Постанова Київський апеляційний суд № 381/5600/24

справа № 381/5600/24 головуючий у суді І інстанції Осаулова Н.А. провадження № 22-ц/824/10309/2025 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І. ПОСТАНОВА Іменем України 26 листопада 2025 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Мостової Г.І., суддів: Березовенко Р.В., Лапчевської О.Ф., за участі секретаря судового засідання Лазоренко Л.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 12 березня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про стягнення грошових коштів у вигляді недоотриманої пенсії, - в с т а н о в и в : У грудні 2024 року ОСОБА_2 звернулася до Фастівського міськрайонного суду Київської області з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, у якому просила суд стягнути з відповідача на свою користь у порядку спадкування недоодержаного за життя ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , нарахованого та невиплаченого перерахунку до пенсії відповідно до рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2023 року у справі № 320/10051/23 у розмірі 245 26 грн 53 коп. Позов обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки ОСОБА_3 . Приватним нотаріусом видано свідоцтво про право на спадщину за законом від 04 жовтня 2024 року, яким посвідчено, що спадкоємцем майна ОСОБА_3 є ОСОБА_4 . Спадщина складається з недоотриманої пенсії, яка була нарахована, але не виплачена відповідно до рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2023 року у справі № 320/20051/23, у сумі 245 262 грн 53 коп. Не зважаючи на звернення до органів пенсійного фонду, недоотриману пенсію померлого батька позивач так і не отримала, а відповідач вважає, що ОСОБА_1 слід звертатись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, так як кошти нараховані на підставі рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2023 року у справі №320/20051/23. Оскільки позивач вважає свої права порушеними, вона вимушена звернутись до суду з даним позовом. Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 12 березня 2025 року задоволено позов ОСОБА_1 . Стягнуто з ГУ ПФУ у Київській області на користь ОСОБА_1 недоотриману пенсію померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , яку було встановлено згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 04 жовтня 2024 року, що видано приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Дуб Н.М. та зареєстровано в реєстрі за №1776, у розмірі 245 262 грн 53 коп. Стягнуто з ГУ ПФУ у Київській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2 452 грн 63 коп. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ОСОБА_1 успадкувала належні спадкодавцю суми пенсії у тому розмірі, у якому спадкодавець мав право на їх виплату на момент своєї смерті. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ГУ ПФУ у Київській області подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 12 березня 2025 року та ухвалити нове судове рішення, який відмовити у задоволенні позовної заяви. Апеляційна скарга обгрунтована тим, що ОСОБА_3 перебував на обліку ГУ ПФУ у Київській області та отримував пенсію за вислугу років згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується актовим записом № 660 від 26 березня 2024 року. Відповідно до статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Вказує, що зазначені кошти виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. Зазначає, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2023 року у справі № 320/20051/23 за позовом ОСОБА_3 виконано відповідачем в межах повноважень. Однак, на думку апелянта, для отримання коштів, нарахованих на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2023 року у справі №320/20051/23, позивачем обрано неналежний спосіб захисту На думку апелянта, належним способом буде звернення позивача до суду з заявою про зміну сторони виконавчого провадження. Від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому вона просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Від ОСОБА_1 надійшло клопотання про розгляд справи за її відсутності. Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Виходячи з положень статті 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т. ч. правом визначити свою участь в судовому засіданні, а з огляду на положення статті 372 ЦПК України явка до суду апеляційної інстанції не є обов`язковою. Зважаючи на вимоги частини 9 статті 128, частини 5 статті 130, частини 2 статті 372 ЦПК України колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, дійшла висновку про таке. ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 8). Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2023 року у справі №320/20051/23 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області перерахувати та виплатити ОСОБА_3 пенсію на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 від 07 квітня 2023 року № 2/3/1/2415, відповідно до тарифної сітки, розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців, передбачених Постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704, з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 01 квітня 2019 року (а.с. 13-15). Указане рішення набрало законної сили 16 листопада 2023 року. ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується актовим записом № 660 від 26 березня 2024 року (а.с. 16). Згідно зі свідоцтва про право на спадщину за законом від 04 жовтня 2024 року, виданим приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Дуб Н.