектор» укладено Договір факторингу № УКФ-261224-2 від «26» грудня 2024 року. Відповідно до п. 2.1 зазначеного Договору Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору свої Права вимоги до боржників, а Новий кредитор набуває Права вимоги Первісного кредитора за Кредитними договорами та передає Первісному кредитору під відступлення Права вимоги грошові кошти за плату у порядку та строки встановлені цим Договором. На виконання умов зазначеного договору укладено реєстр № 1, згідно з яким відбулось відступлення права вимоги за кредитним договором № 0776-1559 від 19.08.2021 року на залишок основної суми кредиту, відсотків, нарахованих за користування кредитом, та інших, передбачених договором платежів, боржником за яким є ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 . На підтвердження зазначеного позивач надав витяг з реєстру прав вимог №1. 02.01.2024 на фінансовий номер телефону відповідача + НОМЕР_2 було направлено СМС повідомлення наступного змісту: «Укладено Договір факторингу №УКФ-261224-2 від 26.12.2024р. Проведено відступлення права вимоги за кредитним договором № 0776-1559 від 19.08.2021. Ваш новий кредитор ТОВ «Новий колектор»: 43170298; 01133; м. Київ; вул.Алмазова Генерала, буд.13, оф.601, 0-800-20-33-20, Info@newcollector.com.ua; http://newcollector.com.ua/"; сплачувати необхідно в ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР. Статус зазначеного повідомлення - «DELIVERED». Отже, станом на дату подання даної позовної заяви Позивач є єдиним та належним кредитором за кредитним договором № 0776-1559 від 19.08.2021 року, укладеним між ТОВ «Новий колектор» та ОСОБА_1 ТОВ «Укр Кредит Фінанс», правонаступником якого є ТОВ «Новий колектор» та ОСОБА_1 19.08.2021 укладено Кредитний договір № 0776-1559, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у розмірі 3 000,00 грн., строк, на який надається кредит, 14 календарних днів з дня отримання кредиту. Згідно з п. 1.2 Договору за цим Договором кредитодавець зобов`язується відкрити Кредитну лінію для позичальника шляхом надання грошових коштів позичальнику на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом. Тип Кредиту - кредитна лінія. Відповідно п.2.4 розмір процентів за користування кредитом: 3 % від непогашеної суми кредиту за кожен день користування кредитом (далі - Стандартна ставка). Проценти за користування Кредитом нараховуються з першого дня перерахування позичальнику кредиту до моменту повернення кредиту кредитодавцю шляхом перерахування кредиту на рахунок кредитодавця, вказаний у цьому Договорі. У випадках, визначених цим Договором позичальник може скористатися правом отримання зниженої процентної ставки у розмірі 2% (далі - Знижена ставка) з непогашеної суми Кредиту за кожен день користування кредитом. Пунктом 2.5 встановлено, що Заявлений строк користування Кредитом складає 14 календарних днів з дня отримання Кредиту. Заявлений строк - це обраний позичальником в момент укладання цього Договору строк користування Кредитом, протягом якого може бути використано право користування Кредитом за Пільговою та/або Зниженою процентною ставкою (далі - Заявлений строк). П. 2.8 визначено, що орієнтовна загальна вартість Кредиту на дату укладення Договору складає: 30 000 грн. та включає в себе: суму кредиту та проценти за користування кредитом 27 000 грн. Відповідно до договору про відкриття кредитної лінії № 0776-1559 від 19.08.2021 року кредитодавцем надано позичальнику кредит у розмірі 3 000,00 грн., що підтверджено довідкою про перерахування суми кредиту № 0776-1559 від 19.08.2021 року. Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно з ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Рішення суду першої інстанції відповідає вимогам, визначеним в ст.263 ЦПК України. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. Суд першої інстанції дійшов висновку що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, а також вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що ТОВ «Новий колектор», вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів. У ч. 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Згідно із ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Ст. 628 ЦК України визначено зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно із ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним. Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції. У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Відповідно до ч. 3 ст. 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції визначені частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом пере направлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. За правилами ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному ч. 6 цієї ст. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. Статтею 1 Закону України «Про Електронні довірчі послуги» визначено, що електронна ідентифікація - це процедура використання ідентифікаційних даних особи в електронній формі, які однозначно визначають фізичну, юридичну особу або представника юридичної особи. При цьому ідентифікаційні дані особи - це унікальний набір даних, який дає змогу однозначно встановити фізичну, юридичну особу або представника юридичної особи. А сама процедура ідентифікації особи є використанням ідентифікаційних даних особи з документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних, у результаті виконання якої забезпечується однозначне встановлення фізичної, юридичної особи або представника юридичної особи. Ідентифікаційні дані фізичної особи підпадають під визначення персональних даних. Правовий статус персональних даних установлює Закон України "Про інформацію" та спеціальний Закон України "Про захист персональних даних". Статтею 2 Закону України "Про захист персональних даних" визначає, що персональні дані - це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована. Підставою для ідентифікації резидентів - громадян України є: паспорт громадянина України або тимчасове посвідчення громадянина України із штампом реєстрації місця проживання особи (відміткою про прописку). Відповідно до договору про відкриття кредитної лінії № 0776-1559 від 19.08.2021 року, який підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора «А218», кредитодавцем надано позичальнику кредит у розмірі 3000 грн. (а.