М. та зареєстрованим у реєстрі за №1776, спадкоємцем зазначеного у свідоцтві майна ОСОБА_3 є його дочка ОСОБА_5 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається із нарахованого та не виплаченого перерахунку пенсії відповідно до рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2023 року у справі № 320/20051/23 у сумі 245 262 грн 53 коп. Належність зазначених грошових коштів спадкодавцю підтверджується довідкою Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області 06 жовтня 2023 року № 1000-0505-8/86387 від 21 травня 2024 рок (а.с. 17). Листом Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 30 жовтня 2024 року повідомлено ОСОБА_5 про те, що з метою отримання коштів нарахованих на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2023 року у справі № 320/20051/2 їй необхідно звернутися до суду із відповідною заявою про заміну сторони виконавчого провадження (а.с. 21). Відповідно до частини 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Частиною 1 статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно з частиною 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права. Частиною 1 статті 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Згідно зі статтями 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Відповідно до частин 1, 2 статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина 3 статті 46 цього Кодексу). Статтями 1217, 1223 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом першої-п`ятої черг). Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. Відповідно до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Статтею 1219 ЦК України передбачені права та обов`язки особи, які не входять до складу спадщини, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу. Відповідно до статті 52 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини. Спеціальним законом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема на військовій службі, є Закон України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Відповідно до частини 1 статті 61 Закону № 2262-ХІІ, яка врегульовує питання виплати пенсії та допомоги в разі смерті пенсіонера, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Частинами 2, 3 статті 61 Закону № 2262-ХІІ визначено, що при зверненні кількох членів сім`ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. Положення частини 3 статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та статті 61 Закону №2262-ХІІ також узгоджується зі змістом статті 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини. Крім того, зміст вказаних норм узгоджується із положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в частині 1 статті 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини. Отже, положення частин 2, 3 статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та статті 61 Закону № 2262-ХІІ, який визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім`ї за умови, якщо саме ці суб`єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім`ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати як спадщину. Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 23 вересня 2020 року у справі № 428/6685/19, від 30 січня 2024 року у справі № 420/8604/21. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування (частини 2, 4, 7 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»). Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (частина 1 статті 18 ЦПК України). Тлумачення статті 1227 ЦК України, з урахуванням принципу розумності, свідчить, що невиконання рішення суду, яке ухвалено за життя спадкодавця та набрало законної сили, про зобов`язання пенсійного фонду здійснити перерахунок та виплату спадкодавцю пенсії, не позбавляє його спадкоємця (спадкоємців) можливості спадкувати право на отримання грошових сум пенсії. У розумінні положень статті 1227 ЦК України ці суми вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю. Правопорядок не може допускати ситуації коли нівелюється законна сила судового рішення. Очевидно, що такий підхід дозволяє отримати результати, яких розум і справедливість могли б очікувати. На підставі викладеного, враховуючи, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2023 року у справі №320/20051/23 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_3 , починаючи з 01 квітня 2019 року однак суми пенсії, що належали батьку позивачки залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ОСОБА_5 успадкувала належні її спадкодавцю суми пенсії відповідно до положень статті 1227 ЦК України, а тому заявлена нею вимога про стягнення грошових коштів з органу пенсійного фонду є ефективною в розрізі поновлення порушених спадкових прав. Таким чином доводи апеляційної скарги про те, що належним способом захисту прав ОСОБА_5 є звернення позивача до суду із заявою про зміну сторони виконавчого провадження, є необґрунтованими та відхиляються апеляційним судом. Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, правильності висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному судовому рішенні, вони не спростовують, а тому відхиляються апеляційним судом у зв`язку з їх необґрунтованістю. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції у суду апеляційної інстанції відсутні. Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки, судове рішення залишено без змін, а апеляційна скарга без задоволення, то судовий збір за подання апеляційної скарги не відшкодовується та покладається на особу, яка подала апеляційну скаргу. Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області залишити без задоволення. Рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 12 березня 2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Дата складення повного судового рішення 12 січня 2026 року. Головуючий Г.І. Мостова Судді Р.В. Березовенко О.Ф. Лапчевська