с. 47-59). Поряд з тим, відповідно до анкети клієнта - фізичної особи, що сформована за допомогою програмного забезпечення, встановлено, що ОСОБА_1 надано всі свої анкетні відомості, мобільний номер телефону та електронну адресу.(42-43). У матеріалах справи відсутні докази того, що надання персональних даних здійснено не ОСОБА_1 , а іншою особою, що телефонний номер, з використанням якого здійснювалося підписання електронним підписом з одноразовим ідентифікатором договору, їй не належить. Верховний суд у постанові від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19 провадження № 61-9071св20 зазначив, що електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (вебсайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Також Верховний Суд у постанові від 04 грудня 2023 року у справі № 212/10457/21 провадження № 61-6066 св 23 погодився з тим, що без введення особою логіна і паролю в інтернет-банкінгу (де він обслуговується), які відомі виключно останньому, здійснення його верифікації, передання ним та отримання відповідачами персональних даних від позивача з метою укладення договору, є неможливим. А в матеріалах справи відсутні докази протиправності дій третіх осіб стосовно позивача, як і незаконності заволодінням його персональними даними. У справі, яка переглядається, встановлено, що 19.08.2021 року укладено кредитний договір № 0776-1559, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у розмірі 3 000,00 грн. на наступних умовах: - строк, на який надається кредит, 300 календарних днів з моменту перерахування Кредиту Позичальнику. Згідно п. 1.2 Договору за цим Договором Кредитодавець зобов`язується відкрити Кредитну лінію для Позичальника шляхом надання грошових коштів Позичальнику на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити нараховані Кредитодавцем проценти за користування Кредитом. Відповідно п.2.4 розмір процентів за користування Кредитом: 3% три цілих, нуль десятих відсотка) від непогашеної суми Кредиту за кожен день користування Кредитом. У випадках, визначених цим Договором Позичальник може скористатися правом отримання зниженої процентної ставки у розмірі 2% (дві цілих, нуль десятих відсотка) з непогашеної суми Кредиту за кожен день користування Кредитом. Пунктом 2.5 встановлено, що Заявлений строк користування Кредитом складає 14 календарних днів з дня отримання Кредиту. Заявлений строк - це обраний Позичальником в момент укладання цього Договору строк користування Кредитом, протягом якого може бути використано право користування Кредитом за Пільговою та/або Зниженою процентною ставкою (далі - Заявлений строк). Пунктом 2.8 визначено, що орієнтовна загальна вартість Кредиту на дату укладення Договору складає: 30 000 грн. та включає в себе: суму кредиту, проценти за користування Кредитом 27000 грн. Перерахунок кредитних коштів підтверджується довідкою про перерахування суми кредиту № 0776-1559 від 19.08.2021 року. (а.с. 46). Відповідач неналежним чином виконувала грошові зобов`язання, у зв`язку з чим у неї станом на 22.07.2025 року, утворилась заборгованість в розмірі 22 650 грн, що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 3 000,00 грн, за відсотками - 19 650 грн., чим порушуються права та інтереси позивача. 26.12.2024 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» було укладено договір факторингу № УКФ-261224-2 від 26 грудня 2024 року. Відповідно до п. 2.1 зазначеного Договору Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору свої Права вимоги до боржників, а Новий кредитор набуває Права вимоги Первісного кредитора за Кредитними договорами та передає Первісному кредитору під відступлення Права вимоги грошові кошти за плату у порядку та строки встановлені цим Договором. Згідно з п. 3.1.3 договору факторингу право вимоги переходить від первісного до нового кредитора з моменту підписання ними відповідного реєстру боржників у форму, наведеній у Додатку № 1 до цього договору. На виконання умов зазначеного договору укладено реєстр № 1, згідно з яким відбулось відступлення права вимоги за кредитним договором №0776-1559 від 19.08.2021. Надаючи правову оцінку викладеному, колегія суддів вважає доведеним факт укладення кредитного договору та отримання ОСОБА_1 кредитних коштів. Доказів протилежного матеріали справи не містять, як з приводу укладення договору, так і належності відповідачу зазначеного номеру телефону чи ненадходження на її номер смс-кодів, а також отримання зазначених коштів, тобто не спростовано відповідачем, що в силу положень статей 12, 81 ЦПК України є її процесуальним обов`язком. Стороною відповідача розрахунок заборгованості не спростовано, не надано власного розрахунку чи доказів виконання боргових зобов`язань. Відповідачем у справі не спростовано доводів позивача щодо отримання, використання, кредитних коштів. Відтак, ОСОБА_1 не виконувала зобов`язань, визначених кредитним договором, порушила умови щодо погашення кредиту та нарахованих відсотків за його користування. За вказаних обставин, колегія суддів вважає доведеним та обґрунтованим наявність у відповідача заборгованості в розмірі 22 650,00 грн. Інші твердження апеляційної скарги зводяться до тлумачення діючого законодавства, незгоди з рішенням суду першої інстанції та не спростовують його правильність. Вирішуючи спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив обставини справи та наявні у справі докази, надав їм належну оцінку, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст.367, 374, 375, 381-382, 389 ЦПК України, суд, ухвалив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 13 жовтня 2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Судді І.Б. Перепелюк М.І. Кулянда О.О. Одинак